Хронічний поверхневий гастрит: симптоми і лікування

Хронічний поверхневий гастрит був вперше діагностований німецьким хірургом, лікарем Шиндлером в 1948 році після проведеного ендоскопічного дослідження шлунку.
Що являє собою захворювання?

При захворюванні відбуваються дистрофічні зміни в клітинах поверхневого епітеліального шару, що призводить до запалення. Була введена спеціальна візуально-аналогова шкала, щоб мати можливість оцінити ступінь ураження слизового шару шлунка.

Виходячи з числа видозмінених дистрофією клітин і глибини їх розташування виділяють три стадії:

У кожній стадії свого процентне співвідношення здорових і уражених клітин.

Гастрит – захворювання, серйозність якої багато людей недооцінюють. Без лікування і заходів, які здатні знизити ймовірність повторення симптомів гастриту, захворювання переходить з однієї стадії в іншу.

Найперший прояв хвороби – поверхневий гастрит, ще можна зустріти таку назву – ексудативний. Характерно ураження поверхневого епітелію з дистрофічними і дісрегенераторнимі змінами.

Хронічний гастрит цієї форми найбільш легка її стадія, лікування її багато простіше саме на цьому етапі. Хворіють поверхневим гастритом незалежно від віку.

Одна з форм хвороби – рефлюкс гастрит, при якому порушуються функції шлунково-кишкового тракту і йде закидання кишкового вмісту в шлунок, яке включає в себе агресивні кислоти, які пошкоджують слизову і викликають сильне запалення і загострення гастриту.

Симптоми хвороби

Сама назва характеризує ступінь ураження. Зміни клітин та запальний процес зачіпає тільки вистилає шар шлунка. Для поверхневого гастриту характерні такі симптоми:

• Головне прояв – біль. Вона локалізується в надчеревній області. Після прийому їжі, напою або просто великої порції їжі стінки шлунка роздратовані, виникають больові відчуття.
• Запалення викликає набряк і осередкову гіперемію. Слизова вразлива, збільшується кількість слизу.
• Дуже часто підвищується кислотність шлунка.
• Підвищена клітинна інфільтрація, тобто тканина органу накопичує й утримує невластиві їй хімічні речовини і надлишкову воду.

По характеру і локалізації болю можна судити про форми гастриту. При точковому больовому відчутті – осередкове ураження, якщо на вході з шлунка – антральний гастрит. Коли в запальний процес втягнута вся слизова шлунка виявляють дифузне ураження.

Класичні симптоми не завжди добре проявляються, гастрит частіше виявляють випадково при інших обстежень і планових прийомах. Саме больові відчуття в правому підребер’ї повинні насторожити пацієнта, симптоми цієї форми гастриту часто починаються саме звідти.

При прийнятті їжі відбувається дуже швидке насичення, з’являється почуття «каменів» в шлунку. Такі симптоми, як пронос, запор, нудота, блювання, відрижка практично завжди вказують на проблеми з шлунком.

При поверхневому гастриті спостерігають індивідуальні симптоми у вигляді підвищення кислотності шлункового соку і його зниженні. У молодого покоління частіше саме збільшення концентрації соляної кислоти, тоді добре виражені симптоми гострої болем і кислою відрижкою.

Рефлюкс гастрит заявляє про себе гіркотою і кислотою в роті, язик пацієнта з жовтувато-білим нальотом, додаються болі в області кишечника. Також додається демпінг-синдром, що супроводжує рефлюкс гастрит такими неприємними проявами як запаморочення, метеоризм, підвищена стомлюваність.

Причини хвороби

Як правило, історія хвороби у таких пацієнтів містить інформацію про нерегулярному прийомі їжі, про спроби знизити вагу і тому людина призначив сам собі раціон. Така вигадана дієта здатна заподіяти шкоду, а що ще гірше стати причиною початку хвороби шлунка.

Алкоголь, куріння, несвіжі продукти, страви з надмірним вмістом жиру і гострих прянощів здатна спровокувати початкову форму хвороби.

Отримані дослідження довели, що навіть у людей, які раціонально і регулярно харчуються є ризик розвитку гастриту, його викликає бактеріальна хелікобактерна інфекція.

Отримати шкідливого і живучого мікроба можна при спілкуванні, поцілунку, через брудні руки. Безсимптомний перебіг хвороби може тривати довго, рівно до того моменту, як якийсь провокуючий фактор не запустить механізм. Таким поштовхом може послужити прийом ліків, стрес, отруєння організму і ін.

