Балантидіаз у людини: збудник і джерело поширення, діагностика, профілактика, симптоми і лікування

Перша згадка про балантидии сталося в 1857 році одним з шведських учених. Цього паразита доктор Мальмстен, який і був тим вченим, можна сказати виявив випадково, коли досліджував випорожнення хворих, які страждали проносом.

Доктором Мальмстеном була ретельно описана вся клінічна картина пацієнтів, і подробиці всі їх скарги.

Через пару десятиліть паразитів виявили у свинячому кишечнику, а більш ретельні дослідження показали, що загальна зараженість свиней зашкалювала на рівні 80%.

Те, що балантидии викликають в людському організмі захворювання балантидіаз, стало остаточно відомо завдяки працям Н.С. Соловйова, яким було встановлено і те, що цей вид інфузорій відноситься до виключно внутритканевим паразитичним організмам.

Саме по собі це захворювання у формі спорадичних випадків констатується не часто, тим не менш, загальна зараженість в сільській місцевості найчастіше становить порядку 5%.

Природно, що основна маса зараженості виступає серед тих людей, які постійно мають контакти зі свинями, які і є носіями паразита.

Зазначається і те, що в якості джерела зараження можуть виступати і самі заражені люди.

Форми захворювання

Балантидаз за развитиям клінічної картини прийнято підрозділяти:

  1. Перебіг захворювання в гострій формі, симптоми якого мають схожість з ентероколітом і колітом.
  2. Хронічна форма зі слабо вираженою інтоксикацією і швидким загостренням без будь-якої симптоматики.

Також варто виділити:

  • Латентну форму балантідіаза, при якій паразит може досить довго знаходитися в кишечнику людини без яких-небудь виражених симптомів.
  • Також можливо і поєднання захворювання зі схожими формами кишкових інфекцій.

Ступінь тяжкості цього захворювання підрозділяється на легку, середню і важку форму, причому середня і важка вважаються найпоширенішими серед населення.

Причини виникнення захворювання

Балантидиаз у человека: возбудитель и источник распространения, диагностика, профилактика, симптоми и лечениеВ якості збудника паразитарного захворювання виступає інфузорія Balantidium coli. Цей паразит має всього дві стадії в своєму життєвому циклі, цистную і вегетативну.

Характерні відмінності вегетативної стадії виділяються у вигляді неправильної овальної або яйцевидної форми тіла інфузорії, яка по довжині може бути від 30 до 150 мкм, а в ширину — 30 — 100 мкм.

За рахунок наявних війок паразити досить активно пересуваються, і навіть здатні обертатися навколо осі.

Суджений кінець цього паразита має своєрідним судженим ротом у вигляді перпендикулярної по відношенню до решти тіла вертикальної щілини. З її допомогою паразитом поглинається весь залишок неперетравленої їжі, в тому числі і гриби, еритроцити і бактерії.

Що стосується округлих кіст балантидия, то їх відрізняє досить товста оболонка, і розмір тіла не більше 60 мкм, з тривалістю життя у зовнішньому середовищі, порядком 1 місяця.

Ці паразитичні організми при попаданні в рот до людини починають переміщатися до товстого кишечнику, де подальшим етапом стає вегетативна стадія з розмноженням способом ділення.

Саме по собі утворення цист в людині явище вкрай рідкісне і з досить скромним кількістю. Також зараження практично неможливо і вегетативної формою розвитку, як і за допомогою контакту з хворою людиною.

Що відбувається в організмі при балантидіазі

Балантидиаз у человека: возбудитель и источник распространения, диагностика, профилактика, симптоми и лечениеПри попаданні в організм людини, безпосередній збудник захворювання, пройшовши через шлунок з тонким кишечником, негайно починає свій розвиток. Заразитися ж балантідіазом можна виключно фекально-оральним способом, тобто за допомогою брудних рук, фруктів, овочів і т. д.

За темою:  Аналіз калу на дизгруппу: як правильно здати і скільки роблять?

Найчастіше, при зараженні майже відразу починаються симптоми, характерні отруєнь.

Після утворення вегетативних форм у верхніх відділах в товстому кишечнику, паразити віддають перевагу тканинам сліпий, сигмовидної і прямої кишки.

Під час процесу життєдіяльності, балантидиями виділяється спеціальний фермент гіалуронідаза. Саме з його допомогою розчиняється слизова оболонка товстого кишечнику, внаслідок чого, паразитом відбувається впровадження в тканини, викликаючи при цьому почервоніння і набряки слизової.

