Ревматичні захворювання включають в себе широке коло захворювань, що протікають з переважним ураженням суглобів і періартикулярних тканин. Особливу групу серед них становлять системні хвороби — колагенози та васкуліти характеризуються аутоімунним генезом, локальним або дифузним ураженням сполучної тканини. Ревматичні хвороби вивчаються спеціалізованим розділом внутрішніх хвороб – ревматологией. Протягом ревматичних хвороб часто супроводжується полиорганним поразкою з розвитком серцевого, ниркового, легеневого, церебрального синдромів, до лікування яких залучаються не тільки ревматологи, але і вузькі фахівці – кардіологи, нефрологи, пульмонологи, неврологи. Ревматичні хвороби мають прогресуючий перебіг, порушують функціональну активність пацієнта і можуть призводити до інвалідизації.
Такі ревматичні хвороби, як подагра, артрит, відомі ще з часів давньогрецького лікаря Гіппократа. У II ст. н.е. римський філософ і хірург Гален ввів термін «ревматизм», яким позначалися різні захворювання опорно-рухового апарату. І тільки в XVIII – XIX ст. ст. стали з’являтися опису окремих ревматичних хвороб. В даний час, за даними Американського ревматологічного товариства, налічується понад 200 видів ревматичної патології.
Залежно від переважного ураження, все різноманіття ревматичних хвороб можна розділити на три великі групи: хвороби суглобів, системні васкуліти та дифузні хвороби сполучної тканини. Захворювання суглобів представлені, головним чином, артритами (ревматоидними, псоріатичних, подагричними, реактивними, інфекційні тощо), а також остеоартроз, хворобою Бехтерева, ревматичними захворюваннями навколосуглобових м’яких тканин. До групи системних васкулітів відносяться геморагічний васкуліт, вузликовий періартеріїт, гранулематоз Вегенера, хвороба Хортона, синдром Гудпасчера, хвороба Такаясу, облітеруючий тромбангіїт. Дифузні захворювання сполучної тканини, або системні хвороби, представлені системним червоним вовчаком, склеродермією, дерматомиозитом, хвороба Шегрена, синдром Шарпа та ін Окремо у класифікації ревматичних хвороб варто ревматизм, при якому відбувається одночасне ревматичне ураження суглобів, сполучної тканини і судин.
В даний час етіологія ревматичних хвороб розглядається з позиції мультифакторной концепції, згідно з якою їх розвиток пояснюється взаємодією генетичних, внешнесредових і ендокринних факторів. При цьому генетичний фактор виступає в ролі предрасполагающего, а зовнішньосередові і ендокринні – як виробляють, пускових моментів. Найбільш частими провокуючими факторами ревматичних хвороб виступають інфекції, викликані вірусами Епштейна-Барр, цитомегалії, простого герпесу, пикорнавирусами та ін.; інтоксикації, стреси, інсоляція, переохолодження, травми, вакцинація; вагітність, аборти. Об’єднуючими ланками патогенезу для всіх ревматичних хвороб служать порушення імунного гомеостазу та розвиток важкого иммуновоспалительного процесу в сполучній тканині, мікроциркуляторному руслі і суглобах.
Ревматичні хвороби зустрічаються серед пацієнтів різних вікових груп, у т. ч. серед дітей та підлітків (наприклад, артрити у дітей, ревматизм у дітей, ювенільний ревматоїдний артрит, сполучнотканинні дисплазії тощо). Тим не менш, пік захворюваності припадає на зрілий вік – від 45 років і старше. Деякі ревматичні хвороби частіше розвиваються у осіб певної статевої приналежності: так, системні хвороби, ревматоїдний артрит, ревматична поліміалгія більш характерні для жінок, а от подагра, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт зазвичай вражають чоловіків.
Клінічні прояви ревматичних хвороб вкрай різноманітні і мінливі, проте можна виділити певні симптоматичні маркери, за наявності яких слід негайно отримати консультацію лікаря-ревматолога. До основних з них відносяться: тривала безпричинна лихоманка, артралгії, припухлість і зміна конфігурації суглобів, ранкова скутість рухів, болі в м’язах, шкірний висип, лімфаденіт, схильність до тромбозів або крововиливів, множинне ураження внутрішніх органів. Системні хвороби часто маскуються під захворювання шкіри, крові, опорно-рухової системи, онкопатологію, з якими вимагають диференціації в першу чергу.
В діагностиці та лікуванні ревматичних хвороб в останні роки намітився суттєвий прогрес, що пов’язано з розвитком генетики, імунології, біохімії, мікробіології, фармакології і т. д. Основу для постановки вірного діагнозу становлять імунологічні дослідження, що дозволяють виявити відповідні певної нозології антитіла. Також для діагностики ревматичних хвороб широко використовуються рентгенографія, УЗД, КТ, МРТ, сцинтиграфія, артроскопія, біопсія.
На жаль, на сьогоднішній день повне лікування ревматичних хвороб неможливо. Тим не менш, сучасна медицина в більшості випадків здатна допомогти полегшити перебіг захворювання, подовжити ремісію, уникнути інвалідизуючих випадків і важких ускладнень. Лікування ревматичних захворювань є тривалим, часом довічним процесом і складається з медикаментозної терапії, немедикаментозних методів ортопедичного лікування і реабілітації. Основу терапії більшості ревматичних хвороб складають базисні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди та біологічні препарати. Суттєва роль в комплексній терапії відводиться екстракорпоральної гемокоррекціі – плазмаферезу, гемосорбції, цитаферезу, плазмосорбции та ін. Такі немедикаментозні способи лікування ревматичних хвороб, як фізіотерапія, бальнеотерапія, ЛФК, акупунктура, кінезіотерапія, дозволяють значно підвищити функціональний статус пацієнтів. Ортопедичне лікування (ортезування, хірургічна корекція функції суглобів, ендопротезування) показано, головним чином, в пізньому періоді ревмопатологии для поліпшення якості життя хворих.
Профілактика ревматичних хвороб носить неспецифічний характер. Для їх попередження важливо уникати провокуючих факторів (стресів, інфекцій, інших навантажень на організм), приділяти достатню увагу фізичній активності і турботі про своє здоров’я, виключити шкідливі звички. Стрімкий розвиток медичних технологій дозволяє сподіватися на швидке вирішення неясних питань, що стосуються виникнення та перебігу ревматичних хвороб.
На сторінках нашого медичного довідника та системні ревматичні хвороби виділені в самостійний розділ. Тут Ви можете познайомитися з основними захворюваннями ревматичного профілю, причинами їх виникнення, симптоматикою, передовими методами діагностики, сучасними поглядами на лікування.