Дакріоцистит: причини виникнення, прояви, лікування, профілактика
Дакріоцистит являє собою запальний процес, що розвивається в слізному мішку. Це захворювання розвивається як у дорослих, так і у новонароджених (дакріоцистит новонароджених), у яких є певні сприятливі фактори.
Причини виникнення
Причини виникнення дакріоциститу пов’язані з інфікуванням слізного мішка. Звуження носослізного каналу є сприяючим фактором, який призводить до застою сльози з активізацією умовно-патогенної мікрофлори, що мешкає на шкірі і слизових оболонках. Підвищують ймовірність розвитку дакріоциститу такі патологічні стани:
- запальні процеси придаткових пазух (гайморит, фронтит, етмоїдит та інші);
- риніт – запальне ураження носа;
- травматичне пошкодження повіки із залученням в процес слізних точок;
- косметика, яка підвищує ймовірність алергічної реакції очей;
- особливості будови носослізного каналу на тлі викривлення перегородки носа;
- анатомічні звуження слізного каналу;
- спастичне скорочення слізного каналу на тлі інфекційних захворювань.
Важливо! У новонароджених до розвитку дакріоциститу привертає ембріональний зачаток желатинозний мембрани, що залишився ще після внутрішньоутробного періоду. Після народження якщо ця мембрана залишається, то це порушує відтік слізної рідини. В результаті створюються сприятливі умови для розвитку інфекційного запалення.
При розвитку хронічного дакріоциститу роль патогенних мікроорганізмів йде на другий план. В даній ситуації слізний мішок розтягується і в ньому накопичується вміст, який є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів.При зниженій реактивності організму процес поступово хронизируется.
Основними патогенними мікроорганізмами, які призводять до розвитку запального процесу, є:
- стрептокок;
- стафілокок;
- кишкова паличка;
- вірус простого герпесу.
Прояви
Симптоми дакріоциститу включають в себе наступні:
Відсутність своєчасного лікування призводить до розвитку ряду ускладнень:
- перехід гострого запального процесу в хронічний, який характеризується періодами загострення та ремісії;
- флегмона слізного мішка – поширене гнійне запалення;
- абсцес слізного мішка – обмежене гнійне запалення.
Дакріоцистит новонароджених проявляється наступними ознаками:
- слизово-гнійний секрет, що виділяється при натисканні на слізний мішок;
- підвищене утворення слізної рідини;
- почервоніння кон’юнктивальної оболонки;
- припухлість;
- дратівливість дитини.
Діагностика захворювання
Діагностика дакріоциститу заснована на оцінці клінічної картини. Крім цього застосовуються додаткові методи дослідження:
Якщо застосування додаткових методів дослідження не дозволяє виставити остаточний діагноз, то показано бужування носослізного каналу. Це дозволяє визначити рівень ураження. Також може застосовуватися і рентгенологічне дослідження з контрастною речовиною.
Лікування захворювання
Лікування дакріоциститу може проводитися як консервативне, так і хірургічне залежно від ситуації клінічної ситуації. Останній вид, як правило, застосовується при хронічному дакриоцистите. Воно полягає у видаленні слізного мішка. При гострому дакриоцистите показано проведення терапії за такими напрямами:
- антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості виділених мікроорганізмів (з цією метою проводиться бактеріологічне дослідження);
- протизапальна терапія (показаний використовувати місцеві форми нестероїдних протизапальних засобів);
- промивання антисептиками носослізного каналу.
Після гострого дакріоциститу у деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання, яке дозволяє попередити рецидив захворювання. Операція виконується після стихання гострих запальних процесів у слізної системі. Це втручання виконується під місцевим знеболенням, тому абсолютно безболісно для пацієнта.
Дакріоцистит у новонароджених лікуватися дещо іншим способом з урахуванням певних чинників. Терапія цього захворювання проводиться за такими правилами:
- спадний масаж слізної системи;
- антибіотики;
- промивання слізного каналу антисептичними расторами;
- зондування слізного каналу, що дозволяє попередити анатомічне перешкода на шляху відтоку слізної рідини.
Спадний масаж у новонароджених слід виконувати за такими правилами:
- проводять 4-5 разів на день;
- погладжування виконують знизу вгору;
- масажні рухи проводять в області розташування слізного мішка (внутрішній кут ока).
Якщо масаж проводиться ефективно, то це сприяє ліквідації застою сльози. В іншому випадку неефективність проведеного масажу є показанням для бужування слізного каналу.
Важливо! Слід враховувати, що дакріоцистит може самостійно звільнитися, так як спостерігається фізіологічний лізис залишилася ембріональної мембрани на 14-ту добу. Проте цей процес може відбуватися не у всіх діток. Тому за такої ситуації показано бужування звуженого слізного каналу.
Профілактика
Профілактика дакріоциститу полягає в наступному:
- дотримання правил особистої гігієни при догляді за очима;
- своєчасна корекція наявних анатомічних особливостей будови слізної системи ока;
- попередження травмування органу зору;
- своєчасне лікування запальних захворювань носа і придаткових пазух носа.
На закінчення необхідно відзначити, що дакріоцистит є запальним ураженням слізного мішка. У новонароджених є сприятливі фактори, які підвищують ймовірність розвитку цього захворювання. Дакріоцистит має яскраві клінічні прояви, тому діагностика цього захворювання не представляє труднощів. Лікування полягає в усуненні інфекційного запалення, а також корекції наявних анатомічних особливостей.