Атрофія шлунка: симптоми, причини, діагностика та лікування

Шлунок є найважливішою ланкою травної системи людини, і будь-які порушення його нормального функціонування можуть не тільки призвести до розвитку запального процесу слизової стінок, але й негайно позначитися на стані інших органів травлення, викликавши збої в роботі підшлункової залози, печінки, товстої і тонкої кишки.

Поверхневий гастрит, зазвичай виникає спочатку, являє собою безпечне захворювання. Однак його безневинність одразу ж зникає, коли він перетікає в хронічну форму, до одного з різновидів якої відноситься атрофія слизової шлунка, або так званий атрофічний гастрит.

Висока небезпека даної патології криється в тому, що вона є передраковим станом, і тому основна мета лікування цього захворювання зводиться до запобігання можливих атрофічних змін у даному органі.

Механізм захворювання

Атрофічний гастрит являє собою дегенеративний процес, при якому відповідальні за вироблення ферментів шлункового соку залози шлунка вироджуються, заміщаючи згодом сполучною тканиною. Витончення слизового шару органу поступово призводить до порушення процесу травлення їжі, що негативно позначається на роботі всього організму. При цьому атрофія може вражати як тільки один з відділів шлунка, так і охоплювати весь орган.

Вогнищева атрофія слизової шлунка – дуже небезпечна патологія, внаслідок якої організм перестає отримувати необхідні для його життєдіяльності корисні речовини.

Розвивається анемічний синдром призводить до різкого зниження імунітету та ризику виникнення таких тяжких захворювань, як виразка і рак шлунка.

Причини захворювання

Атрофії слизової оболонки шлунка досить часто передує невилікуваний бактеріальний гастрит, викликаний інфікуванням органу бактерією Helicobacter pylori і протікає тривалий час в хронічній формі. В силу цього більшість пацієнтів з таким діагнозом – люди середніх і старших років.

У молодому віці атрофічний гастрит зустрічається рідко – не більше 10% всіх випадків. У цьому випадку хвороба найчастіше має аутоіммунну природу, при якій внаслідок яких-небудь збоїв імунна система починає знищувати власні клітки, сприймаючи їх як чужорідні.

Виникнення атрофії слизової оболонки шлунка можуть сприяти такі фактори, як:

• недотримання режиму харчування;
• вживання їжі, поступово руйнує слизову оболонку шлунка – надто холодної або гарячої, а також гострої, солоної, копченої, смаженої;
• отруєння різними видами токсичних речовин і парів;
• вживання алкоголю і куріння;
• безконтрольний або тривалий прийом сильнодіючих препаратів;
• спадкова схильність;
• перенесені інфекції;
• захворювання органів ендокринної системи та травного тракту;
• постійні нервові переживання;
• дефіцит вітамінів В12, В6, С, Д і заліза.

Симптоми

Атрофія слизової шлунка має основні ознаки і симптоми, практично однакові у всіх хворих.

Серед них:

• нудота;
• ниючі болі з невизначеною локацією, які помітно посилюються після прийому їжі;
• рясне виділення слини;
• часта відрижка з гірким тухлим присмаком;
• здуття і бурчання в животі;
• відчуття тяжкості в шлунку;
• неприємний наліт білого кольору мовою;
• нестійкість стільця, при якій запор змінюється проносом;
• дистрофічний синдром;
• клініка залізо — та вітамін Д, В12, С-дефіцитної анемії – запаморочення, швидка стомлюваність, задишка, слабкість, ламкість волосся і нігтів, кровоточивість ясен, бліді шкірні покриви, зниження гостроти зору, заїди і гнійничкові ураження шкіри.

Можливі наслідки захворювання

Хронічний атрофічний гастрит небезпечний своїми ускладненнями. На його тлі може розвинутися анемія, панкреатит і дисбактеріоз. Крім цього, ігнорування захворювання часто призводить до порушення функції дванадцятипалої кишки і, як наслідок, прогресування таких захворювань, як виразка і дуоденіт.

Атрофію слизової стінок шлунка відносять до предраковому станом органу, запущене захворювання призводить до таких змін, як кишкова метаплазія, гиперпролиферация і виразка епітелію слизової шлунку, які сприяють розвитку пухлин.

Особливу онкологічну напруженість викликає хронічний атрофічний гастрит зі зниженим показником кислотності, статистична ймовірність виникнення раку при якому становить майже 15%.

Діагностика

Відповідальним завданням, що стоїть перед фахівцем на етапі діагностики, є диференціація атрофічного гастриту від таких захворювань, як виразка і рак шлунка, що досить складно через відсутність специфічних симптомів, за якими їх можна відрізнити.

Діагностування захворювання проводиться лікарем-гастроентерологом на підставі вивчення симптомів, що виявляються у хворого, та результатів аналізів і додаткових досліджень.

При цьому, як правило, призначається всебічне обстеження, що включає в себе:

• аналізи крові, калу та сечі;
• аналіз крові на визначення антитіл;
• діагностику інфекції Helicobacter pylori;
• аналізи для визначення активності сприяють розщепленню їжі ферментів;
• рентгеноскопію шлунка;
• УЗД жовчного міхура, печінки та підшлункової залози;
• ендоскопічне дослідження;
• рН-метрию для визначення рівня кислотності шлункового соку;
• гістологічне дослідження тканин, отриманих під час біопсії.

Сучасні методи терапії

Лікування хронічного атрофічного гастриту проводиться індивідуально з урахуванням ступеня ураження стінок шлунка і стадії розвитку хвороби і включає в себе медикаментозну терапію, що передбачає призначення:

• знеболювальних препаратів;
• антибіотиків (при наявності інфекції Helicobacter pylori);
• препаратів, що знімають спазми і змушують клітини скорочуватися;
• ферментів і фармацевтичних засобів, що містять жовч, які сприяють процесу перетравлення їжі;
• вітамінів (у випадку розвитку анемії).

Харчування

Найважливішим фактором у лікуванні атрофічного гастриту є дотримання спеціально підібраної дієти, мета якої полягає в скороченні механічного, хімічного і термічного травмування слизової органу під час переробки їжі.

Серед обов’язкових принципів лікувального харчування:

• подрібнення і приготування їжі на пару;
• вживання невеликих порцій не менше 5 разів на добу;
• виключення грубих волокон;
• відмова від дуже холодних або гарячих страв і напоїв;
• виключення гострого, солоного, смаженого, жирного, копченого.

Під забороною також знаходяться:

• алкоголь;
• алкогольні і газовані напої, кава;
• цукерки, морозиво, шоколад, тістечка;
• консервація і маринади;
• соуси і прянощі.

Рекомендуються до вживання:

• протерті супи густої консистенції;
• неміцний бульйон;
• варені і запечені фрукти та овочі;
• некислі молочні продукти;
• желе, муси, киселі, слабо заварений чай, негазована мінеральна вода;
• каші;
• відварені риба й м’ясо нежирних сортів.

Позитивний ефект дає також вживання відвару шипшини і мінеральних вод, склад яких повинен бути обов’язково узгоджений з лікарем.

В силу можливих ускладнень процесами малігнізації атрофія слизової шлунка в сучасній медицині визнана передраковим захворюванням. Основним чинником успішної боротьби з цією небезпечною патологією є профілактика цього захворювання, серед головних заходів якої – своєчасна правильна діагностика й адекватне лікування сучасними ефективними методами запальних процесів шлунка. Важлива роль при цьому належить здоровому способу життя і правильному харчуванню, неухильне дотримання принципів яких істотно знижує ризик розвитку таких патологій, як атрофічний гастрит, виразка або рак шлунка.