Фіброаденома молочної залози: що це таке, причини, симптоми, лікування без операції

Фіброаденома — це доброякісна пухлина молочної залози, що складається з фіброзної та епітеліальної тканини. Є найпоширенішою серед усіх доброякісних утворень грудей. Згідно зі статистикою, дана патологія зустрічається у кожної третьої жінки, і захворюваність має тенденцію до збільшення. Це освіта, по суті, є різновидом вузловий фіброзно-кістозної мастопатії. Наявність фіброаденоми в грудній залозі у жінки вимагає ретельного спостереження, оскільки існує ймовірність її переродження в рак грудей.

1 Причини виникнення

Так як фіброаденома є видом мастопатії, то і причини розвитку у цих патологій однакові.

Фіброзна аденома виникає при дисбалансі гормональної системи організму. При цьому спостерігається надлишок естрогенів, які й провокують зростання залозистого сайту.

Факторами, що сприяють розвитку захворювання, є такі стани:

  • порушення менструального циклу або відсутність місячних;
  • спадкова схильність;
  • дефіцит вітамінів;
  • раннє становлення менструацій і пізніше настання менопаузи;
  • захворювання статевої системи;
  • відсутність пологів в анамнезі, короткий період грудного вигодовування;
  • порушене функціонування щитовидної залози і печінки;
  • ожиріння, цукровий діабет;
  • травматизація грудей;
  • тривале перенапруження нервової системи, часті стреси;
  • вживання алкогольних напоїв.

Найчастіше новоутворення виникає у жінок у віці 16-35 років — це пов’язано з зростанням і розвитком залозистої тканини грудей.

Що таке мастопатія молочної залози, симптоми, діагностика і лікування

Симптоми та методи лікування кісти молочної залози

Фіброзно-кістозна мастопатія молочної залози: що це таке, симптоми, лікування

2 Види фіброаденом

Фіброзні аденоми поділяють по локалізації їх зростання тканини молочної залози. За цією ознакою виділяють:

  • периканаликулярную;
  • интраканаликулярную;
  • змішану фіброаденому.

У першому випадку пухлина росте навколо протоки, не инвазируя його стінку, структура звичайно щільна. При интраканаликулярном варіанті відбувається проростання освіти в стінки проток, в результаті чого в структурі переважає пухкий компонент. При змішаній фіброаденомі в ній зустрічаються ознаки обох видів.

Особливим видом є ювенільна фіброаденома. Вона зустрічається у підлітків і характеризується швидким темпом зростання. Це наштовхує фахівців на підозри про злоякісному процесі, але при біопсії атипові клітини в тканини не виявляються.

За темою:  ЗГТ при клімаксі препарати нового покоління: як діють

3 Симптоми та діагностика

Основним симптомом при цій патології є наявність пальпируемое освіти в тканині молочної залози. Фіброаденома зазвичай протікає без больового синдрому, але може спостерігатися дискомфорт при великому розмірі освіти. Сама груди зовні виглядає незміненій і не болить. Іноді жінка ніяк не відчуває наявності аденоми і дізнається про неї випадково — при проведенні профілактичної мамографії або ультразвукового дослідження (УЗД) молочних залоз.

При об’єктивному огляді молочні залози симетричні, за винятком ситуацій з наявністю великих фіброаденом. Соски не утягнені, патологічних виділень з них не спостерігається. При пальпаторному дослідженні в молочній залозі визначається еластичне утворення щільної консистенції, рухома, чітко відмежоване від оточуючих тканин. При пальпації болючості зазвичай не спостерігається. При промацуванні лімфатичні вузли не збільшені.

Явні симптоми захворювання можна помітити, якщо фіброаденома розташована поруч з соском. У цьому випадку пацієнтка може пред’являти скарги на:

  1. Поява тріщин і виразок на соску і навколо нього.
  2. Виділення безбарвної рідини.
  3. Хворобливі відчуття при дотику.

У лабораторних аналізах ніяких особливих змін не виявляють.

