Варикозне розширення вен малого тазу у жінок: причини ектазій, симптоми, лікування, наслідки

Варикозне розширення вен малого тазу (ВРВМТ, варикоцеле, варикозна хвороба, синдром хронічних тазових болів) – це хронічне захворювання, що розвивається при ектазій (розширення) вен в малому тазу. Відбувається це внаслідок зниження тонусу венозної стінки, гормональних змін або стиснення великих вен. Захворювання призводить до порушення венозного відтоку від статевих органів. Зазвичай варикоз зачіпає яєчникові вени.

1 Загальні відомості

Варикозного розширення вен малого тазу (ВРВМТ) схильні жінки репродуктивного віку (25-45 років). У кожної третьої вагітної зустрічається варикоз вен малого тазу, промежини і вульви. Тяжкість стану полягає в тому, що протягом тривалого часу варикозна хвороба не дає про себе знати перші симптоми виявляються вже на запущених стадіях.

Нелікований варикоз під час вагітності може стати причиною геморою та інших проблем в післяродовий період. Варикозне розширення вен малого тазу створює ризик здоров’ю плода. У ряді випадків захворювання не проходить і після пологів. Хвороба може служити джерелом гінекологічних порушень, аборту, бездітності. Хворобливі відчуття часто присутні в період сексуального контакту, створюючи проблеми в інтимній сфері.

Причини появи вільної рідини в порожнині малого тазу у жінок

Причини і симптоми підвищеного рівня гормону ТТГ у жінок

Цистит у жінок: симптоми, причини і лікування

2 Причини

Флебологи (фахівці, що вивчають захворювання вен) виділяють первинне і вторинне розтягнення вен малого тазу. Первинне викликається вродженим або отриманих (придбаних) клапанним вадою яєчникових вен (що обумовлюють обставини – надмірні фізичні навантаження, вагітність, пологи). Вторинне розширення спровоковано гінекологічними проблемами (загин матки, новоутворення, кісти, сальпінгіт та ін). Також варикозу можуть сприяти інші фактори:

• сидячий малорухомий спосіб життя;
• геморой;
• пахова грижа;
• збільшена продукція естрогенів;
• часті вагітності і пологи;
• перерваний статевий контакт як протизаплідний спосіб, відсутність оргазму, нерегулярне статеве життя;
• гормональна контрацепція;
• менструальні порушення;
• травми тазу;
• сполучнотканинні захворювання;
• надлишкова маса тіла;
• успадкована слабкість венозних стінок;
• схильність до тромбоутворення.

3 Симптоми, наслідки

При жіночому варикоцеле клінічна картина практично відсутня. Кожна пацієнтка має свої індивідуальні симптоми. Підозрою на захворювання може послужити періодичний ниючий безпричинна біль внизу живота, яка частішає перед настанням менструації, після фізичної роботи, під час сексу і т. д. Біль віддає в попереково-крижову область і пах. Можуть спостерігатися збої в менструальному циклі, порушене сечовипускання, багаторазові позиви, яскраво виражений ПМС (передменструальний синдром), неприємні відчуття під час статевого контакту, психосоматичні розлади (нервозність, занепокоєння), болючість і надчутливість в промежині або піхву, велика кількість виділень.

Можливі зовнішні прояви у вигляді судинних зірочок, інтенсивності венозного малюнка на стегнах і в області промежини.

Будь-який з перелічених симптомів – підстава для звернення за допомогою до лікаря.

Ускладнення та можливі наслідки патології:

• спонтанна кровотеча;
• тромбофлебіт;
• інфекції матки, маткових труб і яєчників;
• запальні процеси;
• розлади сечового міхура;
• тромбоемболія легеневої артерії;
• тромбоз;
• подальша неприязнь до сексуального життя.

ВРВМТ при вагітності може спричинити за собою плацентарну недостатність, кисневе голодування плоду, дострокові пологи. Варикозне розширення є показанням до кесаревого розтину з-за високого ризику кровотеч.

