Токсоплазмоз: що це таке у людини, симптоми і лікування (фото)
Багато людей не підозрюють, що токсоплазмоз — це дуже поширене захворювання. Його можна порівняти з масовості з вірусом герпесу. За останніми даними, близько половини людей у світі є носіями цієї інфекції, а в Російській Федерації — понад 20% населення.
Збудник токсоплазмозу
Токсоплазмоз — це небезпечне захворювання ссавців, зокрема людини, що викликається найпростішими роду Токсоплазма. Дана хвороба може носити вроджений чи набутий характер, протікати в латентній або гострій формі. Джерелом інфекції найчастіше є кішки або пацюки. Захворювання передається через пошкоджені покривні тканини, від матері до дитини, під час трансплантації органів, переливання крові.
Токсоплазми — це внутрішньоклітинні паразити, їх основним господарем є кішка, а людина — проміжний господар. Збудник може потрапити в організм кішки при поїданні сирого м’яса.
Потрапивши в стінку кишечника, токсоплазми починають виробляти величезну кількість ооцист, які разом з випорожненнями виходять у навколишнє середовище і через кілька годин стають інвазійними. Найчастіше людина заражається токсоплазмозом, коли прибирає котячий туалет. Ооцисти можуть проникнути через ранки або разом з їжею.
Коли ооцисти потрапляють в тонкий кишечник людини, вони проникають у кровоносне русло і з током крові поширюються по всьому організму. Потрапивши до клітини, ооцисти починають активно розмножуватися, викликаючи руйнування органел і ДНК. Множинні бінарні поділу токсоплазми є причиною розриву клітини та її загибелі. Із зруйнованої клітини виходять рухливі тахизоиди, за формою схожі на півмісяць. Вони здатні заражати нові клітини і утворювати цисти в різних органах. Хворий токсоплазмозом людина не може бути причиною зараження інших людей, тому пацієнта не ізолюють.
Клінічна картина
Найпростіші вражають центральну нервову систему, органи зору, печінка, міокард. Якщо інфікування токсоплазмою відбулося в першому триместрі вагітності, плід гине із-за розвитку патологій, не сумісних з життям. Токсоплазмоз на ранніх етапах вагітності є показанням до переривання вагітності. Якщо зараження відбулося на більш пізніх термінах, значить, дитина народиться з вродженою формою токсоплазмозу. У цьому випадку хвороба протікає гостро, супроводжується ураженнями нервової системи, шкірних покривів і внутрішніх органів.
Набутий токсоплазмоз у більшості випадків протікає без симптомів. Інкубаційний період може тривати від 3 днів до 2 тижнів. У людей з ослабленим імунітетом (а також з вірусом імунодефіциту) захворювання може протікати в гострій формі. При цьому ознаки хвороби нагадують симптоми вірусу грипу та інших інфекцій. Хворі скаржаться на:
Діагностика токсоплазмозу
Дану хворобу у людини виявити вкрай складно через розмиті симптомів, схожих з безліччю інших захворювань. Діагностика токсоплазмозу не ґрунтується лише на скаргах пацієнта. Для встановлення точного діагнозу необхідно вивчити всі симптоми, з’ясувати, чи вживав він погано просмажене м’ясо, чи були у нього контакти з інфікованими тваринами. Також обов’язковою є лабораторна діагностика токсоплазмозу, яка представлена наступними методами:
- За допомогою імунологічних методів можна дізнатися приблизний час зараження токсоплазмозом. Використовуючи імуноферментний аналіз, виявляють наявність антитіл до даного захворювання. Одним з імунологічних методів є імунофлюоресцентна реакція (РІФ), при якій за допомогою світлового мікроскопа вивчаються антитіла. Якщо спостерігається яскраве світіння, значить, аналіз на токсоплазмоз позитивний. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) можна виявити ДНК і РНК токсоплазми в біологічних рідинах. Для ПЛР найчастіше використовується кров з вени або сеча. Якщо у них виявлена ДНК збудника, значить, в організмі відбуваються гострі запальні процеси.
