Аналіз сечі (загальний і на лейкоцити): розшифровка результатів, таблиця норми у дорослих

Аналіз сечі — один з найбільш використовуваних методів діагностики великого числа хвороб в сучасній медицині. Поряд з аналізом крові він дозволяє досліджувати безліч параметрів, більшість з яких є прогностично важливими. Розрізняють декілька методів, при яких отримують різні результати, тому їх використовують для доповнення та уточнення даних один одного. Дослідження повністю сумісно з аналізом крові і обумовлене їм.

1 Опис

Таке дослідження, як загальний клінічний аналіз сечі (ОАМ), призначається всім. Лабораторне обстеження в новітній медичній практиці є найбільш затребуваним. Аналіз дає можливість встановити велику різноманітність показників всіх систем організму пацієнта і виявити цілий спектр наявних захворювань.

Сеча (urina) – це біологічна рідина, яка регулює процес виведення з тіла людини продуктів життєзабезпечення. У тому числі з уриною здійснюється виділення токсинів і шлаків, надлишку вітамінів і гормонів, іонів, зайвої води й інших елементів.

На думку діагностів, ОАМ є найбільш інформативним, так як:

  • Дає можливість отримати інформацію про роботу систем організму.
  • ОАМ і аналіз крові взаємозумовлені.
  • Отримані дані дослідження практично завжди визначають перебіг захворювань та наявність інфекцій в організмі без призначення додаткових складних методів.
  • Процес забору і здачі аналізу простий, не вимагає особливих маніпуляцій.

ОАМ занесений в список основних аналізів. Сечу здають при проходженні запланованого огляду у лікаря. Зафіксований і повний список патологій, при яких її вивчення вважається одним з головних способів діагностики при винесенні висновку про діагноз пацієнта. До них можна віднести всі види діабету, жовтяниці, холангіту, панкреатиту, хвороби нирок, майже всі типи утворень, деякі запалення комплексу органів репродуктивної та сечової систем.

Крім клінічної діагностики, ОАМ дозволяє дати оцінку роботі шлунково-кишкового тракту, нирок, органам, що забезпечує циркуляцію крові в організмі, і інших систем людини.

Добовий аналіз сечі у вагітних жінок

Аналіз сечі по Нечипоренко при вагітності — норма, відхилення, правила збору

Які правила потрібно дотримуватися при здачі посіву сечі на флору?

2 Порядок здачі

При передачі і заборі матеріалу для аналізу необхідно дотримуватися певних вказівок, які запобіжать отримання помилкових результатів дослідження, тому що вони можуть збільшити ризик неправильно поставленого діагнозу лікарем.

Основні вказівки:

  • Рідина для проведення аналізу потрібно збирати в ранковий час і натщесерце. Для достовірності результатів краще, якщо вночі обстежуваний не буде відвідувати туалет.
  • У грудних дітей необхідна ретельна гігієна зовнішніх статевих органів, бажано збирати урину резервуар для взяття сечі. Матеріал, який був отриманий з вичавленого памперса, дослідженню не підлягає.
  • Перед початком паркану в обов’язковому порядку необхідно ретельно вимити зовнішні репродуктивні органи, це допоможе виключити попадання у аналіз побічних речовин.
  • Для дослідження рекомендується брати «серединний» матеріал. Першу і останню третину процесу випускання сечі слід виконувати санітарно-технічне обладнання, встановлене в туалеті.
  • Ємність для забору урини повинен бути чистим і сухим.
  • Напередодні здачі ОАМ не рекомендується їсти продукти, які можуть забарвити сечу. Слід тимчасово виключити з раціону буряк і моркву.
  • Для проведення аналізу матеріал потрібно принести в біолабораторії через 90 хвилин після його отримання.
  • Додатково за добу до збору урини необхідно виключити прийом спиртних напоїв, сильно гострої та солоної їжі.
  • Жінкам не радять здавати подібний аналіз під час менструації. Перед збором можна ввести гінекологічний тампон у піхву.

3 Дані в аналізі сечі

Отриманий матеріал в лабораторії обстежують по 5 методиками:

  • органолептичної;
  • фізико-хімічної;
  • біохімічної;
  • мікроскопічної;
  • мікробіологічної.

