Симптоми лямбліозу у жінок: як проявляється гостре і хронічне захворювання, лікування лямблій

Лямблії – це паразити, що сприяють появі лямбліозу. При такому захворюванні вражається тонка кишка, що нерідко супроводжується неврологічною і алергічною симптоматикою.

Протягом гельмінтозу, спровокованого лямбліями, може бути різним. Так, на інтенсивність розвитку захворювання впливають певні фактори: вік, загальний стан організму людини і пол.

Приміром, паразитування лямблій у жінок на початковому етапі глистової інвазії часто має прихований характер. Однак в процесі розвитку хвороби її ознаки стають більш характерними і насиченими.

Для жінок, які перебувають у положенні, життєдіяльність глистів може стати небезпечним явищем, навіть при відсутності видимої клінічної картини їх присутності в тілі. У той же час лямблії можуть довго жити в організмі здорового чоловіка і не завдавати йому особливої шкоди. Тому всі жінки повинні знати про симптоми, що супроводжують лямбліоз і які ускладнення можуть розвинутися внаслідок його перебігу.

Причини розвитку цього виду глистової інвазії криються в попаданні в організм найпростіших одноклітинних мікроорганізмів. Виділяють кілька основних способів проникнення паразитів в організм хазяїна:

1. недотримання гігієнічних норм;
2. порушення епідеміологічних та санітарних правил.

В людський організм гельмінти можуть потрапити після вживання сирої води, через брудні руки, рот і після поїдання зелені, ягід, овочів, на яких є личинки глистів. Також інвазивним джерелом є людина. Крім того, у піхві черв’яки можуть проникнути в процесі незахищеного статевого акту.

Факторами, що сприяють розвитку лямбліозу, є дефекти імунної системи, нестача соляної кислоти в шлунку. Також у групі ризику знаходяться люди, які вживають багато сахарози і ті, хто нехтують білковою їжею.

Вагітні жінки більше за інших схильні до різних інфекцій. Адже в такий період в їх організм перебудовується гормонально, що супроводжується ослабленням імунітету. Зниження захисних функцій – це повішений ризик утворення відповідних умови для проникнення в організм різних паразитів.

Щоб жінка при зараженні найпростішими могла вжити всі необхідні заходи по їх знищенню, що дозволить їй уникнути несприятливих наслідків паразитування черв’яків, вона повинна знати яка клінічна картина характерна лямблиозу.

Симптоми, що вказують на наявність лямблій в жіночому організмі

Спочатку інфікування, під час інкубаційного періоду гельмінтоз протікає у більшості жінок зі слабо вираженими проявами.

Інтенсивними ознаки стають тільки, коли лямблії починають активно розмножуватися (щільність колонії може сягати 1 млн черв’яків на 1 см2 слизової кишечника).

З причини того, що найпростіші мікроорганізми, що мешкають в дванадцятипалої кишці (верхній відділ), симптоматика глистової інвазії полягає в появі захворювань, пов’язаних з порушенням роботи органів ШКТ. В цей період у більшості жінок з’являються наступні ознаки:

• слабкість і хронічна втома;
• діарея без кров’яних домішок з неприємним запахом;
• поганий апетит;
• поява субфебрильної температури;
• безсоння;
• свербіж у піхві.

Нерідко лямблиозу супроводжують різні алергічні реакції на шкірі. Це може бути кропив’янка і сверблячі висипання. А у вагітної жінки, схильної до алергії при паразитозе може розвинутися атопічний дерматит.

Ще пацієнтка скаржиться на розлад стільця, коли запори і проноси чергуються. При цьому можуть виникати больові відчуття в правому підребер’ї, що супроводжуються підвищеним газоутворенням.

Такі симптоми лямбліозу у жінок вказують на те, що захворювання перейшло в хронічну форму. На УЗД це проявляється збільшенням печінки і дискінезією жовчовивідних шляхів.

Коли гельмінтоз стає хронічним, у жінок нерідко з’являються симптоми загальної інтоксикації і неврологічні прояви (блювота, болі в голові, нудота, запаморочення).

