Кіста нирки: що це, від чого вона з’явилася, як лікувати

Кіста нирки являє собою пустотні порожнину, оточене тонким шаром сполучної тканини та заповнену рідинним складом. Її формування обумовлене порушенням структурної будови органу. Найчастіше новоутворення має доброякісну природу, хоча в деяких випадках воно може перерости в ракову пухлину.

Кісти в нирках бувають різної форми (у вигляді еліпса або кулі) і можуть мати різні розміри. Місцем їх розташування є верхній або нижній полюс нирки. Кісти можуть бути виявлені в різному віці, але зазвичай вони з’являються у людей, які переступили 50–річний рубіж. Подібні новоутворення частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок. Лікування патології може здійснюватися медикаментозним і хірургічним методами.

1 Причини виникнення ниркової кісти

Формування кіст в нирках може бути обумовлено різними причинами, однією з яких є порушення закладки органів у період внутрішньоутробного розвитку. Кистоз може розвинутися і під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, виходячи з яких кісти поділяють на вроджені і набуті.

Причину утворення вродженої кісти в нирці визначити досить складно. Існує ряд факторів, які можуть вплинути на розвиток патології:

• вживання матір’ю алкоголю під час вагітності;
• паління в період виношування дитини;
• контактування з шкідливими хімічними сполуками або токсинами;
• травми, отримані в період вагітності;
• запальні та інфекційні захворювання сечостатевої системи.

Придбані кісти частіше всього з’являються в результаті:

• гормональних порушень;
• травм в області попереку;
• ниркових патологій (недолікованих запалень, гідронефрозу, застою рідини в нирках, дисплазії сполучної тканини органу, ниркової ішемії);
• попадання ехінококової або альвеококкової інфекції.

Кіста яєчника: симптоми, причини виникнення і методи лікування

Запалення нирок у жінок: симптоми, причини та способи лікування

Ендометріоїдна кіста лівого і правого яєчника: симптоми і методи лікування

2 Основні симптоми

Виявити наявність кістозних утворень в нирках буває досить складно, оскільки нерідко процес протікає без яких-небудь симптомів. Але іноді хворі можуть відчувати біль в поперековій області або в підребер’ї, що посилюється у міру наростання фізичного навантаження. Якщо відчуття відзначаються зліва, це говорить про те, що утворилася кіста в лівій нирці, якщо праворуч, відповідно, у правій. Значення має місце розташування новоутворення та його розміри. З часом патологія дає про себе знати в будь-якому випадку.

Крім тупого болю в попереку, у пацієнтів можуть проявлятися:

• ознаки гіпертензії, що характеризуються підвищенням тиску в системі;
• гематурія тотального характеру — наявність крові в сечі;
• дискомфорт під час сечовипускання;
• анемія.

На початку розвитку кісту можна виявити за допомогою УЗД-діагностики. На даному етапі розмір новоутворення зазвичай не перевищує 18 мм. Дещо пізніше поставити попередній діагноз можливо за допомогою пальпаторного методу.

Фахівець без праці визначить, чи має місце зміщення органу та його збільшення в розмірах. Однак за допомогою пальпації можна отримати достовірну інформацію. Щоб не сплутати кісту з пухлиною або нирковим сегментом, проводять диференціальну діагностику за допомогою більш прогресивних методів.

3 Види кіст та їх класифікація

Кісти в нирках відрізняються залежно від природи їх виникнення. Вони можуть бути вродженими і набутими.

До перших належать:

