Діагностика остеохондрозу

Діагностика остеохондрозу повинна здійснюватися на самих ранніх етапах розвитку хвороби. Це дозволить своєчасно поставити точний діагноз і почати лікувальні процедури. Запізнення з визначенням хвороби може призвести до труднощів у лікуванні і обтяжуючою ускладнень. Якщо у хворого розвивається патологія шийного, грудного відділу, вірогідні подальші проблеми з кровопостачанням головного мозку. Можливі ураження нервів, атрофія м’язів, утруднення роботи внутрішніх органів, дихальної системи.

Як тільки симптоми патології шийного, грудного відділу проявилися зовні у вигляді болю при рухах, потрібно відвідати лікаря. Це найбільш небезпечна локалізація захворювання, що вимагає постійної профілактики. Ігнорувати постійні болі в області попереку теж не можна. Вони можуть свідчити про десятки різних порушень, а точно визначити їх причину може тільки кваліфікований лікар. Діагностика остеохондрозу хребта вимагає лабораторних умов, комплекту необхідного обладнання, ретельного лікарського огляду.

Зовнішні прояви хвороби

Сигналом для відвідування медичного кабінету повинні стати симптоми, які безпомилково може визначити сам пацієнт. Сприятливі умови розвитку патології полягають у способі життя. До остеохондрозу шийного, грудного відділу призводить характер професійної діяльності. До нього веде постійна сидяча робота, надмірні фізичні навантаження, вікові руйнування кісткової і хрящової тканини. Причиною поперекового остеохондрозу часто стає переохолодження спини, спортивні та аварійні травми, підняття тягарів.

Зовнішні прояви хвороби: постійні тягнуть, гострі болі, свист у вухах, слабкість, запаморочення. Людина не може активно рухатися, при защемленні нерва у нього можуть виникати зональні запальні процеси, що виражаються в ущільненні м’язової тканини, суглобових болях. Головна небезпека криється в ушкодженнях нервової тканини, кровоносних судин, деформації хребта, яка часто призводить до інвалідності.

Існує чотири різновиди видимих ознак:

• статичні зміни;
• неврологічні симптоми;
• судинні порушення;
• трофічні ознаки.

До статичних змін відноситься зміна постави, порушення форми, структури хребців. Коли проявляється патологічна суглобова рухливість, медики припускають наявність лордозу, кіфозу, сколіозу. Характерними ознаками є статичними неможливість повністю випрямити спину, повернути вільно голову направо або наліво.

Ураження нервових тканин дають неврологічні симптоми. Слабшають м’язові скорочення, знижується рівень чутливості шкірних покривів хворих на ділянках, Роздратовані або здавлені спинномозкові корінці призводять до постійних болів. Початкові стадії грудного та шийного, поперекового остеохондрозу супроводжуються локалізованим дискомфортом. З прогресуванням хвороби біль охоплює віддалені ділянки організму, які іннервують уражені нервові корінці. По тілу «повзуть мурашки», відчувається оніміння шкіри, поколювання, порушуються моторні функції.

Наслідком запущеного поперекового остеохондрозу часто стає парез ноги, при якому частково обмежуються довільні рухи, або параліч, при якому рухові функції повністю втрачаються. Ураження шийного відділу згодом виражається кисневим дефіцитом, при якому порушується кровопостачання внутрішнього вуха, з’являється нудота, запаморочення.

Порушення анатомії грудного відділу чреваті зміною симпатичного нервового тонусу. З’являються ознаки кисневого голодування (хронічної ішемії) внутрішніх органів.

Ураження шиї

Основний ознака шийного остеохондрозу – головні болі, що не реагують на прийом знеболюючих препаратів групи анальгетиків. Вогнище виникнення – потилична область, поширення охоплює скроневу зону. При тривалому сидінні або під час сну больові відчуття посилюються. Плечовий пояс зазнає стан постійного дискомфорту, втрати чутливості. Запущене захворювання іноді призводить до паралічів, парезів рук.

Порушена функція кровопостачання доповнює болю і викликає додаткові симптоми.