3.1 Органолептичне дослідження

Органолептичний аналіз сечі включає в себе ретельне вивчення таких властивостей, як:

  • кількість;
  • колір;
  • запах;
  • пенистость;
  • прозорість матеріалу.
За темою:  Чи можна качати прес при міомі матки, займатися спортом

3.1.1 Кількість (діурез)

Діурез – це обсяг урини, який виділяє організм за певний час. Це число при нормі повинне бути дорівнює ¾ від кількості випитої пацієнтом води. В ідеальному варіанті вона буде дорівнює 2 л. Для чоловіків загальний обсяг трохи вище (до 2 л), ніж у жінок (до 1,6 л). У новонароджених при нормальному збалансованому харчуванні кількість сечі становить від 200 до 600 мл. До 5 років дитина виділяє до 900 мл, до 10 – 1200 мл. Старші віку прирівнюються до дорослих.

Об’єм сечі вважається не за зданого для аналізу матеріалу, а після ознайомлення з хворобою пацієнта і проведення загальних розпитування.

За отриманою інформацією встановлюють:

  • Поліурія – підвищений сечоутворення — більше 1,8 л в добу. Такий діагноз ставиться пацієнтам, страждаючим діабетом різних форм, людям з хронічним пієлонефритом і при таких патологіях, як мієломна хвороба, або при нервових розладах.
  • Енурез – нетримання сечі у людини. Характерним при неврозах, дисфункціях сечового міхура, наявності інфекцій.
  • Олігурію – різке уповільнення утворення сечі, лише 400-500 мл ця патологія Характерна для людей з проблемами нирок, зустрічається при блювоті, високій температурі тіла, проносах, кровотечах, захворюваннях серця і опіках.
  • Анурію – патологічний стан, при якому об’єм сечі за добу становить не більше 60 мл. Це може бути спровоковано порушеннями в роботі нирок, серцевою недостатністю, проявлятися як наслідок протікання запальних процесів в організмі.
  • Поллакиурию – часте сечовипускання. Вказує на інфекцію сечовивідних шляхів, цукровий діабет першого і другого типу, нефрит, інсульт та інші захворювання неврологічного характеру. Зустрічається у період вагітності і при проблемах з простатою.
  • Олігурія – стан, протилежний поллакіурії, – різке уповільнення утворення сечі. Виникає при захворюваннях нирок, нефрит, порушення водного балансу, електролітному зсуві.
  • Дизурія – патологія, яка супроводжується хворобливими відчуттями. Свідчить про ураження органів сечостатевої системи, запальних процесах, може виникати при ПМС, вагітності, захворюваннях передміхурової залози і неврологічному напрузі.

3.1.2 Вивчення запаху сечі

Відомо близько десятка різних ароматів» урини, які ідентифіковані і свідчать про певні проблеми. Більшість лабораторій такий показник не включають аналіз через його індивідуальності.

Стандартом вважається нерізкий типової і без домішки.

Надають запах матеріалу: аміак, деякі ліки, гній, кров, речовини, що утворюються у внутрішніх органах при їх хвороби. Розрізняють наступні:

  • Ацетон – виникає внаслідок ускладнення цукрового діабету, при отруєнні фосфором, свинцем.
  • «Рибний запах» сигналізує про триметиламинурии і рідко з’являється при бактеріальних інфекціях.
  • Аромат сірководню виникає при надмірному розпиванні спиртного і після вживання гострих страв, при таких захворюваннях, як пієлонефрит, патології печінки.
  • «Хімічний» запах зустрічається при прийомі ліків, циститі, цукровому діабеті.
  • Аромат «мочених яблук» характерний для такого захворювання, як цукровий діабет.

3.1.3 Колір

Норма – коли сеча жовтого кольору (солом’яно-жовта, світло–жовта).

Змінюватися відтінок урини може з різних причин:

Колір сечі

Причини

Безбарвна

Характерно при поліурії. Реакція на збільшене споживання рідини, сечогінних препаратів. Може бути симптомом запалення нирок, цукрового діабету

Янтарно-жовтий

Подібну забарвлення матеріалу можуть викликати цитрусові, морква, вітаміни, лікарські препарати

Солом’яно-жовтий

В насичений, яскравий колір можуть забарвлювати сечу цитрусові, морква, вітаміни, деякі ліки, харчові добавки

Темно-жовтий

Ситуація в межах норми. Існує думка, що цей колір може підтверджувати захворювання серця, печінки, є причиною неправильного харчування

