Розшифровка клінічного і біохімічного аналізу крові у дитини: таблиця

Правильна інтерпретація класичних аналізів крові у дорослих і у дітей цілком і повністю належить до компетенції лікаря. Іноді буває, що окремі показники потрібно зіставити з даними анамнезу та клінічної картиною, а іноді потрібно призначення додаткових методів дослідження. У результаті лікар отримує дороговказну нитку – один з клініко-лабораторних синдромів, які мають кількісне підтвердження і тому відрізняються точністю. Але знання основних норм класичних аналізів не зашкодить і батькам.

До так званим «рутинним» досліджень, які зазвичай проводяться у дорослих і у дітей, відносяться загальний аналіз крові та її біохімічне дослідження. Розберемо основну інформацію, яку дають ці аналізи окремо.

Загальний аналіз крові

При цьому методі дослідження може братися як капілярна кров (з пальця), так і венозна кров. Різниця для цього методу дослідження – невелика, так як при загальному аналізі крові не враховується ступінь оксигенації (насичення крові киснем). А що ж досліджується? Насамперед, кров – це унікальна особлива рідка тканина, яка складається з рідкої частини (плазми) і формених елементів. Тому спочатку досліджується гематокрит, тобто відношення рідкої частини до форменим елементам. Цей показник свідчить про згущення крові або про її розведенні. Наприклад, у дитини при кишкових інфекціях і втрати рідини розвивається гемоконцентрації – згущення крові внаслідок зневоднення.

Потім визначають колірний показник (середня кількість гемоглобіну в еритроциті) і кількість гемоглобіну в г/літр, яке має велике значення. В даний час всю роботу виконують комп’ютери, і ці параметри обчислюються точно.
Вміст гемоглобіну в крові важливо при діагностиці анемій, хронічної втоми і глистових інвазій у дітей, при діагностиці злоякісних новоутворень і патології шлунково-кишкового тракту.

Тиск упав нижче норми?

Моз заявляє «Новий препарат нормалізує тиск назавжди.»

Важливим класичним показником є швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), яка залежить від кількості різних молекул, адсорбованих на мембрані еритроцита. В результаті еритроцити злипаються, що збільшує їх швидкість. Цей простий тест дає багато для екстреної діагностики запального синдрому, а також злоякісних новоутворень.

Розшифровка клінічного аналізу крові обов’язково включає в себе загальний підрахунок клітинних елементів (еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, від яких залежить згортальна здатність). Потім визначається лейкоцитарна формула, тобто співвідношення різних фракцій клітин – моноцитів, лімфоцитів і гранулоцитів, які поділяють на нейтрофіли, базофіли і еозинофіли, залежно від забарвлення гранул.

Наприклад, нейтрофіли поділяються на паличкоядерні (незрілі форми) і сегментоядерние. Тому, коли результати загального аналізу крові містять велику кількість паличкоядерних нейтрофілів, то найчастіше язик йде про синдром запалення, при якому в периферичну кров мобілізуються «випускники» і не зовсім зрілі форми. При глистових інвазіях та алергічних реакціях в крові дитини підвищується кількість еозинофілів.

Ретикулоцитами називають молоді і не зовсім зрілі еритроцити, в яких є залишки ядра клітини у вигляді сітчастої структури. Вони, «дорослішаючи», втрачають ядро, а для збільшення площі поверхні набувають двояковогнутую форму, схожу на розсіювальна лінзу. Це дозволяє еритроциту нести максимальну кількість гемоглобіну. Велика кількість гемоглобіну у новонароджених пов’язано з переходом фетального (плодового) гемоглобіну на «дорослу форму». Іноді при цьому буває жовтяниця, яку називають фізіологічною, її не варто боятися батькам.

Лімфоцити і моноцити відносяться до клітин імунної системи, які захищають малюка від інфекцій. Лімфоцити у дитини зустрічаються частіше, чим у дорослих, але в міру дорослішання їх кількість знижується. Норма окремих показників, які містить загальний аналіз крові, наведено нижче (див. таблиця 1).

Біохімічний аналіз крові

Після того, як досліджено основні співвідношення в крові та визначено її клітинний склад, починається дослідження різних речовин, які містяться в плазмі (рідкої частини крові), отриманої шляхом центрифугування.

«Я вилікував гіпертонію, зможете і Ви!»

Актор Олег Табаков розповів

Нормальна кров містить сотні і тисячі різних сполук, але найголовнішими, «великими мазками» біохімічного аналізу у дитини, і у дорослого є:

• Білки плазми, які представлені альбумінами, глобулінами, що несуть захисну функцію (з них складаються антитіла) і фібриногеном, який в будь-яку секунду готовий допомогти зупинити кровотечу, перетворившись у фібрин. Білки виконують транспортні функції, крім того, вони створюють онкотичного тиск плазми крові.
• Глюкоза – це цукор крові. Вона відображає «енергетичний потенціал» організму, роботу підшлункової залози, важлива в діагностиці діабету.
• Ряд сполук, що говорять про функції печінки: білірубін – продукт розпаду еритроцитів і ферменти (АЛТ, АСТ, ГГТФ, лужна фосфатаза). Їх підвищення свідчить про руйнування клітин печінки, їх некрозу. У дітей підвищується білірубін і рівень цих ферментів при жовтяниці і гепатиті А, жовтяниці і гемолітичної хвороби новонароджених.
• Продукти розпаду білків (сечовина, сечова кислота).
• Жировий обмін представлений ліпопротеїдами різної щільності і рівнем холестерину.
• Електроліти – найважливіша складова частина плазми. Вона представлена як катіонами, так і аніонами, які створюють і підтримують кислотно-лужний стан в організмі: калій, натрій, кальцій, хлор.

Крім того, будь-біохімічний аналіз представлений дослідженням, яке проводиться за бажанням лікаря, наприклад, при незрозумілому запальному процесі робляться проби на С-реактивний білок і ревматоїдний фактор, які можуть бути позитивними. В нормі в крові їх немає. Не має сенсу перераховувати всі речовини, наведені в таблиці, так як в будь-якій лабораторії можна збільшити їх кількість в десятки разів. Лікар повинен орієнтуватися у цьому розмаїтті проб і з’єднань, і вміти правильно інтерпретувати результати аналізів, зіставляючи їх з клінічними даними.

Біохімічний аналіз – це результат роботи колективу лабораторії із застосуванням складних реактивів та потребує високого технічного рівня. Тому при виборі платного аналізу завжди потрібно уточнювати, який сертифікат у лабораторії і на яких реактивах вона працює. Не секрет, що боротьба приватних лабораторій за клієнта і зниження цін на аналізи здійснюються за рахунок покупки дешевих і «майже прострочених» реактивів, так само як і випуск дешевих ліків здійснюється часто за рахунок низькоякісних субстанцій, які «майже не діють».

Тому не варто економити на отримання важливої для здоров’я дитини інформації і звертатися в лабораторії, що мають високий збіг за результатами аналізів при проведенні експертного порівняння і надійну, перевірену репутацію.
Окремий перелік результатів біохімічного дослідження крові дитини наведений у таблиці 2.