Надалі, при впровадженні в шар під слизом, балантидиями активується імунна реакція в організмі, внаслідок чого відбувається скупчення лімфоцитів, гистиоцитарних клітин і сегменто-ядерних нейтрофілів у вогнищі ураження, що зумовлює набряк.

Після впровадження, місця які піддалися атаці інфузорій, покриваються хворобливими виразками і ерозіями, мають нерівні краї.

Ці виразки, мають досить великий розмір, іноді до 2-4 сантиметрів, а на дні утворюється гнійний кров’янистий наліт, що часто може спровокувати і таке захворювання як розлитий перитоніт.

Незважаючи на те, що найчастіше ці виразки діагностуються на вигинах кишечника, відомі й такі випадки:

  1. Поразка апендикса з подальшим розвитком гнійного процесу, і подальшого некрозу червоподібного відростка.
  2. Ураження печінки.
  3. Поразка тканин серця.
  4. Ураження тонкого кишечника.

Симптоми, які супроводжують розвиток балантідіаза, виглядають як загальне отруєння організму, а їх виникнення обумовлюється виділеннями токсинів, за рахунок процесу життєдіяльності паразитів.

Симптоматика захворювання

Обидві форми небезпечного захворювання, що протікають у вигляді:

  • Дизентерії, з явними виділеннями у вигляді проносу з кривавою слизом і смердючим запахом.
  • У вигляді коліту. У цьому випадку крові зазвичай не буває, але в напіврідкої калової масі, завжди є слиз.

Період інкубації обох форм, може варіюватися від 5 до 30 діб, але зазвичай він становить приблизно 2 тижні.

При розвитку гострої форми захворювання виникають симптоми:

  1. За сет інтоксикації, самопочуття супроводжується слабкістю, болями в голові і зниженням апетиту.
  2. Іноді виникає лихоманка.
  3. Виникають хворобливі симптоми у вигляді болів у животі, за рахунок спазм в кишечнику.
  4. Пронос.
  5. Метеоризм.
  6. В кале з’являються домішки слизу і крові.
  7. Збільшується печінка.

Найчастіше симптоми супроводжуються помилковими позивами до дефекації.

Для виявлення наявності осередкової інфільтративно-виразкового процесу, необхідно проведення ректороманоскопії.

При виникненні тяжкої форми гострого балантідіаза, а також при наявності підвищеної температури, спостерігаються симптоми:

  • Кількість дефекацій, зашкалює за позначку в 20 разів за день.
  • Людина починає дуже швидко втрачати у вазі.
  • Поява ознобу, блювоти, головного болю, обумовлюється яскраво вираженою інтоксикацією.
  • Іноді виникають симптоми подразнення в очеревині.

Для виявлення великих виразкових подразнень, широко застосовується ректороманоскопія.

Що стосується хронічного балантідіаза, то його протягом не супроводжується підвищеною температурою, і яскраво вираженими ознаками інтоксикації.

За темою:  Як виявити глисти у людини: симптоми і ознаки зараження паразитами організму

Дефекація, зазвичай не перевищує 3 разів за добу, але переважно рідкий стілець.

Також присутні болісні відчуття, при промацуванні в області сліпої і висхідної кишки.

Таким же чином, за допомогою ректороманоскопії, виявляються типові виразкові зміни.

Варто відзначити, що навіть при гострій формі балантідіаза, може не відзначатися підвищення температури і явних ознак захворювання.

Діагностичні методи

Балантидиаз у человека: возбудитель и источник распространения, диагностика, профилактика, симптоми и лечениеДіагноз захворювання балантидіаз, ставиться після того, як в нативних мазках з випорожнень, виявляються паразити провокують захворювання.

Також для діагностики використовуються і зіскрібки, які беруться виключно з ураженої ділянки слизової кишечника, а вони попередньо були взяті під час проведення ректороманоскопії.

Варто відзначити, що розпізнати паразитів, не представляє особливої праці. Їх виділяють великий розмір, велика рухливість, характерна форма і наявність скоротливої вакуолі.

Іноді виникають випадки, коли при випорожненнях, виділяється певна кількість паразитів. Відповідно при взятті мазка, ця обставина ускладнює діагностику, і може знадобитися як повторний аналіз, так і посів на живильне середовище.

Також для максимально достовірного діагнозу, є і точні відомості, проживає пацієнт в сільській місцевості, або має якусь зв’язок по роботі зі свинями.

Як зазначалося раніше, основними методами, вважаються мікроскопічні методи. Тобто те, що в нативному мазку виявляються вегетативні форми паразитів. Довжина їх може становити 70-80 мкм, а ширина 35-45 мкм.

Вони вміють дуже швидко пересуватися, рухатися навколо осі і навіть змінювати форму свого тіла, і з-за цього зазвичай використовують мале збільшення мікроскопа.

