Кольпіт: що це таке, симптоми запалення і лікування у жінок

Слизова оболонка піхви жінки захищає від проникнення в організм інфекції. На її поверхні живе велика кількість умовно-патогенної мікрофлори. Коли захисний бар’єр слабшає, мікроби проникають у слизову оболонку і починають розмножуватися. Таким чином формується і розвивається кольпіт, або вагініт. Хвороби схильні жінки всіх віків.

1 Особливості розвитку захворювання

Кольпіт, або вагініт, — це захворювання статевих органів жінки з характерним запаленням слизової оболонки. Розвиток хвороби викликають такі збудники:

• хламідії;
• трихомонада;
• мікоплазма;
• стрептокок;
• стафілокок;
• гемофільна паличка;
• грибок роду candida.

Основними ознаками розвитку кольпіту вважаються виникнення свербежу, печіння і білих виділень з піхви.

Вагініт займає одну з лідируючих позицій серед хвороб у гінекології. У більшості випадків це захворювання зустрічається у жінок 18-45 років. Близько 60% всіх пацієнток хворіли кульпітом хоча б один раз у житті. Ризик розвитку хвороби збільшується в літньому віці.

Зазвичай запалення при кольпіті захоплює внутрішні стінки піхви. Але іноді цей процес переходить на зовнішні статеві губи. Запалення зовнішніх статевих губ призводить до вульвовагиниту. Його причиною стає кишкова паличка, яка була занесена з-за поганої гігієни або її відсутності.

Під час вагітності гормональний фон жінки змінюється. Ці зміни відображаються на мікрофлорі піхви. В результаті зростає ризик розвитку дисбактеріозу, а в подальшому і вагініту. Лікування кольпіту у вагітних жінок утруднено. Необхідно виключити всі препарати, що впливають на перистальтику матки, а також ліки зі здатністю накопичуватися в організмі. У той же час відсутність лікування кольпіту при вагітності призведе до потрапляння інфекції в навколоплідні води. Забруднення плаценти і навколоплідних вод загрожує передчасними пологами або викиднем.

Причини виникнення бактеріального вагінозу під час вагітності та лікування захворювання

Гострий і хронічний аднексит: причини, симптоми і лікування захворювання

Кандидозний кольпіт: ознаки і лікування патології

2 Причини хвороби

Мікрофлора піхви здорової жінки в основному складається з паличок Додерлейна. Вони виробляють молочну кислоту, яка надає бактеріостатичну дію на мікроби. Кольпіт розвивається, коли дисбаланс між корисною і шкідливою мікрофлорою змінюється під впливом несприятливих факторів.

Причини розвитку кольпіту:

• інфекції, що передаються статевим шляхом;
• інфекційні та бактеріальні хвороби репродуктивних органів;
• механічні травми слизової оболонки;
• порушення трофіки оболонки піхви;
• хвороби ендокринної системи;
• порушення анатомічної розвитку піхви;
• тривале вживання антибактеріальних препаратів;
• місцеві алергічні реакції;
• недотримання правил гігієни;
• загальне або місцеве падіння імунітету;
• гормональні збої;
• грибки роду кандида.

Особливості розвитку вагініту у жінок різного віку:

1. Дівчатка до 6-7 років. Найчастіше причиною хвороби стають стрептококи або стафілококи. Вони потрапляють в піхву із-за недотримання гігієни або при контакті з брудною водою.
2. Жінки репродуктивного віку 18-45 років. Великий відсоток хвороб становить специфічний кольпіт інфекційного або бактеріального характеру. Причиною розвитку захворювання стає трихомонада. Рідше зустрічається кандидозний кольпіт.
3. Жінки старше 45 років (період після менопаузи). У переважної більшості жінок літнього віку спостерігаються гормональні порушення. Рідше зустрічається стафілококова або стрептококова форми хвороби. Вік і шкідливі звички посилюють процес перебігу захворювання.

3 Види кольпіту

Симптоматика та лікування вагініту відрізняються в залежності від роду походження патогенної мікрофлори.

Найпоширеніші види кольпіту:

1. Трихомонадний. До запалення призводить розвиток джгутикових найпростіших мікроорганізмів. Це паразитичні мікроби, які потрапляють в піхву під час статевого акту. При діагностиці на стінках піхви виявляється трихомонада. У жінок виникають рясні виділення пінистого характеру з неприємним запахом.
2. Кандидозний. Грибки роду кандида є умовно-патогенною мікрофлорою в організмі людини. Вони знаходяться в роті, на нігтях і шкірі, а також у піхву. Корисні бактерії і сильний імунітет не дають розвиватися грибкам. На збільшення популяції мікроорганізмів впливають несприятливі фактори. До цього може призвести часте вживання антибіотиків. Слизові оболонки покриваються білим нальотом. З’являються сильний свербіж, печіння або біль. Спостерігаються виділення сирної структури.
3. Атрофічний. Причиною хвороби стає погіршення вироблення естрогену. Гормон відповідає за працездатність репродуктивних органів жінки. Такий вид зустрічається у період менопаузи або при хворобах ендокринної системи. Жінка буде відчувати печіння та сухість у піхві. Заповнити нестачу естрогену можна за допомогою гормональних препаратів.
4. Алергічний. Виникає після контакту стінок піхви з алергеном. Це може бути реакція на контрацептивні засоби або препарати місцевої дії. Спостерігаються почервоніння тканин, набряклість, свербіж і печіння.

