Стравохід Барретта: симптоми і лікування

Стравохід Барретта — симптоми й методи лікування

Хвороба не піддається терапії або лікарі призначили не ті ліки — так думають люди, які страждають важкими недугами. Але є процеси, які сформувалися внаслідок неправильного або непостійного лікування, а впливати на них потрібно не протягом двох-трьох тижнів. Терапія тяжких випадків становить не менше двох місяців.

При такому ускладненні ГЕРХ, як стравохід (синдром) Барретта симптоматика складна і лікування нерідко не обмежується навіть трьома місяцями. Нижче ми розглянемо симптоми цього захворювання і всі методи його лікування.

Симптоми стравоходу Барретта

У цього захворювання немає специфічних проявів, розповівши які відразу можна припустити про наявність саме цього процесу. За течією хвороба нагадує ГЕРХ, в рідкісних випадках симптоматика повністю відсутня і діагноз виставляється при випадкових дослідженнях шлунково-кишкового тракту. Основними ознаками стравоходу Барретта можна вважати наступні.

1. Першіння в горлі після прийому їжі, що посилюється при вживанні гострої та гарячої їжі.
2. Печія, відчуття печіння в грудях. Вона зазвичай пов’язана з їжею. Пекучі болі часто спостерігаються під час фізичного навантаження після щільного перекусу, при нахилах тулуба вперед.
3. Нерідко першою ознакою захворювання є поява кров’яних прожилок у блювотної маси — це наслідки відбувся кровотечі із стравоходу.
4. До незвичайних симптомів стравоходу Барретта відносяться порушення сну, осиплість голосу, поява хрипів, виражене загальне погане самопочуття.
5. Порушення процесу ковтання: відчуття грудки в горлі і труднощі при ковтанні їжі.
6. Відрижка.

Одним з важливих прогностичних ознак появи незвичайних епітеліальних клітин в стравоході є тривалий перебіг ГЕРХ. Запідозрити про наявність синдрому Барретта можна, якщо ГЕРХ не піддається лікуванню і непокоїть людину не менше п’яти років, а епізоди без загострень вкрай рідкісні. Частіше схильні до розвитку процесу білошкірі чоловіки старше 50 років з надлишковою масою тіла (якщо турбує постійна печія).

Діагностика стравоходу Барретта

Своєчасне виявлення хворобливого процесу — запорука раннього початку адекватної та повноцінної терапії. Це може врятувати людину від розвитку онкологічного захворювання стравоходу згодом. Як виявляється недуга і які на сьогодні найбільш інформативні методи діагностики стравоходу Барретта?

З метою ранньої профілактики хвороби потрібно проводити ендоскопічне дослідження всім людям, довгостроково відчувають печію. Якщо симптом турбує не менше п’яти років поспіль або епізодично протягом 6-7 років — проходити фіброгастроскопію (ФГС) необхідно щорічно.

Ознаки появи змін стравоходу при обстеженні за допомогою ФГС будуть наступні.

1. Циліндричний епітелій стравоходу Барретта (це той, на який заміщується нормальний багатошаровий плоский епітеліальний покрив) має характерний яскраво-червоний «оксамитовий» вигляд. Нормальний шар стравоходу глянцевий ніжно-рожевого відтінку.
2. Можна виявити як довгі тяжі такого покриву, так і малі ділянки довжиною до 1-2 див.

Для більш точного визначення наявності патологічної тканини важливо взяти шматочок змінених клітин на подальше гістологічне дослідження (біопсія).

Лікування стравоходу Барретта

При стравоході Барретта лікування починається з моменту виявлення атипових клітин. Специфічної терапії не існує, вона спрямована в першу чергу на усунення першопричини розвитку захворювання — стравохідного рефлюксу (занедбаність вмісту шлунку назад в стравохід). З цією метою людям призначають препарати для зниження кислотності шлункового соку, для поліпшення просування їжі, застосовують речовини, що поліпшують роботу нижнього стравохідного сфінктера. Але в медицині використовують не тільки медикаментозну терапію недуги. Лікування починається з правильного харчування, зачіпає спосіб життя, а при необхідності проводиться хірургічна корекція.

Корекція способу життя

На відміну від ГЕРХ основа лікування синдрому Барретта не харчування і спосіб життя, а медикаментозна терапія. Але починати лікування необхідно з корекції звичного способу життя і дієти. Що рекомендують лікарі?

1. Харчування малими порціями як мінімум 5 разів на день.
2. Повне виключення продуктів і рідин з раціону, які стимулюють вироблення соляної кислоти і послаблюють нижній стравохідний сфінктер: шоколад, гострі страви, алкоголь, деякі овочі і фрукти.
3. Після вживання їжі ніякої фізичного навантаження, а лягати спати потрібно не менш чим через 2 години після трапези.
4. Відмова від куріння.

Медикаментозне лікування стравоходу Барретта

Лікування стравоходу Барретта медикаментозними методами залежить від ступеня дисплазії клітин стравоходу (процес їх переродження в злоякісні).

При низькому ступені дисплазії:

Через 3 місяці необхідно зробити контрольну ендоскопію і, якщо зміни в клітинах не стабілізувалися — лікування продовжують.

Висока ступінь змін у клітинах стравоходу вимагає призначення препаратів курсом не менше трьох місяців, додатково застосовується лазеротерапія і при ускладненнях розглядається питання про хірургічне лікування.

Лікування за допомогою інших методів

1. Ендоскопічне лікування стравоходу Барретта в наш час застосовують в якості основного і додаткового після неефективного медикаментозного. Це не інвазивні методи, які допомагають зупинити прогресування хвороби, здійснюються вони за допомогою ендоскопа і аргонового плазмокоагулятора. З допомогою оптичної системи контролюють процес, а коагулятором випалюють змінені ділянки слизової оболонки.
2. В останні роки проводять лікування стравоходу Барретта лазером. Метод призначається у поєднанні з терапевтичним. Він схожий з попереднім, — лазером проводять випалювання атипових клітин.
3. Новий і спірний метод лікування — абляція стравоходу Барретта. При цьому в стравохід вводять катетер, що створює електромагнітне поле в ураженому органі. Завдяки цьому виділяється теплова енергія, що призводить до розвитку опіків і подальшого відмирання замісної тканини.
4. Останній рубіж в спробі позбутися від стравоходу Барретта — хірургічне лікування. Резекція стравоходу проводиться при розвитку злоякісного процесу, якщо всі перераховані методи виявилися неефективними або були показання для екстреного видалення частини стравоходу (масивна кровотеча, звуження). В наш час намагаються в рідкісних випадках вдаватися до такого способу позбавлення від хвороби в зв’язку з наявністю післяопераційних ускладнень.

Синдром Барретта — небезпечна хвороба, яка практично в 10% випадків переходить у рак. Тому в лікуванні важливо використовувати всі доступні методи. Початок лікування — зміна підходу до харчування і призначення лікарських засобів. У важких випадках можна довіритися гастроентерологів для проведення ендоскопічних процедур або хірургам для видалення ураженої ділянки. Але краще не терпіти роками печію, постійно обпалюючи кислотою свій стравохід, а вчасно звернутися до терапевта або гастроентеролога, щоб завчасно уникнути таких серйозних ускладнень.