Мікоплазма: як передається жінці, яким шляхом, хто збудник інфекції

Організм будь-якої людини заселений величезною кількістю умовно-патогенних мікроорганізмів, які при певних ситуаціях активно розмножуються і збільшують свою популяцію. Пре різкому зростанні паразитів розвиваються всілякі серйозні захворювання, що вимагають обов’язкового лікування. Одним з таких організмів є мікоплазма.

Мікоплазми виступають збудниками такої інфекційної хвороби, як мікоплазмоз. Воно супроводжується активним розмноженням умовно-патогенних мікроорганізмів і різними симптомами, залежно від виду паразита. Так, існує три основних збудника захворювання — Mycoplasma hominis, genitalium і pneumoniae.

Останній тип може вражати органи дихання, тому в людини спостерігаються симптоми, аналогічні застуді, у вигляді кашлю, підвищення температури, ознобу. Ця інфекція здатна передаватися повітряно-крапельним шляхом. Перші два збудника захворювання порушує роботу органів сечостатевої системи у чоловіків і жінок. Такі мікроорганізми можуть передатися як побутових, так і статевим шляхом.

Чим небезпечний мікоплазмоз

Важливо розуміти, що мікоплазми є умовно-патогенними мікроорганізмами, тому вони можуть існувати в організмі здорових людей, не викликаючи запалення і не порушуючи мікрофлору.

• Коли створюються сприятливі умови для паразитів, мікоплазми починають активно розмножуватися, що призводить до розвитку запального процесу. Додатково з мікоплазмами можуть виявлятися і уреаплазми.
• Нерідко таке інфекційне захворювання протікає приховано, і паразити не повідомляють про своє існування, поки імунна система повноцінно працює. Коли ж імунітет знижується, організм людини слабшає, і мікоплазми починають проявляти активність, викликаючи симптоми мікоплазмозу.
• При появі перших ознак зараження паразитами слід відразу ж звернутися за медичною допомогою та почати відповідне лікування, щоб інфекція не набула хронічну форму. Після того, як симптоми вщухнуть, інфекція може зачаїтися і нагадати про себе, коли захворювання стане запущеним.

При відсутності своєчасного лікування мікоплазмоз призводить до простатиту у чоловіків, уретриту, запальних процесів в області матки і придатків.

Особливо небезпечна хвороба в період вагітності, так як паразити можуть стати причиною передчасних пологів, мимовільного аборту, підтікання навколоплідних вод.

Якщо не вилікувати захворювання до настання вагітності, інфекція найчастіше потрапляє в організм дитини під час пологів.

Як відбувається зараження мікоплазмозом

Багато пацієнтів цікавляться, мікоплазмоз як передається і чи можна заразитися інфекцією від людини. Найчастіше зараження патогенними мікроорганізмами відбувається:

1. При статевому контакті з інфікованим партнером;
2. Від інфікованої матері дитині під час проходження через родові шляхи;
3. Під час контакту з побутовими предметами загального користування;
4. Також інфікування мікоплазмою може статися повітряно-крапельним шляхом.

Мікоплазмою pneumoniae можна заразитися при поцілунку, чханні або кашлі, коли інфікована мокрота виявляється на слизових оболонках здорової людини. Але основним шляхом інфікування вважається статевий контакт з носієм патогенних організмів.

• Якщо імунітет у людини сильний, опинившись в організмі, паразити можуть себе проявляти не відразу. Хвороба починає себе проявляти при створенні сприятливих умов для розмножень мікоплазм, тобто в разі зниження імунітету, коли людина простигає або відчуває стрес.
• Передаються паразити при незахищеному статевому контакті. У жінок захворювання зазвичай протікає без явних симптомів, тому тривалий час пацієнтки не підозрюють про наявність інфікування. Чоловіки здатні заражатися в тому числі і при гомосексуальному зв’язку, через оральний або анальний секс.
• Нерідко інфікування дитини відбувається під час пологів від зараженої матері. Через плаценту плід може інфікуватися тільки як виняток, так як мікоплазми не здатні пересуватися через кров.

