Грижа поперекового відділу хребта: симптоми, причини, лікування

Грижа поперекового відділу хребта є не лише болючою патологією, але і небезпечною. При відсутності своєчасного лікування можливий розвиток ознак порушення функції нижніх кінцівок, аж до паралічу органів малого тазу. Метод терапії вибирається в залежності від стадії патологічного процесу. На ранніх етапах розвитку можливі консервативні способи лікування. При їх неефективності або при інших показаннях проводять оперативне втручання.

1 Симптоми

Грижа поперекового відділу хребта може мати різні ознаки, які залежать від тяжкості зміни міжхребцевого диска. Підрозділяють 4 стадії захворювання:

1. Пролапс (поперекова протрузія ). Відбувається зміщення диска на мінімальну відстань, що не перевищує 2 мм. Ядро не виходить за межі тіла хребта.
2. Крайовий диск зміщується не більш, ніж на 15 мм, пульпозне ядро продовжує перебувати в межах тіла хребта.
3. Екструзія, для якої характерний вихід ядра за межі хребетних тел.
4. Звисання пульпозного ядра у вигляді краплі назовні. Це може привести до розриву фіброзного кільця і витікання назовні рідкого речовини.

На ранніх стадіях утворення міжхребцевої грижі проявляються болі в попереку, які проходять досить швидко. При розвитку патології симптоматика ускладнюється. Дискомфорт може бути нестерпним або слабовыраженным. Зазвичай у пацієнтів відзначається відразу кілька симптомів в комплексі. Найбільш поширені комбінації:

1. Біль в попереку з віддачею на ноги.
2. Біль в одній із сідниць і ноги з одного боку тіла.
3. Дискомфорт в попереку або сідниці, який передається в нижню область талії, потім у стегно, гомілку та стопу.
4. Поколює і пощипуючі відчуття по всій нозі, оніміння або слабкість в стопах.
5. Слабкість і оніміння при русі ногою або обертання стопи.
6. Стріляючий біль у кінцівці, з-за якої може ходьба і навіть просте перебування в стоячому положенні.

Характерно, що при ходьбі або в положенні лежачи болі в попереку слабшають, і навпаки, посилюються в стоячій і сидячій позі. Для усунення неприємних симптомів можна використовувати спеціальні вправи, медикаменти та ін’єкції. Але в деяких випадках болючість можна купірувати тільки хірургічним шляхом.

Найбільш часто грижа локалізується в поперековому сегменті L4-L5 і попереково-крижової області L5-S1. Вони мають свої характерні клінічні ознаки.

Пацієнтам можуть бути призначені глюкокортикоїди. Вони ефективні при гострому болі. З цієї групи виділяють препарат під назвою Мільгамма, який містить вітаміни групи В. Останні впливають на обмін речовин на клітинному рівні, відновлюють нервові тканини. Наприклад, вітамін В6 бере участь в процесі утворення гемоглобіну, а В12 — в знятті анемії. Мільгамма сприяє поліпшенню кровообігу і є потужним анальгетиком.

Для зняття напруженості м’язової тканини рекомендують міорелаксанти. Для цього можна скористатися Баклофеном, який ефективний при стисненні нервових волокон. Це ліки сприяє підвищенню об’єму рухів у суглобах.

2.2 Народні засоби

Для лікування грижі міжхребцевого диска можуть бути застосовані засоби народної медицини:

• мазі;
• растирки;
• примочки;
• коржики;
• компреси.

Перед їх використанням необхідно проконсультуватися з лікарем. Ні в якому разі не можна заміняти засобами народної медицини встановлений фахівцем медикаментозне лікування.

Виділяють такі народні методи:

1. Компрес кінського жиру. Кошти на основі кінського жиру володіють високою ефективністю позбавлення від болю. Для приготування потрібно змішати між собою 2 чайні ложки йоду і 2 яєчних жовтка. Отриману суміш слід розвести 1 склянкою кінського жиру, після чого ретельно перемішати до отримання однорідної маси. Готовий засіб потрібно нанести на подвійний шар марлі і прикласти до місця, де розташована грижа. Компрес необхідно закріпити пов’язкою і не прибирати його протягом доби. Через 24 години пов’язку з кінським жиром слід замінити новою. Лікування триває 10 днів.
2. Глиняний компрес. Він надає зігріваючу дію. Для приготування цілющого засобу потрібно взяти звичайну червону глину, змочити її і зробити невелику коржик. Після цього необхідно зігріти масу до 40 градусів, загорнути в марлю і прикласти до хворого місця. Компрес слід накрити поліетиленовою плівкою і зафіксувати пов’язкою, яку не потрібно знімати, поки глиняний коржик не розсиплеться.
3. Розтирання медом і муміє. Потрібно взяти 1 г муміє і розвести 1 чайною ложкою теплої води, після чого змішати з 100 г меду. Ділянка хребта з грижею необхідно підготувати маслом ялиці. Після попереднього розтирання можна наносити отриману суміш.
4. Відвар осикової кори. Потрібно взяти 1 чайну ложку кори, заправити 200 мл окропу. Напій рекомендований для вживання 4 рази на день після їди по 50 мл
5. Настій кістянки. Необхідно взяти 30 г листків кам’яної кістянки, заправити 250 мл киплячої води, накрити ємність кришкою і настояти протягом 4 годин. Отриманий напій слід вживати 3 рази на день до їди по 50 мл
6. Аплікації каланхое. Потрібно видалити з поверхні листків цієї рослини плівку, закріпити аркуш в області попереку. Процедуру слід виконувати перед сном, а аплікацію прибирати ранок.
7. Компреси часником. Необхідно взяти кілька зубчиків часнику, подрібнити їх ножем або м’ясорубкою, залити спиртом і прибрати настоюватися в темне, прохолодне місце. Засіб потрібно витримати не менше 10 днів, після чого можна буде змочувати в ньому серветку і прикладати на уражену ділянку. Часникову суміш слід тримати на шкірі не більше 1 години.