4 Симптоми кольпіту

Вагініт буває гострим і хронічним. В залежності від цього будуть відрізнятися симптоматика та лікування хвороби.

Симптоми гострого кольпіту:

• свербіж і печіння при сечовипусканні;
• запальний процес в стінках піхви тканинах шийки матки або зовнішніх статевих органах;
• виникнення виділень різного характеру;
• придбання слизовими оболонками яскраво-червоного кольору;
• виділення гною;
• слабкість і загальне погіршення самопочуття;
• дратівливість;
• болі в малому тазі при акті дефекації;
• підвищення температури до субфебрильної.

При відсутності лікування гострої форми кольпіту розвивається хронічна стадія хвороби. Вона характерна чергуванням ремісії та повторного загострення захворювання. При цьому симптоматика значно слабкіше. Хронічний кольпіт стає причиною розвитку ерозії шийки матки, аднекситу, ендометриту та спайок слизових оболонок піхви.

5 Діагностика

Діагностика кольпіту починається зі збору анамнезу. Гінеколог вислуховує скарги пацієнтки, а потім оглядає стінки піхви за допомогою дзеркал. При огляді виявляється, що складки піхви стали рихлими, пофарбовані в яскравий колір, потовщені і набряклі. Вони покриваються нальотом з серозної або гнійної плівки. Його зіскоблювання залишає після себе кровоточиві виразки. У важких випадках зустрічається ерозія тканин стінок піхви або шийки матки. На ранньому етапі хронічного вагініту проблеми зі слизовими оболонками слабо виражені, а виділення будуть незначними. Огляд дозволяє лікарю поставити попередній діагноз. Для його підтвердження призначаються додаткові обстеження.

У діагностиці кольпіту використовуються:

1. Кольпоскопія. Методика, що дозволяє визначити характер змін слизових оболонок піхви. Проводиться за допомогою спеціального приладу — кольпоскопа. Він оснащений світловими діодами, тому кольпоскопія вважається прогресивною методикою огляду піхви і шийки матки.
2. Мікроскопія мазків і виділень. Для діагностики потрібно зібрати зішкріб зі стінок піхви, взяти зразок виділень з уретри та шийки матки. Під мікроскопом визначається мікрофлора, яка стала причиною розвитку патологічних процесів. Хворобливі мазки будуть містити в собі підвищену кількість лейкоцитів, зменшену концентрацію лактобактерій, велика кількість клітин епітелію і патогенної мікрофлори.
3. Бактеріологічний посів. Одна з найбільш ефективних методик діагностики статевих інфекцій у жінок. Суть дослідження полягає в посіві виділень в чашку Петрі на живильне середовище. Збільшення колонії мікроорганізмів підтверджує їх походження.
4. Аналіз крові на гормони.

6 Лікування

Основу лікування кольпіту складають методики, що включають в себе загальну і місцеву терапію. Необхідно придушити активність мікроорганізмів і відновити здорову мікрофлору. Препарати для лікування кольпіту випускаються у вигляді свічок, вагінальних таблеток і кульок. Вони безпосередньо впливають на уражені тканини, усуваючи причину нальоту, хворобливих відчуттів, свербежу та печіння.

Препарати у вигляді розчинів для спринцювання піхви при кольпіті:

1. Калію перманганат 1:5000-1: 8000.
2. Риванол 0,5-0,1%.
3. Хлорофіліпт. Розчин з 1 столової ложки в 1 літрі води.
4. Ротокан 0,5%.

Антибактеріальні свічки і капсули при кольпіті:

1. Поліжінакс. Застосовується по 1-2 вагінальні капсули на добу. Курс лікування в середньому становить 7-14 днів.
2. Тержинан. По 1 свічці в день. Містить 200 мг тернидазола, 100 мг неоміцину сульфату та 3 мг преднізолону.
3. Мератин-комбі. По 1 свічці на ніч. Курс лікування становить 7-14 днів. Містить 500 мг орнідазолу, 100 мг неоміцину, 3 мг преднізолону.
4. Бетадин. По 1-2 вагінальні капсули на добу. Мінімальний термін лікування становить 7 днів.
5. Тержинан. Препарат вводиться у піхву перед сном. Випускається у вигляді капсул. Строки застосування — від 6 до 12 днів.