Коричневий або зеленуватий

Демонстрація високої щільності жовчного пігменту, явного симптому механічної жовтяниці. Матеріал подібних кольорів є маркером руйнування еритроцитів (anaemia haemolytica) або проблем з печінкою

Рожевий

Зазвичай рожевий відтінок, колір урина набуває від з’їденої буряків або темних ягід. Нерегулярний забарвлення без інших симптомів звичайно не викликає занепокоєння. Антибіотики групи цефалоспоринів, саліцилати, сульфазол можуть надавати сечі такий колір. Запалення і травма нирок або сечового міхура можуть бути першопричиною такого відтінку

Криваво-червоний

Забезпечується кров’ю в сечі, що вказує на ураження нирок бактеріями, можливо при травмі нирок, сечового міхура або сечівника

Брудно-червоний

Виразний ознака домішки крові в матеріалі. Типово при різких нападах, використанні для переливання неправильної групи крові, порфириновой спадкової хвороби

Блідо-синюватий

Сигналізує про посилених процесах розкладання в кишечнику. Такий колір проявляється внаслідок потрапляння в сечу натрієвої солі в кількості вагомому

Сірувато-чорний

Інформує про гемолітичної анемії, меланомі, меланосаркоме. Проявляється через потрапляння в матеріал таких речовин, як гемоглобін, меланін, та інших

Помаранчевий

Яскравий помаранчевий колір продукт набуває в результаті застосування полівітамінів, підвищеної кількості аскорбінової кислоти. Подібне фарбування викликають протитуберкульозні засоби — рифампіцин, феназопиридин, варфарин

Зеленувато-жовтий

Колір забезпечують гнійні частинки в рідині. На відтінок урини можуть впливати продукти з фарбувальними пігментами. Наведений аспект виключається шляхом збору ранковій сечі для проведення дослідження

Молочний

Вказує на запалення нирок, сечового міхура з утворенням гною

За темою:  Ознаки клімаксу у жінок в 43 гоида, причини раннього настання

3.1.4 Прозорість

Урина повинна бути прозорою, без видимих чужорідних сумішей – це є нормою. Якщо в матеріалі для вивчення спостерігається замутніння, в біолабораторії визначають компонент, який був причиною цього. Існує наступний порядок дій:

  • нагрівають і додають лужної складовий елемент, який нейтралізує каламутність, цей процес вказує на наявність в сечі кристалів сечової кислоти – кислих солей (урати);
  • кладуть в матеріал лужний елемент для визначення наявності гною, у цьому разі в аналізованої рідини сформується щільне склоподібне освіта;
  • додають соляну кислоту (HCl), нейтралізація каламутності за її допомогою — це маркер присутності солей і ефірів щавлевої кислоти (оксалати);
  • кладуть оцтову кислоту (ch 3 cooh), речовина знижує замутніння у разі наявності фосфатів;
  • додають органічний спирт, якщо з’явився ефект – це пряма вказівка на наявність в матеріалі жиру.

3.1.5 Пенистость

Піноутворення урини оцінюють шляхом інтенсивного перемішування. Нормальний маркер – це нефиксируемая, з більший класом прозорості піна в незначному обсязі.

Найбільш явними патологічними факторами сечі можуть бути наступні патології:

  • захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит, амілоїдоз, нефросклероз);
  • наявність цистоинтестинального свища при кишкових новоутвореннях або порушення цілісності стінок сечового міхура і кишечника з інших причин;
  • гепатити різної етіології в стадії загострення.

3.2 Фізико-хімічне дослідження сечі

У цій частині ОАМ встановлюються 2 індикатора: щільність і кислотність матеріалу.

У бланках аналізу їх умовно позначають символами «SG» і «pH».

3.2.6 Щільність

За стандарт щільності урини взято інтервал від 1010 до 1022 р/л рідини. У деяких лабораторіях для ранкової сечі ці значення зрушені до 1018 і 1026 г/л. Насиченість урини залежить від присутності в ній характерних мікроелементів, таких як білок, цукор, солі, мікроорганізми.

Гипостенурия — це стан, коли щільність сечі недостатня. Спостерігається при нецукровому діабеті, альдостеронизме первинному (синдром Конна), зникнення набряків (серцева недостатність, нефротичний синдром), хронічної ниркової недостатності.

Гиперстенурия — підвищення питомої ваги (щільності) сечі більше 1025 г/л. Відзначається при діабеті (за рахунок підвищеного рівня глюкози в урині), гіперпаратиреозі, хронічному отруєнні важкими металами та їх солями, недостатнього надходження в організм рідини.

