Хронічний цистит у жінок: причини захворювання, симптоми, лікування антибіотиками, препаратами

Цистит — одне з найбільш частих запальних захворювань сечовидільної системи у жінок. В даний час число пацієнток з таким діагнозом зростає. Йому слід приділяти пильну увагу і не залишати без належного лікування, так як він схильний до хронізації. Перейшовши в хронічну форму, цистит супроводжується частими рецидивами і впливає на якість інтимного життя жінок. Кожне загострення характеризується неприємними симптомами, до яких можуть приєднатися різні ускладнення. Лікування теж нерідко пов’язане з негативними наслідками, тому головною метою для жінок, які страждають цією недугою, є правильна профілактика.

1 Причини захворювання

Хронічний цистит — захворювання стінок сечового міхура (зазвичай його слизової оболонки) запального характеру, що супроводжується повторними загостреннями. У жінок ця патологія зустрічається в рази частіше, ніж у чоловіків. Це пов’язано з коротким сечівником, що сприяє швидшому проникненню бактерій, і близьке розташування його зовнішнього отвору з анусом, який може стати джерелом інфекції.

Хронізація циститу відбувається із-за неадекватного або недостатнього лікування одного разу виник гострого запалення слизової сечового міхура. У результаті цього процес починає носити хронічний характер з частими рецидивами. Збудниками хвороби зазвичай є кишкова паличка, сапрофітний стафілокок, ентерококи, протей. З більш рідкісних можна відзначити уреаплазму, мікоплазми, хламідії і вірус герпесу. Вони здатні потрапляти в порожнину міхура висхідним (через уретру), низхідним (з вище розташованих органів сечовидільної системи), лімфогенним (з током лімфи) і гематогенним (з рухом крові з будь-якого органу) шляхами.

Причинами, що сприяють виникненню загострення запального процесу, є застій венозної крові в малому тазі та загальне переохолодження організму, в результаті чого знижується місцева опірність до інфекцій, недостатнє дотримання правил інтимної гігієни, часті статеві акти, ослаблення імунітету, гормональні збої, застосування внутрипузырной хіміотерапії, радіологічне лікування сечового міхура або прилеглих областей, патології, що характеризуються застоєм сечі.

За темою:  Місячні після припікання ерозії шийки матки, взможние ускладнення

Погіршення стану спостерігається у жінок під час гормональної перебудови, наприклад, при становленні менопаузи. Рецидиви циститу трапляються і при вагітності, оскільки має місце порушення уродинаміки сечі у зв’язку з збільшується в розмірах маткою. У літніх також нерідко відбуваються загострення з-за низького рівня опірності організму інфекціям.

Симптоми і лікування геморагічного циститу у жінок

Причини, симптоми і методи лікування циститу після пологів

Цистит у жінок: симптоми, причини і лікування

2 Класифікація

Згідно міжнародної класифікації хвороб (МКБ) десятого перегляду, циститу відповідає шифр N30. 0. Захворювання поділяють на такі види:

  1. За течією виділяють первинну та вторинну форму запального процесу.
  2. За етіологічним фактором розрізняють інфекційний і неінфекційний цистит. До останнього відносять променевої, хімічний, алергічний, обмінний, паразитарний, ятрогенный, у спінальних хворих та при цукровому діабеті.
  3. По локалізації ураження прийнято розрізняти дифузну форму, шеечную і тригонит. У першому випадку процес охоплює весь орган, у другому — тільки шийку, в третьому — область трикутника.
  4. Морфологічна класифікація передбачає виділення катаральній, геморагічної, виразковій, гангренозний, инкрустирующей, пухлинної та інтерстиціальної форми хвороби. Вона заснована на ступені ураження та зміни структури тканини сечового міхура.

Звичайно не всі пункти відображаються в діагнозі. Часто зазначається тільки вид циститу в залежності від причини, що викликала його, і локалізації процесу, якщо була проведена цистоскопія.

3 Симптоми та діагностика хронічного циститу

Клінічна симптоматика хронічної форми циститу залежить від інтенсивності запального процесу. При розвитку загострення у жінки з’являються скарги, характерні для гострого процесу. До них відносяться часті позиви до сечовипускання, які супроводжуються хворобливими відчуттями (частіше різями) і болі в нижній частині живота. При тяжкому перебігу можуть спостерігатися симптоми загальної інтоксикації організму (лихоманка, слабкість, нудота, головні болі) і наявність домішок у сечі різного характеру. При постійному уповільненому процесі клінічні ознаки присутні завжди, але слабо виражені. Для ремісії хвороби характерно повна відсутність симптоматики.

За темою:  Клімакс скільки триває: періоди і симптоми

У діагностиці основну роль відіграють характерні скарги і анамнез захворювання, який часто передбачає наявність у пацієнтки хронічного циститу з епізодами загострень. Допомагає мікроскопія сечі, яка виявляє в ній бактерії, лейкоцити і в деяких випадках еритроцити. Для правильного вибору антибіотика виконується посів урини з подальшим мікробіологічними та дослідженням на чутливість до препаратів.

При постійно повторюваних рецидивах необхідно проведення цистоскопії для виявлення причин цієї патології. У ході процедури оглядається порожнину міхура, при необхідності проводиться забір біопсійного матеріалу для гістологічного дослідження.

4 Лікування та профілактика

Метою є усунення загострення запального процесу і причини, що сприяє його виникнення. Основа лікування — антибактеріальна терапія, яка повинна призначатися згідно проведеного аналізу на чутливість бактерій до антибіотиків. Але найчастіше лікарські засоби виписуються емпіричним шляхом. Найбільшою ефективністю щодо найбільш частих збудників циститу мають цефалоспорини (Цефтріаксон), макроліди, препарати нітрофуранового ряду (Фурадонін). Також вилікувати захворювання допомагає місцева терапія антисептиками (Діоксидин), фізіопроцедури (індуктотермія, грязьові аплікації, лазерні методики).

Пацієнткам необхідно також дотримуватися дієти, яка полягає у виключенні копчених, солоних, консервованих продуктів, гострих страв. Рекомендовано рясне питво з застосування відвару березових бруньок, брусничного морсу.

У якості профілактичних заходів слід відзначити ретельне дотримання інтимної гігієни, запобігання епізодів переохолодження, підвищення резистентності організму шляхом загартовування і занять спортом, уникнення стресових ситуацій. Також не рекомендується тривалий час перебувати в сидячому положенні, кожні 2 години потрібно вставати і розминатися.

Хронічний цистит вимагає правильного підходу до лікування, тому при перших симптомах необхідно звернутися до лікаря.

MAXCACHE: 0.38MB/0.00589 sec