Причини безпліддя у жінок: як визначити в домашніх умовах, основні види лікування
За статистикою на 2017 рік, в світі безпліддям страждають в середньому від 2 до 10% населення. У Росії цей показник становить близько 15%. Шлюб вважається безплідним, якщо вагітність не настає після року регулярного статевого життя без застосування засобів контрацепції. При цьому вона спостерігається як з боку жінки, так і чоловіки, але особлива увага надається саме жіночого безпліддя.
Жіноче безпліддя — це нездатність статевозрілої жінки зачати дитину. Причин цього явища дуже багато, основними з яких є проблеми зі здоров’ям. Для відновлення дітородної функції деколи потрібно тривале лікування, а у важких випадках хірургічне втручання або штучне запліднення.
1 Класифікація і причини
Жіноче безпліддя має кілька видів:
- Первинне — відсутність в анамнезі жінки вагітності з моменту початку статевого життя.
- Вторинне — безпліддя на фоні наявних у минулому вагітностей. Воно діагностується у разі неможливості жінки повторно завагітніти після аборту, пологів або позаматкової вагітності.
- Абсолютне — пов’язано з незворотними процесами у статевих органах, які призвели до неможливості зачаття (аномалії розвитку внутрішніх статевих органів, їх відсутність або видалення хірургічним шляхом, порушення функції маткових труб і їх непрохідність).
Причини безпліддя у жінок:
Вид | Причини |
Первинне |
|
Вторинне |
|
Основні клінічні форми безпліддя у жінок:
- Ендокринна, або ановулярная.
- Трубно-перитонеальна.
- Маткова.
- Імунна.
Коки в мазку у жінок: причини і лікування
Вагінальний кандидоз або молочниця у жінок: причини виникнення і лікування
Причини і лікування шишок на статевих губах у жінок
1.1 Ендокринне безпліддя
В основі цієї патології лежить порушення менструального циклу внаслідок гормонального дисбалансу. Характерною рисою служить ановуляція (відсутність овуляції), тобто нездатність зрілої яйцеклітини покинути яєчник або її невызревание.
Основними формами ановулярного безпліддя є:
- Гонадотропна недостатність.
- Недостатність яєчників.
- Синдром полікістозних яєчників.
Його причинами є:
- Гіпотиреоз — захворювання щитовидної залози, що супроводжується зниженням рівня її гормонів (трийодтироніну і тироксину).
- Надмірне вироблення гіпофізом гормону пролактину (гіперпролактинемія).
- Низький рівень прогестерону в крові.
- Запальні захворювання і пухлиноподібні процеси в яєчниках.
- Патології і травми гіпоталамо-гіпофізарної області.
Ендокринне безпліддя становить близько 40% серед усіх випадків нездатності зачаття у жінок.
1.1.1 Гонадотропна недостатність
Патологія полягає в порушення процесу овуляції за допомогою недостатнього вмісту в крові гонадотропних гормонів — фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ), а також естрадіолу. У жінок, які страждають відсутністю овуляції, вона зустрічається практично в 20% випадків.
Розрізняють дві форми хвороби:
- Гіпофізарну — внаслідок порушення роботи гіпофіза.
- Гіпотоламічної — дисфункція гіпоталамуса.
Ступені тяжкості захворювання:
Ступінь | Рівень ФСГ, МО/л | Рівень ЛГ, МО/л | Рівень естрадіолу, пмоль/л |
Легка | Від 1,75 до 3 | Від 3 до 5 | Від 50 до 70 |
Середня | Від 1 до 1,75 | Від 1,5 до 3 | Від 30 до 50 |
Важка | Менше 1 | Менше 1,5 | Менше 30 |
Причинами гонадотропної недостатності є:
- аменорея психогенного характеру на тлі стресу;
- різка втрата ваги;
- нейроінфекції;
- мутації генів.
Симптоми захворювання:
- високий зростання з довгими верхніми і нижніми кінцівками;
- недостатність обволосіння під пахвами і на лобку;
- недорозвинення статевих губ і молочних залоз;
- зменшення величини яєчників і матки;
- відсутність менструацій (аменорея).
