Криптогенний гепатит: специфіка, діагностики та лікування

Криптогенний гепатит – це пошкодження печінки з запаленням її клітин (гепатоцитів) без встановленої причини. Невдачі з виявленням етіологічного фактора гепатиту можна пояснити тим, що запалення печінки викликає велику кількість факторів, які не завжди вдається визначити. А іноді просто лікувальний заклад, в якому проходить лікування пацієнт, не має можливості провести необхідні обстеження.

Це захворювання може бути гострим або хронічним. У важких випадках гострий криптогенний гепатит може стати причиною небезпечної для життя гострої печінкової недостатності. Хронічний криптогенний гепатит може прогресувати до розвитку цирозу або раку печінки.

Причини криптогенного гепатиту

Ця форма гепатиту тому і називається криптогенной, що її точну причину встановити не вдається.

Проте наукові дослідження показують, що більша частина цих випадків обумовлена:

• аутоімунними процесами;
• неалкогольною жировою дистрофією печінки;
• вірусними інфекціями.

У багатьох випадках причиною проблем із з’ясуванням точної причини запалення печінки стає неможливість проведення якісного обстеження в лікувальному закладі, де проходить діагностику і лікування пацієнт.

Специфіка захворювання

Криптогенний гепатит – це не одне захворювання. Він не має єдиної причини, так як у кожного пацієнта може бути викликана різними етіологічними факторами. Саме тому дуже важко прогнозувати його розвиток і прогресування, як і вплив на здоров’я хворого.

Криптогенний гепатит може бути гострим або хронічним, від чого залежить його клінічна картина. Крім цього, в зв’язку з невідомістю точної причини, що викликала запалення в печінці, неможливо проведення найбільш ефективного етіотропного лікування.

Симптоми гепатиту криптогенного

Клінічна картина гострого криптогенного гепатиту, в залежності від причини і тяжкості хвороби, може бути легкою або небезпечною для життя. При легкій формі симптоми нагадують звичайну застуду.

До них, як правило, належать:

• діарея;
• загальна втома;
• погіршення апетиту;
• невелике підвищення температури тіла;
• болі в м’язах і суглобах;
• нудота і блювання;
• невиражена біль у животі;
• зниження ваги.

Важкий гострий криптогенний гепатит може бути небезпечний для життя пацієнта.

У міру погіршення стану хворого, у нього можуть з’явитися такі симптоми:

• Проблеми з серцево-судинною системою, включаючи зниження артеріального тиску, почастішання пульсу.
• Темний колір сечі.
• Запаморочення.
• Сонливість.
• Збільшення розмірів селезінки.
• Шкірний висип.
• Шкірний свербіж.
• Знебарвлення випорожнень.
• Пожовтіння шкіри, склер та слизових оболонок.

Пацієнт з хронічним криптогенним гепатитом в ранній стадії розвитку хвороби може не мати ніяких симптомів.

По мірі прогресування ураження печінки, у нього розвиваються такі симптоми:

• загальна втома;
• дискомфорт у животі;
• пожовтіння шкіри і склер;
• збільшення розмірів печінки;
• болі в суглобах;
• шкірний висип;
• підвищена кровоточивість;
• погіршення апетиту;
• зникнення менструації у жінок;
• порушення свідомості та поведінки.

Клінічна картина в більшості випадків не дає можливості визначити причину гепатиту, вона лише свідчить про пошкодження тканин і клітин печінки. Для того щоб з’ясувати можливі етіологічні фактори цієї хвороби, потрібно провести лабораторне та інструментальне обстеження.

Діагностика

Діагноз криптогенного гепатиту встановлюють після виключення всіх можливих відомих причин запалення печінки. Діагностичний процес в таких випадках безпосередньо залежить від можливостей лікувального закладу. Наприклад, якщо в лікарні немає можливості проводити біопсію печінки, майже всі гепатити, які не мають вірусної етіології, можуть вважатися криптогенними. Тоді як в лікувальних установах з більш сучасним обладнанням причину гепатиту можуть встановити в більшості випадків.

Прикладом важливості розвитку методів діагностики є те, що з введенням в клінічну практику тестування на вірус гепатиту С в 1990-х роках частота криптогенного гепатиту зменшилася з 62% до 33-36%.

