Аналіз на сальмонельоз: як і де здавати

Основні методи діагностики сальмонельозу

Сальмонельоз – це інфекційне кишкове захворювання, що викликається патогенними бактеріями. Для призначення правильного етіологічного лікування необхідно лабораторне підтвердження інфекції, так як клінічна картина цього захворювання може нагадувати і інші кишкові інфекційні хвороби. У цій статті ми детально розглянули аналіз на сальмонельоз, правила діагностики і підтвердження цього захворювання, методи об’єктивної оцінки тяжкості стану хворого і виявлення у нього ускладнень.

Опис захворювання

Сальмонельоз – бактеріальна кишкова інфекція. Збудник, сальмонела, є дуже стійким і живучим мікроорганізмом. У заморожених продуктах вона може не тільки зберігати свою життєздатність протягом кількох місяців, але і активно розмножуватися. Потрапивши у воду, збудники живуть в ній 5-6 місяців, а в землі – більше року.

Шляхи передачі

Передається захворювання фекально-оральним шляхом. Захворіти нею можна при вживанні яєць, молочних і м’ясних продуктів, інфікованих сальмонелами. Також заразними для людини є люди, хворі на сальмонельоз або перенесли його в недалекому минулому.

Навіть видужали людина може бути заразним. Після перенесення сальмонельозу люди можуть бути переносниками сальмонел на певний час.

Заразитися можна і під час купання у водоймах, особливо в ставках, річках і озерах, у яких пасеться худоба і де плавають птахи. Тварини заражають воду сальмонелами через свої фекалії.

Клінічна картина

Симптоми захворювання починають проявлятися протягом перших двох діб після зараження. Найчастіше хвороба протікає гостро, проявляється яскравими і виразними ознаками.

Основні клінічні симптоми сальмонельозу:

  • Гіпертермія. При цьому захворюванні можливе підвищення температури тіла до 39 градусів.
  • Загальна слабкість, запаморочення, ломота в тілі і озноб.
  • Головний біль, запаморочення.
  • Нудота і блювання.
  • Біль у животі, кишкова коліка.
  • Багаторазова і рясна діарея. Кал при сальмонельозі рідкий, має зеленуватий відтінок.
  • Метеоризм і здуття кишечника.

Сальмонельоз лікувати вдома самостійно категорично заборонено. При появі перших ознак хвороби потрібно викликати швидку допомогу, або ж самостійно їхати в стаціонар, в інфекційне відділення. Не потрібно боятися «инфекционки», ризик підхопити там якесь інше захворювання – мінімальний.

Як діагностувати сальмонельоз

Діагноз «сальмонельоз» може бути поставлений тільки на основі лабораторного виявлення сальмонел. В першу чергу після госпіталізації лікар збере у пацієнта детальний анамнез, огляне його. Потім доктор призначає ряд лабораторних та інструментальних обстежень. Вони проводяться з метою верифікації діагнозу та виявлення можливих ускладнень.

Обсяг лабораторного та інструментального обстеження хворого визначається лікуючим лікарем. Кількість діагностичних методик, необхідних пацієнту, залежить від важкості його стану, наявності у нього супутніх патологій та розвитку ускладнень.

Збір анамнезу

Анамнез – це дані, необхідні лікарю для постановки попереднього діагнозу і для складання загальної картини про пацієнта. Нічого не утаивайте і не ховайте від лікаря.

За темою:  Як вивести сіль з організму людини народними засобами

При підозрі у хворого сальмонельозу, докторові будуть необхідні наступні дані про пацієнта:

  1. Список вживаних продуктів харчування та страв за останні 3 доби (інкубаційний період сальмонельозу може тривати кілька днів). Особливо важливі дані про вживання в їжу яєць, молочних і м’ясних продуктів.
  2. Час початку клінічних проявів захворювання.
  3. Перелік скарг, їх вираженість.
  4. Обсяг першої долікарської допомоги, отриманої хворим до приїзду медиків СМП.
  5. Супутні захворювання, якими хворіє пацієнт. Наприклад, цукровий діабет, сечокам’яна хвороба, артеріальна гіпертензія.
  6. Препарати, які хворий приймає постійно.
  7. Наявність алергії або індивідуальній непереносимості будь-яких медикаментів.

Бактеріологічний посів

Як беруть аналіз на сальмонельоз у дітей і дорослих, як здавати його, скільки часу робиться бакпосів? Відповіді на ці запитання слід отримати у лікаря, так як тривалість проведення дослідження та методики забору біологічного матеріалу можуть відрізнятися в різних лабораторіях.

Бакпосів на сальмонельоз – найпоширеніший метод виявів і підтвердження даного інфекційного захворювання. Проводитися він може в приватних або державних лабораторіях. Лікар дасть рекомендації, і підкаже, де здати такий аналіз. Не у всіх лабораторіях, що працюють при лікарнях, є можливість проводити такі специфічні дослідження.

