Токсичний набряк легень: симптоми, лікування

Симптоми і терапія при набряку легенів токсичного типу

Токсичний набряк легенів – це ураження органу, яке настає внаслідок вдихання різних пульмонотоксичних хімічних речовин. При цьому порушується цілісність капілярів, локалізованих в легенях, тобто підвищується їх проникність. Такий стан досить небезпечно для життя людини, так як з-за цього відбувається кисневе голодування всього організму.

Для токсичного набряку характерні:

  • рефлекторний період;
  • симптоматика опіку легенів і слизової оболонки шляхів дихальної системи;
  • ознаки від дії токсичної речовини – отрути.

Механізм розвитку патології

Токсичні речовини, потрапляючи по дихальних шляхах у легеневу тканину, пошкоджують альвеолярно-капілярний бар’єр. При цьому відбувається загибель клітин – альвеоцити, ендотелиоцити і т. д. Альвеоли уражаються, в них набирається рідина (набряклість). Такий стан викликає порушення процесу газообміну легень.

У процесі розвитку токсичного набряку відбувається зміна якості крові. Вона згущується і стає більш в’язкою. А також всі метаболічні процеси збиваються, так як відбувається накопичення кислої флори, відповідно, і рН зсувається в кислу сторону.

Причини

Основною причиною виникнення токсичного набряку легень є потрапляння в дихальні шляхи різних хімічних речовин або ліків. Деякі медичні препарати здатні спровокувати виникнення такого небезпечного стану. До них відносяться діуретики, цитостатики, протизапальні препарати нестероїдного типу, наркотичні анальгетики, а також препарати рентгеноконтрастного призначення.

Токсичний набряк від перерахованих вище ліків не виникає у всіх, тільки у тих, хто має індивідуальну непереносимість окремих компонентів.

Ще токсичний набряк легенів виникає внаслідок вдихання пульмонотоксинов. Вони можуть бути дратівної характеру, як, наприклад, аміак, фтористий водень, концентровані кислоти. А також задушливі гази та пари можуть бути – хлор, фосген, дифосген, оксиди азоту, велика концентрація диму від горіння. Також речовинами, які можуть спровокувати токсичний набряк, можуть бути клей та бензин.

Токсичний набряк частіше всього проявляється внаслідок недотримання техніки безпеки на підприємствах з технологічним процесом, що включає перераховані вище хімічні речовини. Ще причиною такого небезпечного стану може бути аварійна ситуація на хімічних підприємствах. В умовах військового часу набряк легень можуть спровокувати різні отруйні речовини бойового призначення.

Додатково ураження легень може статися від:

  • надмірного вживання наркотичних речовин – метадон, героїн;
  • алкогольної інтоксикації організму, особливо якщо алкогольні напої низької якості;
  • з печінковою або діабетичної коми, уремії;
  • алергічної реакції на харчові продукти або медикаментозні препарати;
  • радіоактивного опромінення грудини.
За темою:  Чим корисна глюкоза: користь і шкоду для людини

Симптоми і ознаки

Для токсичного ураження легень характерні 4 періоду:

  • рефлекторні розлади;
  • прихований період – при цьому відбувається стихання симптоматики;
  • яскраво виражений набряк органу;
  • прояв ускладнень.

Рефлекторні розлади проявляються у вигляді симптомів подразнення слизових оболонок. Це можуть бути кашель, сльозотеча, нежить, дискомфорт у горлі та очах. А також виникає відчуття тиску у грудях і больові відчуття, запаморочення і слабкість, ці симптоми поступово наростають. Дихання утруднюється і може виникнути навіть його рефлекторна зупинка.

Далі симптоматика стихає. Це означає лише те, що патологія переходить у прихований період течії. Цей етап може тривати від 4 до 24 годин. Симптоматика відсутня, а якщо в цей час буде проведено обстеження, то будуть діагностовані брадикардія або емфізема.

Яскраво виражений набряк легенів вже проявляється наступним етапом. І, як правило, він повністю розвивається за 24 години. Але досить часто симптоми починають наростати вже через 6 годин. До проявів у цей період належать:

  • підвищення температури тіла;
  • ціаноз шкірних покривів і слизових оболонок;
  • частота дихання досягає до 50-60 раз на хвилину;
  • дихання стає важким і його чути на відстані, в грудній клітці чується клокочущий звук;
  • виділяється мокротиння з домішкою крові.

Слід зазначити, що обсяги виділяється мокротиння можуть бути досить великі. Кількість досягає 1 л і навіть більше.

  • «Синя» гіпоксемія. А коли розвивається «синя» гіпоксемія, то у хворого проявляється панічну поведінку. Тобто він починає жадібно хапати повітря і при цьому збуджена, постійно вагається і не може прийняти зручне положення тіла. Ще при цьому є виділення рожевого кольору з носа і рота пінистого характеру. Назва даний стан набуло з-за того, що шкірні покриви синіють.
  • «Сіра» гіпоксемія. В даному періоді може розвинутися і «сіра» гіпоксемія, вона зазвичай протікає у важкій формі. При цьому колір шкіри набуває сірого відтінку, а кінцівки стають холодними. Тяжкість стану полягає в слабкому пульсі і стрімке падіння показників артеріального тиску до критичного стану. Сіра гіпоксемія може призвести до колапсу.

