Артрит кульшового суглоба: причини хвороби, симптоми, лікування препаратами і народними засобами

Тазостегновий суглоб є одним з найбільших в організмі людини. Від нього залежить амплітуда рухів, згинання та розгинання тулуба. В силу того що суглоб масивний і регулярно піддається значним навантаженням, він найбільш схильний до запальних і дегенеративних змін. Артрит увазі одночасно і той і інший процеси. Вони здатні призвести до стійкої втрати працездатності. Своєчасне виявлення патології, повноцінна діагностика і компетентне лікування безпосередньо впливають на прогноз і якість життя пацієнтів. Так як в основі артриту лежить запальний фактор, недугу схильні всі вікові категорії, у тому числі молоді люди 30-35 років. Розвинувся всередині суглоба запальний процес призводить до ще більших дегенеративно-дистрофічних порушень.

1 Причини та види

Артрит кульшового суглоба носить прогресуючий характер. У медицині можна зустріти більш точну назву цієї патології — коксит.

Виділяють наступні види ураження:

  • ревматоїдний — є наслідком системного ураження хрящових тканин, має швидко прогресуючий перебіг і високу ступінь деструктивних змін в хрящових тканинах;
  • транзиторний — частіше зустрічається у дитячому віці до 10 років, вважається, що провокуючим фактором є інші захворювання стегнових структур або наявність природженої кульгавості;
  • реактивний — розвивається при наявності вірусів, грибків та бактерій, які знаходяться в хронічних вогнищах інфекції всередині організму;
  • туберкульозний — виділяють в окремий вид, так як при інфікуванні паличкою Коха суглоби часто стають основними органами-мішенями;
  • травматичний — з’являється після травматичних ушкоджень, переломів стегнової кістки або елементів тазу, нерідко коксит носить посттравматичний характер.

Запальні зміни в тазостегновому суглобі діляться по ступені ураження. Моноартрит передбачає ізольоване пошкодження одного суглоба. Олігоартрит — це симетричне ураження, а в результаті поліартриту поряд з тазостегновими суглобами запалюються довколишні зчленування малого тазу.

Умовно виділяють два механізми, здатних привести до запалення: аутоімунний та інфекційний. У першому випадку хвороба обумовлена порушеннями у власному імунітет людини. Організм починає провокувати запалення, визнаючи хрящову тканину чужорідної. Інфекційні агенти можуть перебувати в організмі або потрапити в порожнину суглоба на момент відкритої травми. У результаті порушується кровообіг, змінюється склад і кількість внутрішньосуглобової рідини і втрачається власна пружність хрящових структур, що призводить до незворотних наслідків.

Провокуючими факторами можуть стати:

  • ендокринні розлади;
  • патологія вегетативної нервової системи;
  • плоскостопість;
  • регулярна підвищене фізичне навантаження;
  • неправильне харчування;
  • алкоголізм.

Деякі захворювання внутрішніх органів, такі як гепатит, виразковий коліт і синдром Рейтера, призводять до динамічних порушень суглоба і утворюють його допоміжних структур. В результаті атрофії м’язи, кісткові елементи схильні до переломів, а суглоб — вивихів.

Надання першої допомоги при переломах різних видів

2 Симптоми

Артрит є запальним захворюванням, тому разом з локальними симптомами характерні загальні прояви. При наявності інфекційного збудника у вигляді стрептокока або синьогнійної палички у пацієнта виникають неспецифічні ознаки запалення. Підвищується температура тіла до 40 градусів, людина відчуває озноб, загальне нездужання, ломоту в м’язах, головний біль, нудоту. В області кульшового суглоба чітко видно почервоніння шкіри, на дотик вона гаряча, м’язи стають малорухомими.

Серед усіх місцевих симптомів на перше місце виступає больовий синдром. Біль всередині суглоба має постійний і ниючий характер з періодичними прострілами в сідничний м’яз і коліно. Навіть незначне рух в області ураження призводить до різкого посилення неприємних відчуттів і іррадіація болю по ходу стегнових м’язів. У гострій фазі навіть доросла людина потребує стороннього догляду, так як практично повністю втрачає можливість до самостійного пересування.

За темою:  Боляче вставати на коліна

Тривалий прогресування патології обумовлений наявністю хронічної форми перебігу. У спокої людина практично не відчуває неприємних відчуттів, вони з’являються тільки після фізичного навантаження або тривалого перебування в одному положенні. З часом знижується апетит, відбувається втрата маси тіла, а з ураженої сторони спостерігається асиметрія м’язів. У хворого з’являється кульгавість, навіть при відсутності симптомів і їх згасання він намагається не навантажувати хворий суглоб. Тривалий і виражений протягом призводить до втрати рухової активності, так як формується анкілоз — зрощення кісткових структур. Пацієнт вдається до допомоги ходунків або починає пересування в інвалідному кріслі.

Ревматоїдний артрит і хвороба Бехтерева завжди одночасно вражають обидва кульшового суглоба. Особливістю цих захворювань є локальна скутість після тривалого перебування в одному положенні, наявність больового синдрому переважно в нічний час і ранні ранкові години.

