Сірководневі ванни: користь і шкоду для організму людини

Водолікування сірководневими ваннами: користь і шкода

Сірководень – це хімічна сполука, що застосовують в невеликих концентраціях для лікування пацієнтів з хворобами внутрішніх органів. Речовина являє собою безбарвний газ із запахом тухлих яєць. При великому скупченні в повітрі речовина смертельно небезпечно для людини. Одноразовий вдих його високих концентрацій призводить до летального результату. У медицині речовину використовують для лікувальних ванн та приймання всередину у складі мінеральних вод. Користь і шкода сірководневих ванн пояснюється їх хімічним складом.

Роль сірководню в організмі людини

У нормі сірководень міститься в організмі людини. Він є природним спазмолітиком, розслаблює гладку мускулатуру і стінки кровоносних судин. Речовина впливає на діяльність нервової системи, сприяє поліпшенню пам’яті.

Сірководень перешкоджає розвитку серцево-судинних захворювань. Він розширює дрібні кровоносні судини і капіляри, покращує внутрішньоклітинний обмін, має протизапальні властивості. У чоловіків сірководень покращує ерекцію.

При тяжких порушеннях серцевої діяльності (інфаркті міокарда) дефіцит сірководню небезпечний такими станами:

  • внутрішньоклітинний окислення;
  • уповільнення кровотоку в посудину;
  • некроз серцевого м’яза;
  • підвищена концентрація ендогенного сірководню сприяє розвитку цукрового діабету першого типу (інсулінозалежний), з’єднання вбиває клітини підшлункової залози і знижує рівень вироблення інсуліну.

Корисні властивості сірководневого лікування

Вода з сірководнем застосовується не тільки для лікування, але і для відновлення організму, зміцнення захисних сил, профілактики захворювань.

В яких випадках призначають сірководневі ванни:

  • гінекологія – аднексит, ерозії шийки матки, запалення цервікального каналу;
  • андрологія – простатит, орхіт, епідидиміт;
  • дерматологія – себорея, екзема, псоріаз, нейродерміт;
  • ревматологія – артрит, ревматизм;
  • ортопедія – радикуліт;
  • неврологія – поліневрит, плексит (запалення великих нервових сплетень), пошкодження нервових стовбурів, розсіяний склероз, енцефаліт;
  • кардіологія – ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда (реабілітаційний період), недостатність кровообігу, гіпертонічна хвороба;
  • ендокринологія – порушення обмінних і гормональних процесів, дисфункція залоз внутрішньої секреції;
  • гастроентерологія – гастрити, коліти, виразкові хвороби.
За темою:  Попкорн: користь і шкоду для організму людини

Застосування сірководню у ванних може комбінуватися з іншими хімічними елементами. Такий комплексний підхід підбирається індивідуально для кожного пацієнта.

Протипоказання для водолікування сірої

Сірководнева вода приносить не тільки користь, але і шкоду. Ванни показані при багатьох хронічних патологій, протипоказані пацієнтам у період загострення хвороб, при будь-яких гострих формах.

Харчування організму сірководнем неприпустимо при таких станах:

  • напад стенокардії;
  • гостра фаза інфаркту міокарда;
  • гіпертонічний криз;
  • хронічне ураження дрібних судин;
  • туберкульоз;
  • гломерулонефрит (запальне порушення фільтрації нирок);
  • низький артеріальний тиск;
  • післяопераційний період на органах травлення;
  • порушення циркуляції мозку;
  • гіпертиреоз (Базедова хвороба).

До тимчасовим обмеженням прийому сірководневих ванн належать підвищена температура тіла, гострі інфекційні хвороби, гнійні ураження шкіри. Процедуру не призначають пацієнтам із захворюваннями крові, онкологією. Не рекомендують ванни при патології печінки і нирок.

Методики лікування сірководневими ваннами

Кожному пацієнту курс лікування призначається індивідуально, залежно від діагнозу та цілей водолікування. Всіх рекомендацій потрібно строго дотримуватися. Найчастіше застосовують дві основні методики – стаціонарна і ступінчаста. Базова відмінність цих способів – постійна і змінна концентрація сірководню. Стаціонарна методика передбачає використання однакової дозування речовини під час кожної процедури. Ступінчатий спосіб – це поступове збільшення дози сірководню під час лікування.

Ванни бувають різні, в залежності від їх призначення. Одні для загального занурення, інші для впливу на певні частини тіла (ноги, руки). В середньому курс лікування включає 10-12 процедур.

Сірководневі ванни не призначають щоденно. Обов’язково має бути перерва між їх прийомами як мінімум добу.

Стандартні схеми лікування: прийом ванни через день або два дні лікування, потім добу відпочинку.

Процедура надає заспокійливу дію на нервову систему. Поліпшується не тільки фізичний стан пацієнта, але і відновлюється психоемоційний фон, знімається стрес і нервове перенапруження. Ванни володіють знеболюючим ефектом.

За темою:  Пронос і блювання у дорослого: причини, перша допомога, лікування

Сірководень посилює мікроциркуляцію і забезпечує приплив крові в шкіру, кінцівки і внутрішні органи. Це сприяє поліпшенню регенерації тканин, швидкого їх відновлення. Процедура покращує роботу залоз, зменшує потовиділення і вироблення шкірного сала, перешкоджає утворенню атеросклеротичних бляшок.

Під час процедури у пацієнта завжди спостерігається інтенсивне почервоніння шкіри. Це нормально і обумовлений припливом крові в дрібні судини і капіляри. Якщо ванну приймати довше призначеного часу, шкіра стає синього кольору. Під час процедури температура тіла підвищується на 1-2 градуси.

Передозування сірководню призводить до спазму коронарних судин (артерії, що живлять кров’ю серцевий м’яз).

Сірководень для прийому всередину

Воду, насичену сірководнем, можна пити, але тільки під контролем лікаря – в лікарні, санаторії, профілакторії.

Прийом хімічної сполуки всередину показане при хронічних процесах в органах шлунково-кишкового тракту:

  • дискінезія жовчовивідних шляхів;
  • застій жовчі;
  • як антидот при хронічних отруєннях солями важких металів.

Вода з вмістом сірководню добре переноситься організмом, тому її призначають дітям з ослабленим імунітетом, при хронічних алергічних реакціях.

Сірководень міститься у воді, яку добувають з глибоких свердловин. У поверхневих водах його зміст низьке. Сірководень присутня в тих водах, де є родовище сульфатних руд (залізо + сірка).

Найвідоміші сірководневі джерела:

  • Мацеста (Сочі);
  • Талги;
  • Гарячий Ключ;
  • Усть-Качка;
  • П’ятигорськ;
  • Серноводськ.

Максимальна допустима доза речовини, яку можна випивати протягом дня, не повинна перевищувати 50 мг/л. Більш високі концентрації викликають отруєння організму. Рекомендована доза – 10-30 мг/л.

Ставлення до сірководневій воді неоднозначне. Це пов’язано з тим, що незначні порушення дозування речовини при застосуванні можуть викликати зворотний ефект, погіршити перебіг хвороби, викликати додаткові ускладнення.

Водолікування сірководнем – це хороша відновлювальна терапія при хронічних хворобах внутрішніх органів, травмах опорно-рухового апарату, нестійкому психологічному стані.

За темою:  Як зупинити блювоту при ротавирусе у дитини в домашніх умовах

MAXCACHE: 0.38MB/0.00050 sec