2.3 Лікувальна гімнастика

Лікувальна фізкультура застосовується в гостру стадію захворювання і під час реабілітації. Відмінності полягають у виборі навантажень.

У першому випадку вибираються щадні для хребетного стовпа вправи. В період одужання тренують м’язову структуру і збільшують рухливість хребта.

2.3.4 Вправи в гострій стадії

У гостру стадію захворювання потрібно поєднувати розслаблення і абсолютний спокій м’язових груп, розташованих у зоні ураження хребетного стовпа, з напругою інших м’язів тулуба і рухом кінцівок. Так як в перші дні хворому показаний постільний режим, то лікувальну гімнастику проводять у лежачому положенні.

Для зняття болю при неврологічних порушеннях в крижово-поперековому відділі необхідно прийняти правильне положення. Потрібно розташовуватися на спині або на боці, зігнувши ноги в колінах. Ці пози дозволяють збільшити розмір міжхребцевого отвору, покращити кровообіг, зменшити подразливість нервових корінців. Завдяки зближенню точок фіксації клубово-поперекових м’язів зменшується їх натяг і здавлювання хребців на цьому рівні.

Пропонують кілька розвантажувальних поз:

1. Лежати на спині, ноги розташувати на спеціальній підставці так, щоб колінні і тазостегнові суглоби були зігнуті під кутом 90 градусів.
2. Лежати на животі. Підкласти під нього м’який валик діаметром до 6-8 див.

Розвантажувальні пози рекомендовані для застосування від 10 хвилин до 2 годин по кілька разів в добу. Якщо виникає почуття втоми, болючість посилюється, то положення слід змінити.

Після того як біль стихає, використовують ізометричні вправи, а потім активні рухи в кистях, стопах. Для розслаблення м’язів в гострий період захворювання може бути застосована постізометрична міорелаксація. Для цього рекомендуються різні прийоми, але всі вони повинні бути повільними, плавними. Наприклад, хворому потрібно зігнути ноги в колінах і тазостегновому суглобі на 80-90 градусів. Вправа виконується з помічником, який повинен злегка продовжувати згинати нижні кінцівки, а пацієнт перешкоджати цьому. Тривалість напруги повинна складати до 7 секунд.

Основні комплекси вправ:

Вправи при грижі поперекового і попереково-крижового відділу повинні проводитися 2 рази в день по 3 -5 хвилин. Кожне з них слід виконувати по 3-5 разів, всі дії повинні виключати згинання хребта. Якщо біль зменшується, то ЛФК можна поступово розширювати, а тривалість занять збільшувати до 10 хвилин.

2.3.5 Вправи в період одужання

По мірі відновлення міжхребцевого диска в ЛФК додають вправи, які сприяють тренуванню м’язів спини і живота. Поступово переходять до занять, підвищує тонус хворих м’язів, полегшують перехід від постільного режиму до ходьбі.

Заборонено застосовувати вправи, які надмірно напружують клубово-поперекові м’язи. В період одужання протипоказані робити нахили вперед і в сторони з великою амплітудою, виконувати обертальні рухи тулуба, глибокі присідання.

Всі рухи повинні сприяти зміцненню м’язів спини і попереку, зменшення протрузії дисків та усунення блокування корінців. Цих цілей можна досягти тренуванням м’язів -розгиначів спини.

2.4 Операція

Консервативні методи використовують протягом 4-8 тижнів. Якщо за цей час не вдається досягти позитивних результатів, то змінюють тактику лікування. Також може бути розглянуто питання про оперативне втручання. Воно проводиться за серйозної неврологічної симптоматики, пов’язаної з порушеннями функцій органів малого тазу та чутливості кінцівок.

При грижі поперекового відділу можуть бути проведені наступні операції:

1. Мікродискектомія. Суть її полягає у видаленні частини міжхребцевого диска. Але після такого хірургічного втручання в половині випадків настає рецидив захворювання.
2. Ламінектомій. Методика заснована на видалення кісткових відростків, які чинять тиск на диск, розташований на рівні ураженої ділянки. Цей тип операції дуже складний і небезпечний, оскільки здатний спровокувати порушення опорної функції хребта.

Є й інша методика. В міжхребцевий проміжок може бути проведена установка титанового імпланту.

Незалежно від використовуваної методики, операція на міжхребцевого диска дозволяє усунути безпосередньо причину захворювання.