Як приймати Декарис дорослим: схема лікування і дозування

Якщо гельмінтоз протікає гостро або супроводжується вторинною інфекцією, то медики вдаються до використання препаратів з розширеним противопротозойним дією. Такі ліки від паразитів є найбільш дієвими.

Одним з кращих препаратів з розширеним спектром протигельмінтної дії по праву вважається Декарис. Це глистогінний засіб широко використовується при зараженні круглими або плоскими паразитами.

Випускають медикамент у вигляді таблеток для внутрішнього застосування. Ціна на Декарис в аптеках коливається в діапазоні від 200 до 260 рублів. Варто відзначити, що засіб відпускається тільки при наявності відповідного рецепта.

Дія та показання до застосування Декариса

Інструкція щодо застосування препарату свідчить, що його діючим компонентом є левамізол. В одній таблетці для дорослих міститься 150 мг цієї речовини. В пігулках для дітей міститься 50 мг левамізолу.

Як діє медикамент? При попаданні в організм активна речовина даного протиглистовою препарату руйнує клітинну мембрану паразита, тим самим значно підвищуючи її проникність.

Також левамізол пригнічує процес утилізації поживних речовин гельмінтів. Внаслідок цього паразит не отримує достатньої кількості необхідних нутрієнтів, і в його тілі виснажуються запаси глікогену.

Під впливом перерахованих вище факторів наступає параліч нейро-м’язової системи гельмінта. З плином часу паразит гине. Виводяться загиблі обличча через кишечник. Неактивні метаболіти препарату залишають організм через кишечник. Варто відзначити, що метаболізуються продукти розпаду левамізолу в печінці.

Декарис унікальний у своєму роді препарат, так як він не тільки згубно впливає на паразитів, але і сприяє підвищенню імунітету людини. Якщо на тлі гельмінтозів у людини розвинулися аутоімунні захворювання, то доцільно застосовувати виключно дане ліки.

Медикамент згубно впливає на більшість паразитів. Відгуки паразитологів свідчать про те, що глистогінний засіб можна використовувати при лікуванні аскаридозу, ентеробіозу, трихоцефальозу, некатороза, анкилостомидоза, токсоплазмозу, трихостронгилеза, стронгілоїдозі. Щодо стрічкових черв’яків і сосальщиков Декарис неактивний.

Якщо у людини прогресують змішані гельмінтози, то застосовувати цей засіб від паразитів дозволяється.

Також препарат можна використовувати в профілактичних цілях і при лікуванні інвазій, що супроводжуються вторинними інфекціями.

Інструкція по застосуванню препарату

Як правильно приймати Декарис? Бажано пити таблетки під час прийому їжі або після прийому їжі. Дозування для дорослих вибирається виходячи з маси тіла пацієнта.

При лікуванні гельмінтозів добова доза зазвичай становить 150 мг. Приймати таблетки потрібно одноразово. Якщо препарат використовується у профілактичних цілях, то його треба прийняти в такому ж дозуванні.

Тривалість курсу лікування – 1 день. Однак при лікуванні токсоплазмозу або змішаних гельмінтозів, тривалість дегельмінтизації зростає до 3 діб. Повторний курс лікування дозволяється провести через 30-60 днів. Однак при важкому перебігу захворювання, повторна терапія проводиться через 3-5 тижнів.

Варто відзначити, що пити Декарис не можна вагітним і годуючим жінкам. Це пов’язано з тим, що активні речовини ліки згубно впливають на дітей у віці до 3 років. Крім того, неактивні метаболіти цього засоби від паразитів здатні з легкістю подолати плацентарний бар’єр або потрапити в організм дитини через грудне молоко.

Також протипоказанням до застосування є ниркова недостатність (гостра) та печінкова недостатність. При алергії на левамізол, агранулоцитоз, цирозі, жирової дистрофії печінки вживати таблетки Декарис категорично забороняється.

Варто відзначити, що під час курсу лікування не можна пити алкогольні напої, так як при взаємодії левамізолу та етилового спирту може розвинутися гостра печінкова недостатність або алкогольна інтоксикація. Також поряд з Декарисом не можна приймати інші глистогінні засоби з розширеним спектром противопаразитарного дії.

При вживанні глистогінний засоби можуть з’явитися наступні ускладнення:

1. Порушення в роботі органів травної системи. У такому випадку у людини з’являються болі в подложечной області, напади нудоти, блювання, діарея (запор). Іноді – пересихання слизової оболонки рота, стоматит, анорексія.
2. Ниркова недостатність.
3. Стрімке підвищення рівня активності трансаміназ (печінкових).
4. Алергічні реакції.
5. Порушення в роботі нервової системи. Вони проявляються у вигляді тремору кінцівок, м’язових судом, підвищення температури тіла, мігрені, запаморочення, сплутаність свідомості.
6. Маткові кровотечі.
7. Агранулоцитоз.

Групові аналоги Декариса

Непоганою альтернативою Декарису вважається Тіабендазол. Цей засіб теж має розширений спектр противопротозойного дії, тому широко використовується при лікуванні гельмінтозів у дорослих пацієнтів.

Вартість таблеток в аптеках досягає 130-170 рублів. Препарат відпускається лише за умови наявності рецепту.

