Сечогінні засоби при набряках

Сечогінними засобами (діуретиками) називають такі лікарські засоби, які діють на структурні одиниці нирок (нефрони) і покращують виділення сечі. Їх призначають для лікування набрякового синдрому, високого внутрішньочерепного тиску, а також застосовують у комплексному лікуванні цирозу, серцевої недостатності, гіпертонії, уражень нирок. В даній статті розповідається про найбільш поширених групах сечогінних медикаментів, а також вказуються найбільш ефективні засоби народної медицини.Мочегонние средства при отеках

Загальна класифікація діуретиків

Залежно від походження сечогінні засоби поділяються на природні (це, наприклад, відвари різних трав) та лікарські препарати в формі таблеток або розчинів для внутрішньовенних інфузій, які можна розділити на 3 великі групи:

  • Салуретики. До них відносять інгібітори карбоангідрази, петльові діуретики та похідні тиазида (Гідрохлортіазид, Торасемид, Индамид, Діакарб). В основі дії зазначеної групи ліків лежить активне виведення з організму натрію і калію.
  • Калійзберігаючі засоби (Триамтерен, Спіронолактон) – впливають на рівні дистальних канальців і попереджають надмірне вимивання калію на фоні зростання діурезу.
  • Осмотичні діуретики (наприклад, Манітол) – збільшують осмотичний тиск в канальцях нирок, зменшують зворотне всмоктування води.
  • Крім цього, в залежності від сили фармакологічної дії сечогінні ліки бувають:

    • Сильні. До них відноситься Лазикс, Торасемид, Етакринова кислота, Клопамид, Маніт. Зазначені лікарські засоби застосовують не тільки для усунення набряків, але і для зниження тиску і більш швидкого виведення з організму отруйних речовин при різних отруєннях.
    • Мочегонние средства при отеках

      Гіпертонія більше не хвороба?

      Лікарі шоковані заявою головного кардіохірурга країни Лео Бокерії.

    • Ліки середньої сили – до них відносяться тіазидні діуретики (Гіпотіазид, Клопамид, Дихлортиазид). Як правило, їх застосовують у комплексній терапії гіпертонії, глаукоми і набряків, які розвиваються на тлі серцевої недостатності або функціональної слабкості нирок.
    • Легкі сечогінні (Діакарб, Спіронолактон, Тріамтерен) – це калійзберігаючі ліки, фармакологічний ефект від яких може спостерігатися тільки через 2 – 3 доби після прийому (хоча лікувальний ефект досить тривалий), а також це інгібітори карбоангідрази, які починають діяти за 1,5 години при прийомі всередину. Потрібно зазначити, що вказані ліки викликають звикання, тому призначаються тільки короткими курсами.

    Особливості застосування діуретиків

    Найбільш сильні сечогінні препарати – це Маніт, концентрована глюкоза і Гліцерин. Їх призначають тільки в розчинах для інфузій і застосовують тільки при гострих станах. Показаннями до призначення стає набряк мозку на фоні шоку або наявності пухлини, набряки легенів, що виникли в результаті впливу бензину або формаліну, а також набряки в області гортані. Зазначені ліки іноді використовують при отруєнні барбітуратами і сульфаніламідами, при гострій глаукомі та отруєннях гемолітичними отрутами.

    При менш небезпечних станах (наприклад, при набряках особи) слід звернутися до лікаря, який допоможе з’ясувати етіологію їх розвитку. Так, причинами можуть бути запальні процеси в пазухах носа, алергічні реакції на косметику, банальне недосипання або неправильно складена дієта. В окремих випадках набряклість обличчя вказує на проблеми з нирками і серцем, на ендокринні або гормональні порушення, які вимагають правильної корекції. Будь сечогінний в таких випадках здатне зменшити інтенсивність набряків, однак для ефективного лікування слід впливати безпосередньо на причину розвитку набрякового синдрому.