Патологічні зміни в жовчовивідної системі служать причиною рефлюкс гастриту. Вміст жовчі: лізолецитин, панкреатичні ферменти, жовчні кислоти та солі сильно впливають на слизову, дратуючи її. Особливо часто пошкоджується антральний відділ шлунка.

Наслідки та ризики

Антральний гастрит прийнято вважати початковою стадією хвороби. Але якщо не проводити терапію, то запалення поширюється поступово на тіло шлунка і дистальний відділ. До поверхневих змін вистилає шару додається атрофічні ураження.

Антральний Гастрит, якщо його не лікувати, запустить процес в який поступово будуть залучатися прилеглі до нього органи. Можливе ураження ерозією стінок кишки, утворення виразки. Рефлюкс гастрит вимагає обов’язково лікування медичними препаратами. Так як особливість захворювання в тому, що при рефлюкс гастриті порушується функція воротаря шлунка, при якому закидається вміст дванадцятипалої кишки в порожнину шлунка.

Тривало поточний процес поверхневого гастриту призводить до коліту, ерозійним кровотеч та спайкових процесів.

Діагностика

Симптоми прояву захворювання вимагають підтвердження попереднього діагнозу. Історія хвороби містить всі результати проведених досліджень на початковому етапі і його лікування, для порівняння і оцінки динаміки.

Діагностувати рефлюкс гастрит можна тільки при проведенні рн-метрії за добу.

Лікування

Цей вид гастриту відрізняє від інших відсутність глобальних пошкоджень слизової оболонки, в процес залучені тільки клітини вистилає шару, тобто ті, які відповідальні за відтворення травного соку. Від стадії пошкодження буде залежати яке лікування призначить лікар.

Який би вердикт був винесений лікарем, лікування гастриту завжди передбачає дотримання обмежень у харчуванні. Дієта – основа здоров’я і нормального самопочуття при гастриті. Є послаблення в раціоні під час ремісії і строгі обмеження в гострій стадії.

Лікар, який робить рекомендації з харчування для пацієнта, намагається налаштувати пацієнта на те, що тільки дієта докорінно впливає на швидке одужання.

Кілька принципів, які особливо важливі:

• Відмовитися від гарячої, холодної, грубої і смаженої їжі.
• Забуваємо про алкоголь, тютюн, газовані лимонади.
• Прийом їжі тільки в строго відведені години і не на бігу.
• Ретельне пережовування.
• Прийом мінеральної води, показаної при вашому рівні кислотності шлунка.
• Фізична активність сприяє моториці шлунка.

Медикаментозне лікування передбачає призначення ліків, спрямованих на зниження вироблення шлункового соку. Для активної роботи шлунка – препарати для кращої моторики. Антибактеріальна терапія проводиться проти хелікобактерної інфекції, пацієнту слід приготуватися до тривалого прийому ліків. Лікування не завжди успішно, так як бактерія дуже живуча.

Крім того, обволікаючі препарати слизову шлунка, спрямовані на лікування гастриту і посилення вироблення слизу.

Лікування здатне надовго відновити нормальну життєдіяльність травних органів і налаштувати роботу організму на нормальний ритм. Дієта, позитивний настрій, свіжі продукти і перевірена схема прийому медикаментів повинні сприяти якнайшвидшому одужанню.

Тісний зв’язок шлунка з дванадцятипалої кишкою мало дає шансів на безболісне перебіг запального процесу. Тільки дієта і повний спокій здатні привести орган у нормальний функціональний стан. Ці факти слід враховувати, коли дають рекомендації і призначається лікування.

Терапія рефлюкс гастриту спрямоване на стабілізацію моторики ШКТ і зв’язування кислот жовчі, призначенням препаратів інгібіторів протонної помпи. Якщо рефлюкс не піддається лікуванню медикаментами, проводять операцію, щоб відвести жовч від шлунка.

Симптоми є у кожного захворювання. Звичайно, ми не завжди знаємо що треба робити і як терміново йти до лікаря для діагностики. Хоча, якщо б антральний гастрит визначали на ранній стадії, можливо вдалося уникнути багатьох складних випадків хвороби. Лікування, яке призначає фахівець вимагає від пацієнта дотримання схеми прийому препаратів, особливо це стосується антибіотиків.