Генітальний герпес при вагітності: чим небезпечний, симптоми, лікування на ранніх, пізніх термінах

Виявлення у жінок генітального герпесу при вагітності не означає, що вони не зможуть виносити і народити дитину. Більшість з них народжують здорову дитину після успішного періоду вагітності, хоча з розвитком хвороби виникають особливі проблеми. Проникнення вірусу до плоду через плаценту може викликати у малюка вроджені дефекти, але такі випадки бувають рідко. Плід може інфікуватися у процесі проходження через піхву і шийку матки, звичайні пологи на 50% збільшують ризик зараження.

За статистикою, в останні роки герпес у новонароджених виявляється частіше, але це пов’язано і зі збільшенням загального числа випадків герпесу серед жіночого населення.

1 Опис хвороби

Генітальний герпес викликається різними вірусами, але спорідненими за походженням (Herpes simplex). Вірус герпесу поділяється на форми 1-го і 2-го типу. Ще недавно вірус 1-го типу викликав у людини тільки оперізувальний герпес, а 2-ий тип виявлявся при генітальному герпесі. В останні роки ця різниця проявляється не так чітко, близько 10-20% випадків генітального герпесу викликає вірус 1-го типу.

Багато питань у дослідженні генітального герпесу залишаються неясними, наприклад, чому захворювання в одних жінок ніколи не має рецидивуючого періоду, а у інших часто повторюється, адже наявна в організмі інфекція може провокувати хворобу під дією стресу, грипу та інших поширених факторів. Вчені виявили різні штами збудника двох типів, що відрізняються по вірулентності (здатності заражати), значення мають і індивідуальні особливості імунітету жінки.

Думка про те, що рецидив хвороби виникає повторного зараження від нового статевого партнера, неправильно. Якщо у жінки немає жодних рецидивів, то вірус в її організмі нікуди не зникає, вона передає його будь-якого партнера.

Багато хворих з безсимптомною формою захворювання відзначали слабкі роздратування на статевих органах, нехарактерні для герпесу, дрібні тріщини шкіри. У інфікованих хворих це відноситься до симптомів герпесу і на весь заразний період вимагає припинення статевих контактів, включаючи оральний і анальний способи.

Ацетон у сечі при вагітності на пізніх, ранніх строках

Мажучі виділення зі статевих шляхів на ранніх термінах вагітності

Якою повинна бути шийка матки на ранніх термінах вагітності?

1.1 Шляхи зараження

Звичайним шляхом передачі генітальної форми герпесу служить статевий спосіб, але зустрічаються й інші варіанти. Зараження відбувається:

• безпосередньо під час акту після зіткнення інфікованих статевих органів;
• під час контакту орально-генітального характеру;
• при зляганні анальним способом;
• при орально-анальному контакті;
• у разі інфікування шкіри стегон, пальців, якщо в цих областях є висипи, порізи та інші ранки;
• при штучному осіменінні жінки.

Жінки при сексуальному контакті із зараженим партнером інфікуються у 85-90% випадків, після однократного акту підхоплюють вірус від партнерки 50% здорових чоловіків. Іноді для інфікування досить поцілунку і зараження простим герпесом. Віруси виниклого захворювання у роті після перенесення їх на пальцях рук поширюються і локалізуються на статевих органах.

1.1.1 Життєздатність мікроорганізмів

На поверхнях унітазів, тканинах збудник залишається життєздатним протягом 3-5 годин, що додає до причин поширення нестатевий спосіб, але за статистикою такий вид зараження зустрічається рідко. Вірусний агент гине при обробці ванни або унітазу будь-якими звичними засобами побутової хімії.

Для профілактики зараження під час виношування дитини жінка повинна користуватися презервативом, потрібно виключити оральний секс з боку обох партнерів, щоб не було зараження статевих органів через рот.

1.2 Вагітність і генітальний герпес

Первинна атака генітального герпесу у вагітної жінки вдвічі збільшує ризик зараження дитини при пологах. Якщо у пацієнтки вторинна (рецидивуюча форма, то можливість передачі збудника до дитини зменшується в 5 разів. Ситуація ускладнюється при захворюванні герпесом в безсимптомній формі.

Герпетичний вірус типу 2 небезпечний для дитини, що знаходиться в животі майбутньої матері, його небезпека стоїть на другому місці після краснухи. Інфікування плоду відбувається наступними способами:

1. Трансовариальным. Він припускає передачу збудника, що локалізується в зовнішніх статевих органах, з током крові в різні тканини і органи, накопичення його там і потім потрапляння в формується зародок, тобто інфекція рухається висхідним шляхом з статевих органів.
2. Трансплацентарным. При значному скупченні вірусних агентів в крові плід заражається через їх проникнення через плаценту.

