Як кліщі заражаються енцефалітом: патогенез, шляхи передачі

Що спільного між кліщами і їжаками? Виявляється, в місцях їх розмноження визначити чисельність популяції можна з допомогою їжаків. Для цього потрібно звичайного їжачка запустити в ліс на годину, потім озброїтися пінцетом, рукавичками, окулярами, уважно і акуратно зібрати всіх тварин, присмоктуються до шкіри або застрягли між голками. Чому саме їжаків? Та тому що колючки заважають їм прикусити, витягнути цих паразитів.

Таким чином паразитологи підраховують кількість кліщів на певній території. Для чого це потрібно? Щоб визначити райони з найбільш вірогідним збільшенням числа особин, спрогнозувати ситуацію, прийняти всі заходи захисту від зараження енцефалітом. Енцефаліт ‒ група важких вірусних інфекцій, що вражають головний мозок людини.

Біологія іксодових

Іксодові кліщі (пасовищні або лісові) ‒ дрібні павукоподібні, які частину свого життя проводять на тілі господаря, живляться кров’ю людини та тварин. Кліщі мають маленьку голівку, вісім лапок, невелике тільце, гострий гарпунообразний хоботок для смоктання крові. Орієнтуються за допомогою органів дотику і нюху, здатні відчувати теплокровний організм на відстані до 10 метрів.

Сама ненажерлива стать – жіноча, адже для розвитку яєць їй необхідні поживні речовини. Насосавшись крові, самиця збільшується в сотні разів, стає схожою на блискучу велику крапельку. Але обережно ‒ незручне рух, і черевце може лопнути, а його вміст ‒ бризнути в очі або ранку на тілі. Самці не такі кровожерливі ‒ адже їм не потрібно піклуватися про потомство, досить тільки підкріпитися і запліднити самку.

З епідеміологічної точки зору, найбільш небезпечними будуть самки кліщів. Прісасиваясь на кілька днів, вони разом зі слиною впорскують велика кількість вірусних частинок в кров людини.

Чим небезпечні для людини іксодові кліщі

Страшилки про кліщів мають під собою реальне підгрунтя ‒ можна заразитися такою страшною хворобою, як бореліоз, енцефаліт. Як може заразитися людина? Досить погуляти на природі, підчепити кліща, кровожерна істота знайде затишне містечко, вбиває свою голівку практично повністю в шкіру і буде пити-смоктати днів десять ‒ дванадцять, якщо людина не помітить його раніше, або випадково не зачепить, обірвавши криваве черевце. Але справу вже зроблено ‒ укус кліща запустив механізм передачі інфекції.

Щоправда, не кожна тісний зустріч з кліщем може викликати енцефаліт, потрібно, щоб у тварини був у слині цей підступний активний вірус. Кількість укусів енцефалітного тварини підвищує ризик розвитку захворювання, хоча іноді буває достатньо і одного укусу. Проведена вчасно вакцинація, достатній рівень антитіл – гарантія того, що хвороба не розвинеться. Як кліщі заражаються, звідки взявся вірус, механізм передачі вивчає наука епідеміологія.

Як заражаються кліщі

Джерело інфекції ‒ мишоподібні гризуни (землерийки, полівки, бурозубки) кроти, зайці та інші дрібні тваринки. Епідеміологи нарахували понад 200 тварин, які є природними резервуарами вірусу енцефаліту. Природні вогнища кліщового енцефаліту ‒ тайгові райони Далекого Сходу, лісова зона Росії від Калінінграда до Сахаліну.

Захворювання характеризується весняно-літньої періодичністю, з підвищенням активності кліщів, збільшується кількість заражених. Кліщі заражаються, харчуючись кров’ю цих тварин, часто змінюють 3-4 господарів, мають складний життєвий цикл:

1. Плодовиті самки відкладають величезну кількість яєць, з яких розвиваються личинки.
2. Личинки живуть на дрібних тварин, птахів, іноді на великих комах, перед настанням наступної фази розвитку падають на землю, перетворюючись на німфу.
3. Німфа ‒ статевонезрілий кліщ, який живе на великих тваринах і людині, насичуючись, німфа линяє, також падає на землю.
4. Доросла особина через час заповзає на травинки, сидить, розставивши лапки, чекає свою «здобич» ‒ господаря.

