Калькульозний холецистит

Калькулезний холецистит

Найчастіше термін калькульозний холецистит використовується при виявленні конкрементів у жовчному міхурі. Він може протікати в легкій формі, так і у важкій, з подальшими ускладненнями.

З роками кількість хворих на холецистит збільшується з великою швидкістю. Для того щоб зрозуміти як краще боротися з виниклою хворобою потрібно знати її причину виникнення та патогенез.

Основні фактори, що збільшують ризик захворювання

  • Малорухливий спосіб життя.
  • Вік.
  • Вагітність, пологи.
  • Жіноча стать.
  • Ожиріння.
  • Швидкий набір або втрата ваги.
  • Голодування, неправильні дієти.
  • Прийом деяких медикаментів.
  • Наявність складних захворювань (цироз печінки, цукровий діабет).

Симптоми хвороби

Самий перший сигнал про можливе захворювання – це різкий біль в правому підребер’ї. Хворіти може по-різному (сильно, слабо), від цього не залежить ступінь запалення. Найчастіше больові симптоми проявляються після вживання смаженої, гострої, жирної їжі. Біль буває ріжучої, колотої, іноді супроводжується підвищенням температури. У деяких випадках біль віддає у поперек, грудну клітку.

Колір сечі темніє, а екскременти втрачають свій колір. Вчасно помічені симптоми та усунення етіології хвороби – призведе до швидкого одужання.

Калькулезний холецистит

Початкові симптоми калькульозного холециститу схожі з іншими захворюваннями ШКТ, тому для постановки правильного діагнозу слід звернутися до лікаря і пройти призначені обстеження.

Етіологія та патогенез

  • Анатомічні особливості організму.
  • Зниження секреторної функції шлунка.
  • Потрапляння деяких інфекцій в організм.
  • Збої в роботі ендокринної, вегетативної систем.
  • Травми в черевній області.
  • Зміни складу жовчі.
  • Підвищення тиску в дванадцятипалій кишці.

Ще одним важливим фактором у патогенезі є судинні зміни в стінках жовчного міхура. Розлади кровопостачання міхура впливає на швидкість запальних процесів.

Діагностика

Правильно поставити діагноз хворому допоможе інструментальне і лабораторне дослідження.

За темою:  Печія від мучного: причини появи, як уникнути

Для лабораторних досліджень здається:

  • кров (біохімічний аналіз),
  • сеча,
  • кал.

Для інструментальної перевірки застосовується УЗД верхніх відділів черевної області. Це дає можливість виявити кам’яні утворення в жовчному міхурі, дізнатися їх розміри та структуру.

Також може бути призначена гастродуоденоскопія, яка надасть дані про стан слизової шлунка, стравоходу.

Калькулезний холецистит

При виявленні ускладнень призначають рентгеноконтрастне дослідження. Це допоможе виявити наявність холедохолитиаза.

Після всіх зроблених аналізів, обстежень встановлюється остаточний діагноз і призначається лікування. На вибір методу лікування впливає ступінь тяжкості калькульозного холециститу, історія хвороби.

Стадії розвитку захворювання

  • Предкаменная, що супроводжується загустеванием жовчі.
  • Формування жовчних каменів.
  • Хронічна.
  • Ускладнення.
  • Жовчні камені за складом бувають пігментні, вапняні, холестеринові. Розміри конкрементів починаються від 1 мм до величини 4-5 см в діаметрі. Їх кількість може налічуватися від декількох штук до сотень утворень.

    Якщо камені в жовчному міхурі виявилися випадково і вони не викликають дискомфорту пацієнта, то найімовірніше, не буде хірургічного втручання. Хворому призначають дотримання дієт (щадні ШКТ), режиму дня. Якщо етіологія хвороби пацієнта — це зайва маса тіла, то йому рекомендують її знизити. Дотримання всіх рекомендацій дасть шанс уникнути нападів жовчної коліки.