Якщо захворювання знаходиться на етапі ремісії, то його симптоматика особливо не проявляється, але іноді після вживання жирних продуктів може виникати дискомфорт в правому підребер’ї. Однак така ознака розвивається тільки при запаленні стінок жовчного міхура.

Іноді при хронічному лямбліозі жовтіють шкірні покриви. Це відбувається при втраті еритроцитів і лейкоцитів, внаслідок чого збільшується навантаження на печінку.

У деяких жінок тривала присутність лямблій в організмі супроводжується лущенням шкіри на стопах і долонях. Нерідко це цьому ознаками супроводжують заїди і тріщини.

Внаслідок патологічних змін у інвазивного людини починають випадати волосся. При атопічних ознаках алергії (дерматити, полиннози, бронхіальна астма) клінічна картина гельмінтозу ускладнюється.

Якщо жінка виявила у себе хоча б два вищеописаних симптому, то їй слід звернутися до лікаря. Адже при відсутності своєчасної дегельмінтизації стан пацієнтки з кожним днем буде лише посилюватися.

Більш того, протікання в організмі вагітної жінки захворювань, викликаних паразитами, шкодить станом плода. Коли гельмінти ведуть активну життєдіяльність, вони порушують процеси всмоктування поживних речовин, необхідних жінці та її дитині.

Як було сказано вище, внаслідок паразитування лямблій в крові знижується вміст еритроцитів.

Це призводить до кисневого голодування плоду.

Як лікується лямбліоз у жінок?

Для підтвердження глистової інвазії пацієнтці необхідно здати кал і кров на аналіз. Якщо при дослідженні цих біоматеріалів були виявлені збудники інфекції, проводиться дегельмінтизація.

Лікування лямбліозу включає в себе кілька етапів:

• підготовка до виведення паразитів;
• дегельмінтизація та усунення симптоматики захворювання;
• нормалізація функціонування ШКТ і корекція імунітету.

Для прискорення процесу одужання в період лікування жінкам (особливо вагітним) бажано дотримуватися дієти. Таким чином, сформуються невідповідні умови для паразитів і зменшитися навантаження на кишечник. Також під час протипаразитарної терапії необхідно пити антигістамінні засоби та ентеросорбенти.

При призначенні антиглистних препаратів лікар враховує індивідуальні особливості пацієнтки, симптоми гельмінтозу, вік та наявність супутніх захворювань. Проте вагітним жінкам більшість подібних ліків вживати заборонено, так як вони дуже токсичні. У такому випадку вони можуть скористатися народними засобами (часник, цибуля, полин, гарбузове насіння).

Після медикаментозної дегельмінтизації проводиться відновлююче лікування. Його основне завдання полягає у зміцненні ослабленого імунітету.

Багатьох жінок цікавить питання: чи можна вагітніти, коли в організмі є лямблії? При такому вигляді гельмінтозу це можливо лише в тому випадку, якщо паразитарні мікроорганізми не заполонили сечостатеву систему. У здорових жінок протягом лямбліозу протікає, як і у чоловіків.

Але краще не затягувати з лікуванням цієї хвороби, так як іноді можуть розвинутися такі ускладнення, як інфекційно-токсичний шок.

Разом з тим на тлі тривалого хронічного перебігу гельмінтозу через порушення всмоктування вітамінів розвиваються анемії.

Профілактика

В підвищеній зоні ризику знаходяться жінки, що виношують плід, яким слід більш ретельно дотримувати гігієнічні правила, а саме не купатися в природних водоймах (відкритих), де застоялася вода і в громадських басейнах. Адже саме у цих місцях найчастіше виявляються найпростіші паразитарні мікроорганізми.

Крім того, перед вживанням сиру воду завжди потрібно кип’ятити і ретельно дотримуватися всі гігієнічні правила. При цьому необхідно регулярно знищувати тарганів і мух.

Якщо хтось із членів сім’ї перехворів на гельмінтоз, то всі предмети, з якими він контактував, а також його рушники, постільна і натільна білизна потрібно прокип’ятити протягом 5 хвилин.

Так, в профілактичних цілях жінкам слід ретельно дотримуватися правил гігієни. При цьому раз на рік бажано проходити повне обстеження організму на наявність в ньому паразитів.