З інструментальних методів найбільш частими є:

  • цифрова мамографія;
  • УЗД молочних залоз;
  • резонансна томограма грудей (використовується рідко внаслідок дорожнечі методу).

Найчастіше використовується ультразвукове дослідження, так як фіброаденома зазвичай виникає у молодих жінок, а мамографію рекомендується застосовувати з 40 років. На екрані фіброаденома виглядає як округле утворення з чітким контуром. При дослідженні регіонарних лімфовузлів не виявлено відхилень від норми.

Для підтвердження діагнозу виконується цитологічне дослідження матеріалу, отриманого шляхом тонкоголкової аспіраційної біопсії освіти. Процедура заподіює мінімум дискомфорту і не вимагає спеціальної підготовки. Результат жінка отримує протягом декількох годин, за винятком рідкісних випадків. Для доброякісного процесу характерно відсутність у матеріалі атипових клітин.

4 Тактика лікування

При малих розмірах фіброаденоми (менше 1 см) можна обійтися без операції. У цьому випадку застосовується тактика динамічного спостереження за пухлиною шляхом оглядів жінки лікарями (онкологом і мамологом) через рівні періоди часу з проведенням УЗД.

За темою:  Причини молочниці у жінки: анатибиотики, діабет, гармони, імунітет

Спостереження можливо тільки після виключення злоякісного процесу.

4.1 Хірургічне втручання

Якщо при поточній консультації виявлено зростання освіти, рекомендовано його видалення. Також лікувати фіброаденому оперативним шляхом слід у жінок, які планують зачаття, так як при вагітності відбуваються гормональні зміни, які часто провокують зростання тканини пухлини.

Видалення фіброаденоми здійснюється малоінвазивними методами:

  • Шляхом энуклеации (вилущування) пухлини.
  • Методом секторальної резекції молочної залози (вирізання сектора залози разом з пухлиною: через невеликий розріз шкіри — близько 4 см — проводиться видалення фіброаденоми).

Обидва методу малотравматичны, виконуються під місцевою анестезією (найчастіше використовується новокаїн або лідокаїн). Триває процедура близько 30 хвилин і закінчується накладенням асептичної пов’язки. Післяопераційний період зазвичай протікає без ускладнень.

Після операції на шкірі залишається маленький шов, який загоюється з утворенням малопомітного рубця.

Видалення фіброаденоми не гарантує відсутності її повторного освіти в іншому місці залози, тому потрібно впливати на причину виникнення патології.

4.2 Консервативна терапія

Медикаментозна терапія спрямована на усунення факторів, що сприяють утворенню фіброаденом:

  • При підвищеній нервовій збудливості призначаються заспокійливі препарати — екстракт валеріани та пустирника, Тенотен, Афобазол, Грандаксин.
  • Для підвищення загального тонусу організму та його адаптивних здібностей застосовуються адаптогени рослинного походження (настоянка елеутерококу, лимонника) і комплекси полівітамінів (Вітрум, Центрум, Супрадин).
  • При виявлений дисбаланс у виробленні гормонів виробляється корекція їх рівня. У цьому допомагають естрогени, гестагени та їх похідні, антиестрогени, комбіновані оральні контрацептиви, андрогени.

При надлишковій масі тіла необхідно знижувати її шляхом правильного харчування і занять спортом.

З метою виключення або підтвердження порушень у функціонуванні печінки або щитовидної залози проводиться ультразвукове дослідження та лабораторні методи:

  1. Для оцінки стану печінки визначають рівень її ферментів (Алт, Аст, лужна фосфотаза) і білірубіну в крові. При відхиленнях від норми рекомендована дієтотерапія (стіл № 5 за Певзнером) та застосування гепатопротекторів (Гептрал, Урсосан, Есенціале).
  2. Для визначення стану щитовидної залози визначається рівень гормонів Т3, Т4, ТТГ і антитіла до ТПО. Якщо існують відхилення від норми, то проводиться медикаментозна корекція.

Тільки комплексний підхід до лікування дозволить поліпшити стан молочних залоз і запобігти утворенню нових фіброаденом.

MAXCACHE: 0.41MB/0.01017 sec