Що таке аднексит (гострий, хронічний), симптоми і лікування захворювання

Аднексит являє собою запальне захворювання, що вражає маткові труби і яєчники. Провокується інфекційним збудником, який може потрапити в органи жіночої репродуктивної системи декількома шляхами. Симптоматика відрізняється в залежності від перебігу хвороби і характеру її поширення. При підозрі на аднексит слід звернутися за допомогою до лікаря, оскільки може знадобитися інструментальна діагностика і здача аналізів.

1 Класифікація

Аднексит у жінок класифікують за кількома ознаками, серед яких:

  • характер поширення;
  • тип перебігу хвороби;
  • різновид інфекційного збудника.

Залежно від поширення патологічного процесу поділяють сальпінгіт та оофорит. У першому випадку переважно уражаються фаллопієві труби, а в другому — яєчники.

Якщо запалення наголошується в обох структурах, то говорять про сальпингоофорит.

Запальний процес може бути одностороннім або двостороннім. Другий варіант спостерігається частіше, причому запалюється і матка. Цей тип патології в більшості випадків протікає з порушенням менструального циклу.

За характером перебігу виділяють 2 види:

  • гострий;
  • хронічний.

Для гострого аднекситу характерно поява мішечкуваті утворень зі скупченнями гною запальної рідини, що накопичується в матковій трубі. В цьому випадку є ризик ускладнення — тубоовариального абсцесу, який провокує проникнення інфекції в черевну порожнину, в результаті чого розвивається запалення очеревини. Це, в свою чергу, призводить до перитоніту, який небезпечний утворенням спайок, що локалізуються в трубах, підвищенням ризику позаматкової вагітності та безпліддя.

Ігнорувати гострий аднексит категоричний не рекомендується. Навіть у випадку відсутності ускладнень зменшення симптоматики протягом 8-12 днів не означає вилікування хвороби, оскільки вона переходить в хронічну форму.

Хронічна стадія захворювання має рецидивуючий характер. Загострення аднекситу відбуваються із-за різних провокуючих факторів (стресові ситуації, перевтоми, переохолодження тощо).

Залежно від типу інфекції розрізняють аднексит:

  • специфічний — викликається туберкульозною паличкою, гонококами, збудниками дифтерії;
  • неспецифічний — розвивається при проникненні стафілококів, стрептококів, мікоплазми, кишкової палички в придатки матки.

Препарати для лікування аднекситу: вагінальні і ректальні свічки

Запалення придатків у жінок: причини, симптоми і методи лікування

Симптоматика та методи лікування хронічного пієлонефриту в домашніх умовах

2 Причини

У здорової жінки яєчники, фаллопієві труби є стерильними, тому аднексит провокується проникненням інфекційного збудника із суміжних структур (піхви, маткова порожнина) або віддалених вогнищ хронічного запалення. Найчастіше причиною стають власні, а не чужорідні мікроорганізми, які є умовно-патогенними.

Виділяють кілька шляхів потрапляння збудника запалення в фаллопієві труби:

  • гематогенний — з током крові;
  • лімфогенний — з током лімфи;
  • спадний — з сліпий або сигмовидної кишки по очеревині;
  • висхідний — з піхви в цервікальний канал, потім в порожнину матки, фаллопієві труби і яєчники.

Спадний шлях проникнення інфекції може відзначатися при апендициті або інших запальних захворюваннях органів, розташованих вище. Висхідний шлях пов’язаний з занесенням інфекції в піхві. Це може відбутися в наступних випадках:

  • безладне статеве життя;
  • переохолодження на фоні слабкого імунітету;
  • статевий акт під час місячних без презерватива;
  • перенесені раніше запалення статевих органів.

У здорової жінки інфекційні збудники здатні проникнути в придатки, подолавши систему захисних бар’єрів. Причому на це здатний тільки агресивний гонокок. Всі інші патогенні мікроорганізми отримують доступ до фаллопиевым трубах тільки при значних збоїв у місцевої імунної системи.

За темою:  Ендометріоз: причини, симптоми, препарати для лікування

3 Симптоми

Ступінь вираженості симптоматики залежить від поширення запального процесу і причини хвороби. Крім того, клінічні ознаки проявляються яскравіше, коли здоров’я жінки ослаблений. Запалення при аднекситі зачіпає як фаллопієві труби, так і яєчники. При цьому в першу чергу запалюються маткові труби, оскільки вони першими піддаються впливу інфекційного збудника.

В обох випадках процес розвитку хвороби має єдиний сценарій. При попаданні інфекції в маткові придатки провокується набряк тканин, що викликає больовий синдром. В результаті запалення піхви виділяється серозний або гнійний секрет, що в деяких випадках перемішаний з кров’ю.

