Урологічні хвороби

Урологія як область медичної науки займається вивченням сечовивідної і пов’язаної з нею статевої системи людини, що відбуваються в них фізіологічних і патологічних процесів, діагностикою, профілактикою та лікуванням захворювань сечостатевих органів (уретри, сечового міхура, сечоводів, нирок, чоловічих статевих органів). Сфера інтересів урології як науки перетинається з іншими галузями клінічної медицини: гінекологією, андрологий, венерологией, нефрологией, хірургією. Лікуванням і профілактикою патології сечостатевої системи чоловіків і жінок займається лікар-уролог.

Урологічні хвороби чоловіків, жінок, дітей і літніх людей мають свої особливості розвитку і перебігу, що пояснюється анатомо-фізіологічними і віковими особливостями їх організмів. Серед патології чоловічої сечостатевої системи частіше зустрічаються запальні процеси (орхіт та епідидиміт, уретрит, баланопостит, простатит, цистит), аденома передміхурової залози, статеві інфекції. Жіночі урологічні захворювання – це уретрит, цистит, інфекції що передаються статевим шляхом та їх наслідки. І у чоловіків, і у жінок виникають сечокам’яна хвороба, пієлонефрит, пухлини сечостатевих органів, хронічна ниркова недостатність. У дитячому віці частіше зустрічаються вроджені аномалії сечостатевої системи, цистити та енурез. У літніх людей серед урологічних проблем на перший план виходять нетримання сечі і пухлинні утворення.

Найбільш поширеними проявами захворювань сечостатевої системи є розлади сечовипускання (почастішання або затримка), болі в поперековій області, в області геніталій, печіння і свербіж статевих органів, патологічні виділення з уретри, розлад статевої функції, зміна кількості або кольору сечі, набряки.

Хвороби сечостатевої системи аж ніяк не невинні. Їх наслідки ведуть до розвитку хронічних вогнищ інфекції, імпотенції, безпліддя, необхідності пересадки донорської нирки і навіть летального результату. Для чоловіка уролог є таким же важливим лікарем, як гінеколог для жінки. Тому, незалежно від скарг, відвідування уролога повинно бути регулярним, не рідше 1-2 разів на рік.

Сучасні діагностичні можливості урології дуже великі. Застосовуються лабораторні методи дослідження сечі і виділень уретри, УЗД та рентген-діагностика, ендоскопічні (уретроскопія і цистоскопія), інструментальні (пункцонная біопсія, катетеризація, бужування), вимірювальні методи діагностики (цистометрія, урофлуометрия) та ін.

Лікування урогенітальної патології має свої специфічні особливості. Так як багато урологічні захворювання передаються статевим шляхом, то відповідне лікування потрібно пройти обом статевим партнерам. Захворювання сечостатевої системи є інтимною сферою життя людини, тому від лікаря потрібно прояв максимальної делікатності та психологічної підтримки пацієнтів при їх лікуванні. Урологічні захворювання впливають на статеву функцію чоловіків і жінок, тому їх адекватне і своєчасне лікування дозволяє зберегти сексуальне здоров’я і сімейне благополуччя. Оперативне лікування урологічних проблем може бути направлена не тільки на нормалізацію роботи сечостатевого апарата, але і на естетичну корекцію, що дозволяє пацієнтам позбутися від багатьох психологічних комплексів.

MAXCACHE: 0.51MB/0.00214 sec