    Дії під час нападу

    Для початку слід себе заспокоїти, адже напади іноді лікуються без операцій. При сильному болі потрібно викликати швидку допомогу. Після цього зайняти зручне положення в ліжку. Бажано, щоб вона була теплою, це трохи заспокоїть спазми. Для цього використовуються грілки або пляшки з теплою водою. Також можна сховатися вовняною ковдрою.

    Калькулезний холецистит

    Заборонено прогрівати хвору область, це призведе до посилення больових відчуттів. При можливості до приїзду лікарів потрібно прийняти препарати, що знижують спазми (но-шпа, папаверин). Головне не слід приймати сильний болезаспокійливий. Оскільки це перешкодить приїхали лікарям оцінити те, що відбувається і поставити правильний діагноз.

    За темою:  Дифузні зміни паренхіми печінки і підшлункової залози: лікування, ознаки, ехоознаки, симптоми і дієта

    При несвоєчасному та неправильному лікуванні хронічного калькульозного холециститу зростає ймовірність безлічі ускладнень:

    • Порушення відтоку жовчного міхура.
    • Інфікування ШКТ, що може призвести до сепсису, перитоніту.
    • Запалення стінок жовчного міхура, що супроводжується гниттям.

    Для лікування хронічного калькульозного холециститу застосовують один з трьох методів, а іноді кілька одночасно.

    Способи лікування:

  • Хімічний метод має 60-70% ефективності лікування. Хворим призначається застосування препаратів, що розчиняють камені в жовчному міхурі. Також вони зменшують властивості жовчі утворювати камені. Показання до цього способу — холестеринові камені і розміром не більше 10-15 мм. Ще однією важливою умовою є самостійне випорожнення жовчного міхура мінімум наполовину, після прийняття їжі. Позитивна сторона методу — це відсутність операції. Багато людей не переносять наркоз або бояться великих шрамів.
    Хімічні засоби: хенофальк, урсосан, литофальк.
    Калькулезний холецистит
  • Фізичний метод має три основних напрямки:
    • Пульсовий вплив лазерного випромінювання.
    • Застосування спеціальних петель.
    • Спрямоване ультразвукове випромінювання.
  • Хірургічне втручання
    Якщо хімічно та фізично неможливо вилікувати від хронічного калькульозного холециститу, то вихід один – хірургічна операція. При швидкому розвитку хвороби, операція призначається в терміновому порядку. Перед операцією вивчається історія хвороби пацієнта з хронічним калькульозним холециститом. Після цього призначається хірургічне втручання. Існує кілька способу оперативного лікування – це традиційний, трансвагинальная і лапароскопічна холецистектомія. Операції проводять з використанням загального наркозу. При традиційному методі камені витягають через розріз на черевній стінці (15-20 см). У разі лапароскопічного способу, тверді освіти видаляються через мініатюрні розрізи на черевній стінці. Трансвагінальний метод прийнятний лише для жіночої статі, і не залишає рубців. Незалежно від того скільки налічується каменів (один або сотні), жовчний міхур видаляється разом з ними. Бо якщо його залишити, то велика ймовірність через кілька місяців камені знову утворюються.
  • За темою:  Млинці при панкреатиті

    Міф про народному лікуванні

    Деякі люди, які не бажають звертатися за допомогою до фахівців, застосовують методи народної медицини. Популярними є настої, відвари деяких видів трав (корінь кульбаби, листя м’яти, трава звіробою). Всі ці трави мають сечогінну дію. Їх активне застосування приводить до посиленої роботи перистальтиці мускулатури жовчного міхура.

    Це може спровокувати пересування каменів до виходу, тим самим закупоривши міхурову протоку. Розпочнеться набряк тканин з супроводом нападів спазм. Патогенез самостійного лікування може закінчитися механічною жовтяницею з розвитком гострого панкреатиту.

    Тому не варто сподіватися в XXI столітті на старі рецепти бабусь і чекати що камені вийдуть після кількох випитих літрів трав’яного чаю. Краще користуватися методами народної медицини під чуйним керівництвом грамотного лікаря.

    MAXCACHE: 0.53MB/0.03249 sec