Причини безпліддя у жінок: як визначити в домашніх умовах, основні види лікування

За статистикою на 2017 рік, в світі безпліддям страждають в середньому від 2 до 10% населення. У Росії цей показник становить близько 15%. Шлюб вважається безплідним, якщо вагітність не настає після року регулярного статевого життя без застосування засобів контрацепції. При цьому вона спостерігається як з боку жінки, так і чоловіки, але особлива увага надається саме жіночого безпліддя.

Жіноче безпліддя — це нездатність статевозрілої жінки зачати дитину. Причин цього явища дуже багато, основними з яких є проблеми зі здоров’ям. Для відновлення дітородної функції деколи потрібно тривале лікування, а у важких випадках хірургічне втручання або штучне запліднення.

1 Класифікація і причини

Жіноче безпліддя має кілька видів:

  1. Первинне — відсутність в анамнезі жінки вагітності з моменту початку статевого життя.
  2. Вторинне — безпліддя на фоні наявних у минулому вагітностей. Воно діагностується у разі неможливості жінки повторно завагітніти після аборту, пологів або позаматкової вагітності.
  3. Абсолютне — пов’язано з незворотними процесами у статевих органах, які призвели до неможливості зачаття (аномалії розвитку внутрішніх статевих органів, їх відсутність або видалення хірургічним шляхом, порушення функції маткових труб і їх непрохідність).

Причини безпліддя у жінок:

Вид Причини
Первинне
  • Аномалії розвитку;
  • інфантилізм — недорозвиненість статевих органів;
  • ненормальне становище матки;
  • функціональні порушення роботи статевих залоз
Вторинне
  • Запальні процеси в статевих органах (вагініт, ендометрит, сальпінгоофорит та інші);
  • інфекції (хламідіоз, трихомоніаз, герпес і інші);
  • ускладнення після операцій і абортів;
  • ендометріоз;
  • новоутворення статевих органів;
  • захворювання ендокринної системи;
  • травми промежини;
  • хронічна інтоксикація організму (алкоголізм, наркоманія, куріння);
  • зниження імунітету

Основні клінічні форми безпліддя у жінок:

  1. Ендокринна, або ановулярная.
  2. Трубно-перитонеальна.
  3. Маткова.
  4. Імунна.

Коки в мазку у жінок: причини і лікування

Вагінальний кандидоз або молочниця у жінок: причини виникнення і лікування

Причини і лікування шишок на статевих губах у жінок

1.1 Ендокринне безпліддя

В основі цієї патології лежить порушення менструального циклу внаслідок гормонального дисбалансу. Характерною рисою служить ановуляція (відсутність овуляції), тобто нездатність зрілої яйцеклітини покинути яєчник або її невызревание.

Основними формами ановулярного безпліддя є:

  1. Гонадотропна недостатність.
  2. Недостатність яєчників.
  3. Синдром полікістозних яєчників.

Його причинами є:

  • Гіпотиреоз — захворювання щитовидної залози, що супроводжується зниженням рівня її гормонів (трийодтироніну і тироксину).
  • Надмірне вироблення гіпофізом гормону пролактину (гіперпролактинемія).
  • Низький рівень прогестерону в крові.
  • Запальні захворювання і пухлиноподібні процеси в яєчниках.
  • Патології і травми гіпоталамо-гіпофізарної області.

Ендокринне безпліддя становить близько 40% серед усіх випадків нездатності зачаття у жінок.

1.1.1 Гонадотропна недостатність

Патологія полягає в порушення процесу овуляції за допомогою недостатнього вмісту в крові гонадотропних гормонів — фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ), а також естрадіолу. У жінок, які страждають відсутністю овуляції, вона зустрічається практично в 20% випадків.

Розрізняють дві форми хвороби:

  1. Гіпофізарну — внаслідок порушення роботи гіпофіза.
  2. Гіпотоламічної — дисфункція гіпоталамуса.

Ступені тяжкості захворювання:

Ступінь Рівень ФСГ, МО/л Рівень ЛГ, МО/л Рівень естрадіолу, пмоль/л
Легка Від 1,75 до 3 Від 3 до 5 Від 50 до 70
Середня Від 1 до 1,75 Від 1,5 до 3 Від 30 до 50
Важка Менше 1 Менше 1,5 Менше 30

Причинами гонадотропної недостатності є:

  • аменорея психогенного характеру на тлі стресу;
  • різка втрата ваги;
  • нейроінфекції;
  • мутації генів.

Симптоми захворювання:

  • високий зростання з довгими верхніми і нижніми кінцівками;
  • недостатність обволосіння під пахвами і на лобку;
  • недорозвинення статевих губ і молочних залоз;
  • зменшення величини яєчників і матки;
  • відсутність менструацій (аменорея).

1.1.2 Недостатність яєчників

Це форма безпліддя характеризується порушенням роботи яєчників. Вона полягає в порушенні дозрівання фолікулів або їх повній відсутності при гормональній стимуляції гонадотропінами.

Форми яєчникової недостатності:

  1. Синдром виснаження яєчників — передчасне в’янення функцій яєчників і настання клімаксу.
  2. Синдром резистентних яєчників — відсутність чутливості органів до стимуляції гонадотропінами.
  3. Синдром Шерешевського — Тернера, або дисгенезія гонад — аномалії хромосом, що характеризуються різким недорозвиненням гонад (органів, що продукують статеві клітини).
За темою:  Місячні 9 днів: причини тривалих менструальних кровотеч

Симптоми недостатності яєчників:

Форма Ознаки
Синдром виснаження яєчників
  • Поступове припинення менструацій у молодому віці.
  • Поява ознак клімаксу (припливи, головний біль, дратівливість, зниження щільності кісткової тканини та інші)
Синдром резистентних яєчників
  • Високий рівень лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормону і низький естрадіолу.
  • Відсутність менструації.
  • Витончення слизової оболонки піхви
Синдром Шерешевського — Тернера
  • Низький зріст.
  • Аркоподібне небо.
  • Широка грудна клітка.
  • Складки у вигляді крил на шиї.
  • Первинна аменорея

У жінок, які страждають аменореєю, синдром резистентності і виснаження яєчників зустрічається в 10% випадків. Синдром Шерешевського — Тернера виникає у 1:10 тис. новонароджених.

1.1.3 Синдром полікістозних яєчників

Це захворювання має другу назву — синдром Штейна — Левенталя. В основі лежить порушення роботи яєчників, кори надниркових залоз, підшлункової залози, гіпофіза і гіпоталамуса.

Проявами синдрому є:

  • Порушення менструального циклу, що супроводжується:
    • олігоменореєю — патологія, що характеризується короткими менструаціями і довгим менструальним циклом;
    • вторинною аменореєю — припинення менструацій більше ніж на півроку при сформованому менструальному циклі у жінок репродуктивного віку;
    • дисфункціональні маткові кровотечі — кровотечі, не пов’язані з захворюваннями матки, менструаціями і вагітністю.
  • Хронічна відсутність овуляції.
  • Підвищена вироблення яєчниками і наднирковими чоловічих статевих гормонів-андрогенів.
  • Кістозні зміни в яєчниках.
  • Безпліддя.
  • Надмірне оволосіння у жінок за чоловічим типом, при цьому волосся довгі, круті і темні (гірсутизм).
  • Зайва маса тіла.

Патологія зачіпає від 8 до 15% жінок дітородного віку. Причиною безпліддя СПКЯ виступає в більш ніж 20% випадків, а безплідності на тлі ендокринних порушень — у 50%.

1.2 Трубно-перитонеальне безпліддя

Про трубному безплідді говорять тоді, коли анатомія маткових (фаллопієвих) труб перешкоджає просуванню по ним яйцеклітини в порожнину матки. Це пов’язано з їх непрохідністю або повною відсутністю. Перитонеальне безпліддя характеризується наявністю перешкоди у вигляді розрослася сполучної тканини в просторі між фаллопиевыми трубами і яєчниками. Найчастіше ці форми спостерігаються одночасно, називаючись трубно-перитонеальним безпліддям.

Головними причинами трубно-перитонеального безпліддя є:

  • спайковий процес в трубах;
  • атрофія трубних війок, що забезпечують переміщення яйцеклітини в бік матки.

Основні форми захворювання:

  1. Дисфункція маткових труб, що відрізняється порушенням їх скорочувальної активності:
    1. Гіпотонус — недостатня скоротливість.
    2. Гіпертонус — надмірна скоротливість.
    3. Дискоординація — скорочення різних ділянок труби в своєму ритмі.
  2. Органічне ураження фаллопієвих труб — спайковий процес, непрохідність на тлі запалення, стерилізація, пухлини та інші.

Клінічні прояви:

  • нездатність зачати при регулярному сексі без контрацепції;
  • дисменорея — виражена болючість під час менструації;
  • болі в нижній частині живота;
  • болі під час статевого зносини;
  • порушення роботи кишечника.

Трубно-перитонеальному безпліддя відводиться провідне місце. На його частку доводиться до 60% випадків. Воно є найбільш важковиліковної формою безпліддя.

1.3 Маткова і імунна форма

Маткова форма обумовлена дефектами матки різної природи. Вони бувають:

  1. Вродженими, тобто пов’язані з недорозвиненням органу:
    1. Гіпоплазія — розмір матки менше, ніж має бути.
    2. Сідлоподібна матка — розщеплення дна матки у вигляді сідла.
    3. Внутрішньоматкові перегородки.
    4. Внутрішньоматкові синехії — зрощення порожнини матки.
    5. Пухлини.
  2. Придбаними:
    1. Втручання всередину матки різної природи.
    2. Аборт.
    3. Хірургічні операції.

Імунна форма патології пов’язана з присутністю в організмі жінки специфічного імунітету, спрямованого проти ембріона або сперматозоїдів. При наявності овуляції і відсутності інших захворювань запліднення не відбувається, так як імунні клітини жінки знищують сперматозоїди до того, як вони досягнуть яйцеклітини. У разі виникнення вагітності, існує небезпека агресивного впливу імунітету на ембріон.

2 Діагностика

Діагностичні заходи по виявленню причин жіночого безпліддя проводяться в два основних етапи. До них відносяться:

  1. Консультація гінеколога і збір анамнезу пацієнтки.
  2. Спеціальне гінекологічне дослідження.

Перший етап включає список маніпуляцій, спрямованих на огляд пацієнтки і складання життєвого анамнезу:

Маніпуляція Опис
Загальні відомості
  • Вік жінки;
  • шкідливі звички;
  • наявність професійних шкідливих факторів;
  • застосування лікарських засобів (нейролептики, цитостатики, антидепресанти, антигістамінні та інші);
  • важкі фізичні навантаження;
  • відносини між подружжям;
  • зміна ваги
Скарги
  • Тривалість відсутності вагітності;
  • загальне самопочуття;
  • наявність болів, їх розташування і зв’язок з менструацією;
  • виділення з піхви або молочних залоз
Сімейний анамнез
  • Наявні або перенесені гінекологічні інфекційні хвороби у матері, близьких родичів;
  • вік і стан здоров’я батьків в період зачаття пацієнтки, їх шкідливі звички;
  • число вагітностей у матері пацієнтки, їх перебіг і результат;
  • вік чоловіка і стан його здоров’я
Перенесені пацієнткою захворювання і обстеження
  • Статеві та інші інфекційні процеси;
  • травми;
  • хірургічні операції на малому тазу;
  • медичні аборти;
  • ручне дослідження матки після пологів;
  • запальні захворювання статевої системи
Оцінка менструального циклу
  • Вік настання перших місячних;
  • тривалість і регулярність циклу;
  • особливості перебігу менструацій;
  • характер порушення менструального циклу і давність патологічних порушень
Статеве життя
  • Вік, в якому почалася статеве життя;
  • число статевих партнерів;
  • особливості сексуальних стосунків — регулярність, неприємні відчуття під час близькості, застосовувані контрацептиви до планування вагітності, оцінка статевого потягу і оргазму
Оцінка дітородної функції
  • Число вагітностей;
  • перебіг і результат попередніх вагітностей і пологів;
  • ускладнення під час пологів або після них
Фізикальне обстеження
  • Зростання;
  • вага;
  • характер розподілу підшкірного жиру;
  • шкірна пігментація;
  • розтяжки на шкірі;
  • визначення індексу Брея — співвідношення зросту і ваги;
  • розвиток молочних залоз;
  • співвідношення окружності стегон і талії;
  • характер оволосіння на лобку і під пахвами;
  • статура;
  • акне
Огляд на гінекологічному кріслі
  • Огляд статевих органів;
  • характер слизу цервікального каналу;
  • особливості будови матки, її розмір, рухливість, болючість
За темою:  Місячні при грудному вигодовуванні, менструальний цикл після пологів

Другий етап включає спеціальні лабораторні та інструментальні дослідження, а також проведення різних проб і тестів.