Дорослі особини живуть 3-4 місяці, до осені вмирають, зимують тільки статевонезрілі самки.

Як людина заражається

Здобиччю кліща може стати не тільки тварина, але і людина. Активність кліщів починає проявлятися ранньою весною, тому вже у квітні можлива зустріч з цими істотами. Пік активності припадає на травень (потрібно бути обережним, виїжджаючи на травневі пікніки) і зберігається майже до кінця червня. З настанням посушливих і спекотних днів активність зменшується.

Для європейської частини Росії характерний другий серпневий пік. На Уралі, у Сибіру і Далекому Сході спостерігається тільки один весняно-літній пік. Кліщовий енцефаліт має два джерела переносника вірусу до людини:

Росія за кількістю випадків захворювань займає одне з перших місць у світі. 20-30% хворих становлять діти.

Кліщовим енцефалітом можна заразитися непомітно. Знайшовши затишне містечко з тонкою шкірою, кліщ своїми хелицерами прокушує шкіру, вставляє в ранку хоботок, що має хітинові зубчики, які надійно, як якір, утримують тіло тварини на годувальницю. Тому-то кліща важко витягнути з ранки (про те, як це зробити самостійно).

Зі слиною в ранку потрапляють речовини, що перешкоджають згортанню крові, тому тварини можуть випити её дуже багато. В ранку також впорскується знеболюючі речовини, укус виходить безболісним, людина не завжди помічає маленьких монстрів, які присмокталися до його шкірі. Після того, як тварини напилися, вони витягають хоботок, падають на землю.

За зовнішнім виглядом кліща неможливо з’ясувати, чи заражений він вірусом енцефаліту. Визначити можна в лабораторії, зробивши пробу.

Етіологія

Етіологія (причини), шляхи зараження та передачі кліщового енцефаліту вивчені досить добре. Збудник інфекції розмножується в клітинах ссавців, птахів і членистоногих. У зовнішньому середовищі живе недовго, швидко руйнується при кип’ятінні, дії дезинфікуючих засобів. Кліщовий енцефаліт характеризується природною осередкових ‒ захворювання зустрічається лише там, де мешкають іксодові кліщі.

Зараження енцефалітом відбувається при вживанні в їжу сирого молока, інших молочних продуктів, отриманих від хворих тварин. Шляхи зараження ‒ трансмісивний (через кров при укусі), аліментарний. Ворота інфекції ‒ шкірні покриви, епітелій травного тракту. Вірус рухається кровоносними, лімфатичними судинами, інфікуючи клітини і тканини на своём шляху. Досягаючи головного мозку, локалізується в клітинах.

Захворювання частіше протікає гостро, рідко буває хронічна форма триває довічно. Ускладнення, що виникають при розвитку захворювання, можуть закінчитися паралічем або смертельними наслідками ‒ у 70-80% пацієнтів на все життя зберігаються ускладнення, у 20% розвиток патології закінчується смертю.

Патогенез захворювання у людини

Кліщовий енцефаліт характеризується глибоким ураженням білого і сірого речовини головного мозку, чутливих і рухових корінців спинномозкових, черепномозкових і периферичних нервів. У хворих набрякають і стають гиперемованими мозкові оболонки, уражаються внутрішні органи ‒ нирки, печінка, легені. Відбуваються незворотні процеси загибелі нейронів, мозкових судин.

Патогенез енцефаліту різноманітний:

Всі люди, хворі кліщовим енцефалітом, мають обстежуватися на бореліоз, так як кліщі можуть бути заражені обома інфекціями.

Клініка

Інкубаційний період ‒ 7-14 днів, іноді до 20 діб. Хвороба розвивається гостро, пацієнти скаржаться:

Може виникати затьмарення свідомості, оглушення, кома. При появі симптомів захворювання необхідно терміново доставити хворого в інфекційне відділення для уточнення діагнозу та проведення інтенсивного медикаментозного лікування.

Висновки

Джерелом зараження енцефалітом служать дикі дрібні тварини, у яких вірус живёт в клітинах крові. Тварини заражають харчуються на них кліщів. Дорослі кліщі кусають людину – ланцюжок замикається. Дотримання правил безпеки, своєчасна вакцинація, знищення кліщів – гарантія здоров’я людини.