При необхідності розгляду паразитів більш детально, збільшення робиться 10 на 40 і проводиться загальне уповільнення допомогою відсмоктування з препарату зайвої рідини.

Саме на цих препаратах, стає явно видно те, що все тіло паразита схоже на яйця глистів, а передній кінець, як би расплющен.

По всій поверхні, паразит має безліч війок, мерехтіння яких чітко видно на краях клітини.

Ендоплазма балантидия, також містить і частинки живлення і всі інші елементи у вигляді проковтнутих еритроцитів, зерен крохмалю, бактерій і грибів.

Що стосується постійних препаратів, які забарвлені по Гейденгайну, то паразити, як і в попередньому способі виявляються досить просто.

В якості основних ознак пізнаваних, є овальна форма тіла і великий пофарбований темним кольором бобовидний або сосисковидний макронуклеус, який розташовується усередині цитоплазми найпростішого у поперечному, косому або поздовжньому напрямку.

При великому збільшенні, можна розглянути паразита більш детально, і побачити макронуклеус і часто прилеглий до нього дуже щільно дрібний микронуклеус.

Також видно скоротливі вакуолі у вигляді безбарвних бульбашок в передній і задній частинах паразита, травні вакуолі, які заселені бактеріями, грибками, крохмальними зернами, еритроцитами і лейкоцитами на різних стадіях перетравлення.

Що негативно стосовно цього методу, так це те, що практично не видно вії паразита, зате виразно видно круглі, укладені в двоконтурну оболонку цисти.

Досить успішним методом, для діагностики захворювання, є і культуральний метод із застосуванням середовища Райса, а ось імунологічні методи діагностики балантідіаза, застосування не отримали.

Лікування і профілактика балантідіаза

Таке захворювання як балантидіаз, є досить специфічною інфекцією, відповідно найбільш згубним чином, вважаються будь-які препарати з ряду антибіотиків і практично завжди, навіть в найменших дозах.

За темою:  Анизакидоз людини: симптоми, фото і лікування, дозування Тіабендазолу

Найкращим чином для успішного лікування відзначені застосування:

  1. Мономіцину. Призначають цей препарат у формі ін’єкцій, вранці, в обід, ввечері і перед сном, по 250 ОД. необхідне проведення двох курсів, витримавши проміжок часу 7 днів.
  2. Окситетрацикліну. Призначається ліки таким же чином, але у формі таблеток. Зазначається, що препарат, ефективний виключно в неважкою формою розвитку хвороби.
  3. Метронідазолу. Препарат призначають три рази в дозуванні по 0.5 р.

Також при певних умовах, лікар може призначити:

  • Препарати детоксиационного дії.
  • Імуномодулятори.
  • Протівоамебние препарати, які особливо ефективні при вираженому виразковому коліті.

Балантидиаз у человека: возбудитель и источник распространения, диагностика, профилактика, симптоми и лечениеДосить успішно відзначається застосування в умовах стаціонару при перебігу захворювання у важкій формі, гемотерапии.

Іноді при розвитку балантідіаза, розвиваються виражені симптоми у вигляді перитоніту, прориву виразок, кишкової кровотечі, гострого апендициту. В цьому випадку, обов’язково втручання хірургічним способом.

Після проведення усього необхідного лікування, потрібно провести контрольні аналізи.

Відзначається, що якщо лікування захворювання провести максимально своєчасно і на належному рівні, то це сприяє абсолютного видужання пацієнтів.

Але якщо проявити помилку у вигляді зволікання, або установки недостовірного діагнозу, то не виключені випадки летального результату, які становлять 13-15%.

Профілактичні заходи захворювання

Відомо, що будь-яку хворобу, запобігти в десятки разів легше, ніж, якщо не дотримуватися, часом банальні методи, потім багато років лікувати її.

Балантідіаза дане твердження відноситься повною мірою. До профілактики захворювання відносяться:

  1. Заходи санітарного гігієнічного характеру, на будь-яких підсобних господарствах, на фермах, і приватних дворах, де вирощуються свині.
  2. Проведення огляду кожного, хто має безпосередній контакт зі свинями.
  3. Знезараження та утилізація свинячих випорожнень.
  4. Охорона середовища від фекалій.
  5. Забезпечення гігієнічних заходів.

Також важливо й те, що якщо будь-які симптоми проявилися у людини, то його слід, не зволікаючи госпіталізувати і провести належне лікування.

Відео в цій статті детально розкриє тему профілактики від балантидий у свиней, які є рознощиками даних паразитів.

MAXCACHE: 0.54MB/0.02080 sec