- Паразитологічні методи використовуються для виявлення токсоплазм в крові або спинномозкової рідини людини. Дана група методів застосовується рідко, так як при їх використанні не завжди вдається виявити збудника інфекції.
При імунологічному аналізі досліджуються класи імуноглобулінів, що містяться у венозній крові пацієнта. Наявність антитіл G свідчить про те, що людина перехворіла токсоплазмозом і знаходиться на стадії одужання. Виявлення імуноглобулінів класу М говорить про гострій стадії токсоплазмозу та необхідності лікування.
Лікування і наслідки токсоплазмозу
Набутий токсоплазмоз лікують лише в тому випадку, якщо він протікає в гострій формі. Також не потрібно медикаментозне втручання особам, які є переносником інфекції, у яких хвороба має хронічну форму. Після постановки діагнозу токсоплазмоз у гострій формі лікар призначає препарати, які допоможуть впоратися з недугою. При цьому важливо не займатися самолікуванням, а виконувати всі рекомендації медиків.
Набутий токсоплазмоз у пацієнтів, організм яких не може самостійно подолати інфекцію, лікується антибіотиками тетрациклінової групи, деякими протималярійними препаратами. Найчастіше лікарі призначають наступні ліки:
При лікуванні захворювання лікар також може призначити вітаміни та антигістамінні препарати. Іноді за показаннями лікаря проводиться імуномодулююча терапія, що включає підшкірне введення токсоплазмина.
Після перенесення захворювання і повного одужання у людини формується імунітет до токсоплазмозу. Але є пацієнти, які можуть страждати від цієї недуги все життя. До групи ризику належать діти з вродженою формою хвороби, а також люди з імунодефіцитом (ВІЛ, СНІД). Крім хворобливих симптомів у людей з вірусом імунодефіциту великий ризик виникнення різноманітних ускладнень, до яких належать токсичний шок, різні ураження нервової системи, серцевого м’яза, легенів і бронхів, атрофія зорового нерва, випадання волосся.
Якщо у людини з’явилася підозра на зараження токсоплазмозом, не можна займатися самолікуванням, необхідно звернутися до лікаря для проведення аналізів. У разі позитивного аналізу на токсоплазму пацієнт з гострою формою хвороби повинен дотримуватися всі свідчення лікаря.
Профілактика токсоплазмозу
Профілактика токсоплазмозу, насамперед, передбачає суворе дотримання норм санітарії. Необхідно ретельно мити руки після відвідування місць загального користування, перед їжею, після повернення з вулиці. Потрібно добре промивати фрукти і овочі, що вживаються в їжу в свіжому вигляді, добре прожарювати м’ясо.
Бажано мінімізувати контакти з кішками, не дозволяти дітям гладити бездомних тварин, які можуть бути розповсюджувачами інфекції.
У житловому приміщенні не повинно бути тарганів і щурів, так як вони можуть переносити цисти збудника. Особливу увагу слід приділити роботі на дачній ділянці: при обробці грунту бажано вдягати рукавички, мити руки після її завершення.
Дуже важлива профілактика токсоплазмозу і при плануванні вагітності. Слід пам’ятати, що імунітет при токсоплазмозі виробляється тільки після перенесення інфекції. Тому майбутнім мамам рекомендовано здати імунологічний аналіз. Якщо в крові G-імуноглобуліни, це говорить про відсутність імунітету до цього захворювання. У цьому випадку вагітній жінці необхідно звести до мінімуму всі контакти з гризунами і кішками. Не варто прибирати котячі туалети чистити клітки домашніх вихованців.
Якщо вдома живе кішка, її також необхідно перевірити на наявність збудника. Для цього фекалії тваринного слід здати на лабораторний аналіз. При виявленні в калі кішки цист токсоплазми, ветеринар призначить комплексне лікування. Але у домашніх тварин не виробляється захисна реакція після одужання, тому вони можуть заразитися цією хворобою знову. Щоб убезпечити домашнього вихованця від токсоплазмозу (а тим самим себе і своїх близьких), потрібно стежити за харчуванням кішки і обмежити їй доступ до вулиці, де через грунт і спілкування з іншими тваринами дуже просто заразитися цим захворюванням.