Гострий аднексит має такі ознаки:

  • болючість в животі;
  • напруженість в області очеревини;
  • розлад сечовипускання з хворобливістю при виведенні урини;
  • різкі болі;
  • нудота і блювання;
  • здуття живота;
  • підвищення температури.

Для хронічної форми характерні тупі болі, зберігаються постійно. Причому у жінок порушується менструальний цикл і статева функція. У рідкісних випадках хронічний аднексит може протікати безсимптомно, а про наявність недуги дізнаються тільки при неможливості довгий час зачати дитину. Безпліддя є частим симптомом, оскільки порушується правильна робота яєчників, а маткові труби стають непрохідними.

Симптоми, характерні для різних форм патології:

Локалізація аднекситу Характерна симптоматика
Правобічний Біль, що локалізується справа, може нагадувати гострий апендицит. Вона має тягнучий або пекучий характер, здатна віддавати в крижі або пряму кишку
Лівобічний Біль локалізується зліва, має ріжучий або колючий характер. Віддає в пряму кишку або куприк
Двосторонній Виникають гострі болі, проявляються симптоми подразнення стінки очеревини, напруження черевних м’язів. Відзначаються симптоми інтоксикації, у рідкісних випадках може спостерігатися картина гострого живота

4 Діагностика

При виникненні підозри на аднексит слід звернутися за допомогою до лікаря-гінеколога. Діагностичні заходи ґрунтуються на гінекологічному огляді, але застосовують також лабораторні аналізи і методи інструментальної діагностики, такі як:

  • загальний аналіз сечі;
  • аналіз крові (загальний, біохімічний);
  • мазок з піхви на бактеріологічний посів;
  • туберкулінова проба (диференціація туберкульозної інфекції);
  • УЗД малого тазу;
  • лапароскопія (необхідна при складних випадках).

Якщо жінка носить спіраль, перенесла аборт, має статеві інфекції, то вона входить в групу ризику. У таких випадках рекомендується відвідувати гінеколога не рідше двох разів на рік.

5 Лікування

Ефективне лікування в кожному конкретному випадку встановлюється тільки фахівцем. Воно ґрунтується на результатах аналізів, огляду пацієнтки. Аднексит є серйозним і небезпечним захворюванням, яке при відсутності адекватної терапії загрожує порушенням статевої функції і безпліддям.

Терапевтичні заходи переслідують наступні цілі:

  • купірування запалення;
  • усунення больового синдрому;
  • зміцнення імунної системи;
  • відновлення функцій статевих органів;
  • нормалізацію роботи ендокринної, нервової та інших систем.

Гострий аднексит лікується в умовах стаціонару. Госпіталізація обумовлюється ризиком можливих ускладнень.

Оперативне лікування може бути проведено на будь-якій стадії аднекситу. При гострій формі патології виконують операцію лапароскопічним методом. Суть її полягає у видаленні об’ємних утворень і абсцес яєчника. Труби зазвичай видаляють повністю, а яєчники зберігають. При хронічному (підгострому) аднекситі проводиться хірургічне втручання по відновленню прохідності маткових труб, якщо це можливо.

5.1 Медикаменти

При аднекситі пацієнтці призначається постільний режим, знеболювальні препарати. Запальний процес у структурах матки купірують за допомогою антибіотиків широкого спектру дії і протизапальними засобами.

За темою:  Відчуття повного сечового міхура у жінок (неповне спорожнення)

Гостру форму аднекситу лікують Метронідазолом або Офлоксацином. Антибактеріальний препарат підбирає виключно лікар, причому враховується тип інфекційного збудника.

Для місцевого лікування призначають ванни або спринцювання за допомогою розчинів, що володіють дезинфікуючими властивостями. До таких відносять Фурацилін, Діоксидин, Димексид, Хлорофіліпт.

Після усунення гострого запалення корисні біостимулятори для нормалізації функції яєчників, такі як Овариамин. Овуляторну функцію стимулюють такими препаратами, як Клофит.

У комплексному лікуванні придатків матки застосовують мазь Вишневського. Тампони і свічки, просочені нею, використовують тільки в якості профілактичних заходів при частому рецидиві запальних процесів у маткових трубах і яєчниках. Причому бажано не куповані, а саморобні тампони. Це обумовлюється тим, що перші володіють високим ступенем абсорбування, з-за чого знижується ефективність дії мазі.

Саморобні виготовляють з невеликого шматочка вати і бинта, формуючи з них круглий тампон, залишивши на кінці хвостик, щоб було легше витягнути його. Готовий матеріал просочують маззю Вишневського і вставляють на всю ніч у піхву. Лікування проводять протягом двох тижнів. Терапевтичний ефект з’являється ближче до кінця курсу. Якщо місцеве лікування провокує неприємні відчуття (печіння), то процедуру одразу ж припиняють.