Кошти при трихомонадному кольпіті:

1. Метронідазол. У складі препарату містяться гиналгин, кліон, эфлоран, трихопол, флагіл і питрид. Випускається у вигляді свічок, призначених для введення в піхву перед сном..
2. Тинідазол. По 1 свічці в день. Переважно нічний час доби.
3. Макмірор комплекс. Препарат широкого спектру дії. Сприяє знищенню не тільки бактерій, але і грибків. Випускається у формі супозиторіїв. Курс лікування становить 7 днів.
4. Нео-пенотран. Піхвові свічки, що містять метронідазол 500 мг і міконазол нітрат 100 мг.

Препарати у вигляді свічок при грибковому кольпіті:

1. Ністатин.
2. Натаміцин.
3. Пимафукорт.
4. Міконазол.
5. Канестен.

Противірусні препарати при кольпіті:

1. Ацикловір.
2. Бонафтон 0,5%.
3. Эпиген.
4. Алпізарін 2%.
5. Мегосин 3.

6.1 Відновлення здорової мікрофлори піхви

Препарати місцевого і загального антибактеріальної дії знищують корисну і шкідливу мікрофлору. Після проходження курсу лікування корисна мікрофлора потребує відновлення. В іншому випадку жінка буде страждати від дисбактеріозу, а ризик повернення кольпіту значно збільшиться.

Препарати для відновлення мікрофлори після вагініту:

1. Біфідумбактерин. Містить у своєму складі живі біфідобактерії. Застосовується по 1 свічці 1 раз на добу.
2. Лактобактерин. Лікарський засіб містить лактобактерії та ліофілізат. Курс лікування становить 5-10 днів. Застосовується по 1 свічці 1 раз на день.
3. Колібактерин. Призначається по 1 свічці на ніч.
4. Вагилак. Застосовується по 1 капсулі 2 рази на добу.
5. Симбітер-2. Сильний засіб, що містить в одній дозі до 1000 мільярдів живих паличок Додерлейна. Перед введенням препарат розводиться з водою в пропорціях 1:2.

6.2 Народні засоби

Вкрай не рекомендується лікувати кольпіт самостійно. Народні засоби не повинні заміщати медикаментозне лікування та використовуються тільки після консультації з лікарем. Така терапія є допоміжною. Рецепти на основі трав дозволяють знизити неприємні прояви симптомів хвороби, але не усунути його причину.

Народні засоби для лікування бактеріального кольпіту:

1. Відвар перстачу прямостоячого. Залити 1 столову ложку кореневищ 200 мл окропу. Прокип’ятити суміш 5-10 хвилин і охолодити. Використовувати в холодному вигляді для спринцювань.
2. Настій ромашки аптечної. Залити 1 столову ложку квіток 1 літром окропу. Залишити в темному місці для охолодження і застосовувати для спринцювань. Вкрай не рекомендується ставити настій в холодильник. Слід готувати свіже засіб для кожної процедури спринцювання. Ромашка аптечна володіє легким антибактеріальною дією.
3. Настій шавлії. 20 грам подрібненого листя залити 1 склянкою окропу. Наполягати протягом 10 хвилин, процідити і використовувати для спринцювань. Засіб має бути холодним перед його застосуванням.
4. Настій евкаліпта. Листя цього дерева мають хороші антибактеріальні властивості. Для приготування настою потрібно залити 30 г сухої сировини 1 літром окропу. Настоювати до повного охолодження. В аптеках продається і готовий настій евкаліпта. Для використання у піхві необхідно розчинити 1 чайну ложку цього засобу в 1 літрі холодної води.

Народні засоби для лікування трихомонадного кольпіту:

1. Відвар бадану товстолистого. Покласти в посудину 50 грам сухого кореня залити 100 мл окропу. Довести до кипіння, а потім випарувати воду до половини початкового об’єму. Перед застосуванням розвести 1 столову ложку відвару в 1 літрі кип’яченої води. Застосовувати для спринцювання піхви. Засіб знімає роздратування і свербіння, володіє легким антибактеріальною дією.
2. Настій кропиви жалкої. Залити 30 грам подрібнених квіток рослини 1 літром окропу. Настоювати 4-5 годин. Перед застосуванням остудити і процідити. Використовувати для спринцювань.
3. Відвар граната. 2 чайні ложки шкірки плодів граната залити 1 літром окропу. Остудити і застосовувати для спринцювань 2 рази на добу.
4. Настій горця почечуйного. 2 столові ложки сухої рослини залити 2 склянками окропу. Настояти протягом 10-15 хвилин. Остудити, процідити і використовувати для спринцювань.