Біохімічний аналіз крові: розшифровка, норма, таблиця

Біохімічний аналіз крові – це доступне визначення рівня речовин, які характеризують якість метаболізму в організмі. Перевагою аналізу є його швидкі результати (всього 1 – 2 дні). Показники, що відображаються у біохімії, допомагають лікарю виявити якість обмінних процесів, які при інструментальних методах дослідження не визначаються. Аналіз використовується як з діагностичною метою, так і для спостереження за динамікою захворювання.

Біохімія крові. Що це таке?

Це дослідження крові на вміст певних ферментів, мікроелементів, біологічно активних речовин, іноді гормонів. Аналіз дозволяє визначити функціональний стан і роботу таких структур як печінкові клітини, тканина нирок і підшлункова залоза. Дуже часто з цього аналізу виявляється прихована патологія, коли зовні ознак і симптомів захворювання ще немає, а у біохімічному стан крові вже є зміни.

Що визначає біохімічний аналіз крові?

З білків біохімія може визначити альбуміни, глобуліни (білки крові), міоглобін (м’язовий білок), трансферрин (білок переносить залізо), С-реактивний білок або фактор запалення (Срб) – показує рівень запального процесу в організмі. З ферментів цей аналіз допоможе дізнатися кількість аланинаминотрансферрази (АЛТ), аспартатаминотрансферрази (АСТ) – ферментів печінки, амілази, ліпази, протеази – ферментів підшлункової залози, а також фосфатази, холінестерази та інших.

З ліпідів визначають холестерин різної щільності (ЛПВЩ і ЛПНЩ), а також загальний холестерин. З вуглеводів найпоширенішим є глюкоза (цукор) крові, пігменти – білірубін (пряма і непряма фракції). Креатинін, сечовина – азотисті основи, що характеризують роботу видільної системи людини, тобто нирок. Часто до біохімії звертаються для визначення мікроелементів (натрію, калію, хлору, заліза, кальцію, магнію, фосфору) і вітамінів (В12 або ціанокобаламіну), фолієвої кислоти.

Гіпертонія тепер в минулому?

Кардіологи ризикують залишитися без роботи — тепер гіпертонія виліковна!

Розшифровка результатів аналізу крові на біохімію

1. Кількість загального білка і його фракцій. У функції білків входить будівництво нових клітин, перенесення речовин, участь у імунній відповіді і згортання крові. Визначення цього параметра дуже важливо при виявленні патології обміну речовин. Всього виділяють три фракції білків крові – альбуміни, глобуліни і фібриноген. Зниження кількості білка (називається гіпопротеїнемія) спостерігається при інфекційних процесах, голодуванні, опіках, пухлинних новоутвореннях, кровотечах, зниженою роботі печінки (так як альбуміни і глобуліни синтезуються клітинами печінки). Також фізіологічне зниження білка може бути у жінок при вагітності та у новонароджених з-за незрілості печінкових клітин. Підвищення рівня білка (гіперпротеїнемія) може відбуватися при зневодненні, коли білка стає більше відносно невеликої кількості рідкої частини крові, а також при запальному процесі в організмі людини.

Таблиця нормального вмісту білкових фракцій

2. Азотисті підстави. Характеризують процес розпаду клітин і білків в організмі, в результаті чого й утворюються ці підстави (креатинін, сечовина). Нормальні показники креатиніну залежать від статі. У жінок це 45 – 95 мкмоль/л, у чоловіків – 60 – 125 мкмоль/л. Кількість сечовини коливається в межах 2,5 – 8,2 ммоль/л. Вищеперелічені показники біохімічного аналізу крові змінюються при порушенні роботи печінки і нирок, так як вони утворюються в клітинах печінки, а виводяться нирками. Так, підвищення азотистих підстав буде спостерігатися при різних захворюваннях нирок (гломерулонефритах, саркоїдозі нирок, туберкульозі нирок), отруєннях, тяжких інфекціях та ниркової недостатності. Причиною зниження цих речовин може послужити печінкова недостатність, голодування, поліурія (перевищення добової норми сечі), гіпотиреоз (зниження кількості гормонів щитовидної залози).

3. Глюкоза крові – визначає якість роботи підшлункової залози, а також енергетичні запаси організму. Норма визначається як 3,3 – 5,5 ммоль/л. Результат аналізу залежить від вуглеводного обміну в цілому. Зниження цукру може спостерігатися при тривалому голодуванні, порушення всмоктувальної здатності кишечнику (ентериті, коліті), при передозуванні інсуліном і недостатності кори надниркових залоз. Гіперглікемія (підвищення цукру в крові) може відбуватися при пухлинах гіпофіза, гіпоталамуса або надниркових залоз, цукровому діабеті будь-якого типу, тривалому лікуванні кортикостероїдами. Фізіологічна гіперглікемія (не пов’язана із захворюванням) може бути при посиленому фізичному чи розумовому працю, стресі.

4. Холестерин – показник, що відображає ліпідний обмін в організмі. У нормі він коливається в межах 3,5 – 6,5 ммоль/л. Підвищення холестерину може відбуватися при цукровому діабеті, захворюваннях підшлункової залози (панкреатитах), ІХС (ішемії міокарда) і при інфаркті міокарда. Іноді холестерин може підвищуватися у вагітних. Зниження цифр холестерину може відбуватися при цукровому діабеті, цирозі або пухлинах печінки, ревматоїдному артриті.

5. Білірубін – показник, що характеризує кількість пігменту, що утворюється при розпаді гемоглобіну в печінці. Його кількість може підвищуватися при гемолітичних анеміях, пухлинах або цирозі печінки, при холестазе (утрудненому відтоку жовчі).