5.2 Фізіотерапія

Під час загострення хронічної патології або при гострій формі аднекситу рекомендують наступні фізіотерапевтичні процедури:

  • УВЧ на область яєчників;
  • терапія киснем в барокамері;
  • опромінення крові лазером.

Після стихання гострих запальних процесів у терапію вводять:

  1. Електрофорез (з цинком, йодом, магнієм, міддю) на область придатків. Ця процедура сприятливо впливає на стан маткових труб, знижуючи вироблення естрогенів, розслабляючи м’язові спазми і запобігаючи утворенню спайок.
  2. Індуктотермія. Суть методу полягає в глибокому прогріванні тканин під впливом високочастотного магнітного поля. Процедура має протизапальну, судинорозширювальну, знеболюючу, бактеріостатичним, розсмоктуючу і спазмолітичну дію.
  3. Ультразвукова терапія в імпульсному режимі.

5.3 Дієта

При лікуванні аднекситу жінкам рекомендується налагодити раціональне і збалансоване харчування. Завдяки поправкам в раціоні можна підвищити стійкість організму до збудників, поліпшити обмінні процеси в запалених органах.

На період гострого перебігу захворювання дієту підбирають щадну. Для цього з раціону виключають наступні продукти:

  • гриби;
  • яєчні білки;
  • шоколад та інші солодощі;
  • жирні сорти м’яса;
  • кухонну сіль;
  • їжу, що містить ароматизатори, барвники, підсолоджувачі і консерванти.

В раціон включають продукти, багаті вітаміном С. Вони дозволяють зміцнити імунітет і домогтися більш швидкого одужання.

Щоб зберегти баланс білків, вживають нежирні сорти м’яса (кролик, яловичина, індичка) та риби (путасу, хек, минтай). Обов’язково вводять зелень (базилік, шпинат, кінза, петрушка, порей, пір’я цибулі).

5.4 Народні засоби

Рецепти народної медицини при лікуванні аднекситу використовують в якості додаткових заходів. Повністю покладатися тільки на них не можна. Застосовувати їх без дозволу лікаря також не рекомендується, оскільки певні натуральні продукти і рослини здатні не тільки посилювати дію препаратів, але і послаблювати їх.

За темою:  Підвищені еритроцити в сечі при вагітності

Виділяють такі популярні народні засоби:

  1. Ванночки з глухої кропиви білої. Беруть 2-3 ст. л. трави, заливають 2 л окропу і проварюють на слабкому вогні протягом 10 хвилин. Отриманий відвар проціджують, переливають в таз або ванну. Водні процедури проводять до охолодження цілющого складу.
  2. Прополіс. Він сприяє підвищенню імунітету, знімає запалення, згубно впливає на грибкові інфекції, чинить знеболювальну і загоює. При запаленні придатків у піхву на ніч ставлять тампони, просочені прополісом та медом або обліпиховою олією в рівних кількостях. Процедуру повторюють протягом 1-2 тижнів.
  3. Гірудотерапія. П’явок використовують для лікування хронічного і гострого аднекситу. Кільчасті черви містять активні речовини, які пускають в кров людини, тим самим надаючи антибактеріальний і протизапальний ефект. Однак процедура повинна проводитися тільки у фахівця.

Лікування настоями і відварами трав є одним з основних методів народної медицини. Виділяють наступні рецепти:

  1. Спринцювання чистотілом. Беруть 1 ст. л. рослини, заливають склянкою киплячої води і настоюють до остужения. Після досягнення комфортних значень температури води омивають піхву. Чистотіл має токсичну дію, тому зазначене співвідношення рослини не перевищують.
  2. Ванночки з календули. Беруть 1 пачку квітів, заливають 3 л води, кип’ятять склад і варять протягом 10 хвилин. Отриманий розчин використовують для сидячих ванн перед сном.
  3. Настоянка борової матки і червоною щітки. Беруть по 25 г трав, заливають 500 мл горілки. Засіб настоюють протягом 2 тижнів, прибравши в темне місце, періодично збовтуючи вміст ємності. Готову настойку приймають внутрішньо по 1 ч. л. 3 рази на добу за півгодини до їди.
  4. Алое і мед. Подрібнене листя рослини змішують з такою ж кількістю меду, після чого засіб наполягають протягом 3 тижнів, періодично помішуючи. Потім склад проціджують і прибирають в холодильник. Перед використанням ліки підігрівають на водяній бані. Його застосовують для просочування тампона, який вводять у піхву перед сном.
  5. Відвар ромашки. Використовують для виконання клізми анального проходу. Відвар готують з 1 ст. л. висушених квітів рослини, які заливають 200 мл окропу. Під час настоювання кошти роблять очисну клізму, після чого переходять до спрінцевання ромашковим відваром. Клізму ставлять 1 раз на день, але при сильному запаленні процедуру повторюють кілька разів на добу.

MAXCACHE: 0.54MB/0.01379 sec