Для виключення всіх відомих причин гепатиту проводять лабораторне та інструментальне обстеження, включаючи:

• Тестування на вірусні гепатити A, В, С, D, E і G. Для цього проводиться виявлення антитіл до вірусів за допомогою імуноферментного аналізу або виявлення їх антигенів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Докладніше про тестування→
• Тести на аутоімунний гепатит, з допомогою яких виявляють аутоантитіла в крові.
• Аналіз крові на білірубін. Це червоно-жовтий пігмент, який в нормі метаболізується в печінці та виводиться з сечею. У пацієнтів з гепатитом печінка не може нормально знешкоджувати білірубін, тому його рівень в крові підвищується. Високі рівні білірубіну крові викликають пожовтіння шкіри і склер (жовтяницю).
• Аналіз на печінкові ферменти (амінотрансферази). Ці показники включають аспартатаминотрансферазу (АсАТ) і аланинаминотрансферазу (АлАТ), які виділяються в кров при пошкодженні печінки. Визначення рівнів цих ферментів (особливо Алт) є самим безпечним тестом для встановлення тяжкості захворювання печінки та для моніторингу ефективності проведеного лікування. Однак ці аналізи не завжди точно відображають активність запального процесу.
• Аналіз на вміст лужної фосфатази. Високі рівні цього ферменту можуть вказувати на блокаду жовчовивідних шляхів.
• Виявлення концентрації альбуміну в крові. Низькі рівні цього білка вказують на погане функціонування печінки.
• Протромбіновий час. Це показник згортання крові, яка при важких захворюваннях печінки погіршується.
• Визначення рівня глюкози і холестерину крові.
• Холангіографія. Введення в жовчовивідні шляхи контрастної речовини з подальшим рентгенологічним обстеженням.
• Біопсія печінки . Взяття зразків тканин печінки для подальшого вивчення в лабораторних умовах під мікроскопом. Біопсія проводиться під місцевою анестезією, забір тканин виконують довгою голкою через невеликий розріз на правій стороні тіла. Іноді для більш безпечного проведення біопсію виконують під ультразвуковим контролем. Лабораторне вивчення отриманих тканин іноді дозволяє встановити причину криптогенного гепатиту, а також визначити тяжкість і стадію захворювання. Ускладненням біопсії може стати кровотеча.
• Парацентез. Це забір рідини з черевної порожнини при асциті. Цю рідину відправляють у лабораторію для дослідження. Забір проводять за допомогою невеликої голки під місцевою анестезією.
• Ультразвукове дослідження. Дозволяє оцінити структуру і розміри печінки, діагностувати жирову дистрофію, гепатит, цироз і патологію жовчовивідних шляхів.
• Еластографія. Вдосконалений метод ультразвукової діагностики, за допомогою якого можна оцінити ступінь фіброзу печінки. Завдяки цьому методу вдалося зменшити необхідність у проведенні біопсії. Детальніше про еластографія→
• Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія. З допомогою цих методів обстеження можна візуалізувати тканини печінки і виявити її патологію.

Загальні принципи лікування

Терапія включає модифікацію способу життя і медикаментозну терапію.

Незалежно від передбачуваної етіології криптогенного гепатиту, всім пацієнтам необхідні наступні заходи:

• Дотримання здорової та збалансованої дієти.
• Регулярні фізичні вправи.
• Нормалізація ваги.
• Лікування серцево-судинних захворювань, гіперхолестеринемії, цукрового діабету.
• Повна відмова від вживання спиртних напоїв.
• Припинення куріння.
• Нормальний сон.
• Відмова від застосування токсичних для печінки препаратів.

Ці поради можуть допомогти обмежити пошкодження печінки та попередити подальше прогресування гепатиту.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування криптогенного гепатиту носить симптоматичний характер, так як причина запального процесу в печінці невідома.

При лікуванні важких випадків гострого і хронічного криптогенного гепатиту, особливо при підозрі на його аутоімунне походження, застосовують Преднізолон. Це кортикостероїдний препарат, який зменшує активність імунної системи. Лікування починають з високої дози цього лікарського засобу, яку поступово знижують по мірі полегшення стану пацієнта.

Побічні ефекти преднізолону можуть включати:

• Збільшення ваги.
• Остеопороз – ослаблення кісткової тканини через вимивання з неї кальцію.
• Стоншення волосся і шкіри.
• Цукровий діабет.
• Підвищення артеріального тиску.
• Катаракта – помутніння кришталика в оці.
• Глаукома – підвищення внутрішньоочного тиску.
• Занепокоєння.

Трансплантація печінки

Якщо криптогенний гепатит став причиною цирозу печінки, при декомпенсації стану пацієнта проводиться пересадка печінки.

Трансплантація печінки – це операція, під час якої хірурги видаляють хвору або пошкоджену печінку і замінюють її здоровим органом або його частину від іншої людини (донора). Виживаність пацієнтів з криптогенним цирозом після пересадки печінки становить протягом 1 року 72-85%, після 5 років – 58-73%.

Прогноз

При хронічному криптогенном гепатиті він буде наступним:

• Поліпшення при проведенні лікування Преднізолоном (при підозрі на аутоімунне походження хвороби) – 67-83%.
• Стійкість до лікування преднізолоном – 0-9%.
• Прогресування до цирозу печінки – 6%.
• Розвиток раку печінки – 1,7-6,9%.

Криптогенний гепатит – це запалення печінки невідомої етіології. Цей діагноз встановлюють, коли з допомогою діагностичних методів виключені всі можливі причини захворювання. Так як причини криптогенного гепатиту невідомі, лікування носить симптоматичний характер.