Гіперметропія: види, причини, симптоми, лікування
Далекозорість, або гіперметропія – захворювання, що характеризується розвитком аномалії рефракції, при якій зображення фіксується за сітківкою, а не на неї як повинно бути в нормі. Всі діти без винятку народжуються з гіперметропія, це пов’язано з тим, що очне яблуко новонародженої дитини має маленький переднезадній розмір. Формування очного апарату триває до 6-10 років, тому наявність далекозорості до цього віку можна вважати нормою.
Види і причини розвитку гіперметропії
Захворювання можна класифікувати за такими ознаками:
Основними причинами розвитку далекозорості вважаються: порушення функціонування рефракционного апарату, маленькі розміри очного яблука або зміна його форми, спадкова схильність.
Клінічні прояви гіперметропії та її ускладнення
Першими симптомами, що свідчать про розвиток далекозорості, є:
- порушення зору, полягає в погіршенні сприйняття близько розташованих речей, дрібних літер і зображень, при високому ступені розвитку хвороби пацієнт погано розрізняє і далеко розташовані предмети;
- з’являється печіння і біль в очах;
- можуть турбувати безпричинні головні болі;
- часто розвиваються захворювання очей запального характеру;
- очі швидко втомлюються і починають хворіти при читанні, роботі за комп’ютером та інших навантаженнях.
Важливо! При несвоєчасному або неадекватному корекції порушень зору, можуть розвиватися наступні ускладнення: амбліопія, косоокість та астенопія.
Методи діагностики лікування далекозорості
Для того щоб правильно поставити діагноз і призначити адекватне лікування необхідно провести ретельну діагностику включає наступні методи: візометрія (визначення гостроти зору), авторефрактометрия (визначення заломлюючих здібностей за допомогою комп’ютерного дослідження), ехобиометрия (визначення ПЗО – довжини переднезадней осі), ультразвукове дослідження, кератометрия (вимірювання пропускає здібностей рогової оболонки).
Консервативне лікування
Консервативне лікування захворювання застосовується на початку розвитку захворювання і включає:
Корекція зору
Важливо! Корекція зору потрібно при середньому і високому ступені гіперметропії і може бути проведена за допомогою: окулярів, лінз або із застосуванням лазерних технологій.
Окуляри – найпоширеніший і матеріально доступний метод корекції порушень зору. Застосування очок має кілька суттєвих недоліків – не повністю коригують зір, заподіюють значний дискомфорт, можуть розбитися і нанести травму.
Контактні лінзи – у сучасній медицині застосовуються навіть при лікуванні дітей. До їх недоліків відносяться алергічні реакції, незручність при носінні, підвищений ризик розвитку інфекційних захворювань.
Лазерна корекція може бути проведена трьома методами:
- фоторефрактивна кератектомией (ФРК);
- лазерна термокератопластика (ЛТК);
- лазерний кератомілез (lasik).
Коригування зору за допомогою лазера не проводиться до 18-річчя, в період вагітності і лактації. Також існують певні протипоказання до проведення цієї процедури:
- наявність аутоімунних та системних захворювань, а також герпетичної інфекції;
- відсутність другого ока;
- наявність глаукоми або катаракти;
- занадто тонка рогівка;
- відшарування сітківки.
Це найбільш сучасний і результативний метод корекції порушень зору.
Оперативні методи лікування
Оперативні методи лікування застосовуються при високому ступені далекозорості і включають заміну кришталика, імплантацію позитивних лінз, кератопластику і кератотомию.
Ленсектомия (заміна кришталика) – полягає в заміні здорового кришталика на внитриглазную лінзу з необхідним ступенем корекції.
Імплантація факичной (позитивної) лінзи – якщо фізіологічна акомодація у пацієнта збережена, кришталик не підлягає заміні, оптична лінза імплантується в передню або задню очну камеру.
За допомогою методики радіальної кератотомії відкоригувати далекозорість середнього ступеня. Вона проводиться за допомогою некрізних надрізів по периферії рогівки.
Пластика рогової оболонки (кератопластика) проводиться за допомогою трансплантації певних шарів рогівки донора.
Профілактика захворювання полягає в дотриманні режиму освітлення, правильному розподілі часу роботи та відпочинку, виконання спеціальної гімнастики для очей (особливо це стосується людей чия професія пов’язана з постійним навантаженням на зоровий апарат), повноцінному харчуванні і помірних фізичних навантаженнях. При появі підозри на розвиток далекозорості необхідно звернутися до лікаря для проведення необхідного обстеження та визначення заходів профілактики або методики лікування.