Найчастіше проводиться аналіз калу на сальмонельоз. Набагато рідше використовують кров, блювотні маси або промивні води шлунка. Імовірність виявити патогенні мікроорганізми у випорожненнях набагато вище, чим в інших біологічних рідинах.

Як правило, кал поміщається в спеціальну тару, і доставляється в найближчі терміни в лабораторію. Якщо матеріалом для дослідження є кров, беруть її вже в самій лабораторії. Також забір крові може проводитися навченим медичним персоналом в інфекційному відділенні.

Аналіз крові

Аналіз крові на сальмонельоз робитися тільки через 7 днів після початку розвитку захворювання. З його допомогою можна виявити антитіла до сальмонеллам, які виробляються в організмі при контакті з ними.

Це дослідження допомагає лікарю оцінити динаміку хвороби і на ефективність проведеного лікування.

Додаткові обстеження

Виявлення збудника допомагає лікареві поставити точний діагноз і призначити потрібні антибіотики. Для оцінювання тяжкості стану та виявлення можливих ускладнень можуть бути призначені такі діагностичні дослідження:

  • Загальний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою. Він допомагає виявити наявність у пацієнта бактеріальної або вірусної інфекції, анемії. Також за рівнем гематокриту оцінюється ступінь зневоднення. Цей аналіз здають всі пацієнти при надходженні в стаціонар.
  • Загальний аналіз сечі необхідний для оцінювання функціонального стану нирок. Гостра ниркова недостатність є одним з найбільш частих і важких ускладнень сальмонельозу. При її розвитку у хворого починають відмовляти нирки, вони перестають виробляти сечу.
  • Біохімічний аналіз крові проводиться для оцінювання стану печінки, підшлункової залози і нирок. З його допомогою можна виявити і електролітний збій в організмі.
  • Ультразвукове дослідження внутрішніх органів. За допомогою УЗД можна оглянути стан нирок, печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
  • Електрокардіограма може допомогти виявити відхилення в роботі серця, аритмії. Гостра серцево-судинна недостатність і порушення ритму – часті ускладнення сальмонельозу.
За темою:  Як чистять кров у лікарні озоном, ультрафіолетом

Дослідження їжі

У разі масових випадків сальмонельозу можуть проводитися дослідження продуктів харчування, які вживали хворі люди. Тому викидати їжу, уживану хворим до розвитку сальмонельозу, не потрібно.

Лікування сальмонельозу

Лікування сальмонельозу проводиться в інфекційному відділенні. Пацієнти, що перебувають у важкому стані, поміщають в палату інтенсивної терапії.

Основні компоненти лікування перераховані далі:

  • Постільний режим.
  • Дієта. На період лікування і відновлення, хворому слід дотримуватися дієтичного харчування. Виключається все жирне, гостре, смажене і копчене. Вся їжа повинна бути легкою, не створювати навантаження для травної системи.
  • Питний режим. Під час сальмонельозу пацієнту необхідно пити велику кількість рідини. Для заповнення втраченого об’єму рідини можна використовувати спеціальні розчини для пероральної регідратації (наприклад, регідрон), або ж мінеральну воду без газів.
  • Антибіотики. Їх дія спрямована на знищення причини захворювання – бактерій сальмонел. Підбираються вони лікуючим лікарем.
  • Ферменти (креон, мезим, панкреатин). Ці препарати допомагають травній системі відновитися і почати нормально працювати. Вони частково замінюють ферменти, необхідні для переварювання продуктів, тим самим даючи печінці та підшлунковій залозі відновитися.
  • Внутрішньовенне крапельне введення розчинів показано при сильному зневодненні та інфекційно-токсичному шоці. Також крапельниці вводяться тим пацієнтам, які із-за сильної блювоти не можуть самі пити рідину.
  • Сорбенти допомагають нейтралізувати і виводити з кишечника патогенні мікроорганізми і токсини, вироблені ними.
  • Спазмолітики (нош-па, дюспаталин, дротаверин) призначаються для зняття кишкової коліки і біль у животі.
  • У разі розвитку гострої ниркової недостатності проводиться гемодіаліз.
  • Препарати з калієм показані при аритмії, спричиненої електролітним дисбалансом.

Після закінчення лікування хворому проводиться контрольне бактеріологічне дослідження калу, завдяки яким оцінюється ефективність лікування. Якщо людина одужала, але продовжує виділяти бактерії, він вважається носієм сальмонельозу. Йому заборонено працювати в місцях, де він може заразити населення, і він перекладається тимчасово на іншу роботу.

За темою:  Зелений пронос у дитини: причини, допомога, лікування

Діагностика сальмонельозу допомагає лікареві поставити точний діагноз і призначити необхідне індивідуальне лікування. Сучасні діагностичні методики дозволяють лікарю виявляти ускладнення на ранніх стадіях, коригувати стан пацієнта. Лікування хвороби здійснюється в інфекційному відділенні або в реанімації. Самолікування сальмонельозу заборонено, може призвести до гострої серцевої і ниркової недостатності, інфекційно-токсичного шоку.