Як діє препарат? Існує припущення, що активні речовини ліки блокують процес синтезу найважливіших поживних речовин, які використовуються в процесі життєдіяльності паразитів. Під впливом цього чинника гельмінт поступово виснажується і гине.

Діючі компоненти Тіабендазолу не тільки знищують статевозрілих особин паразитів, але і очищають кишечник від глистів. Неактивні метаболіти виводяться ліки разом з сечею і фекаліями. Дане глистогінний засіб доцільно використовувати при таких захворюваннях, як:

• Аскаридоз.
• Токсокароз.
• Ентеробіоз.
• Анкілостомоз.
• Трихінельоз.
• Стронгілоїдоз.
• Трихоцефальоз.

Також Тіабендазол призначають людям, що страждають від змішаної глистової інвазії. При гельмінтозах, які супроводжуються вторинними інфекціями, приймати це засіб дозволяється, але в такому разі слід підвищити дозування. Для профілактики глистових інвазій таблетки використовувати не можна.

Пити медикамент потрібно під час їжі або після прийому їжі. Дозування для дорослих пацієнтів залишається незмінною – 40-50 мг на 1 кг ваги. При лікуванні змішаних гельмінтозів добова доза зростає до 60 мг на 1 кг маси тіла. Варто відзначити, що препарат потрібно приймати з кратність 2-3 рази на добу.

Тривалість курсу дегельмінтизації складає 4-7 днів. При важкому перебігу недуги вона зростає до 10 діб. Повторно терапію можна проводити не раніше, чим через 21 день.

Тіабендазол протипоказаний вагітним і годуючим жінкам. Також це засіб заборонено вживати при наявності печінкової недостатності, алергії на складові медикаменту, анемії, гострої ниркової недостатності. Варто відзначити, що під час курсу лікування потрібно воздержать від вживання алкогольних напоїв та інших противогельминтних засобів синтетичного походження.

При вживанні таблеток Тіабендазол можлива поява таких побічних дій:

1. Порушення апетиту, діарея, холестаз (оборотний), печінкова недостатність, ушкодження печінкової паренхіми, підвищення рівня активності трансаміназ, стоматит, блювання.
2. М’язові судоми, мігрень, безсоння (сонливість). Рідко — сплутаність свідомості, оніміння рук, тремор кінцівок.
3. Гіперглікемія.
4. Артеріальна гіпотензія.
5. Порушення в роботі сечовидільної системи. Вони проявляються у вигляді крісталлургіі, гематурії, ниркової недостатності, нетримання сечі.
6. Лихоманка, озноб, дерматит, шкірний свербіж. Рідко – ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.

Ще замість Декариса можна використовувати Вермакар. У цього глистогінний засоби також розширений спектр антигельмінтного дії. Вартість таблеток Вермакар не перевищує 160 рублів. Відпускається це ліки, як і Декарис, тільки за рецептом.

В інструкції по застосуванню сказано, що активним компонентом препарату є мебендазол. Ця речовина є похідним бензимідазолів. При попаданні в організм діючий компонент препарату підвищує проникність клітинних мембран у глистів, збиває процес утилізації глікогену та паралізує рухову активність гельмінтів. Під впливом цих факторів наступає загибель паразитів, інвазійних яєць і мігруючих личинок.

В яких випадках доцільно користуватися Вермакаром? Відгуки паразитологів свідчать про те, що препарат виявляє найбільшу активність щодо аскарид, анкілостом, бичачого ціп’яка і трихинелла. Ще препарат призначається людям, страждаючим від капилляроза, змішаних гельмінтозів, гнастомоза, стронгілоїдозі, ентеробіозу, альвеококкоза.

Пити таблетки потрібно натщесерце або після прийому їжі. Дозування вибирається на підставі типу глистової інвазії. Зазвичай вона становить 100-200 мг. Якщо у людини прогресує змішана інвазія, теніоз або стронгілоїдоз, то допускається підвищення дозування до 400 мг. Тривалість лікування – 3-5 днів. Повторно приймати ліки можна не раніше, чим через 14-20 діб.

Таблетки Вермакар протипоказані до застосування у період годування груддю та вагітності. Також заборонено вживати засіб при наявності гострої печінкової недостатності, ниркової недостатності, алергії на речовини з групи бензимідазолів. Якщо на тлі гельмінтозу розвинувся неспецифічний виразковий коліт або хворобу Крона, приймати медикамент не можна.

Під час курсу дегельмінтизації заборонено пити алкогольні напої, ліпофільні лікарські засоби, глистогінні препарати синтетичного походження, проносні препарати. Варто відзначити, що Вермакар значно знижує потребу в інсуліні у людей, які страждають від цукрового діабету 1 типу.

При вживанні таблеток можуть з’явитися такі ускладнення:

• Болі в абдомінальній області. Іноді вони супроводжуються порушенням стільця і нудотою. Також Вермакар може стати причиною підвищення рівня активності трансаміназ або розвитку анорексії. При тривалому прийомі можливо поява зворотного гепатиту.
• Порушення в роботі кровотворної системи – гіперкреатинемія, анемія, лейкопенія, гематурія, еозинофілія, циліндрурія.
• Нейтропенія.
• Алергічні реакції.
• Випадання волосся.
• Мігрень, галюцинації, сплутаність свідомості, м’язові судоми, оніміння кінцівок, порушення сну.

Відео до цієї статті запропонує свій погляд на чистку організму від глистів.