Інфекція герпесу в материнському організмі пошкоджує плаценту, навколоплідні оболонки, заражає навколоплідні води і безпосередньо дитини. Це веде до порушення нормальних умов внутрішньоутробного існування і розвитку, розвитку в ембріона дефектів і пошкоджень. Іноді прояви інфекції у плода виникають у малюка після народження:

Герпетична інфекція в організмі вагітної жінки веде до розвитку гормонального збою і септичного стану. При цьому порушується функціональність плаценти і змінюється саморегуляція організму. Це закінчується гіпоксією плода (недостатнім надходженням кисню), затримкою його розвитку, викиднем.

1.2.2 Первинний епізод

Захворювання герпесом перший раз під час вагітності є дуже небезпечним для дитини. При хворобі всі симптоми яскраво виражені, так як у материнському організмі немає захисних антитіл.

У 3 триместрі вагітності найбільш висока ймовірність зараженияребенка, в 1 триместрі плід може загинути, а у жінки буде викидень. Іноді вагітність на ранніх термінах не переривається, але плід народжується з ураженими внутрішніми органами, у нього виявляються вроджені каліцтва.

Виникнення первинного генітального герпесу у жінок після 36 тижня виношування веде до неправильного розвитку плода печінки, нервової системи, селезінки і шкіри. Такі діти, незважаючи на комплексне лікування після народження, стають інвалідами або вмирають у 80% випадків, новонародженому не стає краще від внутрішньовенного введення Ацикловіру.

Якщо у жінки під час вагітності вперше в житті з’являються ознаки генітального герпесу, або вона заражається вірусом під час виношування дитини, то у матері в крові відсутні імуноглобуліни для відповіді на введення в організм вірусу простого герпесу. Це з’єднання кров’яної плазми білкової природи класів Джі і Ем (Ig G та Ig M), які зупиняють патологічне руйнівна дія вірусу на клітини дитини.

У первинному епізоді вірус проникає і розмножується в клітинах плоду або ембріона, так як плацента не є для нього нездоланним бар’єром. У вагітної жінки з первинним епізодом ризик ураження плода становить 75%. При появі симптомів захворювання за місяць до пологів лікар рекомендує зробити жінці кесарів розтин для зменшення небезпеки інфікування плода під час руху по родових шляхах.

1.2.3 Рецидивуючий епізод

Про рецидивуючому періоді герпесу кажуть, якщо у жінки прояви статевого герпесу траплялися неодноразово або хоча б один раз до вагітності. У пацієнтки в крові є антитіла до вірусу, які обмежують поширення інфекції, пригнічують його життєдіяльність. Через плаценту імуноглобуліни проникають в організм ембріона і захищають його від поразки.

Рецидив герпесу на зовнішніх статевих органах у жінки не становить серйозної небезпеки для дитини, особливо, якщо повторні прояви виникли у 2 триместрі. Але небезпека зараження дитини існує під час пологів, вона оцінюється в 2-5% від загальних випадків народження малюка у заражених жінок.

Для зниження ризику зараження на 1-3% родові шляхи обробляють антисептичними препаратами, до складу яких входить повідон-йод (Бетадин, Вокадин).

Рецидивуючий вид герпесу не служить однозначною підставою для штучного переривання вагітності, але все ж часто призначається кесарів розтин. Рішення про операції приймається пацієнткою спільно з гінекологом. Враховується, що заражені батьки можуть передати вірус дитині після народження, якщо у них є симптоми хвороби у роті.

Якщо рецидив хвороби трапляється під час годування грудьми, то дитину можна не забирати. Виключенням служить розташування герпетичних висипань на молочних залозах або сосках. Продовження годування після призначення противірусних таблеток під час грудного вигодовування обговорюється з лікарем.

1.2.4 Причини рецидиву

Рецидивуючий період герпесу під час виношування дитини провокується наступними обставинами:

• переохолодження організму;
• сама вагітність;
• тривале перебування на сонці;
• стреси і психологічні травми;
• перевтома, нестача часу для відпочинку і сну;
• гормональний збій в організмі;
• внутрішні захворювання.

Ступінь інфікування плода залежить від активності повернувся мікроорганізму, його штаму, від стану плаценти і навколоплідних оболонок, ступеня розвитку антитіл в материнському тілі.