Кожен окремий вид артриту кульшового суглоба має свої характерні прояви.

  • Ревматоїдний артрит припускає порушення рухової активності в ранкові години, відразу після пробудження, локальний набряк шкіри в проекції суглоба. У людини поступово наростає слабкість і підвищена стомлюваність, а біль з’являється в нічний час.
  • При ураженні туберкульозного характеру на перший план виступають загальні симптоми, такі як озноб, головний біль і легеневі прояви.
  • При реактивному артриті виражений набряк суглоба, що характеризується візуальної припухлістю, на тілі з’являються поодинокі висипання у вигляді папул або за типом кропив’янки. Запалення, що має гнійний характер, відрізняється значним зниженням рухової активності, постійний пульсуючим болем і формуванням абсцесу, який при мимовільному прориві здатний утворювати свіщевої хід.

Причини, симптоми, методи лікування та профілактики остеохондрозу

2.1 Особливості коксита у дітей

За рахунок менш розвиненого м’язового апарату і зменшеного шару підшкірно-жирової клітковини, шкіра над ураженим суглобом має яскраво виражений червоний колір і сильний набряк. У дитини, що страждає артритом, спостерігається больовий синдром на початку рухової активності, після тривалого перебування в одному положенні, наприклад після пробудження. У момент активних ігор біль згасає і практично не відволікає дитину від основного заняття.

Хронічну форму можна помітити і за загальними симптомами захворювання. Якщо у дитини є дана патологія, то можуть з’явитися млявість, підвищена стомлюваність, сонливість, різкі перепади настрою. З часом розвивається кульгавість. На більш пізніх стадіях розвитку візуально визначається асиметрія тазу. Артрит у дітей робить їх більш уразливими перед травматичними ушкодженнями, такими як вивихи і переломи.

У більшості випадків коксит протікає безсимптомно, що ускладнює своєчасну діагностику. Це пояснюється тим, що в дитячому віці захворювання зазвичай розвивається на тлі інфекції, тобто артрит є реактивним, що принципово відрізняє його від патології літніх людей, де на перший план виступає дегенерація тканин. На тлі лікування основного захворювання симптоматична картина в області суглоба стає стертою, болючість і температура практично не турбують. У результаті розвивається хронічний процес й незворотні зміни, спроможні призвести до інвалідності.

Вправи для випрямлення хребта в залі і домашніх умовах

3 Лікування

Артрит кульшового суглоба — складне захворювання, у якому задіяні запальні, дегенеративні, деструктивні процеси. У зв’язку з цим потрібно комплексний підхід до лікування. Обов’язкова терапія потребує виконання основних принципів, без яких досягти видужання або стійкої ремісії буде вкрай складно. До них відносяться:

  • усунення провокуючого фактора, боротьба з інфекційними збудниками;
  • зняття супутніх симптомів, таких як запалення, інтоксикація тощо;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • збалансоване та раціональне харчування;
  • загальнозміцнюючі і оздоровчі заходи;
  • ЛФК;
  • реабілітаційна програма, в тому числі доліковування в санаторно-курортних умовах.

Використовуючи наведені вище методи лікування, необхідно враховувати причину розвитку патологічного процесу. Підібрати ефективну схему лікування допоможе лікар-хірург, травматолог або ортопед.

3.1 Медикаментозна терапія

Вилікувати коксит без лікарських препаратів не представляється можливим. Спектр медикаментозних засобів визначає основна причина захворювання.

  • У випадках ревматоїдного артриту необхідно приймати препарати, що пригнічують імунну систему: Метотрексат або Сульфасалазин.
  • При інфекційному артриті необхідно приймати антибактеріальні та противірусні засоби, спрямовані на усунення патогенної мікрофлори. Загальними є нестероїдні протизапальні засоби, хондропротектори, вітаміни групи B.
  • Серед антибактеріальних препаратів найбільшого ефекту дозволяють досягти амоксицилін та азитроміцин. Препарати групи НПЗЗ можна приймати у вигляді ін’єкційної або таблетованій формі, у вигляді мазей і гелів для зовнішнього застосування. У гострій фазі пацієнтам рекомендують уколи, потім курс продовжують таблетками.
  • Мазі начебто Диклофенаку або Кетопрофену призначають на доліковування, на тривалий термін — не менше одного місяця. У гострій фазі протипоказано використання складів, підсилюють приплив крові, тобто володіють зігріваючим ефектом. Вони більше підходять в момент реабілітації. Деякі форми припускають аналгезуючий і регенеруючий ефекти.
  • Біологічно активні добавки та допоміжні препарати допомагають відновити мінеральний обмін, збагатити тканини кальцієм і відновити хрящову тканину. Вони призначаються курсами, в якості тривалої терапії на кілька років, тому що повільно засвоюються, а процес регенерації вимагає тривалого часу.
  • Помітного ефекту вдається досягти з допомогою засобів, які покращують мікроциркуляцію крові, тим самим сприяючи харчування суглобових елементів. Для цього на ніч шкіру в проекції суглоба розтирають Меновазином і забезпечують сухе тепло. Легке поколювання проходить через 20-30 хвилин, а ефект триває протягом всієї ночі. Помітне поліпшення настає вже після кількох процедур.
  • Після проходження гострого періоду, але ще в момент наявності больового синдрому і порушення рухової активності в домашніх умовах можна застосовувати компреси на основі димексиду та новокаїну. Для їх приготування знадобиться 10 мл димексиду, 10 мл новокаїну і 60 мл води. Отриману суміш наносять на бинт, складений у кілька шарів, і прикладають до місця ураження. Зверху необхідно накрити поліетиленом і забезпечити сухе тепло. Сеанс триває 20-30 хвилин, після чого шкіра промивається проточною водою. Виконувати компреси можна 1-2 рази на добу протягом 10-15 днів. Ефект від лікування можна оцінити вже після першої процедури. Димексид сприяє активному припливу крові, а новокаїн забезпечує аналгезуючий ефект.
За темою:  Дієта при подагрі: лікування і рецепти для хворих