У дітей до 10 років щільність в аналізі трохи менше, ніж у людей старшого віку. Нормою для них є інтервал 1007-1021 г/л.

3.2.7 Кислотність

Індикатор pH в аналізі в нормі має значення 5-7. З цього випливає, що сеча – це слабокислий або нейтральний матеріал. У разі коливань маркера в бік кислої реакції (pH≤5) з’явиться вказівка на наявність таких захворювань:

  • туберкульоз;
  • ацидоз;
  • нефрит;
  • подагра.
За темою:  Клімакс роздратування: заспокійливі засоби

До кислої реакції рідини можуть привести необмежене вживання м’яса в їжу і деякі лікарські препарати, аскорбінова кислота.

Показник рн≥7 – лужний. Першопричиною можуть стати діючі в харчуванні овочі, мінеральна вода лужного типу або такі захворювання, як ниркова недостатність, гіперкаліємія, алкалоз і запальні процеси.

3.3 Біохімічне дослідження

Ця складна частина загального аналізу урини встановлює присутність білка в рідині. Індикатор білка має умовне позначення «PRO».

Стандартне число для наявності речовини повинно бути одно ≤0,033 г/л або нулю.

Протеїнурія — встановлення білка в аналізі сечі. Вона буває слабкою (до 1 г/л), помірно вираженої (до 4 г/л) та значною (понад 4 г/л). Причинами можуть стати запальні процеси в нирках, наявність серцево-судинних захворювань, стрес, вагітність.

3.4 Мікроскопічний аналіз урини

На цій фазі загального аналізу урини досліджуються організовані і неорганізовані опади, наявність у сечі мікроскопічних частинок (циліндрів). Мікроскопія рідини дозволяє виявити приблизно близько десятка елементів в досліджуваному матеріалі.

3.4.8 Дослідження організованого осаду

Цей етап дає уявлення про зміст 4 елементів в урині.

Їх відхилення містить багато інформації про причини хвороби. Розшифровка результатів дослідження організованого осаду представлена в таблиці:

Компонент

Норма

Причини відхилення

Плоский епітелій (Еп)

Вважаються одиниці клітин в полі зору

Вказує на можливий розвиток циститу, різних форм нефропатії

Циліндричний епітелій (Цил)

Підтверджує інформацію про запальних процесах в сечовидільної системи

Еритроцити (BLD)

≤3 в полі зору

Підвищення рівня буває наслідком інфекції, травми або запалення нирок, новоутворення

Лейкоцити (LEU)

3-5 одиниць у полі зору

Першопричиною підвищених лейкоцитів в сечі можуть бути запальні процеси

3.4.9 Дослідження неорганізованого осаду

На цій фазі проведення аналізу вивчаються іони і солі в сечі. Їх налічують максимум 10. У сечі фіксують наявність уратів (пряма вказівка на подагру, лейкоз, діатез, гепатит), фосфатів (це пов’язано з циститом) і оксалатів (діабет, пієлонефрит).

Крім цих елементів, в неорганізованому осаді можуть виявити сечокислий амоній, сечову кислоту. Всі ці компоненти не проходять специфікацію.

3.4.10 Циліндрурія

Циліндрурія – це якісна зміна сечі, що характеризується виявленням у ній циліндрів: гіалінових, зернистих і воскоподібних.

Для урологічних захворювань вона не характерна. Зазвичай циліндри в сечі виявляються при системних патологій нирок (гломерулонефрит, нефроз) або при нефротоксикозе, наприклад, в результаті тривалого прийому нефротоксичних антибіотиків. Іноді можуть виявлятися помилкові циліндри (з солей сечової кислоти, бактерій або міоглобіну). Великого діагностичного значення в урологічній практиці циліндрурія не має.

3.5 Мікробіологічне дослідження сечі

Підсумковим етапом обстеження урини є визначення в рідині білірубіну, гемоглобіну, глюкози і уробіліногену.

За підсумками мікробіологічного вивчення можна розпізнати:

  • бактеріальне або грибкове зараження;
  • туберкульоз (негативний мікробіологічний аналіз при збереженні гною в сечі);
  • уроинфекцию;
  • микроплазмы урогенітального каналу.

MAXCACHE: 0.4MB/0.00877 sec