Дисплазія шийки матки: що це таке, ступеня, класифікація, ознаки, лікування та прогноз

Дисплазія шийки матки є станом, при якому відбувається переродження нормальних клітин епітелію в атипові. Захворювання є потенційно небезпечним, так як може переходити у злоякісну форму. Протікає дисплазія безсимптомно і виявляють її зовсім випадково, при профілактичних гінекологічних оглядів. Успіх лікування та прогноз хвороби безпосередньо залежать від стадії хвороби. Частою причиною хвороби стає нелікована ерозія шийки матки.

1 Що являє собою шийка матки?

Шийка матки являє собою освіта трубчастої форми приблизно 4 см в довжину. Шийка є закінченням нижньої частини матки і сполучає її з піхвою. Вона складається з 4 основних частин:

1. Эктоцервикс. Є нижньою частиною шийки і випинається в піхву.
2. У центрі эктоцервикса розташований зовнішній зів, в якому є отвір — вхід в цервікальний канал.
3. Цервікальний канал є трубчастим освітою і з’єднує порожнину матки з піхви.
4. Шийка матки вистелена епітелієм, який має декілька різновидів.

Причини, симптоми і методи лікування ерозії шийки матки після пологів

Симптоматичні прояви та методи лікування лейкоплакії шийки матки

Методи лікування ерозії шийки матки у родили жінок

2 Що таке дисплазія?

Дисплазія — не просто зміщення видів епітелію в ту або іншу сторону, як при ерозії, це патологія, суть якої полягає у зміні структури клітин і послідовності їх розташування шарів. Багатошаровий епітелій шийки матки має кілька шарів:

• Базальний — внутрішній шар.
• Парабазальный — залягає вище попереднього.
• Проміжний шар.
• Поверхневий, зовнішній шар клітин.

При дисплазії змінюється структура одного або декількох шарів відразу. Це і визначає ступінь тяжкості дисплазії і ризик переродження у новоутворення. Прогноз захворювання залежить від того, наскільки рано виявляють патологію.

3 Класифікація

В першу чергу дисплазію класифікують за рівнем ураження шарів багатошарового плоского епітелію. Залежно від цього розрізняють 3 ступеня захворювання:

1. Відбувається зміна структури базального і парабазального шару — це легка ступінь дисплазії.
2. Зачіпає весь нижній пласт клітин і проміжний шар. Це стан інтерпретують як помірну дисплазію.
3. Останньою стадією є формування внутриэпителиального раку (рак на місці in situ), який вражає всі шари епітелію, але ще не виходить за межі базальної мембрани і не проникає у сусідні тканини.

Внутрішньоепітеліальний рак є початковою формою злоякісного новоутворення і без своєчасного лікування призводить до розвитку поширених форм пухлин.

4 Причини виникнення хвороби

Причиною дисплазії в 99% випадків є онкогенний тип вірусу папіломи людини (ВПЛ). Збудник здатний викликати генітальні бородавки. Ймовірність зараження вірусом при статевому контакті з носієм становить близько 80%. Причому у чоловіків ВПЛ дуже рідко викликає ракові захворювання.

На сьогоднішній день відкрито безліч підтипів ВПЛ, але найбільш небезпечними в плані розвитку дисплазії і раку шийки матки є ВПЛ 16 і 18 типу.

Досить одного року, щоб вірус викликав зміни в епітеліальних клітинах і привів до дисплазії. Дослідження показують, що протягом 10 років існування вірусу в організмі, він здатний привести до раку шийки.

Сприяючими і прискорюють протягом дисплазії факторами є:

• Ведення активного статевого життя і часта зміна статевих партнерів.
• Наявність різних хронічних венеричних захворювань.
• Подвержение шийки матки травматизму в результаті численних пологів або абортів.
• Зміна рівня статевих гормонів у жінок.
• Зниження факторів імунного захисту у результаті імунодефіцитних станів або соматичних захворювань, значно знижують імунітет.
• У курців ризик розвитку раку шийки матки значно вище.
• Ігнорування способів механічного захисту при статевому акті (невикористання презервативів).
• Наявність ерозії значно збільшує ризик розвитку дисплазії при зараженні ВПЛ.

4.1 Кого найчастіше вражає?

Найбільш схильні дисплазії жінки репродуктивного віку, пік захворюваності припадає на 20-30 років. Цей час характеризується початком активного статевого життя, що збільшує ризик зараження ВПЛ. Але захворювання реєструють і у молодих дівчат, це пов’язано з раннім початком статевого життя, таким чином збільшується ризик переродження шарів епітелію.

