Некаріозні ураження зубів, що виникають до і після прорізування

Некариозние поражения зубов, возникающие до и после прорезивания

Зуби – це самий твердий орган тіла, що досягається за рахунок високої мінералізації, яка починається вже у внутрішньоутробному періоді розвитку малюка. Мінералізація – це процес насичення твердих тканин іонами кальцію, фосфору, фтору. Чим більше цих елементів у твердих тканинах, тим тканини більш стійкі до каріозним захворювань.

Крім цього, мінералізація визначає ще і розвиток такої групи захворювань, яка носить назву некаріозні ураження зубів. Якщо карієс – це інфекційний процес, який викликається мікроорганізмами, продуктами їх життєдіяльності – кислотами, то некаріозні ураження твердих тканин зубів – полиетиологичние захворювання, тобто у їх виникненні бере участь велика кількість факторів.

Всі некаріозні ураження діляться на дві великі групи: країни, що розвиваються до прорізування зуба і виникають після прорізування. Вражати ці процеси можуть як постійні, так і молочні зуби.

Причини розвитку

Загальні причини, які можуть призвести до розвитку некаріозних уражень:

  • захворювання матері, особливо у перший триместр вагітності, так як в цей момент відбувається закладка тканин зуба. Будь вірусні захворювання і навіть застуда можуть викликати патологію з боку плоду. Неправильне харчування, недоїдання, авітаміноз майбутньої мами також можуть спричинити патологію твердих тканин зуба;
  • захворювання дитини в перший рік життя, такими захворюваннями можуть бути: конфлікт груп крові матері та дитини за резус-фактором, трофічні захворювання, гострі інфекційні, дистрофія і т. д.;
  • штучне вигодовування – дитина щодня потребує поживних речовин, які необхідні для його росту і розвитку, для мінералізації твердих тканин. Всі ці елементи містяться в грудному молоці.

Ураження до прорізування

Некариозние поражения зубов, возникающие до и после прорезивания

Адентія

Некаріозні ураження всіх тканин зуба, що розвиваються до прорізування, можна розділити на кілька груп:

  • адентія – відсутність зуба, може бути повне (коли відсутня зачаток, першооснова) і часткове (коли зародок в кістки є, але він не прорізався – такі зуби носять назву ретинированних);
  • сверхкомплектние зуби – то є їх більше, чим 32;
  • відмінні від нормальних розмір і форма зубів – макродентія (розмір зубів більше норми), мікродентія (розмір зубів менше норми), зрощення, злиття, роздвоєння;
  • флюороз – розвивається як до прорізування, так і після;
  • гіпоплазія емалі;
  • тетрациклінові зуби;
  • патологія твердих тканин, викликана спадковими захворюваннями.

Спадкові ураження твердих тканин

Спадкові ураження твердих тканин зуба найчастіше виникають із-за мутацій в генах, але можуть і кодуватися в хромосомах, що передаються від батьків. Ці хвороби можуть обумовлювати або поразки тільки емалі, або тільки дентину, або емалі і дентину, або тотальне ураження тканин зуба. Передаватися вони можуть як аутосомно-домінантно, рецессивно, так і у зв’язку з підлогою.

  • Частіше зустрічається неповноцінний амелогенез. Клінічні прояви – тонка крапчаста емаль, яка часто сколюється, вони мають жовтуватий відтінок за рахунок просвічування через тканини дентину. На вестибулярній поверхні можуть бути як горизонтальні, так і вертикальні борозни. Зуби один з одним не контактують. Лікування, як правило, ортопедичне.
  • Ураження дентину може бути 3 типів. 1 тип зустрічається при загальному неповноцінному остеогенезе. Зуби при цьому дивного бурштинового відтінку, емаль дуже швидко сколюється, що стирається, з-за цього оголюється дентин, який також підлягає патологічної стертості. 2 тип – його ще називають синдром Стейтона-Капдепона. Клініка синдрому має такі самі прояви, як і при першому типі. 3 тип – характеризується опалесцирующим кольором коронок. На рентгені «раковинние» зуби – коли дентин в зубах просто відсутня.
  • За темою:  Стоматит у горлі: лікування у дорослих і дітей

    Гіпоплазія емалі

    Некариозние поражения зубов, возникающие до и после прорезивания

    Гіпоплазія емалі

    Захворювання характеризується недосконалим амелогенезом твердих тканин. Порушення емалі може відбуватися за трьома механізмами: порушення синтезу органічної матриці, порушення центрів кристалізації і порушення мінералізації. Гіпоплазія може бути місцева, коли вражена одна група зубів, і системна – вражені кілька груп.

    Системна гіпоплазія може мати кілька форм:

    • може змінюватися колір;
    • може статися недорозвинення структур емалі;
    • і емаль може просто відсутніми.

