Візометрія: загальна характеристика дослідження, захворювання, які можна виявити даним видом діагностики

Гострота зору є головною функцією зорового аналізатора, яка в першу чергу страждає при розвитку патологічного процесу в ньому. Тому кожне відвідування офтальмолога включає в себе визначення цього показника. Якщо виявляються відхилення, то лікар проводить ряд додаткових досліджень, які допомагають визначити причину того чи іншого захворювання.

Загальна характеристика дослідження

Проведення візометрії передбачає використання спеціальних таблиць, на яких розміщені оптотипи, які повинні бути побудовані за певними правилами. Тому основними таблицями, які використовуються в офтальмології є:

При стандартній методиці визначення гостроти зору, пацієнт повинен перебувати на відстані 5-ти метрів від таблиці, при цьому він прикриває одне око лопаткою.

Таблиця повинна бути добре освітлена. Досліджує показує букву або півкільце, зображене на таблиці, а випробовуваний повинен назвати, що це за буква або куди звернена отвір в кільці.

Інші методики використовуються при визначенні гостроти зору у тих пацієнтів, які погано бачать, а також у тих, які з якихось причин спеціально спотворюють своє зір (симулюють). Це об’єктивні методи візометрії. До них відносяться:

• визначення оптокінетичного ністагму;
• визначення «кращого погляду» та ін.

Пацієнтам, які носять або окуляри, або контактні лінзи, гостроту зору необхідно визначати як до оптичної корекції, так і після неї. Це дозволяє визначити, чи правильно проведена корекція або ж допомагає підібрати недостатню або надмірну кількість діоптрій.

Основні захворювання, які можна діагностувати за допомогою візометрії

Зміна гостроти зору спостерігається при багатьох офтальмологічних захворюваннях. Тому проведення візометрії показане у всіх випадках звернення до офтальмолога, незалежно від наявності або відсутності скарг. Таким чином, цей вид діагностики необхідний при підозрі на наступні захворювання:

• глаукома;
• міопія;
• далекозорість;
• відшарування сітківки;
• катаракта;
• макулодистрофія;
• кон’юнктивіт;
• кератит;
• іридоцикліт;
• хоріоретиніт;
• пігментна дегенерація сітківки;
• травми ока;
• пухлини ока і т. д.

Важливо! Візометрія дозволяє оцінити ступінь порушення однієї із зорових функцій, проте не дозволяє виявити причину, яка до цього призвела.

На закінчення необхідно відзначити, що візометрія може бути як суб’єктивної, так і об’єктивної. Однак найчастіше застосовується перша методика, але якщо є підозра на симуляцію або пацієнт дуже погано бачить, то проводиться об’єктивна оцінка гостроти зору. При наявності яких-небудь відхилень необхідно проведення інших методів діагностики, які дозволяють визначити конкретний діагноз і характер патологічного процесу.