Цефалоспорини в таблетках: список препаратів 2, 3, 4 покоління, інструкція по застосуванню

Цефалоспорини — це група антибіотиків, які отримані від 7-аминоцефалоспориновой кислоти. Їх головна особливість — висока стійкість до бета-лактамаз в порівнянні з пеніцилінами. Також дані препарати мають високу здатність до знищення бактерій (бактерицидність) і досить широкий спектр дії, особливо відносно стафілококів.

Ще однією перевагою цефалоспоринів є значна химиотерапевтическая активність завдяки тому, що вони викликають лізис (розчинення) зовнішньої мембрани ділиться бактеріальної клітини.

1 Антибіотики групи цефалоспоринів

Цефалоспорини — це група антибіотиків, які діляться на шляху введення в організм на пероральні (у вигляді таблеток, сиропів, суспензій) і парентеральні (у вигляді розчинів для внутрішньом’язового і внутрішньовенного введення).

На сьогоднішній день існує 2316 препаратів під 220 торговими назвами. Серед них виділяють 25 діючих речовин.

Найбільш поширеною є класифікація цефалоспоринів за поколінням. На сьогоднішній день відомо 5 поколінь, представники яких описані в таблиці:

Різновид препаратів / покоління Перше Друге Третє Четверте П’яте
Парентеральні Цефалотин, Цефазолін Цефуроксим, Цефамандол, Цефокситин, Цефотетан Цефотаксим, Цефтріаксон, Цефтазидим, Цефоперазон, Цефоперазон/Сульбактам Цефепім, Цефпиром Цефтобипрола, Медокарил
Пероральні Цефалексин, Цефадроксил Цефаклор, Цефуроксим Цефіксим, Цефтибутен

Всі перераховані вище антибіотики надають бактерицидну дію, тобто вбивають бактерії. Відбувається це шляхом руйнування зовнішньої стінки бактеріальної клітини.

Препарати даної групи проявляють активність у боротьбі проти широкого спектру патогенної мікрофлори, і ця здатність збільшується від покоління до покоління.

Список бактерій, чутливих до цефалоспоринів, описаний в таблиці нижче:

Покоління препаратів У боротьбі з якими збудниками використовуються
1-е
  • Грампозитивні коки (стрептококи, стафілококи);
  • грамнегативні коки;
  • грамнегативні палички (кишкова паличка)
2-е
  • Більш активними проти грамнегативних бактерій (в порівнянні з препаратами 1-го покоління);
  • проти грампозитивних бактерій мають майже таку ж активність;
3-е
  • Низька ефективність у боротьбі з грампозитивними коками;
  • висока — з энтеробактерими;
  • помірна — з синьогнійною паличкою
4-е
  • Мають стійкість до руйнування цитробактером і энтеробактером;
  • ефективні проти синьогнійної палички;
  • помірно ефективні проти грампозитивної флори (крім ентерококів)
5-е Ефективні у відношенні синьогнійної палички, збудника грипу, золотистого стафілокока та багатьох інших
За темою:  Дієта при молочниці у жінок: що не можна їсти

Інструкція із застосування Левоміцетину при циститі у жінок

Список препаратів-макролідів і способи їх застосування

Як працює Супракс: інструкція по застосуванню

1.1 Пероральні цефалоспорини 1-го покоління

До них належать діючі речовини цефалексин і цефадроксил.

1.1.1 Цефалексин

На прилавках аптек цефалексин можна зустріти під наступними назвами:

  • Цефалексин.
  • Кефлекс.
  • Оспексин.
  • Палитрекс.
  • Цефаклен.
  • Солексин.
  • Фелексин.
  • Пиассан.

Переважну активність препарат проявляє в лікуванні захворювань, збудниками яких є:

  • Стафілококи — Staphylococcus spp. (не продукують і продукують пеніциліназу).
  • Епідермальні стафілококи — Staphylococcus epidermidis (пеніцилліностійкі штами).
  • Стрептококи — Streptococcus spp. (в т. ч. Streptococcus pneumoniae і Streptococcus pyogenes).
  • Коринебактерії і клостридії — Corynebacterium diphtheriae, Clostridium spp.

У меншій мірі реагує на грамнегативні мікроорганізми, такі як:

  • Менінгокок — Neisseria meningitidis.
  • Гонорея — Neisseria gonorrhoeae.
  • Шигелла і сальмонела — Shigella spp., Salmonella spp.
  • Бактерія E. coli.
  • Моракселла катаралис — Moraxella catarrhalis.
  • Клебсієла пневмонія — Klebsiella pneumoniae.
  • Трепонема — Treponema spp.

Неефективний відносно синьогнійної палички, протеуса мірабіліса (індолпозитивні штами), мікобактерії туберкульозу, анаеробів.

При пероральному введенні біодоступність ліків становить 95%, проте високої концентрації в тканинах і крові не спостерігається. Період напіввиведення становить 1 годину.

Цефалексин застосовується при:

  • стафілококових і стрептококових інфекціях шкіри і м’яких тканин;
  • стафілококових інфекціях лор-органів, верхніх і нижніх дихальних шляхів;
  • різних захворюваннях у гінекології, урології, венерології.

Протипоказаннями для призначення є гіперчутливість до будь-яких цефалоспоринів і пеніцилінів і дитячий вік до 6 місяців.

