Життя без жовчного міхура: реабілітація та дієта

Видалення жовчного міхура (холецистектомія) – одна з найбільш частих операцій на органах черевної порожнини. Так як цей орган відіграє важливу роль у травленні, у багатьох людей життя без жовчного міхура ускладнюється різними негативними наслідками. Щоб полегшити стан після холецистектомії, людям часто доводиться обмежувати раціон харчування і міняти спосіб життя.

Фізіологічна роль жовчного міхура

Жовчний міхур є частиною жовчовивідної (біліарної системи. Він має грушовидну форму і розміщується під печінкою. Його основна функція – збереження та концентрування жовчі.

Жовч – це необхідна для травлення рідина, що виробляється печінкою. Жовчний міхур служить її резервуаром між прийомами їжі. Його слизова оболонка абсорбує воду, з-за чого жовч стає більш концентрованою. Коли їжа потрапляє зі шлунка в тонкий кишечник, жовчний міхур скорочується і видавлює жовч через загальну жовчну протоку в дванадцятипалу кишку.

Жовч допомагає розщепленню жирів і засвоєнню жиророзчинних вітамінів А, Е, D і К. Крім цього, з нею виводяться з печінки в кишечник різні шкідливі для організму речовини.

Жовчний міхур не є життєво важливим органом, тому при різних захворюваннях, наприклад, при жовчнокам’яній хворобі, можливо його видалення.

Зміни в організмі після видалення жовчного міхура

Печінка людини після видалення жовчного міхура продовжує виробляти жовч, проте, вже немає місця для її зберігання і концентрування. Тому жовч постійно і повільно стікає в кишечник. При вживанні жирної їжі цієї кількості жовчі недостатньо, тому їжа погано засвоюється. З-за цього багато людей після холецистектомії страждають від діареї, здуття живота, нудоти і нетравлення.

Погане засвоювання жирів супроводжується нестачею в організмі незамінних жирних кислот, включаючи омега-3 і омега-6 кислот. Порушується абсорбція жиророзчинних вітамінів А, Е, D і К. Багато антиоксиданти, що містяться в овочах, також є жиророзчинними – лікопен, лютеїн і каротиноїди. При недостатній кількості жовчі засвоєння всіх цих речовин порушується.

Перші дні після хірургічного втручання

Тривалість відновлення організму після видалення жовчного міхура залежить від методу операції. При лапароскопічній холецистектомії цей період коротший, чим при відкритому втручання. Якщо жовчний міхур видалили малоінвазивним способом, нормалізація стану людини відбувається приблизно за 2 тижні. Після відкритої операції цей період займає близько 6-8 тижнів.

Перші кілька днів після холецистектомії пацієнти знаходяться у лікувальному закладі.

У цей період їх може турбувати:

• Біль у післяопераційній рані. Вона, як правило, починає полегшуватися протягом декількох днів. Зменшити її допомагають знеболюючі препарати.
• Нудота. Може розвиватися внаслідок дії анестетиків або знеболюючих засобів, швидко проходить.
• Біль у животі і плечах. Найчастіше є наслідком накачування газу в черевну порожнину при лапароскопічній холецистектомії. Проходить протягом декількох днів, полегшується прийомом знеболюючих препаратів.
• Здуття живота, метеоризм і пронос. Можуть тривати кілька тижнів. Полегшити їх допомагає правильна дієта.
• Втома, перепади настрою і дратівливість. Зникають по мірі відновлення сил.

Всі ці відчуття є абсолютно нормальними наслідками перенесеної операції з видалення жовчного міхура, вони швидко зникають і не впливають на подальше життя людини.

Так як після операції у пацієнтів залишаються рани і шви на шкірі, потрібно в перші дні бути дуже обережними з ними. Не можна їх мочити і травмувати. Душ дозволяється приймати через 48 годин після операції, потім рану потрібно акуратно висушити. Якщо лікарі забороняють мочити рану, потрібно почекати до зняття швів або використовувати спеціальні пов’язки, захищають її від води. Шви знімають на 8-10 день після хірургічного втручання.

Іноді рану ушивають нитками, що розсмоктуються в організмі протягом 1-2 тижнів. У такому разі знімати шви не треба.

Дієта

На другий день після операції пацієнтам зазвичай дозволяють пити прозорі рідини. Це допомагає уникнути зневоднення і запобігти розвиток закрепів, викликаних вживанням знеболюючих препаратів. До прозорих рідин відносяться бульйон (нежирний), чай і вода.