4 Діагностика

Хвороба не має специфічної клінічної картини, тому складно діагностується. В обстеженні хворих з підозрою на варикоз малого тазу беруть участь гінеколог і флеболог. Після первинного огляду пацієнтку відправляють на УЗД (трансабдомінальне і трансвагінальне), щоб оглянути її матку, придатки і сечовий міхур. При недостатній інформативності цього методу жінка потребує в ряді інших діагностичних заходів: ультразвукова доплерографія всіх судин, комп’ютерна томографія, оварикография, лапароскопія (ендоскопічний огляд), чрезматочная флебографія (наповнення вен яєчників рентгенконтрастным речовиною, що полегшує їх дослідження).

Залежно від діаметра і локалізації ураженої вени виділяють:

• ВРВМТ першого ступеня – діаметр менше 0,5 см, посудина–«штопор», страждають різні вени малого таза.
• другий ступінь – 0,6-1 см, уражаються овариальное, аркуатное, параметральное сплетення.
• третього ступеня – більше 1 см, страждає маточне сплетіння.

5 Лікування

Завданнями лікування при ВРВМТ є приведення тонусу венозних стінок в норму, запобігання застійних станів в малому тазі, профілактика рецидивів і поліпшення трофіки тканин.

Відповідно до цим цілям розроблено комплекс заходів:

• дихальні і гімнастичні вправи (лежачи на спині, ноги вище голови), ЛФК;
• контрастні водні процедури в області промежини;
• дієти (виключення гострої та солоної їжі з великим відсотком клітковини і рослинних жирів);
• відмова від спиртних напоїв, паління;
• використання компресійних панчіх 2-го класу для поліпшення струму крові в нижніх кінцівках;
• гірудотерапія (лікування пьявками, яких кладуть на куприк і крижі);
• прийом ліків (венотоніки (Діосмін, Геспередин), гестагенсодержащие речовини, ангіопротектори, антиагреганти, нестероїдні протизапальні засоби);
• хірургічне втручання на тяжких стадіях і при відсутності ефекту від медикаментозної терапії (перев’язка вен (полою, яєчникової), малоінвазивні методи, кросектомія).

Вагітним протипоказано оперативне лікування.

5.1 Народні методи

Лікування варикозу народними засобами дуже різноманітно. Фахівці відзначають позитивну дію ванн і відварів при цьому захворюванні:

1. Ванни на квітках і гілках. Гілки дуба, верби та каштана об’ємом в 0,5 кг поміщають в ємність з водою і кип’ятять півгодини. До відвару додають 200 г квіток ромашки, трави звіробою і череди. На наступний день перед проведенням процедури розпарюють 3 буханця житнього хліба, виливають засіб і заповнюють одержаним складом ванну. Час перебування в ній не повинно становити менше 40 хвилин.
2. Чага. Покращує обмінні процеси в організмі, знімає запалення тазових органах і судинах, стимулює імунітет. Для застосування сушений чайний гриб заливають теплою водою і настоюють 5 годин. Потім засіб кашицеобразно подрібнюють і зціджують. Утворилася після цього рідину ставлять у холодильник. До каші додають воду, закривають і прибирають в темне місце. Через пару днів сировину проціджують, а отриману рідину змішують з тією, що зберігалася в холодильнику. Лікувальний засіб вживають перед їжею 3 рази в день. Термін зберігання – 3 дні.
3. Квітковий пилок. Лікувальний ефект обумовлений поліпшенням кровотворення. Для приготування засобу необхідно невелику кількість меду змішати з пилком. Приймати 3 рази в день по третині ч. л. протягом місяця.

6 Профілактика

Найефективнішою профілактикою, яка захистить від варикозу, є активний здоровий спосіб життя.

Серед основних заходів можна відзначити:

• правильне харчування;
• розумне фізичне навантаження;
• мінімізацію стресів;
• щадні методи контрацепції;
• профілактичний курс венотоников;
• лікувальну і дихальну гімнастику.