2 Симптоми присутності герпетичної інфекції

Генітальна форма характеризується хворобливими скупченнями бульбашок, які розкриваються через два — три дні, на їх місці з’являються дрібні ранки на 1,5–2 тижні. У жінок обсипаються статеві губи, іноді скупчення пухирців зустрічаються у піхві, на шийці матки або в області навколо анального отвору. Первинна стадія зараження викликає збільшення температури тіла у 65% жіночого населення і у 38% чоловічого, стрибок спостерігається в перші кілька днів, за тиждень температура приходить до нормальних показників.

Біль при пальпації відчувається майже завжди в місцях ураження бульбашками. Звичайними ознаками вважаються печіння при сечовипусканні, набухання пахових лімфатичних вузлів і поява виділень із піхви та сечового каналу. Через 1,5–2 тижні симптоматика слабшає і проходить. У 8% випадків генітальної форми герпесу первинного періоду у жінок симптоми проявляються в тяжкого ступеня, розвивається асептичний менінгіт, інфікуються очі у 1% пацієнток, ураження вірусом 2 типу веде до ураження шийки матки у 80-90% хворих.

2.1 Приховане протягом

Атипові форми (стерті і приховані) можуть давати єдиний ознака у вигляді піддаються лікуванню виділень з піхви, іноді приєднуються безпричинні болі у нижній ділянці живота. Виділення збудника при цьому не припиняється близько 5 діб, але може тривати деякий час після цього. У результаті розвиваються запалення внутрішніх і зовнішніх органів, одночасно уражається шийка матки, піхву, уретра.

У важкій ступеня хвороба зачіпає сечовий міхур, матку. Запущені стадії генітальної герпетичної інфекції ведуть до розвитку імунодефіциту, безпліддя, раку шийки матки.

Передача жінці герпетичної інфекції може відбутися від партнера, у якого немає виражених ознак захворювання, не спостерігаються висипання, пухирці, печіння. Це означає, що він є фактичним носіям, не підозрюючи про це. Статистичні дані говорять про рідкісність таких випадків інфікування, але з кожних 20 носіїв у одного симптоми не проявляються.

У безсимптомних носіїв концентрація вірусу в слизу або насінної рідини носить епізодичний характер, тому негативні показники лабораторного дослідження не є актуальними для загального стану організму. Аналіз на герпес потрібно проводити неодноразово для ефективного виявлення вірусного агента.

2.2 Частота рецидивів

Незважаючи на видиме загоєння виразок на слизових оболонках протягом 1,5–3 тижнів, збудник захворювання локалізується в нервових волокнах тазового ділянки і існує в латентній формі в спинному мозку, його крижовому відділі. Близько десятої частини хворих після ознак первинного зараження не відчувають повторного повернення хвороби, у решти пацієнток відзначаються рецидиви, що характеризуються різною частотою: хвороба виникає кожні кілька років або проявляється раз у два місяці.

Рецидивуючі напади зазвичай відрізняються згладженої симптоматикою і менш вираженими ознаками, так як в період затишшя організм виробляє антитіла, а під час рецидиву мобілізує їх для боротьби. У деяких хворих після декількох років рецидиви хвороби припиняються зовсім.

2.3 Продромальні симптоми

Рецидивным зривів іноді передують ознаки, які виникають за 1,5 доби до появи характерних ознак герпесу. До них відносять:

• поколювання і свербіння зовнішніх статевих органах або навколишньої області;
• сильні болі в паху;
• біль і печіння при спорожненні сечового міхура;
• болючість при пальпації паховій області.

Такі прояви не завжди ведуть до активізації хворобливих симптомів, але заслуговують уваги, так як свідчать про початок виділення вірусу ще до розвитку характерних ознак. Збудник вже знаходиться у слизових виділеннях з піхви або присутній в насінної рідини. Продромальні симптоми дозволяють попередити гострий перебіг — для цього жінка має більше відпочивати, уникати стресів, урізноманітнити раціон.

3 Діагностика хвороби

Зазвичай попереднє візуальне визначення захворювання не становить праці на підставі огляду бульбашок і виразок на зовнішніх статевих органах. Але подібні симптоми можуть виникати при інших хворобах статевих органів або бути результатом запалення. Для уточнення застосовують лабораторний спосіб, що включає декілька проб:

• тест Папаніколау (цитологічний мазок);
• аналіз крові для виявлення концентрації імуноглобулінів проти вірусу;
• вирощування культури збудника — при цьому матеріал виходить зовнішньо, притисканням виразки тампона.

Проводиться розмежування первинного епізоду генітальної інфекції від рецидивного перебігу. Для цього у хворого беруть кров з вени на наявність антитіл до вірусу першого і другого типу. Якщо в крові виявлено імуноглобулін класу Ig G, це говорить про рецидивуючої фазі, загроза для плода знижена. Виявлення в крові імуноглобуліну класу Ig M або відсутність в крові будь-якого типу антитіл говорить про виникнення в період вагітності самого першого епізоду герпетичної інфекції і підвищеному ризику для майбутньої дитини з-за низької материнського імунітету.