Досить часто дисплазію виявляють при вагітності. Причиною появи хвороби в цьому випадку є гормональні перебудови, які роблять епітелій шийки більш схильним до впливу збудника.

Але незважаючи на те, що захворювання більше характерне для жінок молодого віку, реєструються випадки появи патології у пацієнток старше 50 років.

5 Симптоми захворювання

Симптоми захворювання відсутні, так як зміни в будові епітелію дуже рідко супроводжуються будь-якими запальними реакціями. Ознаками розвитку хвороби можуть бути генітальні бородавки, які вказують на зараження ВПЛ.

Біль при захворюванні відсутня.

У разі приєднання до дисплазії бактеріальної інфекції виникає кольпіт (запалення піхви) або цервіцит (запалення шийки матки). При цих ускладненнях з’являються виділення різного кольору з неприємним запахом. Розвивається свербіж і печіння при статевих контактах і сечовипусканні. При призначенні антибактеріальної терапії запальні зміни зникають, а дисплазія нікуди не дівається і далі прогресує.

Головним симптомом є зміна ділянки шийки матки, яке можна побачити тільки при гінекологічному обстеженні.

6 Діагностика

Початковим етапом діагностики жінки є проходження щорічного профілактичного огляду у гінеколога. При цьому обов’язковим є взяття мазків з шийки матки на цитологічне дослідження.

При виявленні різних патологічних порушень доктор призначає кольпоскопію. Метод полягає в дослідженні шийки під багаторазовим збільшенням в 10-40 разів. При підозрі на дисплазію або рак проводять кольпоскопію з йодною пробою — епітелій слизової оболонки шийки матки обробляють розчином Люголя. Якщо клітини нормальні, незмінені, то вони забарвлюються в коричневий колір за рахунок вмісту глікогену. Якщо ж клітини змінені і є дисплазія або передракові стани, то рівень речовини знижується, і клітини не забарвлюються.

При виявленні нефарбованих зон з них беруть біопсію для подальшого дослідження.

Також важливим етапом у діагностиці є проведення полімеразної ланцюгової реакції, за допомогою якої виявляють ДНК ВПЛ. Знаходження вірусу 16 або 18 типу в організмі жінки є фактом, що підтверджує наявність дисплазії.

Також обов’язково проводиться бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження флори піхви. Це пов’язано з тим, що найчастіше дисплазія протікає з приєднанням вторинної інфекції і наявністю запальних змін у шийці і піхву. Тому спочатку проводять лікування запальних захворювань бактеріальної природи, а потім лікують дисплазію. В іншому випадку терапія клітинних змін може призвести до виникнення різних ускладнень.

7 Лікування

На початкових етапах захворювання проводять консервативне лікування. З цією метою призначають препарати для:

• зняття запалення;
• відновлення нормального функціонування епітелію;
• підвищення захисних сил організму;
• відновлення мікрофлори піхви;

При наявності запальних ускладнень використовують антибактеріальні засоби місцевої і загальної дії. Досить часто застосовують комбіновані свічки, такі як Тержинан, Неотризол — призначення залежить від виявленої мікрофлори.

Для відновлення слизової шийки матки призначають гормональні препарати естрогенів або прогестерону (в залежності від даних дослідження рівня статевих гормонів).

Використовують для лікування імуномодулюючі засоби, такі як Тималін, Інтерферон, Изопринозин. Відновлюють мікрофлору піхви за допомогою пробіотиків, які застосовують всередину або у вигляді свічок (Гинофлор).

Для загальнозміцнюючого ефекту та з метою поліпшення обмінних процесів в епітеліальних клітинах шийки матки призначають вітаміни А, С, Е, фолієву кислоту.

Обов’язково використовують противірусне лікування для позбавлення від вірусу папіломи людини. У цьому допомагають препарати — Віферон, Лаферобіон.

Для профілактики розвитку раку шийки матки дівчатам до початку статевого життя рекомендується проводити вакцинацію проти ВПЛ.

7.1 Терапія першого ступеня дисплазії

Лікування дисплазії 1 ступеня полягає в дотриманні вичікувальної тактики, але тільки за умови ліквідації з організму вірусу папіломи людини.

У більшості випадків патологія (при позбавленні від ВПЛ) самостійно проходить через 1-2 роки. Тому лікувальна тактика в цій ситуації передбачає наступне:

1. Необхідно проводити гінекологічне спостереження за пацієнтками протягом перших двох років з моменту постановки діагнозу.
2. Щорічно проводити цитологію і кольпоскопію.
3. Своєчасно лікувати запальні захворювання жіночої статевої системи.
4. Необхідно відмовитися від куріння.
5. Вибрати оптимальні методи контрацепції, які будуть виключати вживання гормональних контрацептивів.
6. Проводити контроль та корекцію змін в гормональному балансі.

