Областю вивчення ендокринології є медичні аспекти будови і функціонування залоз внутрішньої секреції (або ендокринних залоз), вивчення вироблюваних ними біологічно високо активних речовин — гормонів і їх дії на організм, а також захворювання ендокринної системи, що виникають у зв’язку з порушенням діяльності цих залоз або вироблення гормонов.
Ендокринологія найтіснішим чином пов’язана практично з усіма областями клінічної медицини, т. к. гормони керують найважливішими процесами, що відбуваються в організмі: зростанням, дозріванням, р епродукціей, обміном речовин, правильним функціонуванням органів і систем.
Сучасними напрямами в ендокринології є нейроендокринологія, що вивчає взаємозв’язок нервової та ендокринної регуляції організму, і гінекологічна ендокринологія, що займається корекцією гормональних розладів в жіночому організмі.
Ендокринна система об’єднує в себе анатомічно не зв’язані між собою залози внутрішньої секреції: епіфіз, гіпофіз, паращитовидні залози, щитовидну залозу, вилочкової залози, підшлункову залозу, наднирники, статеві залози. Більшість захворювань ендокринних залоз викликають важкі порушення життєво-важливих функцій, у тому числі летального результату, якщо вчасно не звернутися до лікаря-ендокринолога.
Профілактика захворювань ендокринної системи
Найбільш актуальними проблемами сучасної ендокринології є профілактика, діагностика та лікування захворювань щитовидної залози (дифузний токсичний зоб, тиреоїдит, гіпотиреоз, кісти щитовидної залози), цукрового діабету, захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи (акромегалія, гігантизм, гіпоталамічний синдром, нецукровий діабет, проблеми лактації, пролактінома), хвороб надниркових залоз (надниркових залоз, пухлини надниркових залоз), порушень функцій статевих залоз (ендокринне безпліддя). Сьогодні, завдяки накопиченим ендокринологією знань і практичного досвіду, можливо значно поліпшити якість життя пацієнтів з ендокринною патологією.
Погіршення екологічної обстановки, стреси, незбалансоване харчування, обтяжена спадковість часто викликають порушення в роботі залоз внутрішньої секреції і ведуть до розвитку ендокринних захворювань. Хвороби ендокринної системи, як правило, носять тривалий, важкий характер. Тому важливо вчасно запобігти їх виникненню, виявити якомога раніше або попередити розвиток їх ускладнень.
Звернення до лікаря-ендокринолога необхідно, якщо:
у найближчих родичів є якась ендокринна патологія: цукровий діабет, захворювання щитовидної залози та ін.
- ви страждаєте надмірною вагою
- у вас з’явилися симптоми: посилене серцебиття, пітливість або сухість шкіри, стомлюваність або дратівливість,
- спрага і посилене сечовиділення, зміна забарвлення шкірного покриву і т. д.
- у дитини є затримка розумового, фізичного, статевого розвитку
- порушена менструальна функція
- ви плануєте вагітність або є проблеми з її настанням
- ви вже маєте ендокринне захворювання і вам потрібен нагляд і лікування.
Лікування захворювань ендокринної системи
Для діагностики ендокринної патології застосовується комплексне обстеження, що включає в себе вивчення анамнезу пацієнта, аналізи на вміст різних гормонів, УЗД залоз, магнітно-резонансну томографію. Грунтуючись на отриманих даних, вирішується питання про подальше консервативному або хірургічному лікуванні. Лікування ендокринних захворювань направлено на корекцію гормональних порушень, досягнення стійкої ремісії патологічного процесу і відновлення нормальної якості життя пацієнта.