    При набряках ніг також не варто займатися самолікуванням. Вони можуть виникати при носінні вузької взуття або туфель на високих підборах, при надмірному споживанні рідини перед сном, тривалому стоянні або ж вказувати на обмінні порушення, варикозну хворобу, серйозні порушення в роботі серця, щитовидної залози, нирок, які неможливо усунути ізольованим прийомом сечогінних.

    Особливої уваги вимагають набряки під час вагітності, які можуть вказувати на розвиток гестозу. Самовільно приймати будь-які пігулки або використовувати методи народної медицини категорично заборонено, оскільки це може викликати порушення водно-сольового балансу і зміна кислотності крові, що негативно впливає на стан плода і може мати непередбачувані наслідки.

    У випадках крайньої необхідності при вагітності (тільки після консультації з лікарем!) приймають Канефрон. Це ліки рослинного походження, що призначається у формі драже. В окремих випадках можуть застосовуватися Фитолизин або Еуфілін, який має помірну сечогінну дію.

    Народні засоби від набряків

    Є сечогінні трави, які ефективно допомагають виводити з організму зайву рідину і попереджають утворення набряків. Використовувати їх слід вкрай обережно, беручи до уваги протипоказання (наприклад, схильність до алергії, вік до 6 років, наявність конкрементів у нирках, дефіцит калію тощо).

    Поборов гіпертонію за 1 місяць

    Після 10 років боротьби з хворобою Олег Табаков розповів як зміг позбутися від гіпертонії.

    Найбільш часто використовують відвари з листя брусниці, березових бруньок, плодів ялівцю, кореня петрушки, хвоща польового. Мучниця – ще одна ефективна сечогінна трава, яка має протизапальні, дезінфікуючі та антибактеріальними властивостями. Як правило, її застосовують при набряках, які з’являються внаслідок уражень серця і нирок.
    Мочегонние средства при отеках
    Часто застосовують спеціальні рослинні збори, які ефективно підсилюють діурез і тим самим зменшують набряки, однак варто пам’ятати, що не рекомендується одночасно застосовувати більше п’яти компонентів. Корисно в сечогінний збір включати м’яту, деревій і кропиву, а також кріп, шавлія лікарська, кульбаба і хміль. Сечогінний ефект дає чай з ромашки, який не тільки збільшує кількість сечі, але і надає заспокійливу дію, а також позитивно впливає на стан травної системи.

    Від набряків допомагає прісноводна губка, яку називають бодягою. Її слід промити під проточною водою, висушити і зберігати в темному місці. При необхідності її треба розвести невеликою кількістю води і отриману масу нанести на область набряків.

    Важливо пам’ятати, що лікування в домашніх умовах має проходити під контролем лікаря, так як народні засоби допомагають усунути набряки, але не впливають на їх причину.

    Дієта

    У терапії набрякового синдрому велике значення має правильне харчування. Потрібно вживати достатню кількість білків тваринного походження. Вони містяться в яйцях, м’ясі, молочних продуктах і рибі. Доцільно включати в меню продукти, в яких багато калію (абрикоси, рис і картопля, петрушка, апельсиновий сік). Рекомендується обмежити сіль і кількість рідини (не більше 1,5 л), а також виключити гострі і смажені страви, консерви, сири, різні соуси, алкоголь і жирні десерти.

    Корисно пити зелений чай, свіжовичавлений сік з моркви, буряка, селери, настій кураги та інжиру. Треба також їсти кавуни і дині, оскільки вони містять калій та багато рідини, що і забезпечує їх сечогінну дію. Подібний ефект також мають огірки.

    При дотриманні рекомендацій лікаря, правильному харчуванні, усунення провокуючих факторів і правильному лікуванні супутніх патологій набряки досить швидко зникають.

    За темою:  Гіпертонія: симптоми та причини хвороби

    MAXCACHE: 0.53MB/0.00227 sec