Ротавірусний гастроентерит: симптоми і лікування

Ротавірусний гастроентерит відноситься до інфекційних захворювань, що протікають з ураженням кишечника, шлунка, респіраторних шляхів, що передаються фекально-оральним шляхом.

Причини

Безпосереднім збудником хвороби є ротавірус, має сферичну форму, капсидную оболонку і містить однониткову РНК. Ротавіруси відрізняються своїми антигенними властивостями, що дозволяє виділити їх 9 серологічних типів. Частина з них викликає захворювання тільки у людини (1-4, 8, 9 типи), а частину – тільки у тварин (5-7 типи).

Ротавіруси відрізняються стійкістю у зовнішньому середовищі. Наприклад, у водопровідній воді вони можуть бути активні протягом 2 місяців, у фекаліях – до 7-ми місяців.

Епідеміологія

Джерелом зараження може бути як вірусоносій, так і хвора людина. У першому випадку може не бути яких-небудь клінічних проявів і як така історія хвороби відсутня, що ускладнює діагностику. У другому – у хворого відзначаються виражені ознаки хвороби.

Відбувається зараження фекально-оральним шляхом, який на практиці може реалізовуватися різними способами:

• харчовим;
• водним;
• побутовим.

Також не виключений аерогенний шлях передачі інфекції, коли в повітрі можуть бути зважені частинки фекалій, що мають у своєму складі ротавірус.

Людина може заразитися через інфіковані побутові предмети, які використовувалися хворою людиною або вірусоносієм, через брудні руки, вживаючи в їжу продукти, на поверхні яких присутній даний збудник.

При постановці діагнозу лікар уважно вивчає історію хвороби і оцінює можливі шляхи зараження.

Патогенез

Свою активну дію ротавірус починає відразу після попадання в шлунково-кишковий тракт людини. Там вірус вражає ворсинки кишечника і починає активно розмножуватися. Все це супроводжується загибеллю клітин епітелію, а також зниженням вироблення деяких ферментів. Такі процеси є причиною того, що порушується травлення, з’являються розлад стільця і інші симптоми ротавірусного гастроентериту.

Також ротавірус може вражати і респіраторний тракт, що призводить до появи катаральних симптомів. Але точний патогенез їх виникнення до кінця не вивчений.

Є думка, що ротавіруси вражають епітеліоцити верхніх дихальних шляхів.

Клінічна картина

Інкубаційний період у даної інфекції може залишати від 1 до 4-х днів, після чого з’являються певні симптоми, які можуть бути різного ступеня вираженості (в залежності від цього виділяють легку, середню і важку ступінь гастроентериту). Також не виключена і безсимптомна форма хвороби або її протікання в стертій формі.

Ротавірусний гастроентерит починається гостро. У хворого з’являється блювота, відзначається різкий біль у животі, розлад стільця. Все це відбувається на тлі підвищення температури тіла до 38 градусів (може бути і вище). Розглянемо детальніше основні клінічні прояви цієї хвороби.

Диференціальна діагностика

Схожі симптоми спостерігаються і при інших захворюваннях. Зокрема, лікаря іноді доводиться проводити диференціальну діагностику з аденовірусної інфекцією, кишковою формою грипу, сальмонельозом та іншими захворюваннями. Для цього фахівця потрібно оцінити всю історію хвороби.

Для аденовірусної інфекції характерно розвиток кон’юнктивіту, який доповнює кишковий і респіраторний синдроми.

При сальмонельозі нерідко відзначається групове захворювання серед осіб, які вживали в їжу однакові продукти.

У вирішенні питання диференціальної діагностики допомагає правильна оцінка епідеміологічної обстановки.

Але найбільш точний діагноз можна встановити тільки після проведення додаткового дослідження, в результаті якого буде виявлено конкретний збудник хвороби.

Лабораторна діагностика

Для уточнення діагнозу можуть проводитися такі види лабораторних досліджень:

• бактеріологічне дослідження калу, що дозволяє виявити наявність збудника;
• виявлення антигену збудника за допомогою методу ПЛР у випорожненнях;
• дослідження сироватки крові на виявлення специфічних антитіл.

Лікування

Тактика лікування залежить від тяжкості хвороби. При легких і середньої тяжкості лікування може проходити амбулаторно під контролем лікаря. У важких випадках потрібна госпіталізація.

Саме лікування при ротавирусном гастроентериті включає в себе проведення симптоматичної і патогенетичної терапії. Обов’язковим є проведення регідратації – поповнення втраченої рідини. Найбільш ефективно ці заходи виконувати в умовах стаціонару. Також можуть бути призначені ферментні і пробіотичні препарати.

Рекомендується і дотримання певної дієти. На самому початку захворювання бажаний повна відмова від їжі, але з продовженням вживання рідини. Пізніше вся їжа повинна бути щадною для шлунка і кишечника.

Ускладнення

Ускладнення найчастіше відзначаються при приєднанні бактеріальної інфекції. Найбільш часто це відбувається у дітей. Лікування ускладнень повинно проводитися в стаціонарі.

Профілактика

Найбільш простий заходом профілактики, яка доступна всім, є миття рук (особливо перед їжею). Також важливо своєчасно виявлення хворих та їх ізоляція. При дотриманні санітарно-гігієнічних заходів можна уникнути зараження і ніякого лікування в даному випадку не потрібно.

Як бачите, ротавірусний гастроентерит є складним захворюванням, яке нерідко вимагає проведення диференціальної діагностики. Тому при появі перших схожих клінічних проявів потрібно звертатися до лікаря для встановлення діагнозу та призначення відповідного і своєчасного лікування.