Запалення рогівки: причини, симптоми, діагностика, лікування
Запалення рогівки в медичній літературі називається кератитом. Цей стан призводить до зниження гостроти зору і розвитку ряду ускладнень. Тому потрібне проведення своєчасної діагностики та лікування.
Причинні фактори
Причини кератиту виглядають наступним чином:
- інфекційні фактори – бактерії, гриби, віруси;
- травматичні пошкодження;
- вплив хімічних речовин на передній відділ очного яблука;
- фізичні фактори – ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання, опік;
- пошкодження волокон, які беруть участь в іннервації рогівки;
- підвищена секреція мейбомієвих залоз, розташованих в оці;
- гіпо — і авітаміноз;
- алергічна реакція.
Бувають випадки, коли встановити причинні фактори розвитку кератиту не представляється можливим. Саме в такій ситуації лікування є найбільш складним.
Прийнято виділяти фактори, що призводять запалення рогівки, які підвищують вірогідність розвитку цього стану.
До них відносяться:
- цукровий діабет;
- прийом імунодепресантів;
- метаболічні захворювання;
- вроджений та набутий імунодефіцит;
- наявність супутніх інфекційно-запальних захворювань.
Що ж відбувається при кератиті? Під впливом того чи іншого причинного фактора розвивається набряк рогівки і з’являються запальні інфільтрати. На цьому тлі може відбуватися розшарування епітелію з утворенням ерозій і виразок на поверхні рогової оболонки. Якщо ж інфільтрат незначний, то з часом він самостійно розсмоктується, при інфільтратах великих утворюються вогнища помутніння на рогівці.
Клінічні прояви
Симптоми запалення рогівки виглядають наступним чином:
- болі в оці (односторонні або двосторонні);
- підвищене сльозовиділення;
- підвищена чутливість до світла;
- знижується гострота зору;
- спастичне скорочення повіки;
- просвічуються розширені судини.
Однак ці симптоми можуть спостерігатися при багатьох захворюваннях очей. Тому проводиться офтальмоскопическое дослідження, яке має типові прояви:
У зв’язку з тим, що в основі кератиту лежить запальна реакція, дуже часто приєднуються вторинні запальні зміни з боку інших структур ока. Тому супутніми кератиту захворюваннями є:
- кон’юнктивіт (запалення рогівки);
- склерит і еписклерит (запалення склери);
- іридоцикліт (запалення райдужної оболонки);
- увеїт (запалення судинної оболонки);
- хоріоретиніт (запалення сітківки);
- дакріоцистит (запалення слізного каналу);
- тотальна запальна реакція очі.
Діагностичні дослідження
Важливо! Клінічні та офтальмоскопічні прояви кератиту в більшості випадків дозволяють поставити правильний діагноз.
Проте іноді потрібно проведення додаткових методів дослідження. До того ж вони допомагають вибрати найбільш оптимальну тактику лікування пацієнта. Основними діагностичними тестами є наступні:
- бактеріологічне дослідження інфільтрату, яке також визначає чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків;
- біомікроскопічні дослідження;
- вимірювання внутрішньоочного тиску;
- ультразвукове дослідження органу зору;
- оптична когеррентная томографія.
Лікування
Лікування запалення рогівки завжди повинен проводити лікар. В іншому випадку істотно підвищується ризик розвитку ускладнень. Основними напрямками терапії кератиту є наступні:
Пам’ятаєте! На стадії одужання добре себе зарекомендували фізіотерапевтичні процедури.
Їх призначає лікар фізіотерапевт з урахуванням показань і протипоказань, а також можливих побічних ефектів.
У випадку анатомічних дефектів показана їх хірургічна корекція, так як у подальшому вони можуть провокувати загострення кератиту.
Однак операція проводиться після стихання запальних змін в оці.
Профілактика
Профілактика кератиту складається з наступних заходів:
- попередження травматичних ушкоджень ока;
- своєчасна діагностика та лікування офтальмологічних захворювань;
- лікування фонових патологічних процесів, які призводять до розвитку цього стану.
На закінчення необхідно відзначити, що кератит являє собою запальний процес, що розвивається в роговій оболонці ока. Найчастіше він пов’язаний з інфікуванням різними мікроорганізмами, але можуть бути і інші причинні фактори цього патологічного стану. Клінічні прояви кератиту і офтальмоскопическая картина дозволяють без зусиль встановити діагноз. Тільки після цього проводиться цілеспрямоване лікування під динамічним контролем лікаря.