Динамічне обстеження вагітних полягає в обов’язковому ультразвуковому дослідженні плода, яке роблять:

1. У 10-15 тижнів — для оцінювання шару комірцевого простору (область тіла зародка, що є скупченням рідини в районі шиї і слугує показником розвитку).
2. В 20-25 тижнів — для виявлення вад росту і розвитку, вивчення эхографических показників хромосомних змін.
3. В 32-35 тижнів — для виявлення порушень розвитку в пізньому виявлення і оцінки функціонального стану дитини.

На терміні вагітності у 16-20 тижнів роблять аналіз крові у всіх жінок для дослідження рівнів двох маркерів сироватки:

1. АФП – альфафетопротеина (близького за складом до сироватковому білку у дорослих і заміняє його у ембріонів для перенесення низькомолекулярних сполук в тканини).
2. ХГЛ – хоріонічного гонадотропіну людини (гормону, продукованого ембріональною тканиною після запліднення вже на шостий день і показує благополучне протягом вагітності).

4 Лікування генітального герпесу

Специфічних методів лікування генітальної інфекції у вагітних жінок не розроблено. Втрата вагітності в умовах первинного епізоду інфекції є важкою травмою для батьків. Якщо говорити про наступної вагітності, то прояви герпесу вже будуть носити рецидивуючий характер і небезпеку для дитини зменшиться — за рахунок присутності антитіл у материнській крові.

4.1 Ацикловір

Ліки дає деяке зниження гостроти симптоматики, переважно в первинному епізоді. Лікування полягає в застосуванні Ацикловіру, який надходить у продаж у вигляді таблеток з вмістом 200 мг активної речовини і 5%-ної мазі. Його внутрішнє застосування в перші один-два місяці після виникнення симптомів скорочує інтенсивність виділення вірусу в навколишнє середовище (відповідно, утримання в насінної рідини і виділеннях з піхви).

Препарат прискорює загоювання виразок на шкірі при генітальному ураженні через 5-9 днів. Безперервне застосування лікарського засобу знижує кількість рецидивів та їх тривалість приблизно на 75%. При повторному рецидивуючому періоді прояв ефективності препарату виражається слабкіше.

Не можна лікувати інфекцію Ацикловіром у разі сильної чутливості жінки до діючої речовини і в період грудного вигодовування. З особливою обережністю таблетована форма ліки призначається при порушенні роботи нирок, неврологічних проявах алергії на цитотоксичні засоби (і в минулому теж), зневодненні організму.

Немає достовірних відомостей про безпеку тривалого застосування (більше 6 місяців) препарату у вагітних, так як клінічних досліджень не проводилося. Застосування протягом тривалого часу призначають тим жінкам, у яких повторні зриви виникають особливо часто і протікають болісно. Використання тривалого лікування веде до створення в організмі штамів вірусу, стійких до ліків.

4.2 Зовіракс

Використовують ліки у вигляді крему, мазі та розчину для інфузій. Останню форму також використовують для лікування при наявності мікроорганізмів в тілі новонароджених дітей та профілактики рецидивів у пацієнток з низьким імунітетом. Ліки однаково ефективно на первинній і повторній стадії хвороби, застосовується для полегшення стану при зараженні герпетичною інфекцією першого і другого типу.

Вагітним ліки призначають з 36 тижня виношування перед пологами. За показниками контрольного стану вагітних, ліки негативного впливу на організм жінки і плоду не надає. Крем для зовнішнього використання наносять на уражені і навколишні області 5 разів на добу з перервою на 4 години. Щоб попередити додаткове інфікування, при нанесенні використовують тампони, а перед застосуванням миють руки.

Дозування для лікування вірусу у новонароджених визначають в залежності від ваги тіла. Збудник першого і другого типу лікується у дітей дозами по 10 мг через 8 годин, час лікування становить 10 днів.

Побічні прояви полягають у появі алергічного шкірного дерматиту (рідко), набряку Квінке (окремі випадки). При використанні мазі або крему іноді з’являються тимчасовий свербіж, лущення, почервоніння, печіння, але всі місцеві реакції швидко проходять.

4.3 Валтрекс

Противірусний засіб у формі таблеток з 0,5 г діючої речовини (валацикловіру гідрохлориду) інгібує в організмі женщиныактивность мікроорганізмів герпесу 1-го і 2-го типів. Сформований в тілі ацикловір трифосфат вбудовується в ДНК вірусу та припиняє його синтез, блокує поділ клітини.

