Анемія у дітей: причини, симптоми, діагностика, лікування, профілактика, фото, відео

Причини

Основним фактором анемії у дітей є післяпологове крововилив у новонародженого. Причини кровотечі у малюка:

Залежно від типу недокрів’я у дитини, причини виникнення значно розрізняються:

Більше всіх анемії піддаються малюки від 1 року до 1,5, оскільки в цей період карапузи інтенсивно ростуть, а їх харчування може не забезпечувати необхідною кількістю заліза.

Класифікація

Оскільки недокрів’я не є самостійним захворюванням, єдина класифікація анемії відсутня. Практична доцільність – головний критерій, використовуваний при класифікацію.

Класифікація анемій поділяє їх за групами згідно з різними характеристиками. В основному, при групуванні покладаються на зручність і можливість продуктивної практики в медицині. Угруповання по кольоровому показнику (ЦП) поділяє анемії, залежно від ступеня насиченості еритроцитів гемоглобіном (норма=0,85-1,05).

Гіпохромна

Нормохромна

Гіперхромні

Класифікація за ступенем небезпеки, враховуючи зниження ступеня гемоглобіну:

Патогенетична класифікація поділяє недокрів’я залежно механізму його розвитку, як патології:

Також, в медицині виділяються такі види недокрів’я:

Симптоми

Клініка захворювання досить розмита, оскільки у дитини, що страждає анемією, відсутні яскраво виражені ознаки. Тільки самі уважні батьки зможуть запідозрити основний симптом хвороби – блідість шкірних і слизових покривів. Клініка легкого перебігу захворювання взагалі не проявляється ніяким чином і діагностується лише при аналізі крові.

Основа симптоматики анемії – брак кількості гемоглобіну. Анемія у недоношених дітей, крім зниженої кількості гемоглобіну (до 90-70 г/л або нижче), виявляється також занепадом кістковомозкового творіння.

Згідно з нормами, нижня межа рівня гемоглобіну у дітей раннього віку та дошкільного віку дорівнює 110 г/л, у дітей шкільного віку – 120 г/л. До досягнення дитини однорічного віку, ця норма змінюється кожен місяць від 180 — 220 г/л у дітей з першого тижня життя.

Протягом захворювання поступовий. Спочатку у дитини знижується апетит. Загальна стану дитини може залишатися незмінним. Пізніше можуть проявлятися зовнішні ознаки захворювання:

При настанні наступної стадії тяжкості анемії, різко підвищується блідість, відбувається збільшення печінки і селезінки, а також лімфатичних вузлів, виявляється шум у серці і судинах, може підвищитися температура. Число еритроцитів на початковій стадії захворювання в нормі, порушується лише продукування гемоглобіну. Трохи пізніше кількість еритроцитів знижується і розвивається гіпохромна анемія у дитини.

Потрібно акцентувати увагу на те, що у малюків раннього віку (тим більше до року), результатом швидкого зневоднення при лихоманці, дистрофії або проносі, виявляється згущення крові і клініка недокрів’я може стати непоміченою.

У дитини, що страждає важкою стадією рахіту, може розвиватися анемія особливої ступеня тяжкості – Якш Гайема. У малюків до року, причиною появи цієї форми недокрів’я може стати порушене кровотворення.

Аутоімунна анемія іноді супроводжується жовтяницею, при важких течіях – провокує виникнення гемолітичних кризів. Гіпохромна анемія проявляється у дітей задишкою, запамороченням і мигтінням мушок у вічках.

У дітей до року також спостерігається недокрів’я новонароджених, аліментарна анемія, як результат неправильного вигодовування.

Діагностика

Лабораторне дослідження крові дитини, аналізуюче чисельність еритроцитів і рівень їх наповненості гемоглобіном, найбільш ймовірно і точно діагностує захворювання. При уточненні причини і ступеня тяжкості керуються такими показниками:

У разі, якщо дослідження не показало вірний діагноз, лікар направляє малюка на морфологічний огляд кісткового мозку. Аутоімунна анемія діагностується антиглобулиновим тестом (проба Кумбса), при якому відбувається реакція між антиглобулиновими антитілами та імуноглобулінами.

Іноді для встановлення діагнозу потрібно огляд дитини дитячим гастроентерологом, ревматологом, нефрологом, дитячим гінекологом та ін. Лікар може направити дитину на обстеження шлунково-кишкового тракту і нирок.

