Флебіт нижніх кінцівок: симптоми і лікування

Флебіт – це судинне захворювання, запалення стінок вен. Найпоширенішою формою патології є флебіт вен нижніх кінцівок.

 

Види захворювання

Лікарі виділяють гострий і хронічний флебіт вен нижніх кінцівок. Небезпека хвороби полягає в тому, що після тривалого запалення стінки судин просто руйнуються. При гострій формі захворювання пацієнт гостро відчуває на собі всі тяжкі симптоми, при хронічному ж флебіті хвороба може тривалий час протікати безсимптомно.

Флебит нижних конечностей: симптоми и лечение

За місцем ураження судинної стінки виділяють:

  • ендофлебіт – ураження внутрішньої стінки вени з подальшим запаленням, починається після механічного пошкодження судини;
  • перифлебит – поразка зовнішньої оболонки вени;
  • панфлебит – втягнення в патологічний процес усіх оболонок судини.

Флебіт вен нижніх кінцівок може розвиватись як:

  • постін’єкційних флебіт – запалення вен, яке розвивається після неправильно проведеної ін’єкції або в результаті хімічної реакції на медикаментозний препарат;
  • мігруючий – ураження вен верхніх і нижніх кінцівок, які розвиваються в результаті тривалого запального процесу.

Причини виникнення

Спровокувати запалення вен можуть різні причини, але найчастіше це:

  • інфекційний фактор, що має місце при інфікуванні стафілококом;
  • механічний фактор, що може впливати на посудину при неправильній катетеризації вени або при неправильному проколі під час ін’єкції на руці;
  • хімічний фактор, що впливає на вени на руці і нижніх кінцівках після хімічних опіків;
  • алергічна реакція.

Клінічні симптоми

При гострому перебігу захворювання пацієнт відзначає зміни в місці локалізації: відень стає грубою і напруженою. При пальпації виникає відчуття гострого болю. Шкіра в місці запалення червоніє і свербить, під пальцями можна відчути напружений тяж. Крім місцевих симптомів, гострий флебіт вен нижніх кінцівок може супроводжуватися загальною слабкістю, болем у кінцівках та підвищеною температурою тіла.

За темою:  Підвищені моноцитів в крові у дитини: про що це говорить і як лікується?

При хронічному перебігу захворювання клінічна картина стерта. У періоди ремісії процес стихає, пацієнт не помічає ніяких патологічних змін. У періоди рецидиву клінічна картина захворювання повністю відповідає симптомокомплексу гострого флебіту. Запалення вен, глибоко розташованих, супроводжується набряком нижніх кінцівок, що істотно погіршує якість життя пацієнта.

При генералізованій формі флебіту пацієнти можуть відчувати симптоми інтоксикації: рясне потовиділення, жар, пов’язаний з високою температурою тіла, сильний головний біль та блювання. Відзначається жовтушність очних білків і шкірних покривів.

Дуже небезпечним ускладненням захворювання є тромбофлебіт.

Методи лікування та профілактики

Лікування флебіту вен проводиться під контролем лікаря, за індивідуально розробленою тактику, при якій враховується кілька факторів:

  • вік пацієнта;
  • причини, що викликали захворювання;
  • алергологічний анамнез;
  • ступінь тяжкості захворювання.

Щоб точно діагностувати захворювання і підібрати адекватне лікування, необхідно провести ряд діагностичних процедур, серед яких ангіосканування і УЗД судин дають найбільше інформації.

Лікування флебіту можна проводити декількома способами:

  • медикаментозне лікування;
  • оперативне втручання;
  • фізіотерапія;
  • лікування за допомогою народних методів.

При початковій стадії лікування флебіту проводиться амбулаторно за допомогою консервативних методів терапії. При гнійному ураженні судин необхідно госпіталізувати пацієнта у стаціонар, де лікування буде проводитися під пильним контролем флеболога і хірурга.

З метою зменшення тривожних симптомів і усунення запального процесу у венах доцільно застосовувати:

  • антибіотики широкого спектра дії;
  • протизапальні препарати нестероїдного походження;
  • препарати, що сприяють розрідженню крові.

Крім засобів системного впливу, необхідно використовувати лініменти для місцевого лікування, які сприяють швидкому одужанню, зняттю запалення і набряку, а також розрідженню крові. З цією метою найчастіше використовують Троксевазиновую мазь, гель Ліотон, Гепаринова мазь. Ці лініменти необхідно по кілька разів на день втирати в область ураження вен.

За темою:  Реваскуляризація міокарда — що це таке?

Консервативне лікування необхідно доповнити зміною звичного способу життя пацієнта:

  • раціональне харчування в якому є достатня кількість вітамінів, фруктів і овочів;
  • повне виключення з життя хворого нікотину і алкоголю;
  • посильна фізична активність;
  • достатня кількість часу, відведеного для нічного сну і відпочинку.

У разі, коли консервативна терапія не приносить очікуваного ефекту або виникає ризик розвитку ускладнень у вигляді тромбозу судин, пацієнту рекомендують проведення оперативного лікування. Подібні операції проводяться в спеціалізованих центрах; після проведеного втручання необхідно ретельно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря в реабілітаційному періоді.

Народні методи лікування також виробляють терапевтичний ефект, але краще всього, якщо вони будуть доповнювати основне медикаментозне лікування. Дуже добре зарекомендували себе чаї, приготовані на основі листя лісового горіха, калини, календули. Місцево можна застосовувати компреси з відвару календули, мати-й-мачухи, тертого хрону.

Для профілактики захворювання дуже важливо дотримуватися кількох нескладних правил:

  • дотримання ідеальної гігієни тіла;
  • своєчасне лікування ран і гноячкових захворювань шкіри нижніх кінцівок;
  • при виникненні захворювань, які можуть ускладниться флебітів (варикозне розширення вен нижніх кінцівок), необхідно своєчасно проводити лікування основного захворювання;
  • при появі перших тривожних симптомів необхідно звернутися до лікаря за кваліфікованою медичною допомогою.

Флебіт — це серйозне захворювання, але при своєчасно проведеному лікуванні та застосуванні профілактичних методів його можна перемогти і вести активну і повноцінне життя.

MAXCACHE: 0.38MB/0.00027 sec