Дисплазія кульшового суглоба у новонароджених: що це таке, ознаки, лікування, наслідки

Найпоширенішим внутрішньоутробним захворюванням кістково-м’язової системи є патологія кульшового суглоба. За офіційною статистикою Всесвітньої Організації охорони Здоров’я, дисплазія новонароджених зустрічається у 3% всіх немовлят. В процесі перинатального періоду, за умови, що патологія не була вчасно виявлена, ситуація тільки погіршується. Своєчасна діагностика дозволяє істотно скоротити терміни лікування, а в більшості випадків — навіть обійтися без операції.

1 Що таке дисплазія кульшового суглоба?

Дисплазія кульшового суглоба у новонародженого являє собою захворювання, яке характеризує внутрішньоутробне недорозвинення всіх елементів, що утворюють суглоб. До них відносяться: зв’язковий апарат, хрящові і кісткові поверхні, м’язи, судинні та неврологічні структури.

Надання першої допомоги при переломах різних видів

2 Причини розвитку

Єдиною і достовірної причини, що приводить до розвитку патології, в даний момент не існує. Але виділяють кілька теорій походження дисплазії:

  1. Спадкова теорія ґрунтується на генетичній схильності, яка закладена на клітинному рівні у плода. Мається на увазі, що якщо в роду у кого-небудь була дисплазія кульшового суглоба, то у дитини в кілька разів зростає шанс отримати це захворювання при внутрішньоутробному розвитку.
  2. Гормональна теорія ґрунтується на недостатньому рівні прогестерону в організмі матері, який підвищується на останніх термінах вагітності. Підвищення кількісного значення цього гормону призводить до зменшення тонусу гладкої мускулатури матки, в результаті чого розвивається нестабільність в тазостегновому суглобі плода.
  3. Екзогенна теорія припускає, що недорозвинення кістково-м’язового апарату може бути спровокована прийомом токсичних речовин, у тому числі ліків, наркотиків, алкоголю, курінням та можливої хімічної інтоксикацією на шкідливому виробництві.
  4. Мультифокальна теорія грунтується на впливі двох і більше шкідливих факторів.

Сідничне передлежання плода, недостатнє харчування матері, гострий дефіцит поживних речовин, перенесені вірусні та бактеріальні захворювання в процесі виношування дитини, виражений токсикоз у першому триместрі, багатоводдя, великі розміри плоду — все це сприяє розвитку дисплазії кульшового суглоба.

Дисплазія суглоба, пов’язана з генетичними чинниками набагато гірше піддається лікуванню.

За темою:  Рак хребта: причини, діагностика, лікування

Дисплазія кульшових суглобів у дітей і дорослих: симптоми і методи лікування

3 Ступеня захворювання

У медичній літературі травматологи та неонатологи, при наявності змін в кульшових суглобах у дітей до 1 року, часто використовують термін — вроджений вивих стегна. Виділяють три ступені захворювання:

  1. Предвывих — головка стегнової кістки знаходиться у звичному їй положенні, спостерігається її атипове розташування по відношенню до кульшовій западині, зв’язково-м’язовий апарат розвинений повністю;
  2. Підвивих — спостерігається нетипове розташування голівки стегнової кістки, вона обернута догори і назовні;
  3. Вивих — важка форма, яка характеризується повним недорозвиненням всіх елементів кульшового суглоба, в процесі якого головка стегнової кістки зовсім не контактує з кульшової западиною.

Встановити ступінь дисплазії, запідозривши її при візуальному огляді, можна за допомогою додаткових методів діагностики, наприклад, ультразвукового дослідження суглобів. При досягненні дитиною 3 місяців допустимо проведення рентгенологічного дослідження.

Причини, симптоми, методи лікування та профілактики остеохондрозу

4 Симптоматична картина

Дисплазія не доставляє дискомфорту дитині, тому запідозрити патологію за поведінкою дитини не вдасться. Однак зміни добре помітні неозброєним оком. При проведенні першої медичної комісії хірург-ортопед може побачити асиметрію розташування ніг малюка. Якщо дитину покласти на спину і витягнути його ноги прямо, то помітні асиметрія складок шкіри і вкорочення однієї з кінцівок.