1.1.2 Недостатність яєчників
Це форма безпліддя характеризується порушенням роботи яєчників. Вона полягає в порушенні дозрівання фолікулів або їх повній відсутності при гормональній стимуляції гонадотропінами.
Форми яєчникової недостатності:
- Синдром виснаження яєчників — передчасне в’янення функцій яєчників і настання клімаксу.
- Синдром резистентних яєчників — відсутність чутливості органів до стимуляції гонадотропінами.
- Синдром Шерешевського — Тернера, або дисгенезія гонад — аномалії хромосом, що характеризуються різким недорозвиненням гонад (органів, що продукують статеві клітини).
Симптоми недостатності яєчників:
Форма | Ознаки |
Синдром виснаження яєчників |
|
Синдром резистентних яєчників |
|
Синдром Шерешевського — Тернера |
|
У жінок, які страждають аменореєю, синдром резистентності і виснаження яєчників зустрічається в 10% випадків. Синдром Шерешевського — Тернера виникає у 1:10 тис. новонароджених.
1.1.3 Синдром полікістозних яєчників
Це захворювання має другу назву — синдром Штейна — Левенталя. В основі лежить порушення роботи яєчників, кори надниркових залоз, підшлункової залози, гіпофіза і гіпоталамуса.
Проявами синдрому є:
- Порушення менструального циклу, що супроводжується:
- олігоменореєю — патологія, що характеризується короткими менструаціями і довгим менструальним циклом;
- вторинною аменореєю — припинення менструацій більше ніж на півроку при сформованому менструальному циклі у жінок репродуктивного віку;
- дисфункціональні маткові кровотечі — кровотечі, не пов’язані з захворюваннями матки, менструаціями і вагітністю.
- Хронічна відсутність овуляції.
- Підвищена вироблення яєчниками і наднирковими чоловічих статевих гормонів-андрогенів.
- Кістозні зміни в яєчниках.
- Безпліддя.
- Надмірне оволосіння у жінок за чоловічим типом, при цьому волосся довгі, круті і темні (гірсутизм).
- Зайва маса тіла.
Патологія зачіпає від 8 до 15% жінок дітородного віку. Причиною безпліддя СПКЯ виступає в більш ніж 20% випадків, а безплідності на тлі ендокринних порушень — у 50%.
1.2 Трубно-перитонеальне безпліддя
Про трубному безплідді говорять тоді, коли анатомія маткових (фаллопієвих) труб перешкоджає просуванню по ним яйцеклітини в порожнину матки. Це пов’язано з їх непрохідністю або повною відсутністю. Перитонеальне безпліддя характеризується наявністю перешкоди у вигляді розрослася сполучної тканини в просторі між фаллопиевыми трубами і яєчниками. Найчастіше ці форми спостерігаються одночасно, називаючись трубно-перитонеальним безпліддям.
Головними причинами трубно-перитонеального безпліддя є:
- спайковий процес в трубах;
- атрофія трубних війок, що забезпечують переміщення яйцеклітини в бік матки.
Основні форми захворювання:
- Дисфункція маткових труб, що відрізняється порушенням їх скорочувальної активності:
- Гіпотонус — недостатня скоротливість.
- Гіпертонус — надмірна скоротливість.
- Дискоординація — скорочення різних ділянок труби в своєму ритмі.
- Органічне ураження фаллопієвих труб — спайковий процес, непрохідність на тлі запалення, стерилізація, пухлини та інші.
Клінічні прояви:
- нездатність зачати при регулярному сексі без контрацепції;
- дисменорея — виражена болючість під час менструації;
- болі в нижній частині живота;
- болі під час статевого зносини;
- порушення роботи кишечника.
Трубно-перитонеальному безпліддя відводиться провідне місце. На його частку доводиться до 60% випадків. Воно є найбільш важковиліковної формою безпліддя.