• Солітарна. Новоутворення доброякісного характеру, що представляє собою капсулу овальної або круглої форми, заповнені серозним рідинним складом, в якому може бути присутнім гній і кров. Зазвичай при такому діагнозі уражається одна нирка. Лівостороння солітарна кіста найчастіше діагностується у чоловіків.
• Полікістоз. Для цієї патології характерне формування множинних кіст в обох органах. Причиною розвитку є спадкова схильність.
• Мультикистоз. Це поразка однієї з нирок. Дана форма захворювання зустрічається вкрай рідко і може протікати в легкій, так і у важкій формі. У запущених випадках кіста набуває значні розміри, а нирка перестає функціонувати. Іноді орган уражається не повністю. Не пошкоджене залишається невелика його частина, яка продовжує продукувати сечу.
• Мультикистоз мозкового речовини. Друге найменування патології – губчаста нирка. Для неї характерне формування деякої кількості кіст. Особливістю захворювання є розширення збірних канальців органу.
• Дермоїдна ниркова кіста. Виникнення новоутворення обумовлене генетичними факторами. У цьому випадку мова йде про вродженої аномалії розвитку нирок з утворенням кіст, порожнини яких можна виявити клітини шкіри і жиру, волосся або кісткову тканину.
• Ниркова кіста. Патологія, що розвивається на тлі деяких захворювань нирок (синдроми Меккеля, Цельвегера, Гиппель-Ліндау, туберкульозний склероз нирок).

Придбані кісти частіше за все є наслідком різних захворювань, таких як:

• інфаркт нирки;
• туберкульоз;
• глисти;
• нирковий некроз;
• запалення нирок (пієлонефрит);
• ракові і доброякісні пухлини.

Як вроджені, так і придбані кісти можуть бути:

• поодинокими;
• множинними;
• односторонніми;
• двосторонніми.

Всі новоутворення підрозділяються в залежності від місця локалізації. Кісти бувають:

• паренхиматозными (розташовуються в нирковій тканині);
• субкапсулярными (знаходяться в нирковій порожнини);
• кортикальними (формуються в коркової тканини);
• окололоханочными (розташовуються недалеко від балії, не стикаючись з нею).

Вміст кіст теж буває різним. Порожнину новоутворення може бути наповнена серозної, інфікованою, геморагічної рідиною. Іноді її склад має змішану природу.

4 Діагностика

Діагностика ниркової кісти здійснюється за допомогою ретельного опитування та огляду пацієнта, ретельного вивчення анамнезу, використання інструментальних і лабораторних методів дослідження:

• УЗД;
• КТ, МРТ;
• дослідження крові, що передбачає здачу загального та біохімічного аналізів;
• електрокардіограми;
• коагулограма крові.

На підставі даних діагностики розробляється схема лікування. Якщо кіста стає небезпечною для людини, вирішується питання про хірургічне втручання.

5 Лікування

Варто відзначити, що дана патологія не є смертельно небезпечною. У медицині існує чимало випадків, коли кіста зникає сама. Це відбувається при змінах гормонального фону під час статевого дозрівання, в період після пологів або під час лікування захворювань ендокринної системи.

Ресурсів організму буває недостатньо для самоусунення новоутворень. Якщо кіста не розсмокталася, що відбувається в більшості випадків, то нирковий кистоз потребує лікування.

При призначенні терапії варто враховувати причину розвитку патології.

Якщо кіста не збільшується в розмірах, не має згубного впливу на функції нирок, а пацієнт добре себе почуває, то необхідність у проведенні лікування відпадає. Хворого ставлять на облік і забезпечують йому постійне спостереження та контроль за станом пухлини. Якщо патологічний процес призведе до розвитку ниркової недостатності або зростання кісти, то терапія стане необхідною.

5.1 Медикаментозне

У багатьох випадках доброякісні новоутворення в нирках лікуються безопераційним способом. Якщо кіста з’явилася на тлі захворювань інфекційного характеру або була спровокована активним запаленням органу, то доцільно проведення терапії, спрямованої на усунення вогнища інфекції і відновлення функції пошкодженої нирки.

Пацієнту призначають антибіотики, сульфаніламіди, болезаспокійливі препарати, спазмолітики. Найпопулярнішими медикаментами є: новокаїнова і калієва солі, Метациклин, Леворин, Рифампіцин, Метамізол та Баралгін. З їх допомогою можна не тільки зняти активне запалення, але і запобігти розвитку ускладнень. При благополучному результаті результат закріплюється за допомогою дієтотерапії.

5.2 Особливості харчування

Дієвими методами при комплексному лікуванні ниркового кистоза є лікувальне голодування і дотримання спеціальної дієти. У першому випадку мова йде про 5-денному утриманні від вживання будь-якої їжі. Так можна домогтися зменшення кісти або повного її зникнення. В подальшому для підтримки організму в стабільному стані хворим необхідно внести корективи в раціон, тим самим знизивши навантаження на нирки.