При першому ступені дисплазії призначають полівітамінні комплекси і препарати інтерферону для позбавлення від вірусу папіломи людини. Хорошим ефектом володіє обліпихова масло. Використовують його у вигляді тампонів. На готовий або зроблений з бинта тампон наносять засіб і встановлюють його в піхву на 2 години. Обліпиха має протизапальні та регенеративними властивостями, що сприятливо впливає на дисплазію.

У випадку, якщо через 2 роки захворювання продовжує прогресувати і переходить у другу стадію, необхідно застосовувати більш агресивні терапевтичні заходи.

Досить успішними є методи хімічної коагуляції, які проводять з використанням таких препаратів, як Солковагин.

7.2 Лікування 2 і 3 ступеня захворювання

При 2-ї і 3-го ступеня дисплазія в гінекології використовують не тільки консервативні методи лікування, але і хірургічні, таки як:

• Лазеротерапія.
• Припікання.
• Кріодеструкція.
• Радіохвильове вплив.
• Фотодинамічна терапія.
• Конізація (висічення) з допомогою електричного струму.

Оперативне втручання проводять відразу після закінчення менструації. Таким чином запобігається ризик виникнення ендометріозу, і поліпшується загоєння. Перед проведенням операції необхідно в обов’язковому порядку взяти мазки на цитологію і провести кольпоскопічне дослідження.

1. Припікання проводять за допомогою хімічних засобів або впливом електричного струму. В останньому випадку використовується спеціальний апарат, у якого є електроди у вигляді петель. При проведенні цієї операції досить важко контролювати глибину припікання і високий ризик розвитку великих рубців. Досить часто виникає таке ускладнення, як ендометріоз. Тому цей метод використовують значно рідше, ніж інші.
2. При кріодеструкції проводять обробку уражених ділянок рідким азотом з температурою близько -200 градусів за Цельсієм. Після проведення цього втручання рубців практично не залишається. Показаний даний метод більшою мірою жінкам нерожавшим. Недоліком способу є те, що після операції протягом тривалого часу жінку можуть турбувати виділення, необхідно утримуватися від статевого акту протягом 2 місяців.
3. Лазерне лікування використовується досить широко. Пошкоджені ділянки слизової шийки піддають впливу енергії лазера. Сучасні апарати дозволяють добре контролювати глибину впливу і після лікування практично не залишається рубців. Недоліком методу — можливі опіки поруч розташованих м’яких тканин, особливо якщо обробка проводиться без наркозу, і пацієнтка рухається під час процедури.
4. Конізація, або висічення, характеризується видаленням вогнищ дисплазії з допомогою скальпеля, радіохвиль чи електричного струму. Метод досить травматичний і не використовується у родили жінок, так як на шийці залишаються глибокі рубці.
5. Фотодинамическое лікування полягає у впливі на змінені клітини спеціальною речовиною з фотосенсибілізуючими властивостями. Вводять його внутрішньовенно або місцево. Він накопичується в змінених клітинах, потім їх піддають опромінення джерелом світла. У результаті опромінення відбувається специфічна реакція, при якій виділяється речовина, що має здатність руйнувати атипові клітини.

Одним з нових методів лікування є радіохвильове вплив на ділянки дисплазії. У нього досить велику кількість переваг:

• Володіє малою травматичністю.
• Під час операції не виникають больові відчуття.
• Реабілітаційний період досить короткий.
• Рубцеві зміни практично не розвиваються.
• Можна застосовувати у дівчат, які не народжували.
• Дуже маленький відсоток повторного розвитку дисплазії.

Після будь-якого виду операції жінкам потрібно дотримувати режим мінімум протягом місяця:

• Не можна займатися спортом.
• Необхідно виключити статеві контакти.
• Не піднімати тяжкості.
• Не піддаватися опроміненню ультрафіолетовими променями, тобто не відвідувати солярій, не засмагати.
• Приймати можна тільки душ, ванну, басейн треба виключити.
• Після наступних менструацій обов’язково прийти на огляд до гінеколога.

При виявленні внутриэпиталиального раку або першої пухлини на першій стадії проводять ампутацію шийки матки.

Необхідно розуміти, що при своєчасному встановленні діагнозу і розпочатому лікуванні позбутися від дисплазії можна без наслідків для здоров’я.