Після прийому таблеток речовина добре всмоктується, дія не залежить від прийому їжі. Клінічних випробувань ліків не проводилось, тому його призначають вагітним жінкам, якщо терапевтичний ефект буде вище, ніж передбачуваний шкоди для ембріона або плода. Препарат активно пригнічує функції вірусу у первинний етап, час лікування триває 5 днів.

Побічна дія лікарського препарату проявляється зазвичай при передозуванні, засіб може викликати головний біль, запаморочення, нудоту і блювоту, алергію на шкірі.

Аналогічно діють при лікуванні такі противірусні препарати:

1. Ацикловір Сандоз.
2. Ацикловір-Тева.
3. Ацикловір Форте.
4. Герперакс.
5. Ацигерпин.
6. Виролекс.
7. Ациклостад.
8. Ацивир.
9. Медовир.
10. Провирсан.
11. Герпетад.
12. Зовіракс Дуо.

4.4 Використання імуномодулюючих препаратів

Під час вагітності застосування імуномодуляторів недоцільно з кількох причин:

1. Невідома реакція плода на дію таких препаратів, багато хто з них легко проходять плацентарний бар’єр і викликають у майбутньої дитини порушення імунітету, провокують розвиток каліцтв, іноді сприяють розвитку онкології.
2. У разі рецидивуючої форми плід захищений антитілами матері, і застосування імуномодулюючих препаратів йому не потрібно.
3. Імунобіологічні медикаменти, імуноглобуліни, вакцини відносяться до групи чужорідних білків, тому можуть стати причиною порушення нормального перебігу вагітності.

5 Доктор Комаровський про герпесі

Лікар інформує, що герпес настільки поширений, що їм хворіють будь-які живі організми, виключаючи гриби і водорості. За його твердженням, повністю вивести інфекцію з організму неможливо. Під час вагітності можна застосовувати препарати Ацикловір, Фамцикловір, Валацикловір.

Ці противірусні засоби не можуть впоратися з мікроорганізмами, але стан вагітної жінки швидше прийде в норму, а ризик розвитку важких наслідків буде істотно знижений. Доктор Комаровський робить акцент на профілактиці ускладнень хвороби, для цього рекомендує приймати препарати, що активізують вироблення в організмі інтерферону.

6 Профілактика хвороби

Неспецифічні засоби профілактики зараження вірусом герпесу полягають у дотриманні жінкою моногамних відносин і постійному використанні презервативів. Якщо під час вагітності у партнера виявиться герпесная інфекція, а у майбутньої матері антитіла в крові не виявлено, то статеві відносини припиняються для збереження здоров’я майбутньої дитини. Деякі пари продовжують займатися сексом, але застосовують захисні засоби.

Заражений чоловік у такому разі використовують презерватив і вживає Валацикловір щодня по 1 таблетці протягом всього часу до народження дитини. Такий захід допомагає на 70% знизити ризик занесення збудника в організм матері герпесу.

7 Метод розродження

Якщо у вагітної в минулому спостерігалися рецидивні зриви герпесу генітальної форми, перед пологами виявлені висипання на слизовій зовнішніх статевих органів, а в мазку виявлений вірус, то їй пропонується вибір між природними пологами і кесаревим розтином.

Відсутність загострень безпосередньо перед пологами і знаходження хвороби в стадії ремісії дозволяє жінці народжувати у кожному акушерському відділенні або пункті. Рецидиви захворювання після 36-го тижня вимагають звернення до спеціалізоване клінічне відділення, де породіллі буде наданий догляд і можливо проведення постійного моніторингу її стану аж до пологів.

8 Наслідки герпесу

У разі виявлення рецидивуючої форми генітального захворювання жінка може виносити і народити здорову дитину. Така форма хвороби не представляє небезпеки для плоду. Часто буває так, що жінка інфікована мікроорганізмами простого герпесу 1-го типу і в крові майбутньої матері виявляються антитіла. Під час оральних ласк батько майбутньої дитини заносить в організм вагітної жінки різновид герпесу 2-го типу, проти якого у неї немає імунітету.

Картина стає аналогічною первинного зараження, коли вірус отримує безперешкодний розвиток і стає небезпечним для майбутньої дитини і може коштувати йому життя. Тому використання презервативів, а краще утримання від сексуальних контактів яким із способів, стає актуальним для збереження нормального перебігу вагітності.

Планування зачаття є вимушеною мірою для тих жінок, які піддалися атаці вірусу в первинній стадії. Якщо таке сталося, то до настання бажаної вагітності повинно пройти не менше 3 місяців — це час необхідний організму для вироблення антитіл.