Основними ознаками токсичного набряку легень є дихальна недостатність, наявність задишки і кашлю, больові відчуття в грудях і виражена гіпотонія, яка проявляється разом з тахікардією.

Гострий токсичний набряк легенів – це стан, який протягом 24-48 годин може спровокувати смерть пацієнта (як ускладнення стану). Крім того, серед інших ускладнень можна назвати вторинний набряк, пневмонія бактеріальної природи, міокардіодистрофія, тромбози різної локалізації.

Ускладненням токсичного набряку легень часто є серцева недостатність правого шлуночка. Це пояснюється підвищеним тиском у малому колі кровообігу.

Діагностика

Діагностичні заходи полягають у фізикальному огляді, лабораторних дослідженнях і з допомогою рентгена. Для початку лікар прослуховує легені. Якщо є токсичний набряк, то будуть чутні вологі хрипи, а також крепітація. Якщо набряк на етапі завершення, то хрипи будуть мати множинний характер, при цьому вони різнокаліберні. Для лікаря це досить інформативний ознака.

Рентген – це інструментальний метод діагностики, при якому на знімку будуть нечіткі легеневі межі, а також коріння стають розширеними і нечіткими. При яскраво вираженому набряку легеневий малюнок більш розмитий, і додатково можуть бути плями. Вогнища просвітлення можуть свідчити про емфіземі.

З лабораторних досліджень потрібно здати кров. Про токсичному набряку свідчить нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення гемоглобіну. Також спостерігається:

  • підвищене згортання крові;
  • гіпоксемія;
  • гіперкапнія або гипокапния;
  • ацидоз.

При токсичному набряку потрібна також додаткова діагностика. Для цього потрібно пройти електрокардіограму і здати кров на печінкові проби.

Перша допомога

Коли наростає токсичний набряк легенів, людині потрібно терміново надати допомогу, інакше це стан ускладниться. Перше, що потрібно зробити, — це допомогти людині сісти або прийняти таке положення, щоб ноги можна було звісити вниз, а верхня частина тіла була піднята. Слід вимірювати показники артеріального тиску.

У приміщенні, де перебуває хворий, повинна бути приплив свіжого повітря. Все це слід робити до приїзду швидкої допомоги. Рекомендується хворому прийняти діуретичні препарати, але якщо артеріальний тиск низький, то дозування повинні бути низькими. Крім того, при сильних болях людині можна дати препарати, анальгетики.

Лікувальна терапія

Лікування токсичного набряку легень спрямоване на те, щоб ліквідувати кисневе голодування організму. Це досягається відновлення нормальної дихальної функції й кровообігу. Потрібно розвантажити малий коло кровообігу. Мають значення порушення метаболічних процесів в легенях їх треба відновити, а також при наявності запальних процесів призначається терапія для їх усунення.

Пацієнтам, що надійшли з токсичним набряком легень, проводять інгаляції кисню. Ці процедури допоможуть швидко прибрати гіпоксемію артеріального характеру. Але, крім цього методу, застосовують й інші, так як інгаляції не впливають на насичення венозної крові.

Щоб відновити нормальний дихальний процес, людині потрібно відновити прохідність шляхів дихання. Для цього проводять аспірацію рідини, щоб зменшити піноутворення, часто призначають інгаляції з киснем, зволоженим парами спирту.

Розвантаження малого кола кровообігу проводять тільки в тому випадку, коли показник артеріального тиску на нормальному рівні. Найбільш простий спосіб — це накладення джгутів на нижні кінцівки. Додатково призначають діуретики і іноді застосовують навіть кровопускання. Для розвантаження малого кола потрібно випустити 200 мл крові. Таку процедуру проводять вкрай рідко, так як вона може спровокувати повторний набряк.

Додатково призначаються такі препарати:

  • антигістамінні;
  • глюкокортикоїди;
  • препарати кальцію;
  • аскорбінова кислота.

Також при терапії застосовують такі типи ліків:

  • Ненаркотичні аналгетики вводять пацієнтові в досить великих дозах. Вони запобігають порушення дихання.
  • Розчин глюкози з інсуліном також призначаються пацієнтам з токсичним набряком легень. Це потрібно для відновлення водно-мінерального обміну і для боротьби з ацидозом.
  • Для того щоб попередити повторний токсичний набряк, можуть проводити новокаїнові блокади, які застосовуються для вагосимпатических нервових пучків, локалізованих на шиї або ж шийних вузлах верхньої локалізації симпатичного типу.
  • Якщо у людини є серцеві симптоми, то потрібно прийом вазодилататорів, серцевих глікозидів, а також інші гіпотензивні препарати. Також можуть знадобитися препарати від утворення тромбів. Наприклад, у стаціонарі вводять гепарин підшкірно.

При токсичному набряку легень прогноз несприятливий. Позитивних результатів лікування можна досягти, якщо людина буде приймати діуретики у великих дозах. Але не всім рекомендується така терапія, деяким людям це просто протипоказано.

MAXCACHE: 0.39MB/0.00704 sec