Можливі побічні ефекти від застосування препарату:

  • головний біль;
  • запаморочення;
  • зміна клітинного складу крові;
  • диспептичні явища;
  • вульвовагініти;
  • кропив’янка;
  • шкірний висип;
  • анафілактичний шок.

Режим дозування залежить від конкретного препарату та тяжкості захворювання.

1.1.2 Цефадроксил

Цефадроксил зустрічається під двома торговими назвами:

  • Дурацеф.
  • Биодроксил.
За темою:  Масаж при мастопатії молочних залоз: показання та протипоказання

Ліки активно стосовно грампозитивної і грамнегативної мікрофлори, клебсиелл, протея та кишкової палички, але марно в боротьбі з ентерококами та ентеробактеріями.

Терапевтична концентрація утримується в крові до 12 годин. Велика частина лікарської речовини виводиться нирками протягом доби.

Сферою застосування цефадроксила є:

  • інфекційні захворювання шкіри і м’яких тканин;
  • інфекції сечостатевих шляхів;
  • тонзиліт;
  • аденоїдит.

Препарат протипоказаний при непереносимості інших цефалоспоринів і пеніцилінів, при годуванні груддю. Побічні ефекти:

  • диспепсія;
  • порушення стільця;
  • кандидоз;
  • шкірні алергічні реакції.

1.2 Цефалоспорини 2-го покоління

У цю групу входять медикаменти на основі діючих речовин цефаклора і цефуроксиму.

1.2.3 Цефаклор

Зустрічається під назвами:

  • Цеклор.
  • Цефаклор.
  • Альфацет.

Препарати використовуються для терапії інфекційних захворювань, збудниками яких є:

  • стафілококи;
  • стрептококи;
  • гемофільна і кишкова паличка;
  • нейссерии;
  • цитробактер;
  • моракселла;
  • бактероид.

Максимальна концентрація досягається протягом години. Препарат виводиться нирками протягом 1-1,5 ч.

Протипоказання ті ж, що і для інших цефалоспоринів. Побічні дії: диспепсія, запор, гепатит, запаморочення, тривожність, безсоння, порушення клітинного складу крові у бік зменшення кількості елементів, порушення функції нирок, кандидоз.

1.2.4 Цефуроксим

Торгові назви ліки:

  • Зиннат.
  • Цефуроксим.
  • Цефурабол.
  • Аксетин.
  • Кетоцеф.

Відмінною рисою даного антибіотика порівняно з іншими цефалоспоринами є його здатність впливати на штами, резистентні до ампіциліну і пеніциліну. Так, препарат ефективний у боротьбі проти аеробних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, у тому числі мають здатність виробляти пеніциліназу.

Прийом цефуроксиму рекомендований після їжі, так як це підвищує його біодоступність на 52%. Період напіввиведення становить приблизно 1,5 год, а препарат екскретується переважно через нирки.

Область застосування антибіотика досить широка: його призначають при інфекційних ураженнях дихальних шляхів, лор-органів, сечовивідних шляхів, шкіри, м’яких тканин.

Абсолютним протипоказанням для прийому є непереносимість цефалоспоринів і пеніцилінів; обмежено медикамент застосовується при захворюваннях ШКТ, виснаженні.

1.3 Препарати 3-го покоління

До них відносяться цефіксим і цефтибутен.

За темою:  Сургитрон лікування ерозії шийки матки: опис операції

1.3.5 Цефіксим

Зустрічається під назвами:

  • Супракс.
  • Панцеф.
  • Супракс Солютаб.
  • Цефспан.

Для лікування дітей оптимально підходить Супракс Солютаб. Ця форма випуску відрізняється від усіх інших тим, що таблетки можна запивати водою або розвести в невеликій кількості води — в залежності від того, як зручніше прийняти лікарський засіб малюкові.

До цефиксиму чутливі грампозитивні і грамнегативні мікроби:

  • стрептококи;
  • нейссерии;
  • моракселла;
  • бактероид.

Стійкість до нього мають синьогнійна паличка, стафілококи, лістерії.

Показаннями до застосування є інфекції, спричинені вищеназваними бактеріями; ураження дихальних шляхів, ШЛУНКОВО-кишкового тракту, сечостатевих шляхів.

Протипоказання і побічні ефекти — ті ж, що і для інших цефалоспоринів.

1.3.6 Цефтибутен

На прилавках аптек речовина зустрічається під назвою Цедекс.

Чутливість до цефтибутену мають:

  • стрептококи;
  • стафілококи;
  • гемофільна і кишкова паличка;
  • моракселла;
  • сальмонели;
  • шигели.

Показаннями для призначення є:

  • інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів;
  • ентерити і гастроентерити у дітей, спричинені шигелами і сальмонелами;
  • середній отит;
  • гострі та хронічні інфекції сечостатевої системи.

Протипоказання — непереносимість і дитячий вік до 6 місяців.

Побічні ефекти, описані у інструкції по застосуванню:

  • кандидоз;
  • вагініт;
  • псевдомембранозний коліт;
  • запор;
  • диспептичні явища;
  • запаморочення;
  • парестезії;
  • головний біль;
  • задишка;
  • порушення функції нирок.

Цефалоспорини 4-го і 5-го покоління представлені препаратами для парентерального введення.

MAXCACHE: 0.42MB/0.01970 sec