Основною ознакою патології є наявність симптому клацання. Він проявляється навіть при незначному порушенні 1 ступеня. Для цього необхідно покласти дитину на спину, привести ноги один одному і зігнути під кутом 90 градусів в колінних і тазостегнових суглобах. По черзі відводячи кожну ногу в сторону, можна почути характерне клацання, який свідчить про наявність патології.

Після кількох місяців життя немовляти з боку ураженого кульшового суглоба відбудеться зменшення м’яких тканин. Це свідчить про атрофію м’язів, яка з’явилася в результаті недостатнього харчування за рахунок здавлення неправильно розташованої головкою стегнової кістки. Додатковим симптомом при огляді хірурга може стати відносно слабка пульсація стегнової артерії, що також пов’язано з атиповим розташуванням утворюють суглоб елементів.

За темою:  Звичний вивих плеча: симптоми, лікування без операції, вправляння самостійно

Багато фахівців, у тому числі доктор Комаровський, стверджують, що в більшості випадків діагноз дисплазії першого ступеня виставляється навіть при найменших підозрах. Враховуючи, що найбільш інформативним і виключає захворювання дослідженням є рентген (не раніше 3 місяців життя дитини), то певні заходи профілактики та деякі способи консервативного лікування призначаються ще до моменту підтвердження діагнозу.

5 Основні принципи лікування

Необхідне лікування може підібрати тільки фахівець. Умовно його можна розділити на консервативне та оперативне.

Успішність консервативного багато в чому залежить від ступеня процесу та своєчасності обнаруже вання захворювання. Ключове значення має лікувальна гімнастика. Новонароджена дитина не в змозі робити вправи свідомо і самостійно, тому важливим є відповідальний підхід з боку батьків. Регулярні заняття допомагають зміцнити м’язовий і зв’язковий апарат, а правильне згинання і розгинання ніг забезпечить приведення головки стегнової кістки в анатомічне положення, в порожнину кульшової западини.

Кілька разів в день необхідно робити масаж. Масажуючі рухи починають з погладжування шкіри і розігрівання м’язів. Середня тривалість сеансу — не більше 10 хвилин. Після масажу необхідно одягати стремена Павлика — це пристосування складається з грудного пояса і ножних частин. Воно дозволяє утримувати стопи і гомілки в правильному положенні. Для досягнення максимального ефекту необхідно забезпечити щільне прилягання пояса до тіла, але таким чином, щоб ремені не стягували шкіру.

Під час обідньої та нічного сну дитини обов’язково потрібно сповивати за допомогою правильної техніки»широкого сповивання». Краще використовувати фланелеву тканину, вона більш пружна і зберігає форму. Потрібно скласти в кілька разів пелюшку, щоб вийшов прямокутник шириною не більше 20 див. Після помістити його між ніг немовляти.

Серйозна форма ураження і неспроможність консервативного лікування є показанням для оперативного втручання. Призначити операцію ортопед має право відразу після народження малюка, недорозвинення суглобових поверхонь або повна їх деформація свідомо говорять про неспроможність будь-яких інших лікувальних маніпуляцій.

За темою:  Денситометрія хребта: ефективна діагностика остеопорза

Обсяг хірургічного лікування залежить від ступеня порушення. Незначні відхилення або звичний вивих стегна можуть обмежуватися пластикою за допомогою власних тканин немовляти. Внутрішньоутробне недорозвинення суглоба або головки стегнової кістки зажадає ендопротезування, в іншому випадку дитина приречена на обмеження рухових здібностей та інвалідизацію.

5.1 Реабілітація та прогноз

Велике значення для запобігання несприятливих наслідків після операції має повноцінний реабілітаційний період. Відразу після операції маленький пацієнт потрапляє під контроль досвідчених лікарів в лікарні відновного лікування, що там проводять спеціалізований масаж, ЛФК і фізіотерапевтичні процедури. Якщо є необхідність, то допустимо застосування деяких груп лікарських препаратів.

Найбільше значення в процесі реабілітації мають такі фізіотерапевтичні процедури, як ампліпульстерапія, ультразвукове вплив, лікування спеціальними природними грязями, оксигенація і в деяких випадках голкорефлексотерапія.

Прогноз захворювання відносно сприятливий. Перша і друга ступінь дисплазії добре піддаються лікуванню. Прогноз після операції багато в чому буде залежати від обсягу хірургічного втручання, компетентності оперує лікаря і можливості повноцінної реабілітації.

MAXCACHE: 0.42MB/0.04812 sec