Педіатрія – самостійна галузь медицини, що вивчає вікові особливості розвитку дітей, дитячі захворювання, а також питання організації догляду за здоровою і хворою дитиною. Спочатку предметом розгляду педіатрії були виключно дитячі хвороби раннього віку і їх лікування. У сучасному розумінні педіатрія охоплює різні аспекти, пов’язані з нормальним розвитком і захворюваннями дітей в різні вікові періоди (від народження до статевої зрілості). Ці напрями включають фізіологію, гігієну, дієтетику, дитячі хвороби, їх лікування та профілактику.
Метою педіатрії є збереження або відновлення (при хворобі) дитячого здоров’я, забезпечення можливостей для повноцінного фізичного, інтелектуального та емоційного розвитку кожної дитини. «Головним лікарем» з дитячих хвороб є педіатр. Як і терапевт для дорослих, педіатр є універсальним дитячим фахівцем, який може діагностувати різні дитячі захворювання і, в разі необхідності, направляти дитину на консультацію до лікарів вузьких напрямків: дитячого невролога, дитячого дерматолога, дитячого уролога, дитячого гінеколога, дитячого алерголога-імунолога, дитячого кардіолога, дитячого ендокринолога, дитячого гастроентеролога, дитячого офтальмолога, дитячого отоларинголога, дитячого стоматолога та ін.
У медицині дитячого віку паралельно розвиваються кілька напрямків:
- профілактичний,
- клінічний
- соціальний.
Профілактичний напрямок включає розробку і реалізацію заходів щодо попередження дитячих хвороб; клінічне – безпосереднє обстеження і лікування хворої дитини; соціальне – поетапну реабілітацію та інтеграцію дітей у соціум. Анатомо-фізіологічні особливості зростаючого організму визначають своєрідність перебігу тих хвороб, які зустрічаються в дитячому віці.
У педіатрії прийнято виділяти декілька вікових періодів життя дитини:
- період новонародженості (перший місяць),
- грудного (від 1 міс. до 1 року),
- раннього дитячого (від 1 до 3 років),
- дошкільний (від 3 до 7 років),
- молодшого шкільного віку (від 7 до 11 років),
- старшого шкільного або підліткового (від 12 до 17-18 років) віку.
У різні вікові періоди розвитку дитини переважно виникають ті чи інші дитячі захворювання.
Так, в період новонародженості проявляються дитячі хвороби, зумовлені порушеннями внутрішньоутробного розвитку (асфіксія, гемолітична хвороба плоду, внутрішньоутробні інфекції, вроджені вади, недоношеність, спадкові синдроми та ін), патологічним перебігом пологів (кефалогематоми, родова пухлина, перелом ключиці та ін), а також підвищеною чутливістю немовлят до вірусної та кокової інфекції (омфаліт, везикулопустулез, пухирчатка новонароджених тощо).
Дитячі хвороби грудного віку пов’язані, насамперед, з високим функціональним навантаженням на травну і дихальну системи. Серед дитячих хвороб немовлят часто зустрічаються захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту (диспепсія, дизентерія, гіпотрофія, колиентерит) і органів дихання (вірусні та бактеріальні пневмонії). Похибки у вигодовуванні і режимі дня грудного дитини можуть призвести до розвитку хвороби виключно дитячого віку — рахіту.
У числі хвороб раннього дитячого й дошкільного віку переважають інфекції: кір, кашлюк, вітряна віспа, дифтерія, скарлатина, туберкульоз. Це пояснюється недосконалістю імунної системи дитини, а також розширенням контактів дітей з оточуючими і однолітками. Також у ці вікові періоди збільшується кількість інфекційно-алергічних дитячих хвороб: бронхіальної астми, ревматизму, екземи, гломерулонефриту та ін.
Молодші школярі частіше стикаються з гострими інфекціями, ендокринними порушеннями, захворюваннями нервової системи і серця. У підлітковому віці в структурі дитячих хвороб домінують розлади функції залоз внутрішньої секреції, порушення статевого розвитку, судинні дистонії, психоневрози та ін.