Паразити здатні жити не тільки в тілі людина, але і домашніх тварин, також вони нерідко паразитують в грунті і рослинах. Тому батьки, що піклуються про здоров’я маленьких дітей, нерідко задаються питанням, мікоплазма як передається при контакті з вихованцями і небезпечна вона для дитини.

На думку ветеринарів і лікарів, мікоплазми, які живуть в організмі кішок і собак, не несуть ніякої небезпеки для людини. Справа в тому, що мікоплазма – це організм, що передається виключно від тварини до тварини або людини до людини. При цьому збудниками інфекції у домашніх вихованців виступають інші види паразитів, які не здатні паразитувати в людському організмі.

1. Зокрема, збудники інфекції типу Felis провокують розвиток у домашніх тварин кон’юнктивіту і порушення роботи верхніх дихальних шляхів.
2. Мікоплазми типу Gateae призводять до появи поліартриту у дорослих тварин та їх потомства, також подібна інфекція нерідко стає причиною народження мертвих кошенят або цуценят.
3. Найбільш небезпечним збудником для собак вважається мікоплазма Супоѕ.

При діагностуванні захворювання необхідно проведення повного і тривалого курсу терапії у тварин. Лікування полягає в застосуванні антипаразитарних лікарських засобів, до яких відносяться такі препарати, як Левоміцетин, Аміноглікозиди, Тетрацикліни, Макроліди.

Додатково, крім основного лікування домашньої тварини, слід обов’язково продезінфікувати всі предмети, з якими часто контактує вихованець. Також при виявленні подібного діагнозу забороняється проводити в’язку між тваринами.

Таким чином, від кішки або собаки придбати інфекцію людині неможливо. Однак для збереження здоров’я вихованця і запобігання розвитку інших інфекцій на тлі мікоплазмозу, в тому числі у людей, що треба дотримувати гігієнічні правила.

Способи лікування та профілактики інфекції

Після того, як пацієнт здає всі необхідні аналізи, лікар з’ясовує точне найменування паразитів, що живуть в організмі людини.

Після цього, на підставі отриманих даних, вибирається схема лікування і підбираються препарати.

Лікувальний курс мікоплазмозу, пов’язаного з ураженням дихальних шляхів, має кілька основних етапів.

• Насамперед лікар призначає антибактеріальні препарати у вигляді Тетрацикліну і Доксицикліну. До речі, Доксициклін при уреаплазми також застосовується, а ці паразити часто йдуть разом.
• На другому етапі терапії застосовуються препарати фторхінолони у вигляді Офлоксацину або Ципрофлоксацину.
• Після цього пацієнт приймає лікарські засоби макроліди у вигляді Еритроміцину, Сумамеда, Кларитроміцину, Азитроміцину.

Тривалість курсу лікувальної терапії становить не менше трьох тижнів. Для полегшення загального стану можна також приймати ліки протикашльову, відхаркувальний, жарознижуючої дії.

Для лікування урогенітального мікоплазмозу використовуються антибіотики. Тривалість курсу терапії становить близько тижня. Також лікар може призначити прийом протигрибкових препаратів у вигляді Ністатину, Флуконазолу.

Щоб швидше відновити мікрофлору уражених внутрішніх органів, приймають пребіотики і пробіотики. Найбільш відомими засобами є Біфіформ, Лацидофил, Лінекс.

Для профілактики повторного зараження мікоплазмозом необхідно нормалізувати роботу імунної системи, для цього беруть комплекс вітамінів і мінералів. Додатково допускається використання імуностимуляторів у вигляді Лаферону та Інтерферону.

Жіночий мікоплазмоз ефективно лікується за допомогою вагінальних свічок на основі антибіотиків. До них відносяться такі препарати, як Гравагин і Метронідазол. Чоловічі інфекції лікують кремами і мазями, серед яких Офлокаин, Метрогіл. Подібне лікування призначається лікарем після здачі аналізу полімерно-ланцюгової реакції.

У відео у цій статті Олена Малишева розповість про способи передачі мікоплазмозу.