На третій день після операції в раціон харчування можна додати овочеві і фруктові соки, яблучне пюре, супи і знежирений кефір. Потім можна поступово розширювати раціон живлення, прагнучи уникати продуктів з високим вмістом жирів. Детальніше про харчування після видалення жовчного міхура →

Якщо життя людини без жовчного міхура ускладнилася здуттям і діареєю, йому можуть бути корисні наступні поради:

• Їсти потрібно невеликими порціями і частіше. Це забезпечить краще перемішування їжі з жовчю.
• Здорове харчування повинно складатися з невеликої кількості нежирного м’яса (наприклад, птиця або риба), знежирених молочних продуктів, овочів, фруктів і цільнозернових продуктів.
• Потрібно збільшити кількість клітковини в раціоні харчування. Це може допомогти нормалізувати стілець. Краще вживати продукти, багаті розчинною клітковиною – з вівса та ячменю. Однак підвищувати вживання клітковини потрібно поступово і повільно, протягом кількох тижнів, так як занадто різке збільшення її кількості може викликати газоутворення і спазми в животі.
• Краще обмежити вживання жирів. Слід уникати жирної і смаженої їжі протягом як мінімум 1 тижня після операції.

Крім цього, деяким людям після операції доводиться обмежувати вживання кофєїнсодержащих і дуже солодких продуктів. Кофеїн має стимулюючу на організм і кишечник дію, тому може викликати діарею.

Гарною ідеєю є ведення харчового щоденника після операції, у якому слід відзначати зв’язок вживаних продуктів з виникненням симптомів порушення травлення. Це дозволить виявити ту їжу, яка погіршує стан, і відмовитися від неї.

Більшість людей можуть повернутися до свого звичайного харчування через кілька тижнів після холецистектомії, однак, у деяких пацієнтів життя без жовчного міхура супроводжується труднощами протягом декількох місяців або навіть років.

Полегшення стану за допомогою альтернативних методів

Підтримати функціонування печінки і допомогти виводити з неї токсини можуть певні трави:

• Корінь щавлю кучерявого. Це природний очищувач крові, який допомагає печінці збільшити вироблення жовчі. Крім цього, він діє на тонкий кишечник, стимулюючи швидке виведення з організму токсинів. Тим не менше при його вживанні можуть виникнути побічні ефекти, включаючи блювання та діарею.
• Зелений чай. Містить велику кількість катехінів – сполук, які володіють антиоксидантними властивостями, що підтримують функції печінки. Проте вживання зеленого чаю в занадто великих кількостях може викликати алергію, руйнування еритроцитів, нервозність, занепокоєння й безсоння.
• Куркума. Володіє протизапальними і антиоксидантними властивостями, які захищають печінку від дії різних токсинів.
• Розторопша. Одне з найпопулярніших при захворюваннях печінки рослин, яке допомагає очистити і захистити печінку від токсинів, стимулює вироблення жовчі.

Слід пам’ятати, що народні засоби, як і будь-які медикаменти, можуть призвести до розвитку побічних ефектів, тому перед їх застосуванням обов’язково потрібно проконсультуватися з лікарем.

Активність після видалення жовчного міхура

Вставати з ліжка і ходити треба вже на наступний день після операції, це допомагає запобігти утворенню тромбів в нижніх кінцівках. Потім пацієнтові потрібно поступово підвищувати навантаження. Зазвичай відновлення доопераційного фізичної активності займає 1-3 тижні, залежно від методу хірургічного втручання і стану здоров’я людини.

Протягом 4-8 тижнів не можна піднімати нічого важче 5-7 кг, слід також уникати будь-яких інтенсивних навантажень, включаючи заняття спортом. Можна виконувати легку роботу по дому, можна короткі піші прогулянки. Приймати ванну, плавати і відвідувати сауну або лазню не можна до тих пір, поки це не вирішить лікар.

На фізично неважку роботу можна повернутися через тиждень після операції. Відновити сексуальну активність можна через 14 днів.

Можливі ускладнення після видалення жовчного міхура

Всі ускладнення після холецистектомії можна розділити на ранні (розвиваються під час або незабаром після операції) та пізні.