Пацієнтам рекомендується мінімізувати або виключити вживання солі, забороняється їсти смажені, жирні, гострі страви, копченості, маринади і додавати в їжу прянощі. Що стосується технології приготування, то слід віддати перевагу варінню, тушкуванню і приготування страв на водяній бані.

Бажано не включати в раціон продукти, що містять велику кількість білка: квасоля, горох, м’ясо, рибу і морепродукти. Під час лікування кісти не можна вживати каву, шоколад, алкогольні напої і краще відмовитися від куріння.

Особливістю дієтотерапії є дотримання водного режиму — хворим необхідно випивати не менше 1 л води в добу.

5.3 Хірургічне втручання

У випадках, коли новоутворення досягає значних розмірів, може виникнути необхідність у проведенні операції.

Існує кілька методів хірургії ниркової кісти:

1. Черезшкірна пункція. Мета втручання — аспірація рідинного складу та ліквідація придушення нирки. Дана маніпуляція малотравматична й безпечна, але після її проведення існує ймовірність рецидивів, які потребують повторного лікування. Процедура проводиться під місцевим наркозом і зазвичай проходить без ускладнень.
2. Лапароскопія. Операція здійснюється шляхом вчинення невеликих розрізів ниркової стінки за допомогою спеціального обладнання.
3. Операцію відкритого типу проводять у випадках: виникнення нагноєнь у кісті, при її розриві чи при переході доброякісного новоутворення в ракову пухлину.
4. Резекція нирки і її видалення здійснюються: при втраті ниркової паренхіми; при розвитку гіпертензії нирок; при ускладненому перебігу сечокам’яної хвороби.

6 Народні методи

Лікувати нирковий кистоз можна за допомогою методів нетрадиційної медицини, існує чимало дієвих народних засобів, до складу яких входять активні природні компоненти. Основні рецепти:

1. Кашка з листя лопуха. Рецепт приготування цього засобу гранично простий: свіже листя лопуха перемелюють на м’ясорубці. Отриману кашку рекомендується зберігати в холодильнику, попередньо помістивши її в скляну ємність. Через кожні 3 дні необхідно робити нову порцію ліків. Схема лікування: у перші 2 дні приймати по 1 ч. л. кашки 2 рази в день. Наступні 3 дні – по 1 ч. л. 3 рази в день, потім ще 3 дні по 1 ст. л. 3 рази на добу. Повторити курс лікування 4 рази поспіль, потім зробити місячну перерву і повторити курс. З метою досягнення аналогічного результату можна пити сік з лопуха, який готується з будь-яких частин рослини.
2. Ліки від кісти. У трилітрову скляну ємність необхідно покласти 30 г подрібненого девясилового кореня, 2 ст. л. цукрового піску, 2, 5 ч. л. дріжджів і поставити в тепле місце на 2 доби. Приймати по 100 мл 3 рази в день до того моменту, поки не закінчиться препарат. Потім зробити місячну перерву і повторити курс.
3. Настоянка з мухоморів. Для приготування беруться 3 цілих сушених гриба разом з капелюшками і ніжками, подрібнюються і заливаються 0,5 літрами якісної сорокоградусної горілки. Ліки витримується протягом 3 днів. Вживати по 1 ч. л. 3 рази на день на голодний шлунок при 20-денному курсі лікування.
4. Настій злотого вуса. Для приготування 50 г суставчіков лікарської трави потрібно подрібнити, залити 500 мл горілки і залишити настоюватися протягом 10 днів, потім процідити. Схема лікування: у 1-ий день перед прийомом необхідно розвести в 30 мл води 10 крапель концентрату і випити ліки вранці перед їжею. Щодня збільшувати кількість крапель на одну. Після 25 дня необхідно пройти курс в зворотному порядку, тобто зменшуючи кількість крапель.

Дані рецепти призначаються з метою зменшення новоутворень в нирках, нормалізації їх функцій і досягнення стабілізації стану. Всі вищенаведені ліки можна приготувати в домашніх умовах.