Причини опущення нирки, симптоми, лікування, наслідки, спосіб життя

В нормі у людини нирки рухливі і здатні переміщатися під час акту дихання у вертикальній площині на 1-5 див. Нефроптоз являє собою надмірну рухливість або опущення нирки більше ніж на 5 см в живіт або порожнину малого тазу, що зустрічається в основному у молодих жінок (25-40 років). Без адекватного лікування патологія чревата серйозними інфекційними та функціональними наслідками аж до хронічної ниркової недостатності.

1 Причини опущення нирки

Найчастіше опущення схильна права нирка у зв’язку з початково низьким розташуванням і порівняно слабким зв’язковим апаратом. Діапазон зсуву може сягати від 5 до 12 см, якщо при цьому нирка здатна повернутися на колишнє місце, то вона називається блукаючої, в іншому випадку мова йде про фіксований нефроптозі.

Причини нефроптозу:

  • ослаблення тонусу передньої черевної стінки після пологів;
  • швидке зниження маси тіла;
  • фізична праця, пов’язаний з підйомом тягарів;
  • травми нирок і поперекової області;
  • ниркові інфекційні ураження.

Симптоми і лікування нефроптозу нирки

Симптоми, наслідки та лікування опущення матки

Причини, симптоми і методи лікування опущення матки після пологів

2 Ступеня тяжкості захворювання

Існує три ступеня захворювання:

  • 1-я ступінь — у положенні стоячи на вдиху можна пропальпувати нижній край нирки, на видиху вона вислизає в підребер’ї;
  • 2-я ступінь — у вертикальному положенні нирка цілком виступає з-під ребра, повертаючись на колишнє місце тільки при зміні пози на горизонтальну;
  • 3-я ступінь — нирка повністю зміщується у тазову область.

На початкових стадіях опущення нирки виникає без будь-якої вираженої симптоматики. Хворих турбують слабкі тупі болі в попереку у вертикальному положенні і при фізичних навантаженнях при відсутності змін в аналізах крові і сечі.

2-я і 3-я мірою є несприятливими для пацієнта у зв’язку з перекручуванням, розтягуванням і звуженням просвіту сечоводу і судин нирки, що призводить до порушення кровообігу і застою сечі в нирковій тканині. У свою чергу, це сприяє розмноженню різних хвороботворних бактерій.

Інтенсивність поперекових болів наростає по мірі прогресування захворювання: на 2-й ступеня біль може поширитися і по всьому животу, стихая при зміні пози. Для 3-й ступеня характерні вже постійні виснажливі болі, деколи за типом ниркової коліки, а тривалий застій крові сприяє розвитку вторинної артеріальної гіпертонії з типовими симптомами передозування у вигляді головного болю, запаморочення, шуму у вухах. Обстеження пацієнта виявляє зміни загального аналізу сечі у вигляді великої кількості лейкоцитів і еритроцитів.

За темою:  Компреси при мастопатії: сольові пов'язки

3 Діагностика нефроптозу

Діагностика нефроптозу не представляє особливих труднощів, проте його виявлення на першій стадії у більшості випадків відбувається спонтанно при обстеженні з приводу інших захворювань. Хворі з другою та третьою стадіями нерідко самі приходять до лікаря з скаргами на наявність у животі рухомий пухлини. Вже на етапі огляду пацієнта лікар може визначити опущення нирки, особливо якщо він буде проводитися в декількох положеннях тіла.

Для підтвердження діагнозу нефроптозу досить ультразвукового і рентгенологічного методів дослідження (УЗД нирок та екскреторної урографії), які здійснюються у вертикальному і горизонтальному положеннях пацієнта, що дозволяє візуалізувати діапазон зміщення нирки. Додатково необхідно визначити стан сечоводу і судинної ніжки, провівши контрастування ниркової артерії.

Нефроптоз слід диференціювати з подібними хворобами:

  • вроджена аномалія положення нирки (дистонія);
  • пухлина нирки або органів черевної порожнини;
  • зміщений жовчний міхур;
  • кіста яєчника;
  • збільшена селезінка.

4 Лікування

Після встановлення діагнозу лікаря необхідно визначитися зі способом лікування. Найчастіше починають з консервативної терапії, а операцію проводять при відсутності її результатів.

Консервативні методи лікування рекомендуються такими групами хворих:

  1. Вперше виявлені пацієнти, у яких нефроптоз не впливає на режим і звичний спосіб життя.
  2. Вагітні жінки.
  3. Особи з нормальним артеріальним тиском.
  4. Хворі нирки зі зміщенням не нижче верхнього краю четвертого поперекового хребця, із збереженою функцією і відсутністю негативної динаміки при повторних дослідженнях.
  5. Хворі з високими лейкоцитами в загальному аналізі сечі, що свідчить про приховано протікає пієлонефриті, що вимагає тривалої антибактеріальної і протизапальної терапії.
  6. Пацієнти з цукровим діабетом, серцевою і дихальною недостатністю.