Лікування

Лікування анемії у дитини зазвичай полягає в наступних етапах:

Догляд

Малюки, що страждають недокрів’ям, вимагають ретельного догляду з боку батьків. Особливості догляду за хворою дитиною залежать від раннього виявлення причин захворювання. Виникає необхідність робити з дитиною вправи і виконання особливої фізичного навантаження. Дуже важливо, щоб батьки попередили виховательку чи вчительку про здоров’я малюка.

Дуже корисно для малюка – масаж стоп, який мами чи тата можуть робити самостійно. Побільше гуляйте з малюком на свіжому повітрі і привчайте до правильного розпорядку дня та активного способу життя.

При збільшеній селезінці дитині необхідно зовсім відмовитися від спорту, щоб уникнути її розриву або крововиливи.

Дієта

Якщо у Вашого малюка виявили анемію, перше, що потрібно – відкоригувати харчування. Батьки повинні знати, які продукти багаті залізом і як вони поєднуються. Отже, першим пунктом усунення анемії є збалансована дієта. Дієта повинна передбачати ефективне засвоєння заліза і враховувати необхідне вживання калорій. Лікувальна дієта складається лікарем з урахуванням вікових потреб.

У немовлят найкращий джерело заліза – грудне молоко. Анемія у грудних дітей при введенні прикорму вимагає особливе харчування. Дієта карапуза повинна складатися з проса, ячменю, гречки у вигляді кашиц, тим часом манку і рис варто викреслити з раціону.

Малюкові після першого року життя можна давати м’ясні і рибні продукти в кількості 80-100 гр. кожен день. Дієта виключає прийом молока або молочних продуктів більше 300-400 мл

Лікувальна дієта однорічного малюка повинна включати такі продукти:

Дієта дітей, які страждають анемією повинна включати в раціон м’ясні продукти згідно з нормами: від 1 до 3 років – 80 р. від 3 до 7 років – 100 г, старше – 120-140 р. Обов’язково потрібно включати в харчування малюка варені і тушковані овочі і сир. Дієта для дітей, старше 2 років, передбачає введення в раціон бобових, особливо зеленого горошку.

Якщо у дитини відсутня алергічна реакція на мед, буде корисно ввести його в харчування з першого року життя по 1-2 чайній ложечці в день. Дієта повинна виключати з раціону страви, що містять пектини і фосфати.

Вітаміни

Вітаміни, що містять у складі залізо, при анемії призначаються тільки лікарем, виходячи з віку дитини. Хворі діти повинні пройти курс лікування витаминотерапией, рекомендують вживати вітамін В1 і В2, аскорбінову кислоту, риб’ячий жир і вітамін В12.

Препарати заліза є головною складовою в лікуванні недокрів’я. Часто лікарі рекомендують такі препарати:

Для діток постарше і підліткового віку, крім перерахованих вище, призначають застосування Ферроплекса, Конферона, Феггрограда, Сорбифера, Тардиферона, Прегнавита, Ферроградумета, Хеферола і Фенюльса. Якщо у малюка спостерігаються диссемические ознаки або побічні ефекти, лікар наказує інші препарати.

Якщо у малюка великий дефіцит заліза в організмі, призначаються препарати фолієвої кислоти в комплексі з вітаміном В12.

Застосування полівітамінних препаратів (до 6-10 тижнів) може використовуватися для доведення клініко-лабораторних показників до нормального рівня. Серед полівітамінних препаратів найбільш популярні Мультабс в краплях і Біовіталь гель.

Народні засоби

Більшості дітей, хворих анемією, настійно рекомендують лікувати захворювання спеціальними фітозборами, багатими вмістом заліза. Найпопулярніші трави і плоди:

Фахівці рекомендують попередньо висушити ці плоди і зробити відвар, який потрібно приймати по 1 склянці 3 рази в день. Такий рецепт сприяє поліпшенню всмоктування організмом заліза. Також готують відвари, використовуючи плоди суниці, листя череди і кропиви.

Профілактика

Профілактика анемії у дітей повинна полягати в санітарному освіті дітей шкільного віку та їх батьків. Іншими словами, лікарі рекомендують виховувати у дитини свідоме ставлення до їжі, виробити стереотип, що передбачає правильне харчування, збагачений залізом і фолієвою кислотою. Малюкові до року не можна давати коров’яче молоко.

Пропонуйте малюкові після першого року життя свіженьку зелень, давайте страви з печінки, закріплюючи розуміння дитини про те, що це смачне і необхідне харчування.

В місцевостях, де недокрів’я поширене серед дітей, особливо раннього (в ясельках) та шкільного віку, захворювання потрібно лікувати масово. При цьому дуже важливу роль грає інформованість тат і мам.