Симптоми і ознаки ВІЛ у жінок на ранніх стадіях

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) вважається найнебезпечнішим захворюванням. Воно здатне повністю зруйнувати імунітет. Вилікувати його поки що неможливо. Але діагностування патології на ранніх стадіях та проведення антиретровірусної терапії дають можливість продовжити життя людини. Лікування сучасними препаратами допомагає зберегти імунні клітини, сповільнює розмноження вірусу і знижує ймовірність швидкого розвитку останньої стадії — Сніду.

1 Виникнення та стадії захворювання

Вірус не здатний проникнути в організм людини через шкіряні покрови, оскільки в них відсутні клітини, в які він в змозі потрапити. Основними шляхами зараження стають:

• гемоконтактный (через недостатньо ретельно оброблені медичні інструменти);
• статевий (незахищений сексуальний контакт);
• гемотрансфузионный (в результаті переливання зараженої крові);
• вертикальний (під час виношування дитини, при проходженні його по родових шляхах);
• трансплантаційний (при пересадці органів і тканин від донора, інфікованої ВІЛ).

У зовнішньому середовищі вірус жити не здатний, тому зараження повітряно-крапельним шляхом неможливо.

Етапи розвитку патології:

1. Інкубаційний період.
2. Стадія первинних проявів (гостра інфекція, безсимптомна інфекція, генералізована лімфаденопатія).
3. Приєднання вторинних захворювань.
4. Термінальна стадія (СНІД).

Основні симптоми і лікування клімаксу у жінок

Генітальний герпес при вагітності: симптоми, лікування на ранніх і пізніх термінах

Основні симптоми та методи лікування гепатиту С

2 Ознаки на початкових етапах розвитку захворювання

ВІЛ в початковій стадії має неспецифічні прояви. Жінки зазвичай раніше, ніж чоловіки, помічають зміни в самопочутті.

Перші симптоми ВІЛ у жінок проявляються в залежності від стану імунітету в період від 3 тижнів до 6 місяців після інфікування.

Але безсимптомний період може бути і більш тривалим.

2.1 Інкубаційний період

Даний період хвороби триває від 1 місяця до 1 року.

Вірус активно впроваджується в клітини організму. Погіршення самопочуття у жінки не відбувається, але вона вже може інфікувати інших людей.

2.2 Стадія первинних ознак

Це друга стадія ВІЛ. Вона складається з трьох етапів: гостра інфекція, безсимптомна інфекція, генералізована лімфаденопатія. Кожен з них триває певний період часу і відрізняється особливостями прояви порушень в роботі організму.

2.2.1 Гостра інфекція

Тривалість даного етапу – до 2 місяців. Потім всі ознаки захворювання зникають. Симптоми гострої фази у 30% жінок нагадують мононуклеоз. Основними проявами ВІЛ стають:

• зниження апетиту;
• запалення піднебінних мигдалин;
• порушення сну і стільці;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• швидка втомлюваність;
• субфебрильна температура тіла (37,1 – 38°C.);
• підвищене потовиділення;
• головні болі;
• апатичність.

При огляді пацієнтки лікар виявляє незначне збільшення розмірів печінки та селезінки. Аналіз крові показує підвищення кількості лейкоцитів і мононуклеарних клітин атипового виду. На шкірі хворого можуть з’являтися не мають чітких меж блідо-рожеві плями.

У 40% жінок період гострої інфекції проходить за типом серозного менінгіту або енцефаліту. Виникає нудота, блювання, сильний головний біль, відбувається зміна температури тіла. Одним з перших симптомів захворювання нерідко стає езофагіт – запальний процес, що виявляється дисфагією (розлад акту ковтання) і дискомфортними відчуттями в області грудей.

2.2.2 Безсимптомна інфекція

Клінічні ознаки інфекції на цьому етапі у жінки відсутні. Безсимптомний перебіг захворювання може тривати довгі роки. Темпи прогресування патологічного процесу залежать від стану імунітету людини.

Антитіла до ВІЛ вже виявляються при здачі спеціальних аналізів.

2.2.3 Генералізована лімфаденопатія

Характеризується збільшенням у розмірі (від 1 см і більше) декількох груп лімфатичних вузлів. Вони залишаються рухливими, при пальпації безболісні. Найчастіше починається ураження лімфовузлів, що знаходяться в ліктьових і підколінних ямках, шийних, пахвових, надключичних зонах.

Даний етап триває близько 3 місяців. Пахові лімфатичні вузли змінюються пізніше інших. Якщо попередні стадії проходили в стертій формі, то саме ця зміна стає першим насторожує людини ознакою.

3 Приєднання вторинних захворювань і термінальна стадія

На 3 і 4 стадії погіршуються прогнози. Починається зниження ваги.

На третій стадії, внаслідок пригнічення імунітету, розвиваються інфекційні захворювання, відбувається формування новоутворень.

На термінальній стадії зміни приймають незворотний характер, оскільки уражаються всі системи організму людини.

4 Діагностика та лікування

Діагностувати захворювання можливо експрес-методами. Вони виявляють наявність вірусу в організмі. Основними способами, що підтверджують ВІЛ, є:

1. Скринінговий тест (ІФА) – здається через 21 день після можливого зараження. Допомагає виявити антитіла до вірусу.
2. Імунний блоттінг – призначається після отримання позитивного результату ІФА. Підтверджує наявність вірусу. Точність тесту практично 100 %.

Вилікувати захворювання неможливо. Призначення (особливо на ранніх стадіях) антиретровірусних препаратів (Зидовудин, Диданозин, Невірапін) дозволяє частково зупинити розмноження вірусу в клітинах. Лікування повинно виконуватися під контролем лікаря, оскільки періодично у пацієнток виникають серйозні побічні ефекти.

Іноді потрібна зміна схеми прийому медикаментів (віруси здатні адаптуватися до різних хімічних речовин). Після підтвердження діагнозу жінка повинна лікуватися протягом усього життя.

Перші симптоми змін при зараженні ВІЛ-інфекцією неспецифічні, часто протікають в стертій формі. Але саме раннє діагностування та лікування ВІЛ справляє значний вплив на прогноз хвороби. При відсутності терапії летальний результат у жінок настає в середньому через 10 років після інфікування.