Якщо у пацієнтки є дефіцит маси тіла, то їй радять посилене харчування, так як зміцнення м’язів живота і збільшення товщини принирковій жирової капсули сприяють поверненню нирки в своє фізіологічне ложі.

В домашніх умовах консервативні заходи зводяться до профілактики подальшого прогресування нефроптозу та його ускладнень. Протипоказані надмірні фізичні навантаження: піднімається однією рукою вага не повинна перевищувати 7 кг, переміщення її на тривалі відстані доцільно проводити за допомогою рюкзака, візки або сумки на колесах. У побуті слід виключити прання білизни та миття підлог вручну. Зниження маси тіла повинно бути поступовим, з зміцненням м’язів черевного преса. Небажані біг і стрибки, краще зробити акцент на тривалих піших прогулянках, плаванні та комплекс спеціальних вправ.

За темою:  Що це таке ПЛР, опис методу діагностики, розшифровка аналізу

Вихідне положення — лежачи на спині:

  1. Притиснути зігнуту ногу до живота (на видиху), опустити ногу (на вдиху).
  2. Спираючись на плечі і ноги, підняти і опустити таз. Дихання довільне.
  3. Імітувати рухами ніг їзду на велосипеді, дихання довільне.
  4. На вдиху підняти руки вгору, на видиху — доторкнутися руками до гомілки піднятої ноги.

Лежачи на боці:

  1. Притиснути ногу до живота (на видиху), повернути ногу на місце (на вдиху). Повторити вправу, перевернувшись на інший бік.
  2. Підняти ногу вгору (на видиху), опустити ногу (на вдиху). Повторити вправу на іншому боці.

Кожну вправу виконати по 5-10 разів.

Крім гімнастики, консервативне лікування здійснюється носінням спеціального ниркового бандажа, він надівається вранці після сну лежачи в ліжку, коли нирка ще знаходиться на своєму місці. Підбір бандажа проводиться згідно розмірної таблиці або за індивідуальним замовленням.

5 Хірургічне лікування захворювання

Хірургічне лікування проводиться при неефективності всіх прийнятих консервативних заходів, про що свідчать такі наслідки нефроптозу:

  • прогресуючі болі і порушення функції нирок;
  • опущення нирки нижче четвертого поперекового хребця;
  • підвищення артеріального тиску;
  • утворення ниркових каменів;
  • ознаки постійно загострення пієлонефриту;
  • відсутність ефекту від носіння бандажа;
  • поява крові в сечі.

Операцію проводять методом фіксації нирки до спеціально сформованому м’язового клаптя, який використовується замість ниркової зв’язки, завдяки чому підвішена нирка зберігає необхідну фізіологічну рухливість і свої функції.

6 Профілактика наслідків опущення нирки

У домашніх умовах лікування нефроптозу спрямоване на запобігання загострень пієлонефриту. Найкраще для цього підходять фітопрепарати, прийом яких повинен бути практично постійним, небажані інтервали між курсами більше 5 днів. Постійно можна вживати ягоди брусниці і журавлини, а в літній період року кавуни і суницю.

Рецепти профілактичних трав’яних настоїв:

  • 4 ст. л. трави деревію залити двома склянками гарячої води, прокип’ятити кілька хвилин на водяній бані, настояти 1-2 години, процідити, приймати по 3 ст. л. 4 рази на день до їди.
  • 4 ст. л. листя берези або брусниці залити літром окропу, настоювати годину, процідити і пити в теплому вигляді по склянці 3-4 рази на день до їди.
  • 1 ст. л. трави грициків залити склянкою гарячої води, настоювати близько години, процідити і пити все кількість отриманого кошти 3 рази в день до їжі. На кожен прийом готується свіжа порція настою.
За темою:  Місячні через 10 днів після попередніх: причини порушень циклу

Ускладнення нефроптозу пов’язані з механічним порушенням відтоку сечі і крові з ураженої нирки:

  1. Гідронефроз — розтягнення чашково-мискової системи (внутрішньої порожнини) нирки, це ускладнення небезпечно тим, що загрожує атрофією ниркової паренхіми і подальшим розвитком ниркової недостатності.
  2. Хронічний пієлонефрит — запалення чашково-мискової системи за рахунок порушення ниркового кровообігу і сечовиділення, які створюють сприятливе середовище для розмноження інфекції, переважно бактерій кишкової групи.
  3. Сечокам’яна хвороба — формування кристалів сечової кислоти в сечовивідних шляхах на тлі тривалого застою сечі.

Планують вагітність жінки з опущенням нирки повинні проконсультуватися з лікарем щодо ймовірних ускладнень, пов’язаних з виношуванням дитини на тлі нефроптозу. Своєчасно розпочате лікування в більшості випадків призводить до гарних результатів вже на етапі гімнастики та профілактичних дій.