    Пігментація – найлегша і сприятлива форма. На симетричних зубах утворюються плями білого або жовтого відтінків. Вони абсолютно не турбують. Структура твердих тканин при цьому не порушена.

    Недорозвинення тканин емалі – більш важка форма. Підрозділяється на:

    • хвиляста емаль – на губній або язикової поверхні зуба можна побачити «хвилі». Часто малопомітні, добре візуалізуються при висушуванні. Виявляються малого розміру валики, між якими интактная емаль;
    • точкові поглиблення – присутність на коронках точкових дефектів. При зондуванні дна їх щільне. З часом за рахунок дії барвників їжі вони можуть змінювати свій колір;
    • борозниста форма – характеризується тим, що на поверхні утворюються дефекти у вигляді смуг, що піднімаються на поверхню інтактною. Таких смуг може бути багато, і, якщо вони займають всю поверхню коронки, то форма вже буде носити назву сходової.

    Відсутність емалі – може бути відсутнім, як на одній невеликій ділянці, так і на всій поверхні зуба. При цьому хворі будуть пред’являти скарги на больову реакцію від подразників.

    Лікування системної гіпоплазії:

    Некариозние поражения зубов, возникающие до и после прорезивания

    • микроабразия емалі – зішліфовується тонкий поверхневий шар емалі, далі проводиться реминерализующая терапія. Таке лікування можливо лише при поверхневих зміни кольору коронки;
    • препарування та пломбування дефекту його за типом каріозної порожнини. Найбільш широко використовуваний спосіб. Використовується при середньому ступені ураження;
    • ортопедичні методи лікування.

    Профілактика системної гіпоплазії – це правильне харчування вагітної матері, запобігання вірусних захворювань і їх адекватне лікування, природне вигодовування малюка, по можливості необхідно уникати інфекційних захворювань.

    Місцева гіпоплазія розвивається тільки на одному постійному зубі в результаті запалення фолікула, яке передається з кореня молочного зуба при періодонтиті, або при його травматичному пошкодженні. Характеризуватися процес буде наявністю крейдовидних або жовтих плям на вестибулярній поверхні зуба. Лікування таке ж, як і при системній формі.

    Тетрациклінові зуби

    Тетрациклінові зуби – це зуби, які змінили свій колір в результаті прийому тетрацикліну матір’ю під час вагітності (ураження молочних зубів) або дитиною в перші роки життя (постійні). Тетрациклін – це препарат з групи антибіотиків, який має тропність до твердих тканин зуба, тому відкладається в них. Характеризуватися вони при цьому будуть зміною кольору від світло-жовтих відтінків до темно-коричневого кольору. Дане фарбування носить стійкий, незворотний характер. Не ефективні методи відбілювання і сошлифовивания. Застосовується ортопедичне лікування.

    За темою:  Запах з рота після видалення зуба, неприємний запах з лунки

    Флюороз

    Некариозние поражения зубов, возникающие до и после прорезивания

    Флюороз – ендемічне захворювання, яке утворюється в результаті підвищеного надходження в організм фтору з води і продуктів харчування. Нормальна концентрація фтору в країнах з жарким кліматом 0,8 мг/л, в помірному поясі – 1 мг/л, в північних широтах – 1,5 мг/л. Така градація залежить від кількості споживаної води. У нормі фтор входить до складу кристалів гідроксиапатиту емалі. Такі кристали твердих тканин найбільш стійкі до кислот і обумовлюють кариезрезистентность. Але фтор – це ферментативний отрута, тому, коли фтору надходить більше, чим потрібно, він заміщає майже всі карбоксильні і гідроксильні групи, зменшує мікропространства в структурі, порушує мінералізацію і процеси окислення, тим самим утворюючи дефекти у вигляді плям.

    Флюороз може бути декількох форм:

    • штрихова форма – на вестибулярній поверхні утворюються смуги – штрихи, які стають помітні після висушування, вони можуть зливатися;
    • пятнистная форма – на губній і піднебінної поверхні емалі утворюються точкові дефекти, частіше меловидние, рідше жовтуватого відтінку;
    • меловидно-крапчаста форма – характеризується загальною зміною кольору емалі, вона стає тьмяною, бляклою. На цьому тлі помітні пігментні точкові зміни або дефекти у вигляді цяток – відсутність емалі. З часом дно цих ефектів пігментується, стає коричневого відтінку. При локалізації їх в ріжучих країв коронки стають схожі на «підгорілі»;
    • ерозивна форма – вся емаль пігментована, на цьому тлі присутні ділянки з відсутністю емалі;
    • деструктивна форма – на тлі відсутності емалі, вона стирається, оголюється дентин і змінюючи форму коронок. Ця форма є найбільш важкою і вимагає ортопедичного лікування.

