Картина арахноїдальних змін ликворокистозного характеру

1 Причини виникнення кісти

Кіста може бути вродженою або стати наслідком перенесених захворювань.

1. Стінки вродженою (первинної) кісти складаються з клітин арахноідальною оболонки, які виділяють спинномозкову рідину. Вона утворюється до народження дитини, як правило, не викликає ніяких симптомів і виявляється випадковою знахідкою, коли при МРТ для виявлення інших захворювань видна картина арахноїдальних змін ликворокистозного характеру.
2. Вторинна кіста може мати різноманітні причини: перенесений менінгіт, операції на головному мозку, запальні та аутоімунні захворювання. Така кіста теж може довго себе не проявляти, перші симптоми можуть з’явитися лише через кілька років після її виникнення. Стінки такої кісти складаються з рубцевої тканини.

2 Симптоми захворювання

Якщо арахноідальной кіста викликає якісь неврологічні симптоми, то вони залежать від її розташування. Вони пов’язані з тим, що велика кіста надає механічне тиск на розташовані поряд з нею області мозку.

1. Найчастіше вона знаходиться в середній черепній ямці, і викликане їй ушкодження середнього мозку проявляється в порушеннях слуху та зору, галюцинації, сильних головних болях, запамороченні і нудоти. У більш важких випадках можливі порушення координації, паралічі, парези і геміпарези, напади судом та порушення розумової діяльності.
2. Патологія в задній черепній ямці, якщо вона знаходиться в області стовбура мозку, викликає підвищення тиску в спиномозковому каналі і всередині черепа, із-за чого виникають міжхребцеві грижі і вторинна гідроцефалія. Вона ж може стати причиною порушень в роботі травної, серцево-судинної і дихальної систем, порушення терморегуляції. В області мозочка вона викликає порушення ходи, координації, мимовільне тремтіння очей (ністагм), зниження тонусу м’язів.
3. В скроневій області патологія, як правило, не дає жодних симптомів. Якщо вона проявляється, то рідкісними порушеннями слуху та координації, можуть виникнути порушення усного та писемного мовлення.
4. Якщо вона знаходиться в передній черепній ямці, то виникає так звана лобова симптоматика — зниження рівня інтелекту, мотивації, емоційне збіднення, нечленораздельная язик. Один з найяскравіших маркерів ураження лобової області — характерно витягнуті губи у формі трубочки.

Незалежно від локалізації патологія може викликати підвищення внутрішньочерепного тиску, головні болі, запаморочення, порушення координації, підвищену стомлюваність і сонливість, можливий розвиток епілептичного синдрому.

3 Діагностичні методи

Поставити діагноз арахноідальною кісти, грунтуючись тільки на симптомах, неможливо.

Основним методом діагностики є МРТ. На знімках арахноїдальні зміни ликворокистозного характеру виглядають як утворення темного кольору, з чітко обмеженими контурами, найчастіше округлої форми.

Також призначаються дослідження, що дозволяють виявити ознаки порушення кровопостачання головного мозку, інфекційних або аутоімунних захворювань. Проводять неврологічну діагностику з метою виявлення глибини неврологічних порушень.

4 Як проводиться терапія патології

Коли виявлена МР-картина арахноїдальних змін ликворокистозного характеру, вирішується питання про лікування кісти. Показаннями для хірургічного втручання є:

При відсутності симптомів немає необхідності в лікуванні, так як операція на головному мозку може спровокувати запальні захворювання мозку і його оболонок.

При арахноідальною кісті проводять кілька видів операції:

1. Ендоскопічне або мікрохірургічне шунтування кісти. Суть операції в тому, що в порожнину кісти вводиться шунт, який служить для відведення ліквору з кісти (найчастіше у внутрішню яремну вену). У цього методу є два істотні переваги: шунт дозволяє постійно відводити ліквор з кісти, стінки якої вистелені ликворопродуцирующим епітелієм; ендоскопічне втручання дозволяє знизити травматичність операції до мінімуму. Єдиним недоліком є те, що шунт функціонує за рахунок різниці тисків, і можливе попадання в нього крові, утворення згустків і закупорка шунта, що веде до різкого погіршення стану пацієнта. Тим не менше цей метод лікування вважається основним.

Дикуль: Ортопеди обманюють людей!Суглоби лікуються просто «Міцні суглоби і болі в спині проходять, потрібно 3 рази в день…»Читати далі >>

2. Видалення спинномозкової рідини. Однократна операція, що дозволяє очистити порожнину кісти. В даний час практично не застосовується, так як одноразове видалення ліквору не забезпечує постійного ефекту.

3. Висічення кісти. Найбільш радикальна операція, що дозволяє усунути причину захворювання. Для цього проводиться трепанація черепа і вирізають частину павутинної оболонки разом з кістою. Переваги методу в тому, що кіста видаляється повністю і не може рецидивувати, недолік — його велика травматичність і ризик розвитку післяопераційних ускладнень.

Якщо оперативне лікування неможливо (наприклад, через положення кісти, що не дозволяє провести операцію), то проводять медикаментозну терапію. До неї відносяться препарати, що впливають на перебіг основного захворювання, яке може стати причиною кісти: імуномодулятори, при необхідності — противірусні препарати і антибіотики, препарати, які поліпшують кровопостачання головного мозку.

5 Лікувальний режим при хворобі

Головною умовою гарного самопочуття при наявності арахноідальною кісти головного мозку (оперованої або неоперованій) вважається дотримання лікувального режиму. Пацієнту необхідно дотримуватись розпорядку дня і особливо — режиму праці і відпочинку, утримуватися від алкоголю, міцного кави, енергетиків і препаратів, що підвищують тонус нервової системи.

Прийом будь-яких препаратів, що впливають на нервову систему і тонус судин, має бути узгоджений з неврологом. Не рекомендуються екстремальні та небезпечні види спорту, водіння автомобіля, діяльність, пов’язана з роботою на висоті або поблизу рухомих механізмів.