Хвороби малогомілкового нерва: нейропатія, неврит, аксонопатия та інші ураження — симптоми і лікування

Ураження малогомілкового нерва – це різні запальні процеси, які розвиваються в силу того, що нерв був здавлений або серйозно пошкоджено.

Причин, із-за яких може постраждати малогомілковий нерв, може бути декілька, а симптоми захворювання тісно пов’язані з порушенням проведення нервового імпульсу через м’язові волокна, що призводить до слабкості, оніміння і порушення чутливості.

У свою чергу, лікування захворювань малогомілкового нерва проходить із застосуванням декількох способів – традиційних і народних.

Анатомо-фізіологічна довідка

Малогомілковий нерв – це основна частина крижового сплетення, волокна якого перебувають у складі сідничного нерва, відділяючись від нього в окрему частину нерва, і він розташовується в районі подклетной ямки.

Після цього нерв проходить через спіраль доходячи до малогомілкової кістки (у цій області він підноситься над кісткою і покривається захисним шаром для того, щоб уникнути пошкоджень при ударі і падіннях). Далі фібра розподіляється на три рівні частини – поверхнева, зовнішня і внутрішня.

Поверхнева та внутрішня фібра отримали свою назву із-за свого розташування над і під гомілкою. Перше відгалуження нерва забезпечує інтенсивність роботи м’язів гомілки і працездатність стопи, а друге відгалуження – призначений для згинання та розгинання пальців на стопі.

Защемлення тієї чи іншої частини фібри призводить, як правило, до порушення її функціонування.

Приміром, пацієнту буде важко розігнути пальці на нозі або може порушиться рухливість правої або лівої стопи.

Що потрібно знати про малогомілковий нерв, його функції і анатомія:

Причини та різновиди ураження нерва

Причини, які можуть спровокувати хвороби малогомілкового нерва:

• травми стопи і ноги, які згодом призвели до порушення функціонування нерва (це може бути перелом, так як пошкодження такого типу загрожує защемленням нерва);
• здавлювання нерва також може призвести до серйозного ураження;
• перенапруження і надмірна фізична навантаження накладає досить серйозний відбиток на роботу всього організму, а й на нервових закінчень;
• неврологічні захворювання;
• порушений кровообіг;
• онкологічні захворювання провокують здавлювання нерва;
• переохолодження або перегрів;
• вплив на організм токсинів.

Первинні та вторинні порушення

Когтеобразная стопа

Первинний тип ураження малогомілкового нерва, розвиток якого відбувається за запальної реакції, не залежить від іншого патологічного процесу, що відбувається в організмі.

Найчастіше це спостерігається у людей, які протягом тривалого часу дають навантаження тільки на одну кінцівку (наприклад, переносять на неї основну частину маси тіла або роблять вправи для ніг в спортзалі по черзі). До цього типу патологій відноситься неврит малогомілкового нерва.

Вторинний тип порушень нерва характерний ускладненням наявного у пацієнта захворювання.

Найбільш частою причиною серйозного ураження малогомілкового нерва є його здавлювання, яке характерно для наступних захворювань:

• остеопатіческій порушення;
• доброякісні новоутворення кісткової тканини;
• синонімічні запалення синовіальної оболонки;
• переломи та вивихи гомілки;
• забій кінцівки;
• тендовагініт;
• запалення внутрішньої суглобової оболонки;
• деформуючий остеоартроз — хронічне захворювання хрящової і суглобової тканин;
• бурсит малогомілкового нерва – запалення суглобової сумки;
• посттравматичний артроз.

Також до цього типу ураження нерва відноситься: невропатія і невралгія малогомілкового нерва.

Клінічна картина

Пошкодження малогомілкового нерва характерне тим, що при його ураженні порушується не тільки його чутливість, а й функціонування кінцівки в цілому. Будь-яке захворювання малогомілкового нерва призводить до зменшення чутливості, втрати рухливості, різких болів і погіршення здоров’я в цілому. Захворювання може почати розвиватися за вищеописаних причин (травма, невралгія та інші пошкодження).

Ураження малогомілкового нерва може виступати в ролі самостійного і суміжного захворювання. Також слід врахувати, що характерною особливістю пошкодження малогомілкового нерва є його поступовий розвиток.

Діагностичні критерії

Діагностування захворювання відбувається з допомогою збору невропатологом всієї необхідної інформації через первинний огляд і збір аналізів.