Група Опис
Лабораторне дослідження
  • Загальний аналіз крові.
  • Група крові і резус-фактор.
  • Загальний аналіз сечі.
  • Аналізи на ВІЛ, хламідіоз, сифіліс, гонорею, вірус герпесу і папіломи людини, уреаплазмоз, мікоплазмоз, цитомегаловірус.
  • Бактеріологічне дослідження та онкоцитология мазків з піхви, цервікального та сечівника.
  • Визначення рівня гормонів в крові і сечі (пролактину, дегідроепіандростерону сульфату, 17 — кетостероида, фолікулостимулюючого гормона, лютеїнізуючого гормону, соматотропного гормону, кортизолу, тестостерону, естрадіолу, прогестерону, дегідроепіандростерон, тиреотропного гормону, трийодтироніну, тироксину).
  • Розпізнавання антиспермальних тіл в крові та цервікального слизу жінки для діагностики імунного безпліддя
Функціональні тести
  • Визначення базальної температури тіла протягом 2-3 місяців для оцінки гормональної активності яєчників і овуляції.
  • Цервікальний індекс — якість слизу цервікального каналу в балах для уточнення концентрації естрогенів в організмі.
  • Посткоїтальний тест — визначення активності сперматозоїдів в слизу і виявлення антиспермальних тіл
Гормональні проби
  • Прогестероновая проба — проводиться для визначення активності яєчників і насиченості крові естрогенами.
  • Циклічна проба з використанням одного з гормональних засобів (Гравістат, Марвелон, Нон-овлон, Овосепту, Силест, Фемоден, Тризистон, Демулен, Триквилар) — для виявлення чутливості ендометрію до стероїдів.
  • Кломифеновая проба (із застосуванням кломіфену) — для оцінки взаємодії гіпоталамуса, гіпофіза і яєчників.
  • Метоклопрамидовая проба (з метоклопрамідом) — для визначення роботи гіпофіза, спрямованої на вироблення пролактину.
  • Дексаметазоновая проба (з дексаметазоном) — для діагностики функцій кори надниркових залоз
Інструментальна діагностика
  • Ультразвукове дослідження статевих органів (бажано через піхву) дозволяє виявити поліпи, міому, аденоміоз, гіперплазію ендометрію, вади розвитку, хронічний ендометрит, внутрішньоматкові синехії, пухлини.
  • Гістеросальпінгографія — рентген матки і придатків з введенням контрастної речовини. Проводиться з метою визначення трубної непрохідності, гіперплазії ендометрія, аденоміозу, вад розвитку матки та інших патологій.
  • Кольпоскопія — огляд шийки матки за допомогою спеціального мікроскопа. Дозволяє визначити патології шийки матки.
  • Біопсія ендометрію з подальшим дослідженням матеріалу та виключення дисфункції жовтого тіла.
  • Комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія черепа для виявлення патології гіпофіза.
  • Ультразвукове дослідження молочних залоз з метою розпізнавання мастопатії як результату порушення функцій яєчників
Хірургічні методи діагностики
  • Лапароскопія — ендоскопічне дослідження порожнини матки і придатків через прокол у черевній порожнині.
  • Гістероскопія — дослідження порожнини матки за допомогою спеціальної апаратури. Метод дозволяє оглянути цервікальний канал, матку, гирла фаллопієвих труб, стан ендометрію зсередини, а також взяти матеріал для дослідження і видалити різні новоутворення
За темою:  Чому з'явилися коричневі виділення – це вагітність?

Гормональні проби не варто проводити після гінекологічного огляду, статевого акту, рано вранці після пробудження. Це пов’язано з можливістю зміни гормонального рівня. А також рекомендується проводити проби кілька разів для достовірності результату.