Найбільш частими симптомами дитячих хвороб служать висип, збільшення лімфатичних вузлів, гіпертермія, нежить, кашель, блювота, болі в животі, судоми. При появі цих та інших ознак захворювання необхідно обов’язково проконсультувати дитину у педіатра. Кожен батько повинен бути знайомий з основами педіатрії, знати основні дитячі хвороби та їх прояви з тим, щоб вміти оцінити серйозність стану малюка, визначити, чи є нездужання безпосередню загрозу для життя.
Педіатрія не стоїть на місці: з’являються і впроваджуються нові методи діагностики та лікування дитячих хвороб, розвивається і поглиблюється розуміння механізмів розвитку захворювань у дітей. Успіхи сучасної педіатрії змусили відступити багато колись смертельні дитячі хвороби. Цьому сприяло створення вакцин проти ряду дитячих інфекційних хвороб, розробка збалансованих штучних сумішей, поява сучасних антибактеріальних препаратів, підвищення якості діагностики та лікування дітей. Тим не менш, рівень дитячої захворюваності залишається високим; значно «помолодшали» хвороби, що раніше вважалися виключно долею людей зрілого віку. Серед дитячих хвороб все частіше зустрічаються серцево-судинні, ендокринні, неврологічні захворювання, новоутворення, патологія опорно-рухового апарату.
Дитина – це не просто маленька копія дорослої людини. Дитячий організм знаходиться у стані безперервного розвитку, володіє низкою анатомо-фізіологічних особливостей, фізичної та емоційної незрілістю, що обумовлює специфіку протікання дитячих хвороб. Розвиток дитячих хвороб завжди непередбачувано: навіть банальний нежить у дитини може стати фатальним, якщо вчасно не виявити його причини, не підібрано правильне етіопатогенетичне лікування, не організоване спостереження спеціаліста. Разом з тим, завдяки високим компенсаторним можливостям дитячого організму, чимало хвороб, які у дорослих викликають хронічну патологію або інвалідизацію, можуть бути успішно вилікувані у дітей.
Витоки багатьох дорослих захворювань родом з дитинства. Тому стан здоров’я дорослої людини багато в чому визначається умовами росту і розвитку маленького чоловічка, турботою про його здоров’я в самому початку життя. Сьогодні акценти в дитячій медицині зміщуються в бік профілактики хвороб, яка включає антенатальну охорону плода, попередження родового травматизму, організацію ретельного догляду за новонародженим (забезпечення оптимального режиму живлення, сну і неспання, загартовування), своєчасну вакцинацію дітей згідно з національним календарем профілактичних щеплень, скринінг-програми з виявлення спадкової патології, здійснення патронажу та диспансерного спостереження. Турбота про дитяче здоров’я та профілактика дитячих хвороб – пріоритетна складова державної політики.
Спеціалізована допомога в системі дитячої охорони здоров’я виявляється в дитячих поліклініках і стаціонарах, педіатричних відділеннях багатопрофільних медичних центрів, приватних дитячих клініках. Неможливо і неефективно лікувати дитячі хвороби «дорослими» методами, тому в останні роки в педіатрії виділяються вузькі дитячі напрямки: дитяча кардіохірургія, дитяча травматологія та ортопедія, дитяча нейрохірургія, дитяча гематологія і онкологія, дитяча анестезіологія і реаніматологія та ін. Найважливішими складовими успіху в лікуванні дитячих хвороб є професійний підхід, використання високотехнологічних методів діагностики і лікування, довірчі відносини між лікарем, батьками і дитиною.
Дитячі хвороби викликають закономірну тривогу у дорослих і природне прагнення батьків дізнатися якомога більше про причини захворювань і способи їх лікування. Розділ дитячих хвороб, розміщений на сторінках Медичного довідника, знайомить батьків з найбільш поширеною патологією у дітей різного віку, причинами і симптомами захворювань, необхідними медичними процедурами та заходами по догляду за дитиною. На сторінках сайту ви зможете знайти рекомендації дитячих спеціалістів та найактуальнішу інформацію про досягнення в галузі профілактики, діагностики та лікування дитячих хвороб.