В першу чергу лікарю необхідно досліджувати рефлекси і провести діагностичні тести, які зможуть вказати на місцезнаходження пошкодження і ступінь його розвитку.

Аналіз чутливості покаже ступінь ураження фібри, а ультразвукове дослідження підкаже можливі способи лікування захворювання.

Чим раніше пацієнт звернеться до лікаря за спеціалізованою допомогою, тим раніше буде знайдено спосіб лікування.

Нейропатія — симптоми і лікування

Нейропатія малогомілкового нерва – це запальний процес, який характерний онімінням і зниженням чутливості пальців і кисті в цілому. Запущена стадія даного захворювання призводить до атрофії м’язів, що може призвести до повного оніміння кінчиків фаланг.

Симптоми, які можуть вказати на те, що у пацієнта нейропатія малогомілкового нерва:

• зменшення чутливості кінцівки, що призводить до відсутності больових відчуттів;
• порушення функціонування пальців і кисті руки;
• оніміння кінцівки, що позбавляє її рухливості.

Як правило, ураження гомілкового нерва досить часто розвивається у професійних спортсменів, а викликано це може бути зайвим м’язовим перенапруженням, що призводить до затискання нерва. Нестабільність колінного суглоба може знайти свій відгомін саме в цій проблемі.

Лікування невропатії включає комплекс наступних методів:

• першим ділом пацієнта поміщають у стаціонар;
• потім призначається прийом протизапальних знеболюючих медикаментів;
• застосовується комплекс фізіопроцедур;
• досить ефективним методом лікування нейропатії вважається дезінтоксикаційна терапія і прийом вітамінів для підтримки організму.

Особливості невралгії

Невралгія малогомілкового нерва – це патологія, яка найчастіше викликана травмами різного роду або тривалим здавленням фібри.

Запальний процес проявляється наступними симптомами:

• підвищення больового порогу;
• втрата чутливості в пошкодженій області, що призводить до порушення проходження імпульсу до кори головного мозку;
• зміна в роботі і функціонуванні пошкоджених м’язів.

Лікування захворювання проходить з допомогою комплексного підходу, а саме:

• накладається гіпсова стрічка, яка фіксує пошкоджену область, що допоможе уникнути зайвого травмування;
• якщо у пацієнта виникають запальні процеси, то йому призначаються нестероїдні протизапальні і знеболюючі засоби для зняття болю і неприємних відчуттів;
• для підвищення стійкості організму під час проходження курсу лікування призначається прийом вітамінів (у тому числі категорії В і С);
• фізіотерапевтичні методи терапії також немаловажні — застосовуються ампліпульс і УВЧ;
• також застосовуються курси лікувального масажу і гімнастики, які допомагають відновити чутливість фібри і прибрати защемлення нерва.

Аксонопатия малогомілкових нервів – це захворювання периферичної нервової системи (невралгія), яке виникає із-за порушення нейлонових сполук.

Симптоми і лікування невриту

Неврит малогомілкового нерва – це запальний процес, який супроводжується постійними больовими відчуттями, онімінням кінцівки і слабкістю всієї м’язи, інші симптоми ураження:

• відчуття печіння в ділянці нерва;
• набряклість кінцівки рожево-фіолетового кольору;
• слабкість;
• зміна температури тіла;
• звисання кінцівки при її перенапруженні.

Діагностика складається з наступних етапів:

• невролог проводить первинний огляд пацієнта і залежно від стану його здоров’я призначається спектр додаткових діагностичних заходів;
• додаткові аналізи призначаються для отримання повної клінічної картини.

Що стосується лікування, то воно виглядає наступним чином:

• першим ділом пацієнту необхідно максимальним чином зафіксувати кінцівку для запобігання її обвисання з допомогою спеціалізованої компресійної пов’язки і, як правило, при цьому рука повністю обездвиживается;
• наступним етапом лікування є щоденна лікувальна гімнастика, прийом протизапальних і знеболюючих медикаментів, які полегшать стан пацієнта;
• для підтримки застосовуються методи фізіотерапії, лікувальна гімнастика і сеанси масажу, які повинні проходити на постійній основі.

Якщо для лікування ушкодженого нерва не було вжито ніяких заходів то це загрожує наступними наслідками:

• повна втрата чутливості і оніміння пошкодженої області;
• хронічні болі.

Для запобігання пошкоджень нерва необхідно стежити за своїм харчуванням і дотримувати режим дня. Щоденна лікувальна гімнастика також немаловажна в якості профілактики.