Для запущеної фази шийного остеохондрозу характерна обмежена рухливість шиї, наявність підвивихів хребетних суглобів.

Патології грудних хребців

Ураження грудного ділянки зустрічаються рідше інших захворювань. Для них характерні різноманітні, важко пояснюється симптоми. Ранні фази хвороби супроводжуються локалізованої болем всередині грудної клітини, охоплюючи міжреберна простір, лопаткову область, верхню частину живота.

В залежності від стадії ураження структури спинного мозку, можуть виявитися деякі з вісцеральних симптомів, що свідчать про порушення роботи внутрішніх органів.

Симптоми

Вогнище патології

Кашель, утруднене ковтання.
Ознаки порушених функцій верхньогрудного сегмента.

Помилкові ознаки апендициту, порушена кишкова перистальтика.
Результат запалення нижньогрудних нервових корінців.

Високий тиск, аритмія, кардіалгія, гастралгія.
Наслідок запальних процесів у структурі середньогрудного сегмента.

Тривалі спазми грудних периферичних судин.
Спостерігаються при наявності грудного остеохондрозу.

Зовнішні прояви патологій грудного хребетного ділянки часто плутають з нирковими коліками, кишковими розладами, холециститом, стенокардією. При таких симптомах необхідна різнопрофільних диференціальна діагностика у кількох спеціалістів. Отримані результати аналізуються ортопедом.

Поперек і крижі

Болі в попереку і крижах необов’язково свідчать про розвиток остеохондрозу. Вони можуть бути присутніми у жінок в період менструації, у хворих з хронічним пієлонефритом. Ними страждають люди із запаленням органів сечостатевої системи. Необхідно обстеження у фахівців. Якщо в результаті спостережень лікарі поставили діагноз «остеохондроз», слід негайно починати лікування.

Крім болю, остеохондроз попереково-крижової зони проявляється дискомфортом в ногах та онімінні шкіри нижніх кінцівок. Спостерігаються простріли в спині після інтенсивного фізичного навантаження (коли вражені чутливі нервові корінці). Нижні кінцівки може охопити параліч або парез (коли є пошкодження рухових волокон). У чоловіків іноді порушується сечовипускання і спостерігається еректильна дисфункція, ослаблені тазові функції (коли органи урогенітального тракту недоотримують кровопостачання на тлі підвищеного симпатичного тонусу нервової системи).

У ряді випадків біль – це початкова і грізна симптоматика хребтової патології.

Методи досліджень

Диференціальний діагноз необхідно ставити після виконання великого циклу досліджень. Потрібно виключити схожі за ознаками патології кровообігу, нервової системи, органів травлення. Поетапно використовуються різні діагностичні методи, застосовується ендоскопічне дослідження травного тракту, електроенцефалографія. Внутрішні органи обстежуються ультразвуком, робиться електрокардіограма. Вивчаються всі необхідні лабораторні аналізи, призначається МРТ і рентгенографію. В першу чергу виключаються хвороби органів слуху і зору, потім патології кровообігу, нервові хвороби.

Не є остаточним фактом те, що у хворого підозрюється остеохондроз – діагностика повинна підтвердити це захворювання. Його потрібно диференціювати з:

• патологічними змінами нервової системи;
• стенокардією, виразковою хворобою шлунка, гастрит, кістою внутрішніх органів, сечокам’яною хворобою, пієлонефрит;
• переміжною кульгавістю, патологією стегнових суглобів;
• дистрофічними захворюваннями, запаленнями, посттравматичними порушеннями, онкологічними утвореннями, аномаліями розвитку, пов’язаними з порушенням структури міжхребцевих дисків.

Для отримання точної картини проводять рентгенографію, магнітно-резонансну томографію, лабораторні дослідження біологічного матеріалу.

Рентген точно визначає зміну структури хребців шийного, грудного сегмента, вказує на відсутність або наявність кісткових нашарувань, звуження або розширення отвори між підставами хребців, демонструє висоту міжхребцевих хрящових дисків. Знімки робляться в прямій і бічній проекції, з опущеною нижньою щелепою.