Диференціальна діагностика полягає консультації інших спеціалістів (терапевта, ендокринолога, мамолога, нейрохірурга) з метою виключення їх профільної патології. Нерідко потрібна допомога психолога для виключення психологічних причин безпліддя.

3 Лікування

Терапія жіночого безпліддя може бути розпочато лише у разі повної оцінки проведеного обстеження і встановлення причин патології. Вона проводиться амбулаторно (в домашніх умовах), за винятком оперативного втручання або заходів допоміжної репродукції. Метою лікування є відновлення дітородної функції жінки за допомогою консервативних або хірургічних заходів.

Основні види лікування:

Вид Методи
Консервативна терапія
  • Лікарські препарати;
  • фізіотерапія;
  • еферентна терапія — очищення організму від шкідливих речовин;
  • інфузійна терапія — введення в кров різних розчинів та інші
Хірургічні операції
  • Сальпинголизис — видалення спайок в маткових трубах;
  • фимбриопластика — відновлення ділянки маткової труби в місці содинения з яєчником і усунення злипання трубних війок;
  • міомектомія — видалення міоматозних вузлів;
  • вишкрібання матки при гіперплазії ендометрія;
  • резектоскопия — видалення поліпів, маткової перегородки і інших чужорідних тіл в маткової порожнини
Штучне запліднення
  • Внутрішньоматкове введення донорської сперми в порожнину матки або цервікальний канал;
  • екстракорпоральне запліднення — впровадження в порожнину матки донорського ембріона;
  • внутрішньоклітинна ін’єкція сперматозоїда всередину яйцеклітини;
  • сурогатне материнство — перенос ембріона в матку сурогатної матері

Показаннями до штучного запліднення є:

  • відсутність маткових труб або їх непрохідність;
  • виснаження яєчників;
  • безрезультатне лікування ендокринного безпліддя;
  • маточне безпліддя (деякі випадки);
  • проведене лікування ендометріозу;
  • нездатність зачаття через супутніх захворювань;
  • невстановлена причина безпліддя.

Способи лікування підбираються в залежності від клінічної форми безпліддя:

Клінічна форма Лікувальні заходи
Ендокринна
  • Корекція гормонального фону за допомогою гормональних препаратів.
  • Стимуляція яєчників.
  • Нормалізація маси тіла (дієтотерапія, фізичні навантаження).
  • Фізіотерапія.
  • Спостереження за дозріванням фолікула за допомогою ультразвукового моніторингу та контролем рівня гормонів
Трубно-перитонеальна
  • Виключення запального процесу.
  • Усунення патологічних змін у статевих органах лапароскопічним шляхом.
  • Відновлювальна терапія після операції з використанням протимікробних препаратів, інфузійної терапії та еферентних методів.
  • Гормональна терапія комбінованими контрацептивами, гестагенами, агоністами ГнРГ, а також фізіотерапія та еферентна терапія.
  • Контрольна гістеросальпінгографія.
  • При прохідності фаллопієвих труб рекомендується активне статеве життя під контролем ультразвукового моніторингу дозрівання фолікулів.
  • При відсутності результату протягом року, збереженні трубної непрохідності та ановуляції рекомендовано застосування індукторів овуляції (гонадотропних гормонів, що впливають на фолікули) або методи допоміжної репродукції
Маткова
  • Реконструктивні пластичні операції.
  • Сурогатне материнство — при недорозвитку матки, її відсутності або неможливості самостійного виношування дитини.
  • Лапароскопічна эндокоагуляция — усунення вогнищ ендометріозу
Імунна
  • Штучне введення (інсемінація) у порожнину матки сперми чоловіка

Статистика настання вагітності після проведення повного лікування:

  • гормональна терапія при ендокринному безплідді — 70-80%;
  • лапароскопічне відновлення прохідності фаллопієвих труб — 30-40%;
  • пластична реконструкція — 15-20%;
  • лапароскопічна эндокоагуляция — 30-40%.
  • штучна інсемінація — 40%.

Жіноче безпліддя — поширена проблема в усьому світі, на частку якої припадає близько 60% безплідних шлюбів. Нерідко він виникає і в парах, у яких вже є дитина. Однак існує безліч способів лікування цієї патології, своєчасність і адекватність яких сприяє народження довгоочікуваного малюка.