1.3 Маткова і імунна форма
Маткова форма обумовлена дефектами матки різної природи. Вони бувають:
- Вродженими, тобто пов’язані з недорозвиненням органу:
- Гіпоплазія — розмір матки менше, ніж має бути.
- Сідлоподібна матка — розщеплення дна матки у вигляді сідла.
- Внутрішньоматкові перегородки.
- Внутрішньоматкові синехії — зрощення порожнини матки.
- Пухлини.
- Придбаними:
- Втручання всередину матки різної природи.
- Аборт.
- Хірургічні операції.
Імунна форма патології пов’язана з присутністю в організмі жінки специфічного імунітету, спрямованого проти ембріона або сперматозоїдів. При наявності овуляції і відсутності інших захворювань запліднення не відбувається, так як імунні клітини жінки знищують сперматозоїди до того, як вони досягнуть яйцеклітини. У разі виникнення вагітності, існує небезпека агресивного впливу імунітету на ембріон.
2 Діагностика
Діагностичні заходи по виявленню причин жіночого безпліддя проводяться в два основних етапи. До них відносяться:
- Консультація гінеколога і збір анамнезу пацієнтки.
- Спеціальне гінекологічне дослідження.
Перший етап включає список маніпуляцій, спрямованих на огляд пацієнтки і складання життєвого анамнезу:
Маніпуляція | Опис |
Загальні відомості |
|
Скарги |
|
Сімейний анамнез |
|
Перенесені пацієнткою захворювання і обстеження |
|
Оцінка менструального циклу |
|
Статеве життя |
|
Оцінка дітородної функції |
|
Фізикальне обстеження |
|
Огляд на гінекологічному кріслі |
|
Другий етап включає спеціальні лабораторні та інструментальні дослідження, а також проведення різних проб і тестів.
Група | Опис |
Лабораторне дослідження |
|
Функціональні тести |
|
Гормональні проби |
|
Інструментальна діагностика |
|
Хірургічні методи діагностики |
|
Гормональні проби не варто проводити після гінекологічного огляду, статевого акту, рано вранці після пробудження. Це пов’язано з можливістю зміни гормонального рівня. А також рекомендується проводити проби кілька разів для достовірності результату.
Диференціальна діагностика полягає консультації інших спеціалістів (терапевта, ендокринолога, мамолога, нейрохірурга) з метою виключення їх профільної патології. Нерідко потрібна допомога психолога для виключення психологічних причин безпліддя.
3 Лікування
Терапія жіночого безпліддя може бути розпочато лише у разі повної оцінки проведеного обстеження і встановлення причин патології. Вона проводиться амбулаторно (в домашніх умовах), за винятком оперативного втручання або заходів допоміжної репродукції. Метою лікування є відновлення дітородної функції жінки за допомогою консервативних або хірургічних заходів.
Основні види лікування:
Вид | Методи |
Консервативна терапія |
|
Хірургічні операції |
|
Штучне запліднення |
|
Показаннями до штучного запліднення є:
- відсутність маткових труб або їх непрохідність;
- виснаження яєчників;
- безрезультатне лікування ендокринного безпліддя;
- маточне безпліддя (деякі випадки);
- проведене лікування ендометріозу;
- нездатність зачаття через супутніх захворювань;
- невстановлена причина безпліддя.
Способи лікування підбираються в залежності від клінічної форми безпліддя:
Клінічна форма | Лікувальні заходи |
Ендокринна |
|
Трубно-перитонеальна |
|
Маткова |
|
Імунна |
|
Статистика настання вагітності після проведення повного лікування:
- гормональна терапія при ендокринному безплідді — 70-80%;
- лапароскопічне відновлення прохідності фаллопієвих труб — 30-40%;
- пластична реконструкція — 15-20%;
- лапароскопічна эндокоагуляция — 30-40%.
- штучна інсемінація — 40%.
Жіноче безпліддя — поширена проблема в усьому світі, на частку якої припадає близько 60% безплідних шлюбів. Нерідко він виникає і в парах, у яких вже є дитина. Однак існує безліч способів лікування цієї патології, своєчасність і адекватність яких сприяє народження довгоочікуваного малюка.