Ранні ускладнення включають:

• Інфекції (в рані або в черевній порожнині). Симптоми цього ускладнення включають біль, набряк і почервоніння в рані, а також наявність гнійних виділень з неї.
• Кровотеча.
• Потрапляння жовчі в черевну порожнину. Це може стати причиною болі в животі, підвищення температури, збільшення живота.
• Пошкодження кишечника і кровоносних судин.
• Тромбоз глибоких вен.

Всі симптоми більш пізніх ускладнень об’єднують одним терміном – постхолецистектомічний синдром (ПХЕС). Він розвивається у 5-40% пацієнтів, провідних життя без жовчного міхура, і може бути тимчасовим або постійним.

До симптомів ПХЕС належать:

• Нудота і блювання.
• Здуття живота, метеоризм і пронос.
• Постійний біль у правом підребер’я.
• Пожовтіння склер і шкіри.
• Підвищена температура тіла.

Одним з проявів ПХЕС є дисфункція сфінктера Одді, яка призводить до розвитку болі в правому підребер’ї. Больовий синдром посилюється після вживання жирної їжі.

Іноді після холецистектомії в жовчовивідних шляхах повторно утворюються камені. Вони з’являються при уповільненні струму жовчі по протоках. Утворилися конкременти можуть виходити в дванадцятипалу кишку, не викликаючи жодних симптомів. Однак іноді вони перекривають жовчовивідні шляхи, викликаючи біль у правому підребер’ї, жовтяницю, погіршення апетиту, нудоту і блювоту, знебарвлення калу.

У деяких пацієнтів навіть після видалення жовчного міхура можливий розвиток запалення жовчовивідних протоків – холангіт.

Найчастіші симптоми холангіту включають:

• підвищення температури;
• втома;
• жовтяницю;
• шкірний свербіж;
• відчуття дискомфорту та болю в області печінки;
• нудоту, блювоту, здуття живота і діарею.

Іноді у пацієнтів після видалення жовчного міхура погіршуються симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Виникнення печії найчастіше пов’язано з парезом шлунка, який може розвиватися після холецистектомії.

Крім цього, життя без жовчного міхура може ускладнитися запаленням печінки (гепатит) та підшлункової залози (панкреатит). Головною причиною цих ускладнень є порушення відтоку жовчі з-за наявності в жовчних протоках каменів або звужень (стриктури).

Вагітність при відсутності жовчного міхура

Після холецистектомії жінка може спокійно вагітніти і народжувати. Однак розумно зачинати дитину після повного відновлення організму від проведеного хірургічного втручання.

Більше того, існує думка, що жінкам, які мають симптоми жовчнокам’яної хвороби та бажають у майбутньому мати дітей, слід видалити жовчний міхур до зачаття, так як вагітність погіршує перебіг цієї хвороби.

Можливий прийом алкоголю?

В ранньому післяопераційному періоді вживання спиртних напоїв протипоказане, оскільки вони несумісні з прийомом знеболюючих препаратів. Раціонально утриматися від прийому алкоголю до повного відновлення організму та відновлення повноцінного харчування.

В нормі печінка поглинає алкоголь і виділяє певні продукти його обміну в жовч, яка виводиться в кишечник. Після видалення жовчного ці речовини, надходячи в кишечник, можуть викликати симптоми порушення травлення, включаючи нудоту, блювання та діарею. Саме тому у багатьох пацієнтів після холецистектомії знижується толерантність до алкоголю.

У будь-якому випадку зловживати спиртними напоями шкідливо для всіх людей, включаючи тих, хто переніс операцію з видалення жовчного міхура.

Чи є плюси у видаленні жовчного міхура?

Незважаючи на все описане, життя без жовчного міхура має свої плюси і мінуси. Не варто забувати, що холецистектомія проводиться людям, які страждають від різних, а часом і небезпечних для життя захворювань. З допомогою цієї операції в більшості пацієнтів вдається позбутися від симптомів жовчнокам’яної хвороби, гострого та хронічного холециститу, які без хірургічного втручання будуть прогресувати і можуть призвести до небезпечних ускладнень.

Більшість пацієнтів, що перенесли холецистектомію, живуть повноцінним і активним життям, не обмежуючи себе в харчуванні, ні у фізичній активності. Враховуючи те, від яких страждань позбавляє ця операція людей, плюси їх усунення переважують майже всі мінуси життя без жовчного міхура. Лише у незначної кількості пацієнтів можуть розвинутись ускладнення, які серйозно впливають на якість життя.