    Некариозние поражения зубов, возникающие до и после прорезивания

    Флюороз виявляється відразу після прорізування молочних або постійних зубів. Молочні уражаються при надходженні фтору в організм матері, а постійні – якщо дитина з народження і до 3 років жив в ендемічному вогнищі. Вважається, що одна форма флюорозу не може переходити у іншу. При цьому небезпека великого надходження фтору не тільки в ураженні зубів, флюороз – це общесоматическое захворювання, яке призводить до зміни всього опорно-рухового апарату. Просто зміна зубів – це найбільш ранній симптом захворювання.

    Лікування при перших трьох формах консервативне. Проводиться відбілювання за допомогою розчинів перекису водню перекису карбаміду. Далі, проводиться реминерализующая терапія – очищаються від нальоту, висушуються, ізолюють від слини. Далі, проводяться аплікації розчином кальцію глюконату по 15-20 хвилин, через кожні 5 хвилин, потім замінюють аплікацію. Через 3 аплікації кальцієм наносять фторид натрію. Повторюють до 20 процедур. За 2 останніх формах – найважчих, необхідно ортопедичне лікування: або пломбування дефекту композитами, або ортопедичне лікування.

    Ураження після прорізування

    До групи захворювань, що виникають після прорізування, відносять:

    • патологічне стирання;
    • ерозія;
    • клиновидний дефект;
    • некроз.

    Патологічне стирання

    Некариозние поражения зубов, возникающие до и после прорезивания

    Патологічне стирання

    Зуби в нормі також піддаються стирання, цей процес має назву фізіологічної стертості, починається вона після 35 років з поверхневих шарів емалі, поступово зачіпаючи все більш глибокі шари. При патології цей процес йде набагато швидше. Виділяють кілька стадій стертості:

    • перша – лише поверхневі шари емалі, прикус при цьому не порушений, скарг може не бути;
    • друга стадія – зачіпає глибокі шари емалі і поверхневі шари дентину, при цьому можуть спостерігатися зміни прикусу, зниження нижньої третини обличчя. Хворі пред’являють скарги на порушення естетики, біль від подразників;
    • третя – глибокі шари дентину. Виражене порушення прикусу, зниження нижньої третини обличчя, симптоми ураження СНЩС: головний біль, зниження слуху, хрускіт і лузання суглоба.
    За темою:  Ріжуться зубки у дитини: як знеболити?

    В першу чергу відбувається стирання перших шісток, так як вони є ключами оклюзії, тобто формують весь прикус. При прогресуванні стирання шісток відбувається стирання різців з утворенням майданчиків дентину коричневого кольору, вони зменшуються в довжині. Це обумовлює скарги. Лікування – ортопедичне.

    Клиновидний дефект

    Клиновидний дефект — захворювання, що характеризується утворенням дефекту у вигляді клину в області шийок зубів. Етіологія захворювання не з’ясована, вважають, що основна причина – це надмірне механічне вплив на зуб і використання абразивних зубних паст і порошків.

    Клінічно хворі пред’являють скарги на порушення естетики, так як з часом дно дефекту пігментується і набуває жовтуватий відтінок, що негарно виглядає, тим більше, що найчастіше уражаються зуби лінії посмішки. Крім цього, хворий буде скаржитися на сильні болі від подразників, так як емаль в області шийки не більш тонка, тут розташовується безліч нервових закінчень, плюс – дуже часто при клиновидном дефекті оголюються шийки зубів, що збільшує чутливість. Лікування полягає у пломбуванні дефекту.

    Ерозія

    Некариозние поражения зубов, возникающие до и после прорезивания

    Ерозія зубів

    Утворюються ділянки з відсутністю емалі, найчастіше на самому опуклому ділянці коронки. Дефект у формі овалу або кола. Дно і стінки тверді, можуть бути симптоми гіперестезії. Небезпека ерозій полягає в тому, що вони можуть прогресувати і займати всю поверхню емалі.

    Некроз

    Деструктивне захворювання, відбувається порушення структури емалі з повною її відсутністю на певній ділянці. Найчастіше розвивається у людей, що працюють на виробництві органічних кислот. Характеризується такими симптомами, як виражена чутливість від будь-яких подразників.

    Таким чином, всі некаріозні ураження людських зубів діляться на виникаючі до прорізування зубів і після. Клінічно вони можуть протікати безсимптомно, але небезпека таких захворювань полягає в порушенні функцій жування, скронево-нижньощелепного суглоба, тому некаріозні ураження обов’язково підлягають лікуванню. При виявленні симптомів захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря, щоб уникнути серйозних наслідків. Бережіть свої зуби, адже вони визначають здоров’я всього шлунково-кишкового тракту і організму в цілому.

    MAXCACHE: 0.55MB/0.00170 sec