При неспроможності консервативного лікування, а також наявності ризику зараження оточуючих тканин, коли йде стійка втрата рухової функції, показано хірургічне втручання. Обсяг визначає лікар після дообстеження. У деяких випадках припустимо внутрішньосуглобове введення антибіотиків, кортикостероїдів і хондропротекторів, більш серйозним є ендопротезування. Штучний суглоб розрахований на 10-15 років, після чого операцію повторюють.

3.2 Харчування

Збалансоване і раціональне харчування відіграє ключову роль у процесі видужання. Споживання необхідних мікроелементів повинно перевищувати середньодобову норму. Акцент ставиться на продукти з високим вмістом вітамінів групи Е, З і Ст. Вони містяться в морепродуктах, горіхах, сої, гранатах, чорній смородині, житньому хлібі і шипшині. Багато препарати можуть негативно вплинути на слизову шлунка, тому приймаються строго після їжі. Протягом дня необхідно приймати їжу 4-5 разів невеликими порціями.

У процесі лікування необхідно обмежити прийом жирної, гострої їжі, а також продуктів, приготованих з великою кількістю прянощів і спецій. До використання допускаються тільки щадні страви, відварені або приготовані на пару, в рідкісних випадках вирішуються котлети або риба, запечені в духовці. Солодкі і здобні вироби сприяють гниттю, тому вони категорично протипоказані. Пацієнту необхідно відмовитися від згубних пристрастей у вигляді тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотичних засобів.

У щоденний раціон повинні входити інгредієнти, які сприяють відновленню хрящової тканини, що містять достатню кількість колагену. Людині необхідно включити в щоденний раціон яблука, банани, желе і холодець яловичий.

3.3 Лікувальна фізкультура

Порушення рухливості суглоба передбачає обов’язкові щоденні заняття лікувальною фізкультурою. Після комплексного медичного лікування лікар дає рекомендації, може призначити відвідування спеціального кабінету, де вправи виконуються під контролем фахівця. При незначних змінах пацієнт має право самостійно виконувати лікувально-оздоровчі комплекси.

Починати заняття необхідно з розминки і розігрівання оточуючих суглоб м’язів. З цією метою застосовуються гімнастичні вправи у вигляді згинання-розгинання і зовнішній розігріваючий масаж. Не рекомендується використовувати інтенсивні кардионагрузки зразок стрибків і бігу, рухи повинні бути динамічними і акуратними. Суглобові поверхні, хрящі і навколишні допоміжні елементи, такі як зв’язки і м’язи, після хвороби стоншена, і будь-неакуратний рух здатне спровокувати травматичне пошкодження.

За темою:  Печіння в хребті: симптоми, причини, лікування

Для досягнення більшого ефекту поряд з лікувальною фізкультурою призначаються фізіотерапевтичні процедури. Електрофорез із застосуванням лікарських препаратів, озокерит, лазеротерапія та спеціальні лікувальні грязі істотно прискорюють процес відновлення.

3.4 Засоби народної медицини

Перевага народних засобів полягає в їх доступності та можливості застосування в домашніх умовах. Багато з них істотно прискорюють одужання і скорочують терміни реабілітації. Важливо враховувати, що народні засоби не здатні зцілити людину в самому початку хвороби. Застосування їх без первинної консультації лікаря і компетентного лікування може тільки ускладнити процес, призводячи до інвалідності або навіть летального результату.

Ефективні народні рецепти:

  • Для внутрішнього застосування використовується настоянка на основі кінського каштана. Для цього необхідно 25-30 каштанів і 500 мл горілки або розведеного медичного спирту. Інгредієнти необхідно змішати у скляній тарі, потім щільно закрити і поставити в темне місце кімнатної температури. Настоянка готова до використання через два-три тижні. Для лікування необхідно приймати по 2 ст. л. тричі на день після їди.
  • Для збагачення організму необхідними мікроелементами потрібно кожний ранок починати зі склянки свіжовичавленого соку з моркви і шпинату. Шпинат можна замінити соком свіжої капусти.

MAXCACHE: 0.39MB/0.00800 sec