Уретрит у дітей: симптоми, лікування, препарати, профілактика, відео
Причини
Традиційно виділяють наступні причини виникнення даного захворювання:
Клінічні форми
Уретрит у дітей може проявлятися у двох етіологічних формах — інфекційної та неінфекційної.
Інфекційна форма
Інфекційна форма виникає внаслідок патологічного дії мікроорганізмів — найпростіших, вірусів і бактерій. Дана форма підрозділяється на два виду — специфічну (передбачає наявність специфічних збудників — гонококів, ентерококів, хламідій, трихомонад і т. д.), і неспецифічну (інфекція, яка може бути викликана кишковою паличкою, стафілококами).
Неінфекційна форма
Неінфекційна форма уретриту виникає внаслідок алергічних реакцій або травм сечівника. Можлива поява неінфекційної форми уретриту і у випадку внутрішнього пошкодження стінок уретри піском при сечокам’яній хворобі.
За типом збудника
За типом збудника виділяють гонорейний і негонорейний уретрит. У першому випадку хвороба викликана гонококом, у другому випадку можливі різновиди мікроорганізмів — кандидомикотической, бактеріальної, або трихомонадної природи.
По локалізації
По локалізації запального процесу уретрит підрозділяється на передній (передня стінка каналу), задній (задня стінка) і тотальний. По тривалості протікання — гострий уретрит (тривалість — до 2 тижнів), і хронічний уретрит (тривалість більше 2 тижнів).
Симптоми
В залежності від віку, статі, тривалості захворювання або типу ураження симптоми уретриту різні, проте є і загальна клінічна картина, характерна для дітей.
Спостерігаються наступні симптоми:
Також можуть бути присутні й інші симптоми, однак загальні запальні симптоми у дітей не спостерігаються — відсутня підвищення температури, ні слабкості та інших подібних явищ.
Лікування
Лікування уретриту у дітей залежить від форми захворювання і причини розвитку патології в організмі. У більшості випадків лікарі призначають антибактеріальну терапію, яка зводиться до прийому спеціальних препаратом протягом певного часу.
Також застосовуються засоби, що підвищують здатність імунітету протистояти захворюванню. Можуть призначатися і місцеві процедури (спринцювання, використання спеціальних ванночок і препаратів місцевої дії). Застосування місцевого лікування протипоказане при гострій формі захворювання.
Препарати
Антибіотичні препарати призначаються виходячи з типу збудника та форми уретриту. Враховується переносимість компонентів ліків, а також наявність супутніх захворювань. У разі, якщо визначити причину уретриту складно, призначається цефексим, амоксицилін, цефаклор або клувуланат.
Крім антибіотиків, приймаються імунокоректори, такі як ехінацея, каметон та ін. Можуть призначатися загальні протизапальні препарати (уролесан, цистан).
Фітолікування
Передбачає використання місцевих та загальних засобів. Можуть використовуватися спеціальні урологічні збори, що включають хвощ, шавлія, мучниці і ромашку. Для підвищення імунітету можна приймати відвари з ромашки, алое з чорною смородиною і журавлинним соком.
Допомагає використання сидячих ванн, в які додають 1-2 літра відвару аїру, звіробою, ялівцю або м’яти. Тривалість процедури — не більше 20 хвилин в день, три рази на тиждень.
Профілактика
Після лікування необхідно приймати наступні профілактичні заходи, спрямовані на закріплення результату і протидія можливого рецидиву захворювання: